19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Permanent URI for this communityhttp://194.247.13.39:4000/handle/8989898989/2346

Browse

Now showing 1 - 20 of 20

Розвиток асертивності підлітків у різних умовах соціалізації
(2016) Ніколаєв, Л. О.; Nikolaiev, L.
У дисертації досліджувалось явище підліткової асертивності як особистісного інтегративного утворення, що характеризується своєрідністю структури та змістовними характеристиками: є багаторівневим і полідетермінованим особистісним утворенням, що має емотивно-когнітивну природу, комунікативну спрямованість та опосередковане індивідуально- психологічними властивостями. Висвітлено організаційно-методичні засади діагностичного дослідження, представлено інструментарій для комплексної діагностики асертивності підлітків; подано аналіз результатів емпіричного дослідження вікової та індивідуально-психологічної специфіки розвитку асертивності підлітків за емпіричними показниками, виокремлено найбільш значущі показники інтегративного характеру, проаналізовано специфіку їх прояву за віковою ознакою. Презентовано три групи підлітків за рівнем розвитку асертивності; складено їх характеристику відповідно до вікових новоутворень та індивідуально-психологічних відмінностей. Описано типологію когнітивних, афективних, ціннісних та конативних проявів асертивної поведінки підлітків. Досліджено психологічні детермінанти, що опосередковують розвиток асертивних якостей у підлітковому віці, виокремлено соціально-психологічні чинники, що забезпечують становлення асертивності підлітків за віковою та статевою ознакою. Розроблена та апробована програма оптимізації розвитку підліткової асертивності на основі отримання досвіду ефективної комунікації в умовах спеціально організованої підліткової інтеракції. The thesis researched the phenomenon of adolescent assertiveness as a personal integrative formation, characterized by the original structure and content characteristics: a multilevel polydetermined personal formation of emotional cognitive nature, communicative orientation mediated with individual psychological characteristics. Organizational and methodological principles of diagnostic study are highlighted as far as the tools for comprehensive diagnosis of adolescent assertiveness; analysis of empirical research results of age and individual psychological specifics of adolescent assertiveness is done based on empirical indicators; the most important indicators of integrative nature are distinguished, the specific feature of their display is analyzed based on age. Three groups of adolescents are presented based on the development level of assertiveness and characterized according to the age characteristics of formations and individual psychological differences. Typology of cognitive, affective, connotative display of adolescent assertive behavior is described. Psychological determinants mediating development of assertive qualities in adolescence are explored; social and psychological factors ensuring formation of adolescent assertiveness are distinguished by age and gender. Optimization program of adolescent assertiveness is developed and approved based on gaining experience of effective communication in specially organized ad hoc interaction.
Особливості когнітивних стилів у осіб юнацького віку з різними видами латеральної організації
(Нац. ун-т "Львівська політехніка", 2017-12-28) Бущак, Г. А.; Bushchak, H.
У роботі емпіричним шляхом виділено чотири види профілю (правші, праворукі із змішаним профілем, амбідекстри, ліворукі) й описано значущі відмінності між ними за параметрами когнітивних стилів та особливостями стильової організації. Когнітивно-стильова організація представлена трьома типами стилів (когнітивний, когнітивно-афективний та афективний), які представлені відповідними когнітивно-стильовими характеристиками. In the work, the cognitive-stylistic organization is represented by three types of styles: cognitive, cognitive-affective and affective (depending on correlation of cognitive styles: cognitive, cognitive-affective and affective (depending on correlation of cognitive and affective components), which, in its turn, are represented by separate cognitive-stylistic characteristics.
Психологічні особливості розвитку просодичного компонента мовлення дітей дошкільного віку засобами вокалотерапії
(Домбровська Я. М., 2017-12-28) Богрова, Х. Б.; Bohrova, Kh.
Дисертацію присвячено проблемі дослідження психологічних особливостей розвитку просодичного компонента мовлення дітей дошкільного віку засобами вокалотерапії. Визначено сутність провідних понять, розглянуто складові просодики (ритм, темп, тембр, інтонація, логічний наголос, висота, гучність, мовленнєве дихання та ін.), а також їх взаємозв’язок та ідентичність із засобами виразності співу; розкрито вікові й індивідуально-психологічні особливості дошкільників у контексті просодичного феномена; представлено психологічні аспекти використання засобів вокалотерапії щодо розвитку просодичного компонента мовлення дошкільників. The thesis is dedicated to the research problem of psychological features of preschoolers` speech prosodic component by means of vocal therapy. The key terms have been defined. The components of prosodic (rhythm, tempo, timber, intonation, logical stress, height, volume, speech breath and other) and also their interaction and identity with ways of expressivity of singing have been considered. The age and individually psychological features of preschoolers in the context of prosodic phenomenon have been revealed. We have submitted psychological aspects of using the vocal therapy methods for the development of preschool children`s prosodic component of speech.
Психологічні чинники професійного становлення майбутнього перекладача
(Науковий світ, 2018) Івашкевич, Е. Е.; Ivashkevych, E. E.
У роботі розкрито методологічне підґрунтя дослідження, визначено та емпіричним шляхом досліджено психологічні чинники професійного становлення майбутнього перекладача. Зазначено, що професійне становлення майбутнього перекладача визначається його готовністю до здійснення перекладацької діяльності, сформованістю у нього професійної компетентності та перекладацької свідомості. В работе раскрыто методологическую базу исследования, определены и эмпирическим путём исследованы факторы профессионального становления будущего переводчика. Отмечено, что профессиональное становление будущего переводчика определяется его готовностью к осуществлению переводческой деятельности, профессиональной компетентностью и переводческим сознанием. The methodological base of the research was disclosed, the psychological factors of the professional growth of future translator were determined and empirically tested. It was noted that the professional growth of future translator was determined by the willingness of a specialist to carry out the translation activities, the development of his/her professional competence and translator’s consciousness.
Психологічні особливості соціально-комунікативної компетентності вчителів
(Домбровська Я. М., 2018) Ковальова, О. А.; Kovalova, O.
Дисертаційне дослідження присвячене виявленню психологічних особливостей розвитку СКК вчителів ЗЗСО, теоретичному обґрунтуванню, розробці та експериментальній перевірці її розвивальної програми в умовах післядипломної освіти. На матеріалі теоретичного аналізу сформульовано поняття розвитку соціально-комунікативної компетентності вчителя, як еволюційного процесу поступального набуття якісних змін у розвитку психічних властивостей,які забезпечують його особистості здатність досягати партнерських відносин з усіма суб’єктами освітнього процесу, враховуючи потреби, цінності й цілі всіх учасників взаємодії в рамках суспільно прийнятної коректно-етичної поведінки та успішної взаємокомунікації. Диссертационное исследование посвящено выявлению психологических особенностей развития социально-коммуникативной компетентности учителей учреждений общего среднего образования, теоретическому обоснованию, разработке и экспериментальной проверке ее развивающей программы в условиях последипломного образования. На материале теоретического анализа сформулировано понятие развития социально-коммуникативной компетентности учителя, как эволюционного процесса поступательного приобретения качественных изменений в развитии психических свойств, которые обеспечивают его личности способность создавать партнерские отношения со всеми субъектами образовательного процесса, учитывая потребности, ценности и цели всех участников взаимодействия в рамках общественно приемлемого поведения и эффективной коммуникации. The dissertation is devoted to the discovery of psychological peculiarities of the development of social and communicative competence of teachers of the institutions of general secondary education, theoretical substantiation, development and experimental verification of its developmental program in terms of postgraduate education. On the material of theoretical analysis the concept of the development of social and communicative competence of a teacher is formulated as an evolutionary process of the progressive acquisition of qualitative changes in the development of psychic properties which provide the personality with the ability to reach the partnership relations with all subjects of the educational process, taking into account the needs, values and goals of all the participants in interaction within the framework of socially acceptable behavior and effective communication.
Психологічні чинники становлення ґендерної ідентичності старших підлітків
(Вектор, 2018) Чіп, Р. С.; Chip, R.
Дисертація присвячена проблемі становлення ґендерної ідентичності старших підлітків. Ґендерна ідентичність визначається як інтегративне особистісне утворення, що включає систему когнітивних уявлень, ціннісних ставлень та взаємодій статей і відображає суб’єктну позицію підлітка у прийнятті, засвоєнні і відтворенні моделей статеворольової поведінки у сфері традиційної та еґалітарної культур. У стуктурі ґендерної ідентичності виокремлено когнітивний, емоційно-оцінювальний та поведінковий компоненти, критерії, показники, рівні розвитку та етапи становлення ґендерної ідентичності старших підлітків. Диссертация посвящена проблеме становления гендерной идентичности старших подростков. Гендерная идентичность – интегративное личностное образование, включающее систему когнитивных представлений, ценностных отношений, взаимодействий полов и отражает субъектную позицию подростка в принятии, усвоении и воспроизведении моделей полоролевого поведения в сфере традиционной и эгалитарной культур. Полученные результаты эмпирического исследования свидетельствуют о том, что гендерный образ Я современных подростков характеризуется противоречивостью и амбивалентностью. Based on the interpretation of gender identity in modern psychological science, in the dissertation paper the notion «gender identity of older teenagers» is understood as an integrative personal entity that includes the system of cognitive representations, value attitudes and interactions of the sexes and reflects their subjective perspective on the adoption, assimilation and reproduction of sex role behavior models in the field of traditional and egalitarian cultures. Empirical research has established the different content of the cognitive component. The image of a modern girl in the representations of both sexes was more androgynous and expanded, whilst the image of a modern guy appeared to be ambivalent and controversial. Moral, personal and physical qualities are superior to the gender-specific ones in the images of an ideal girl / ideal guy, which is evidence of orientation to the construction of androgynous Self for both sexes.
Психологічні особливості розуміння майбутніми вчителями-філологами сучасного поетичного тексту
(Домбровська Я. М., 2018) Ногачевська, І. О.; Nohachevska, I.
У роботі розкрито методологічну базу дослідження, визначено та емпіричним шляхом досліджено особливості розуміння майбутніми філологами сучасних поетичних текстів, збагачених новотворами. Читацьку компетентність розглянуто як чинник розуміння студентами-філологами сучасних поетичних текстів. В работе выделена методологическая база исследования, определены и эмпирическим путем исследованы особенности понимания будущими филологами современных поэтических текстов, обогащенных неологизмами. Читательская компетентность рассматривается как фактор понимания студентами-филологами современных поэтических текстов. The thesis reveals the methodological basis of the research. The structure and peculiarities of understanding the contemporary poetic text enriched by neologisms by future teachers-philologists were proposed. Reading competence is determined as a basic factor of understanding the contemporary poetic text by students-philologists.
Психологічні особливості мовленнєвої поведінки старшокласників у конфліктних комунікативних ситуаціях
(2019) Бігунов, Д. О.; Bihunov, D.
Дисертацію присвячено вивченню психологічних особливостей мовленнєвої поведінки старшокласників у конфліктних комунікативних ситуаціях. У роботі розкрито методологічне підґрунтя дослідження, визначено та емпіричним шляхом досліджено психологічні особливості мовленнєвої поведінки старшокласників у конфліктних комунікативних ситуаціях. Розроблено теоретичну модель мовленнєвої поведінки старшокласників у конфліктних комунікативних ситуаціях. Запропоновано типи мовленнєвої поведінки старшокласників у ситуаціях конфлікту. Виокремлено психологічні механізми виходу з конфліктних комунікативних ситуацій. З урахуванням отриманих у формувальному експерименті результатів визначено психологічні особливості мовленнєвої поведінки старшокласників у конфліктних комунікативних ситуаціях. Конструктивна мовленнєва поведінка старшокласників у конфліктних комунікативних ситуаціях визначається сформованою Я-концепцією особистості та полімодальним «Я», що дає змогу учням використовувати найбільш доцільні для певної ситуації механізми виходу з неї, а саме: механізм співробітництва, механізм знаходження компромісу, механізм регулювання конфліктної ситуації, механізм упередження конфліктної ситуації, механізм прогнозування розвитку конфліктної ситуації та ін. Диссертация посвящена изучению психологических особенностей речевого поведения старшеклассников в конфликтных коммуникативных ситуациях. В работе раскрыты методологические основания исследования, определены и эмпирическим путём исследованы психологические особенности речевого поведения старшеклассников в конфликтных коммуникативных ситуациях. Разработана теоретическая модель речевого поведения старшеклассников в конфликтных коммуникативных ситуациях. Предложены типы речевого поведения старшеклассников в ситуациях конфликта. Выделены психологические механизмы выхода из конфликтных коммуникативных ситуаций. С учётом полученных в формирующем эксперименте результатов определены психологические особенности речевого поведения старшеклассников в конфликтных коммуникативных ситуациях. Конструктивное речевое поведение старшеклассников в конфликтных коммуникативных ситуациях определяется сформированной Я-концепцией личности и полимодальным «Я», что позволяет учащимся использовать наиболее целесообразные для данной ситуации механизмы выхода из неё, а именно: механизм сотрудничества, механизм нахождения компромисса, механизм регулирования конфликтной ситуации, механизм предупреждения возникновения конфликтной ситуации, механизм прогнозирования развития конфликтной ситуации и др. The dissertation deals with the study of psychological peculiarities of the speech behaviour of senior pupils in conflict communicative situations. In this paper the methodological background of the research was disclosed, the psychological features of the speech behaviour of senior pupils in conflict communicative situations were determined and empirically investigated. The research states that communicative conflict is a situation in which a collision of various communicative purposes of communication partners takes place, which can be seen in the speech counteraction of the communicants due to their different (frequently opposite) interests, thoughts and views, communicative intentions and directions, and also as a result of different mental models of the world of interpersonal interaction of partners. Taking into account the results of theoretical analysis of scientific literature, a theoretical model of speech behaviour of senior pupils in conflict communicative situations has been created. The types of speech behaviour of senior pupils in conflict communicative situations were offered. The psychological mechanisms of the resolution of conflict communicative situations were singled out. The facilitative structural-functional model of the resolution of a conflict communicative situation by senior pupils was developed. The latter consisted of five blocks: organizational, facilitative, actualizing, substantive and reflexive-evaluation. The psychological training for parents of senior pupils of experimental groups “Training for the actualization of parental competence” and social-psychological training for students “Prevention of the emergence of conflict communicative behaviour in the school age” were developed and tested during the forming experiment. Taking into account the results obtained in the forming experiment, the following socio-psychological conditions and psychological factors of constructive speech behaviour of senior pupils in conflict communicative situations were singled out: readiness of senior pupils to carry out constructive speech behaviour in conflict communicative situations; creation of positive conditions for the formation of the self-concept of senior pupils, their Polymodal Self; facilitation by teachers Author’s Self creation of senior pupils; stimulating teachers to form the system of “Socially Important Micro-group” for each senior pupil. The psychological peculiarities of the speech behaviour of senior pupils in conflict communicative situations were shown: destructive speech behaviour, confrontation with the subject of a conflict situation, speech behaviour in the form of distortion (deformation) are determined by the unformed Self-concept of the personality of senior pupils, interpersonal affiliation motives, “social awkwardness” and “fear of negative evaluation”, as well as the inability to use the most appropriate for specific conflict situation psychological mechanisms of its resolution; constructive speech behaviour of senior pupils in conflict communicative situations is determined by the developed self-concept of personality and polymodal self of senior pupil, which allow students to use the most appropriate mechanisms for solving of the situation, such as: the mechanism of cooperation, the mechanism of finding a compromise, the mechanism of regulating a conflict situation, the mechanism of a conflict situation’s deflection and a mechanism for forecasting the development of a conflict situation; finding by a senior pupil of conflict communicative situation solving (it is being shaped by the developed Author’s Self of pupils, as well as by interpersonal affiliation motives of “sociability” and “social proximity”, the system of “socially significant micro-group”, the mechanisms of framing transformation of the conflict situation).
Тілесна діагностика та корекція негативних психічних станів у дітей дошкільного віку
(2019) Ревуцька, І. В.; Revutska, I. V.
Дослідження присвячено теоретичному й емпіричному вивченню важливої психологічної проблеми, пов’язаної з необхідністю усунення існуючих у дошкільній освіті протиріч між негативними психічними станами та тілесними проявами. Визначено сутність провідних понять, встановлено негативні психічні впливи в рамках вікових новоутворень у дітей дошкільного віку, а також виявлено взаємозв’язок негативних психічних станів з тілесними проявами та запропонована їх класифікація, яка представлена інтероцептивними, проприоцептивними та екстероцептивними відчуттями в рамках соматичних проблем дитини 3–6 років. Відповідно до виокремлених критеріїв (фізіологічного, емоційного, поведінкового) і показників (соматичний, функціональний, руховий; переживання, почуття, самопочуття; активність, пасивність, особистісний) розроблено та впроваджено в практику дошкільної освіти комплекс методик психодіагностики психічних станів і тілесних проявів; подано результати експериментального дослідження; виявлено взаємозв’язки між негативними психічними станами та їх опосередкованою матеріалізацією в тілі дітей дошкільного віку 3–6 років, а також з їх індивідуально-психологічними відмінностями (напруження, невротичні тенденції, властивості темпераменту); розроблено концептуальну модель діагностики й корекції негативних психічних станів та тілесних проявів у дітей дошкільного віку засобами тілесно-орієнтованої терапії. Обґрунтовано, розроблено та експериментально апробовано психотехнологію тілесно-орієнтованої терапії реалізації корекційного етапу концептуальної моделі, доведено її ефективність. Запропонована загальна комплексна структура корекції негативних психічних станів дітей дошкільного віку, яка включає співвідношення психофізіологічного профілю (пасивні – активні) дошкільників з профілем переживання психічних станів та їх негативного впливу на організм дитини. Исследование посвящено теоретическому и эмпирическому изучению важной психологической проблемы, связанной с необходимостью устранения существующих в дошкольном образовании противоречий между негативными психическими состояниями и телесными проявлениями. Определена сущность ведущих понятий, установлено негативное психическое влияние в рамках возрастных новообразований у детей дошкольного возраста, а также выявлена взаимосвязь негативных психических состояний с телесными проявлениями и предложена их классификация, которая представлена интероцептивными, проприоцептивными и экстероцептивными ощущениями в рамках соматических проблем ребенка 3–6 лет. Согласно выделенным критериям (физиологический, эмоциональный, поведенческий) и показателей (функциональный, соматический, двигательный; переживания, чувства, самочувствие; активность, пассивность, личностный) разработаны и внедрены в практику дошкольного образования комплекс методик психодиагностики психических состояний и телесных проявлений; представлены результаты экспериментального исследования; выявлено взаимосвязи между негативными психическими состояниями и их проявлениями в теле у детей дошкольного возраста 3–6 лет, а также с их индивидуально-психологическими отличиями (свойства темперамента); разработана концептуальная модель диагностики и коррекции негативных психических состояний и телесных проявлений у детей дошкольного возраста средствами телесно-ориентированной терапии. Обоснована, разработана и экспериментально апробирована психотехнология телесно-ориентированной терапии реализации коррекционного этапа концептуальной модели, доказана ее эффективность. Предложена общая комплексная структура коррекции негативных психических состояний детей дошкольного возраста, которая включает соотношение психофизиологического профиля (пассивные – активные) дошкольников с профилем переживания психических состояний и их влияния на организм ребёнка. The research is devoted to theoretical and empirical study of the important psychological problem related to the need to eliminate the contradictions existing in preschool education between negative mental states and bodily manifestations. The essence of the leading concepts is determined, negative mental influence within the framework of age-related new formations in preschool children is established, the relationship between negative mental states and bodily manifestations is revealed and their classification is proposed, which is represented by interoceptive, proprioceptive and exteroceptive sensations within the somatic problems of a child 3–6 years old. According to the selected criteria (physiological, emotional, behavioral) and indicators (functional, somatic, motor; experiences, feelings, well-being; activity, passivity, personal), a complex of psychodiagnostic methods of mental states and physical manifestations was developed and introduced into the practice of pre-school education; the results of an experimental study are presented; the relationship between negative mental states and their manifestations in the body of preschool age children about 3-6 years old, as well as with their individual psychological differences (temperament properties) are revealed; a conceptual model has been developed for diagnosing and correcting the negative mental states and bodily manifestations in preschool-age children by means of body-oriented therapy. The psychotechnology of body-oriented therapy for the implementation of the correctional stage of the conceptual model has been substantiated, developed and experimentally tested, and its effectiveness has been proven. The general complex structure for the correction of negative mental states of the preschool children, which includes the ratio of the psychophysiological profile (passive - active) of preschool children with the profile of experiencing mental states and their influence on the child’s body is proposed.
Психологічні особливості розвитку мислення дітей старшого дошкільного віку засобами інформаційно-комунікаційних технологій
(2019) Клак, В. О.; Klak, V.
Дисертацію присвячено проблемі психологічних особливостей розвитку мислення дітей дошкільного віку засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Визначено сутність провідних понять, розглянуто складові мислення (образність, теоретичність, моторика, внутрішній план дій, самостійність, ініціативність, гнучкість, креативність, логічність, узагальнення, класифікація, причинно-наслідкові зв’язки та ін.), а також їх зв’язок із алгоритмами дій комп’ютерної психотехнології; розкрито вікові й індивідуально-психологічні особливості мислення дошкільників; представлено психологічні аспекти використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку різних видів і операцій мислення дошкільників. Відповідно до виокремлених критеріїв (когнітивний, особистісний, емоційний) і показників (мотиваційний, регуляційний, операційний; адаптаційний, мовленнєвий, конативний; чуттєвість, рухливість, переживання) розроблено та впроваджено в практику дошкільної освіти комплекс методик психодіагностики мовлення та подано її результати; виявлено взаємозв’язки складових компонентів мислення, експресивного і імпресивного мовлення, а також взаємозв’язки мисленнєвих операцій, видів мислення з індивідуально-психологічними особливостями дошкільників (тривожність, самооцінка, адаптивність, властивості темпераменту); створено концептуальну модель розвитку мислення дітей дошкільного віку. Обґрунтовано, розроблено та експериментально апробовано інформаційно-комунікаційні технології реалізації формувального блоку концептуальної моделі, перевірено її ефективність щодо забезпечення розвитку всіх вищезазначених складових мислення. The dissertation is devoted to the research problem of psychological features of the development of preschool age children’s thinking by means of computer psychotechnologies. Theoretical-psychological and information-communication analysis of the phenomenon of thinking components is carried out. In the framework of psychological science, the formulation of the key definition of “components of thinking” as a mechanism of thinking, which contains a complex set of elements (visibility, imagery, theoretic, motor skills, internal action plan, independence, initiative, flexibility, creativity, logic, impressive speech, generalization, classification, cause-and-effect relations) for solving a problem situation, expressing one’s attitude to objects and phenomena, information transfer, etc. The paper presents studies of the connection of thinking with various mental phenomena (personal, emotional, adaptive and other characteristics), as well as the possibilities of using information and communication technologies for the mental and logical development of preschool children. In accordance with the selected criteria, a psychodiagnostic complex of techniques was selected, with the help of which the types, operations of thinking and associated individual psychological characteristics of preschoolers were studied. Prevalence of low and average levels of the development of mental operations in children 4-6 years old is revealed. Interrelations between operations (generalization, classification, comparison), types (visually-effective, visually-figurative, logical thinking) of thinking, passive (impressive) and active (expressive) speech, and also with their psychological determinants – anxiety, adaptability, self-assessment, properties of temperament are proved. The conceptual model of thinking development of preschool age children in which structure the forming, control-estimated and effective blocks are offered is developed. The computer psychotechnology of the forming block of the conceptual model, which assumes purposeful psychological effects on the personality of preschoolers for the purpose of developing their thinking, is substantiated and experimentally verified. Information and communication technologies provide for the principles of working with a child in the context of computer literacy, the purpose and objectives, content, methods, organizational forms and means of thinking formation, as well as psychotechnical and psycho-hygienic requirements for their use of information and communication technologies. The result of the introduction of technology is a positive change in all operations and types of thinking. The growth of subjects with a high level of development, generalization, classification, comparison, increasing the speed of the task, improvement in the establishment of cause-and-effect relationships, internal action plan, sequence, independence, flexibility of thinking indicate the effectiveness of experimental computer psychotechnology and the feasibility of the experimental model of preschool children’s thinking development. Optimization of the levels of anxiety, adaptability and self-esteem, acting as personal correlates of the development of thinking components of preschool children, led to the mobilization of cognitive processes, rapid adaptation in the system of educational activities, tolerance, qualitative mental and speech representation of preschoolers.
Формування психосемантичного змісту професійної свідомості майбутніх філологів
(2019) Пустовий, С. А.; Pustovyi, S. A.
У дисертації представлено результати теоретичного опрацювання й нове вирішення наукової проблеми, яке полягає в розкритті психологічних особливостей формування психосемантичного змісту професійної свідомості студентів – майбутніх філологів. Психологічними особливостями філологічної свідомості виступають: схильність перетворювати життя на літературу, пасеїзм, естетична споглядальність, дистанційованість від реального життя на користь уявного. Професійну свідомість майбутніх філологів досліджено в концептуальному полі теорії свідомості, теорії діяльності, експериментальної психосемантики та психології особистості професіонала. З’ясовано характер і динаміку професійної картини світу студентів-філологів протягом навчання. Світ філології розкривається майбутніми фахівцями залежно від терміну навчання в різних за семантикою асоціатах – від афективно-діяльнісного типу у першокурсників до когнітивно-діяльнісного типу в четвертокурсників. Встановлено зв’язок між рівнем рефлексивності, різними типами професійної спрямованості й характеристиками світу філології. Констатовано зв’язок між приємністю світу філології та терміном навчання респондентів: з часом характеристики світу філології змінюються від менш радісного, пасивного та емоційного – до більш м’якого, впорядкованого, старого, приємного. Обґрунтовано мету, напрямки, форми, методи, механізми та концептуальну модель формування змісту професійної свідомості. Розроблено й апробовано інтегративну програму «Формування психосемантичного змісту професійної свідомості майбутніх філологів», експериментально доведено її ефективність. В диссертации представлено решение научной проблемы, заключающейся в раскрытии психологических особенностей формирования психосемантического содержания профессионального сознания студентов – будущих филологов. Психологическими особенностями филологического сознания являются: склонность превращать жизнь в литературу; пассеизм; эстетическая созерцательность; дистанцированность от реальной жизни в пользу воображаемой. Профессиональное сознание будущих филологов исследовано в концептуальном поле теории сознания, теории деятельности, экспериментальной психосемантики и психологии личности профессионала. Выявлены характер и динамика профессиональной картины мира студентов-филологов в процессе обучения. Мир филологии раскрывается будущими специалистами в зависимости от срока обучения в разных по семантике ассоциатах: от аффективно-деятельностного – на первом году обучения до когнитивно-деятельностного типа – на четвертом году подготовки. Установлены связи ряда параметров профессионального сознания: между уровнем рефлексивности и различными типами профессиональной направленности и характеристиками мира филологии. Констатирована связь между приятностью мира филологии и срока обучения респондентов. Обоснованы цель, направления, формы, методы и механизмы формирования профессионального сознания, создана концептуальная модель формирования его содержания. Разработана и апробирована интегративная программа «Формирование психосемантического содержания профессионального сознания будущих филологов», экспериментально подтверждена её эффективность. This thesis offers solution of the scientific problem of revealing psychological aspects of forming psychosemantic content of professional consciousness of future philologists. The following psychological features of philological consciousness were defined: tendency to turn the life into literature; passéism; esthetic contemplativeness; distancing from real to imaginary life. Professional consciousness of future philologists was studied in the conceptual field of the theory of consciousness, theory of activity, experimental psychosemantics and psychology of the professional’s personality.The character and dynamics of professional picture of the world of philology students in the course of study have been described. Future specialists reveal the world of philology depending on age in semantically different associations – from affectively-active in the first year of study to cognitively-active type in fourth-year students. The relations between a number of professional consciousness parameters have been established: reflectivity level and various types of professional orientation with characteristics of the world of philology. The relation between the pleasantness of the world of philology and the age of respondents was noted. The goal, areas, forms, methods and mechanisms of forming professional consciousness and the basic scheme of forming its content were substantiated. The integrative program of forming psychosemantic content of professional consciousness of future philologists was compiled and tested, and its effectiveness has been experimentally proved.
Психологія розвитку аудіювання у дітей дошкільного віку
(2019) Харченко, Н. В.; Kharchenko, N. V.
У дисертації представлено цілісну концепцію дослідження феномена аудіювання та його психолінгвістичного розвитку в дітей дошкільного віку. З позиції діяльнісної психолінгвістики та з опорою на основні постулати психолінгвістичної теорії аудіативна діяльність дітей дошкільного віку розглядається як психолінгвістичний феномен; вона має ієрархічну (вертикальну) й фазну (горизонтальну) будову, містить мотиваційний, цілеутворювальний і внутрішньопрограмувальний компоненти. Доведено, що в розвитку аудіювання у дітей дошкільного віку вагому роль відіграє їхнє внутрішнє мовлення, яке стрімко розвивається в цьому віці й виконує функцію трансформації сприйнятих об’єктивних мовних значень у внутрішні смислові структури (ситуативні значення). На підстав здійсненого психологічного дослідження розроблено модель цілеспрямованого формування у дітей дошкільного віку аудіативної діяльності й актуалізації її механізмів; описано передумови й умови, схарактеризовано психолінгводидактичні принципи онтогенезу аудіативної діяльності у дітей дошкільного віку; розкрито суть категорій «психотехнологія» та «психотехніки» розвитку аудіативної діяльності у дітей дошкільного віку; презентовано авторську програму «Аудіювання рідною (українською) мовою: діагностико-розвивальна програма». Теоретично доведена й емпірично підтверджена необхідність розвитку аудіативної діяльності й актуалізації її механізмів у дітей дошкільного віку в зоні найближчого аудіативно-діяльнісного розвитку й нерозривно пов’язаних з аудіюванням когнітивних процесів, психостанів і властивостей дітей засобами розроблених психолінгвотехнологій трьох різновидів: 1) формування первинних вербальних перцептивно-когнітивних операцій; 2) формування вербальних перцептивно-когнітивних дій; 3) формування аудіативної діяльності як динамічної сукупності усвідомлюваних аудіативних дій. В диссертации представлена целостная концепция исследования феномена «аудирование» и его психолингвистического развития у детей дошкольного возраста. С позиции деятельностной психолингвистики и с опорой на основные постулаты психолингвистической теории аудиативная деятельность детей дошкольного возраста рассматривается как психолингвистический феномен; она имеет иерархическую (вертикальную) и фазную (горизонтальную) структуру, содержит мотивационный, целевой и внутрипрограммированный компоненты. Доказано, что в развитии аудирования у детей дошкольного возраста важную роль играет их внутренняя речь, которая стремительно развивается в этом возрасте и выполняет функцию трансформации воспринятых объективных языковых значений во внутренние смысловые структуры (ситуативные значения). На основании проведённого психологического исследования разработана модель целенаправленного формирования у детей дошкольного возраста аудиативной деятельности и актуализации её механизмов; описаны предпосылки и условия, охарактеризированы психолингводидактические принципы онтогенеза аудиативной деятельности у детей дошкольного возраста; раскрыта суть категорий «психотехнология» и «психотехники» развития аудиативной деятельности у детей дошкольного возраста; представлена авторская программа «Аудирование на родном (украинском) языке: диагностико-развивающая программа». Теоретически доказана и эмпирически подтверждена необходимость развития аудиативной деятельности и актуализации её механизмов у детей дошкольного возраста в зоне ближайшего аудиативно-деятельностного развития и неразрывно связанных с аудированием когнитивных процессов, психосостояний и свойств детей средствами психолингводидактических технологий трёх видов: 1) формирование первичных вербальных перцептивно-когнитивных операций; 2) формирование вербальных перцептивно-когнитивных действий; 3) формирование аудиативной деятельности как динамической совокупности осознаваемых аудиативних действий. The dissertation presents the integral concept of studying the phenomenon of listening and its psycholinguistic development in preschool-age children. From the standpoint of active psycholinguistics and based on the basic postulates of psycholinguistic theory, the audio activity of the preschool children is considered as a psycholinguistic phenomenon, which has a hierarchical structure and phase construction, contains motivational, goal-forming and intro programming components. According to the results of empirical stage of the study, the state of the development of auditory operations in preschool children in the zone of their actual audio-active development, in particular, the specific age characteristics and individual differences in the development of listening in preschool children have been identified. The unevenness in the development of audio operations and the individual levels of audio activity formation in preschoolers are stated: 1) high – the level of possession by audio operations, which is important for the implementation of purposeful audio activity; 2) sufficient – proper, normal, optimal for the implementation of audio activity; it is promising for the further development of listening and can be improved to the highest level; 3) average – inappropriate, insufficient for the implementation of audio activity, but possible under the certain didactic conditions for the implementation of audio acts; 4) low – unsatisfactory, problematic for implementation of audio activity level; this is a temporary level, which, under the certain didactic conditions, acts as a stage of the initial audio active development. It is noted that to each group of children, distinguished by the levels of audio operations development in them, correspond special psychological, psycholinguistic and personal characteristics. Based on the revealed levels of audio operations development, a model of the purposeful formation of audio activity and its mechanisms in preschool children has been worked out; the preconditions and conditions are described, the psycholinguistic and pedagogical principles of the ontogenesis of audio activity in preschool children are characterized; the essence of the categories “psychotechnology” and “psychotechniques” of the development of audio activity in preschool children is revealed; the author’s diagnostic and developmental program “Audition in the native (in Ukrainian) language: diagnostic-developmental program” was presented. It has been proved that in preschool children’s development of listening the important role plays an internal speech of а child, which is rapidly developing at this age and begins to fulfill the function of transformation of the perceived objective language values into internal semantic structures. The theoretically proved and empirically confirmed necessity of the development of audio activity and its mechanisms in children of a preschool age in the area of their closest audio-activity development and the inseparably linked with it cognitive processes, psychostates and properties of children by means of the developed psychotechnologies of three varieties: 1) psychotechnologies of the primary audio (verbal perceptive-cognitive) operations development; 2) psychotechnologies for the development of audio (verbal perceptive-cognitive) actions; 3) psychotechnologies of the development of audio activity as a dynamic set of the perceived audio actions. The positive dynamics of the influence of psychotechnologies on the formation of primary verbal perceptive-cognitive operations in preschool-age children has been experimentally confirmed. They provide: a) comprehension of the objective linguistic meanings in perception of speech structures in forms of psychocorrection, developmental training of speech; b) mastering and possessing by the operations of involuntary, unintentional understanding of the objective language values; c) influence on the mechanisms that “trigger” the operationalization of the objective language values (mechanisms of unconscious speech automation and unconscious setting). On the basis of an accomplished psychological study, the author proposed the interpretation of the phenomenon “development of audio activity in preschool children”, which is defined as an evolutionary verbal speech-thinking process of the progressive acquisition by a child of qualitative changes in auditions associated with the emergence in children’s listening of the characteristics of purposefulness, the arbitrariness of the verbal perception, the stability of the motives of sense formation, the curtailment of the objective language meanings into semantic structures (situational values) in the internal speech, intents and awareness of the course of this sensory and semantic and notional process.
Психологія розвитку професійно-мовленнєвої діяльності майбутніх психологів
(2020) Калмиков, Г. В.; Kalmykov, H.
У дисертації розкрито взаємозв’язки між феноменами діяльності і спілкування, окреслено теоретичні передумови розвитку теорії діяльності та її реалізації в сучасній світовій науці; з’ясовано тенденції в розвитку психологічної теорії діяльності та психолінгвістики у зв’язку з професійно-мовленнєвою діяльністю особистості; встановлено співвідношення між мовленнєвим спілкуванням і мовленнєвою комунікацією в контексті професійної діяльності її суб’єкта. Дискурсивний вплив подано як спосіб реалізації професійно-мовленнєвої діяльності, здійснено її аналіз як психологічно самостійної діяльності мовленнєвого спілкування, розкрито суть мовленнєвого впливу – спеціалізованої форми професійної діяльності. Презентовано поняття «психологічний дискурс» як один з різновидів дискурсу в структурі професійно-мовленнєвої діяльності, визначено місце дискурсивного впливу в акті професійно-мовленнєвої діяльності психотерапевта (консультанта). В концепції дослідження психології розвитку професійно-мовленнєвої діяльності майбутніх психологів визначено методологічні засади її вивчення і моделювання, теоретичні основи емпіричного дослідження – зокрема, розкрито сутність авторської ідеї щодо діагностики діяльнісного та компетентнісного компонентів професійного мовлення і представлено концептуальні засади способів розкриття механізмів і закономірностей професійно-мовленнєвої діяльності. Згідно з розробленою нами концепцією сформульовано мету, завдання, теоретичні засади й представлено одиниці аналізу професійно-мовленнєвої діяльності майбутніх психологів, обґрунтовано вибір критеріїв і показників її діагностики, подано психодіагностичний інструментарій для виявлення стану та рівнів сформованості професійно-мовленнєвої діяльності бакалаврів психології, які вступили в магістратуру. Здійснено інтерпретацію результатів вивчення їхнього професійного мовлення, висвітлено особливості психолінгвістичної методики дослідження дискурсивних практик психотерапевтів (консультантів). З урахуванням цього презентовано розроблену автором психолінгвопедагогічну систему розвитку професійно-мовленнєвої діяльності майбутніх психологів – зокрема, її психолінгводидактичні принципи, програму і технологію розвитку та вербальні психотехніки формування дискурсивної компетентності. The dissertation reveals the relationships between the phenomena of activity and communication, theoretical prerequisites for the development of the theory of activity and its implementation in the modern world science; the modern tendencies of the development of psychological theory of activity and psycholinguistics in connection with professional speech activity of the individual are revealed; the interrelation between verbal communication and speech communication in the context of the activity of its subject is established. The discursive influence as a way of the professional speech activity implementation is highlighted, its analysis as a psychologically independent activity of speech communication is carried out, the essence of speech influence – a specialized form of professional activity is revealed, the concept of “psychological discourse” as one of the discourse varieties in the structure of professional speech activity is presented, the place of discursive influence in the act of professional speech activity of a psychotherapist (consultant) is determined. In the concept of study of the psychology of development in future psychologists of professional speech activity as the basis of discursive competence, are defined the methodological research basics and modeling of the professional speech activity of psychologists, theoretical foundations of the concept of empirical research, in particular, are revealed the theoretical essence of the author’s idea on diagnostics of the activity and competency components of professional speech and presented the conceptual framework for disclosing the mechanisms of professional speech activity. According to this concept, the purpose, tasks, theoretical foundations are formulated and the units for the analysis of professional speech activity of future psychologists are presented, the choice of the criteria and indicators of its diagnostics are substantiated, the psychodiagnostic tools for revealing the state and levels of the development of professional speech activity of the bachelors in psychology who enter magistracy, and the interpretation of the results of their professional speech training are given, the features of psycholinguistic methods of studying the discursive practices of psychotherapists (counselors) and the results of their analysis are highlighted, in view of which are presented the developed psycho-lingual pedagogical system of future psychologists’ development of professional speech activity, in particular, psycho lingual didactic principles, program and technology of the development of professional speech activity and verbal psycho techniques of discursive competence formation. The dissertation identifies psychological and psycholinguistic typical features and individual differences in the development of professional and speech activities of future psychologists, distinguishes the patterns of its development, which reproduce the existing relationships between 1) the development of PSA and mastering by a set of the important knowledge for students; 2) the genesis of PSA and timely development of professional speech motives; 3) the ontogeny of PSA and formation in students of the professional speech goals and the transformation of the purpose of expression into an independent motive, the formation of the purpose of expression on an independent motive, the formation of motives-goals; 4) the evolution of PSA and the intentional orientation of professional speaking; 5) PSA formation and interconnected and interdependent speech generation operations; 6) the development of the PSA and the state of mastering by the rules of the inter- and an externally produced speech utterance; 7) PSA ontogeny and mastering by a complex of the discursive operations; 8) the evolution of PSA and the emergence of reflection on speech, objectification of professional language and the control of speech. Provided in the study establishment of the mechanisms of PSA – meant to penetrate the internal structure of the PSA, to find out the interrelations and interdependencies of phases of the holistic professional speech activity and through this to understand and explain the essence of the development of this professional speech process, its natural regular dynamics of generation and its inevitable emergence with certain prerequisites and conditions. The proposed approach to grouping the mechanisms of PSA is based on classification of the distinguished in the psycholinguistic literature mechanisms on such grounds as: a) types of mechanisms; b) stages of mastery the professional-speech activity – proved to be expedient because it provided an opportunity to establish specific motivational mechanisms, functional and operational mechanisms at each of the stages of the PSA development. It has been determined that the development of PSA is the acquisition by the future psychologists of qualitative features of the professional speaking, connected with its awareness, arbitrariness and intentionality, with mastering by the system of cognitive, motivational, goal-forming, intentional, speech-generative, discursive, reflexive operations and actions. The development of discursive competence – the characteristics of the PSA subject – is the acquisition of ability produce demonstrative in professional sense discourses, which are the end result of PSA mastering and successful experience of its implementation.
Ґенеза розуміння текстів інтернету
(2020) Акімова, Н. В.; Akimova, N.
У дисертації представлено концепцію дослідження ґенези розуміння текстів інтернету. Пропонована автором модель ґенези розуміння текстів інтернету базується на принципах психолінгвістики, теорії мовленнєвої діяльності, теорії розуміння тексту та окремих концепціях психології інтернету, зокрема психологічному розумінні інтернету як мережі міжособистісних та міжгрупових зв’язків, опосередкованих відповідними пристроями, що зумовлює його технологічну специфіку (віртуальність, інтерактивність, нелінійність, дисперсність, синхронність, дистантність, оперативність, персональна анонімність, умовна соціалізація, синдикація тощо) та психологічні зміни особистості (сенсорні обмеження, деформації відчуття простору й часу, зміни уваги та емоційної сфери, аномалії самосвідомості та міжособистісних стосунків, формування нових моделей поведінки); психолінгвістичній дефініції тексту, що визначає його як послідовність знаків, що стає текстом лише в присутності реципієнта тощо. На підставі теоретико-методологічного аналізу проблеми розуміння текстів інтернету, ґрунтуючись на принципах розвитку й детермінізму, положеннях системного, діяльнісного, когнітивного, генетичного, психолінгвістичного та кіберпсихологічного підходів було розроблено концептуальну модель розуміння текстів інтернету з урахуванням послідовності процесу розуміння, його механізмів та закономірностей ґенези. Обґрунтовано, що розуміння текстів інтернету – це полімодальний психологічний процес, що відбувається в кілька етапів: рецепція, інтерпретація та емоційна ідентифікація, у результаті утворюються нові вторинні смисли (які об’єктивуються як вторинний текст), що є реакцією на елементи сенсу первинного тексту інтернету. На основі аналізу теоретичних джерел визначено, що процес і результат розуміння залежать від суб’єктивних (рівня досвіду, розвитку мисленнєво-мовленнєвої сфери реципієнта та інтернет-спрямованості особистості) і об’єктивних (мультимедійності та девіантності) чинників. З метою з’ясування закономірностей, внутрішньої логіки та докладного вивчення психологічних особливостей процесу розуміння текстів інтернету було розроблено концепцію дослідження ґенези розуміння текстів інтернету, обґрунтовано систему критеріїв оцінки успішності розуміння текстів інтернету на кожному етапі процесу розуміння. Конкретизовано, що на етапі сприймання формується загальне уявлення про текст, що експлікується активністю рецепції та точністю очікувань. На етапі інтерпретації якісним критерієм є адекватність, а кількісним – повнота тлумачення смислових39 домінант. На етапі емоційної ідентифіка ції успішність розуміння визначається через адекватність оцінки зрозумілості тексту та узгодженість емоційного ставлення до текстів інтернету. Концепція ґенези розуміння текстів інтернету та сформована на її основі відповідна модель стали підставами для: 1) виокремлення критеріїв діагностики успішності розуміння та відповідних їм показників успішності розуміння текстів інтернету; 2) добору психодіагностичного інструментарію; 3) фіксації стану успішності розуміння текстів інтернету залежно від впливу суб’єктивних та об’єктивних чинників. Результати теоретико-емпіричного дослідження процесу розуміння текстів інтернету стали підставою для створення емпіричної моделі динаміки ґенези розуміння текстів в юності, молодості та в зрілому віці, яка дала змогу визначити низку закономірностей. Аналіз вікової динаміки ґенези розуміння продемонстрував, що в юнацькому віці вагомий позитивний вплив на майже всі показники успішності розуміння (окрім адекватності оцінки зрозумілості текстів інтернету) мають рівень досвіду користування інтернетом та мисленнєво-мовленнєвого розвитку. Ґенеза розуміння текстів інтернету в молодості найбільш істотно детермінована чинниками мисленнєво- мовленнєвого розвитку та інтернет-спрямованості. У зрілому віці успішність розуміння текстів інтернету визначається всіма аналізованими суб’єктивними чинниками. Зазначені чинники мають значний позитивний вплив на етапах рецепції та інтерпретації, однак негативний щодо адекватності оцінки зрозумілості текстів інтернету на етапі емоційної ідентифікації. Закономірності впливу об’єктивних чинників визначено так: чинник мультимедійності зумовлює позитивні зміни в успішності розуміння на етапі інтерпретації та щодо адекватності оцінки зрозумілості текстів інтернету, але негативно впливає на точність очікувань реципієнтів. Девіантність контексту інтернет-середовища негативно впливає на активність рецепції та успішність інтерпретації, але позитивно на оцінку зрозумілості текстів інтернету (однак лише щодо девіантних текстів). На основі результатів емпіричного дослідження та виявлених зон розвитку розуміння текстів інтернету було з’ясовано психолого-педагогічні принципи формування успішного розуміння текстів інтернету. На підставі представлених концептуальних засад обґрунтовано та апробовано психологічний тренінг із формування в осіб юнацького, молодого та зрілого віку успішного розуміння текстів інтернету. Реалізація психологічного тренінгу засвідчила його значний розвивальний вплив. Було зафіксовано позитивну динаміку успішності розуміння текстів інтернету в експериментальній групі майже за всіма показниками. Тож успішність розуміння текстів інтернету в будь-якому віці покращується за умови реалізації відповідної тренінгової програми, спрямованої на формування навичок успішного розуміння текстів інтернету. Отримані в дослідженні результати пов’язані з практичним вирішенням проблем визначення ступеня успішності розуміння текстів інтернету з метою подальшого прогнозування поведінки; побудови методології прогнозування40 та оцінки зрозумілості контексту інтернет-середовища; розробки ефективних програм протидії маніпулюванню в умовах віртуального середовища. Обґрунтована й апробована програма тренінгу формування успішності розуміння текстів інтернету буде корисною на різних етапах навчально- виховного процесу щодо формування читацьких навичок успішного розуміння текстів інтернету. This thesis presents the concept of research into the genesis of Internet texts understanding. The model proposed by the author for the genesis of Internet texts is based on the principles of psycholinguistics, the theory of speech activity, the theory of text understanding and individual concepts of Internet psychology, in particular the psychological sense of the Internet as a network of interpersonal and inter- group contacts mediated by appropriate devices, resulting in its technological specificity and psychological changes in personality. It also builds on psycholinguistic definitions of text. Based on a theoretical and methodological analysis of the problem of understanding Internet texts, a conceptual model for the understanding of Internet texts has been developed. It takes into account the principles of development and determinism, ideas of systemic, action-oriented, cognitive, genetic, psycholinguistic and cyber-psychological approaches. It also incorporates sequence of the process of understanding, its mechanisms and the patterns of genesis. It is argued that the understanding of Internet texts is a polymodal psychological process that takes place in several stages (reception, interpretation and emotional identification), resulting in new secondary meanings (which are objectified as secondary text) which is a reaction to the elements of sense of the original Internet. It is determined that the process and result of understanding depend on subjective (level of experience, development of the recipient’s thinking and Internet-oriented personality) and objective (multimedia and deviant context of the Internet environment) factors. In order to clarify the patterns, the internal logic and the detailed psychological features of the process of Internet texts understanding, the concept of the genesis of the Internet texts understanding was developed. A system of criteria for assessing the success of the Internet texts understanding at each stage of the understanding process has been validated.43 It is specified that at the perception stage a general view of the text is formed, which is evident by the active reception and accuracy of expectations. At the interpretation stage the qualitative criterion is adequacy, and the quantitative criterion is the completeness of the interpretation of the sense dominant. At the stage of emotional identification the success of understanding is determined by the adequacy of the assessing of the text understandability and the consistency of the emotional attitude to the Internet texts. The results of a theoretical and empirical study of the Internet texts understanding led to the creation of an empirical model of the dynamics of the understanding texts genesis in adolescence, youth and adulthood. An analysis of the age dynamics of the understanding genesis has shown that in adolescence many indicators of successful understanding (other than the adequacy of assessing the understandability of Internet texts) have a strong positive influence by the level of Internet experience as well as thinking and speech development. The genesis of understanding Internet texts in youth is most strongly determined by factors of thinking and speech development and Internet orientation. These factors have a significant positive impact on the reception and interpretation stages, but negatively affect the adequacy of the assessing of the Internet texts understandability at the stage of emotional identification. The regularity of the influence of objective factors is defined as follows: the multimedia factor leads to positive changes in the success of the understanding at the stage of interpretation and in the adequacy of the assessing of the Internet texts understandability, but negatively affects the accuracy of the expectations of the recipients. The deviant context of the Internet environment has a negative impact on the active reception and the success of the interpretation, but positively affects on the understanding of the Internet texts (but only on deviant texts). On the basis of the presented conceptual framework, a psychological training for the development of a successful understanding of Internet texts has been justified and tested. The realization of psychological training has shown its significant developing influence. A positive trend was recorded in the success of the Internet texts in the pilot group for almost all indicators. Therefore, the success of the Internet texts understanding at any age is improved by the implementation of an appropriate training programme aimed at developing skills for successful understanding of Internet texts. The results of the study are related to practical solutions to the problems of the success of the Internet texts understanding in order to further predict behaviour, to construct a predictive methodology and to assess the understandability of the Internet context environment. A training programme for the development of a successful Internet texts understanding has been validated and tested and will be useful at different stages of the educational process in the development of readership skills for successful understanding of Internet texts.
Психологія професійного становлення фахівця з фізичної реабілітації
(2020) Примачок, Л. Л.; Prymachok, L.
У дисертації представлено цілісну концепцію дослідження професійного становлення фахівця з фізичної реабілітації, яку розглянуто через призму функціонування структурно-динамічної (організаційної) парадигми «професійно значущий досвід» – «професійна надійність» – «професійна автентичність» – «професійна унікальність» у просторі професійної діяльності. Під процесом професійного становлення особистості розуміється розвиток потенціалу і ресурсів фахівця, які сприяють його професійному саморозвиткові і самореалізації в контексті загальнолюдської культури, конкретних умов життєдіяльності та професійної діяльності, в ході опанування і відтворення ним соціальних норм та цінностей. Професійне становлення особистості розглядається з позицій раціогуманістичної психології – як управління процесом формування суб’єктної професійно-особистісної позиції, що відбувається під впливом суб’єктивних і об’єктивних чинників, які актуалізують процес реалізації стратегій управління особистісними ресурсами, задіяними для здійснення професійного становлення індивіда. На основі емпіричного дослідження встановлено професійно важливі якості, здатності та новоутворення особистості, які мають бути сформовані у фахівців з фізичної реабілітації для успішного здійснення ними професійної діяльності. З урахуванням результатів експериментального дослідження побудовано структурно-функціональну модель професійного становлення майбутнього фахівця з фізичної реабілітації. Емпіричним шляхом з’ясовано психологічні особливості, чинники та умови професійного становлення фахівця з фізичної реабілітації. The dissertation presents justified conception of the research of professional growth of a specialist in a field of physical rehabilitation, which is considered through the prism of functioning of the structural and dynamic organizational paradigm «professionally significant experience» – «professional reliability» – «professional authenticity» – «professional uniqueness». The process of professional growth of a person means the development of the potential and resources of a specialist, which contribute to his/her professional self-development and self-realization in the context of human culture. This process determines specific conditions of the person’s life and professional activity, in the course of mastering and reproducing social norms and values by a specialist in a field of physical rehabilitation. Professional growth of the person is considered by us from the standpoint of ratio-humanitarian Psychology – as the management of the process of formation of subject’s professional and personal position, which is influenced by subjective and objective factors that actualize the process of implementing strategies for managing personal resources involved into the professional development of a specialist in a field of physical rehabilitation. The conceptual model of the professional development of a specialist in a field of physical rehabilitation was proposed. It includes the specialist’s readiness for providing professional activity, a high level of his/her professional competence and professional reflection, as well as professionally significant experience, professional reliability, professional authenticity and professional uniqueness of the individual. The structure of the professionally significant experience of a specialist in a field of physical rehabilitation was proposed, the functional space of his/her experience was outlined. The components of the professionally significant experience of a specialist in a field of physical rehabilitation include: 1) valuable experience; 2) experience of reflecting one’s own professional activity; 3) operating experience. The model of the professional authenticity of a specialist in a field of physical rehabilitation was developed. Its components and functions were separated, the levels of functioning of these components were characterized. The professional authenticity of a specialist is understood as a multidimensional personal formation, which is regulated by social and professional norms and forms of the professional activity that are arisen on the basis of professional programs and professional patterns of specialist’s behavior and activity. The professional reliability of a specialist in a field of physical rehabilitation is explained as a prerequisite for his/her successful professional development. A bifurcation model of the professional reliability of a specialist in a field of physical rehabilitation was constructed and the aspects of its explication were determined: a cognitive aspect; an empathic aspect; a behavioral aspect; a socially-valuable aspect. It was established that professional uniqueness was a neoplasm of the person, which met the needs of the individual and was the most important condition for his/her development and vital well-being. Professional uniqueness contributes to the updating of the person’s subjectivity and the maintenance of his/her mental health; it allows the person to adapt, to develop his/her qualities and peculiarities and to be productive in all spheres of our life. Taking into account theoretical and conceptual backgrounds of our research, the forms of professional uniqueness were proposed: a narcissistic form, formalized one, an eclectic form, a hedonistic one, a deontological form, a dramatic one, an ideal form, an illusory one, an immanent form. The meaning of these forms was revealed. Taking into account the results of our experimental research, a structural and functional model of the professional growth of a specialist in a field of physical rehabilitation was constructed, which includes the program of facilitation of his/her professional formation. The latter consists of four blocks: the content-adaptation block, a projective-resource one, the organizational-stimulating block and a reflexive developmental one. In the process of forming experiment it was confirmed the effectiveness of the program of facilitation of professional growth of a specialist in a field of physical rehabilitation. The psychological training «The formation of social intelligence, the development of professional reflection and the formation of professional reliability of a future specialists» was developed and tested during the forming experiment. It contains five blocks of exercises that actualize the components of students’ social intelligence and, as a result, promote the development of their professional reflection, as well as facilitate the formation of the professional reliability of a future specialist in a field of physical rehabilitation. On the basis of empirical research, professionally important qualities, abilities and neoplasms of the person have been established, which should be formed according to specialists in a field of physical rehabilitation for successful pursuit of their professional activity. Psychological features, factors and conditions of the professional growth of a specialist in a field of physical rehabilitation have been empirically investigated.
Формування професійної самосвідомості майбутніх психологів в умовах здобуття другої вищої освіти
(2020) Митрофанова, С. С.; Mytrofanova, S.
Дослідження присвячено теоретичному й емпіричному дослідженню особливостей формування професійної самосвідомості майбутніх психологів, які здобувають другу вищу освіту. Визначено сутність провідних понять, розглянуто властивості та характеристики професійної свідомості психологів: емпатійність; здатність до рефлексії; комунікативні здібності; ерудиція, спостережливість, швидка орієнтація в ситуаціях професійної діяльності та здатність до їх практичного вирішення. Виявлено рівневі критерії сформованості професійної самосвідомості: ставлення до загальнолюдських цінностей, рівень сформованості психологічних потреб, мотивів та інтересів, реальний прояв самосвідомості в поведінці. Розглянуто чинники, умови та вікові аспекти зміни спеціальності на користь вибору другої вищої освіти з психологічних спеціальностей. Емпірично констатовано, що у студентів, які здобувають другу вищу психологічну освіту не за профілем базової освіти, існують специфічні особливості таких психічних феноменів, як: мотиваційні чинники вибору професії психолога (внутрішні індивідуально значущих та соціально значущі мотиви), емоційний інтелект (знижені показники самомотивації, емпатії та контролю власних емоцій), професійна ідентичність (домінування комунікативного, соціального, рефлексивне «Я»;), смисложиттєві орієнтації (знижена здатність до вільного прийняття рішення та втілення їх у життя), самооцінка (неадекватно завищена). Укладено структурно-функціональну модель професійної самосвідомості майбутніх психологів, структуровану за критеріями: когнітивним (усвідомлення професійно-важливих якостей, професійне самопізнання); афективно-оцінним (професійна самооцінка, самоприйняття, самоставлення); поведінковим (мотиваційно-ціннісні та регулятивно-діяльнісні аспекти); функціональним (категоризація об’єктів світу професії, суб’єктивне оцінювання); процесуальним (смислоутворення, метатеоретичне мислення, рефлексія, самоусвідомлення та самооцінка, мотивація); результативним (психологічне мислення; професійна Я- концепція, професійна культура особистості). Обґрунтовано, розроблено та експериментально апробовано авторську «Програми психологічного супроводу формування професійної самосвідомості психологів в умовах здобуття другої вищої освіти». Отримано низку позитивних кількісних та якісних зрушень у структурі самоставлення та структурі психосемантичного змісту професійної самосвідомості майбутніх психологів після формувального впливу. This research is devoted to theoretical and empirical study of peculiarities of developing professional self-consciousness in future psychologists gaining a second university degree. The meaning of principal notions was defined, and the following properties and characteristics of professional consciousness of psychologists were analyzed: empathy; reflection ability; communicativeness; erudition, observation skill, quick orientation in professional situations and ability to practically resolve them. Level-based criteria for sophistication of professional self-consciousness have been determined: attitude toward universal human values, degree of developing psychological needs, motives and interests, real manifestation of self-consciousness in behavior. The factors, conditions and age-related aspects of changing specialization in favor of choosing a second university degree in the field of psychology were analyzed. It was empirically established that students gaining a second university degree in psychology different from the field of specialization under basic education degree have specific manifestations of such mental phenomena as motivational factors for choosing a psychologist’s profession (inner individually important and socially important motives), emotional intellect (lowered indicators of self-motivation, empathy and control of one’s own emotions), professional identity (domination of communicative, social, reflective “self”), life-sense orientations (lowered ability to freely make decisions and carry them out), self-evaluation (inadequately overstated). A conceptual structural-functional model of professional self-consciousness of psychologists was created, structured by criteria: cognitive (realization of professionally important qualities, professional self-cognition); affective-evaluative (professional self- evaluation, self-acceptance, self-attitude), behavioral (motivational/value-based and regulatory/activity-based aspects); functional (categorization of objects in the world of profession, subjective evaluation); procedural (sense formation, meta-theoretical thinking, reflection, realization and self-evaluation, motivation); effective (psychological thinking and professional “self”-concept, professional culture of personality). The author’s original Program for Psychological Support to Development of Professional Self-Consciousness in Psychologists Gaining a Second University Degree was substantiated, developed and experimentally tested. A positive quantitative and qualitative shift in the structure of self-attitude and in the structure of the content of professional self-consciousness of future psychologists after a developing impact was obtained.
Психологічні особливості переживання фрустрації майбутніми психологами
(2021) Стеценко, А. І.; Stetsenko, A.
Дисертаційне дослідження присвячене теоретичному обґрунтуванню та емпіричному вивченню переживання фрустрації майбутніми психологами як суб’єктивного, внутрішньо опосередкованого емоційного стану негативної модальності, що виникає у ситуації емоційної депривації значущих потреб та продукує відповідну фрустраційну реакцію, диференційовану за спрямованістю вияву та типом фіксації. На засадах суб`єктно-діяльнісного підходу розроблено структурно-функціональну модель переживання фрустраційних станів суб’єкта освітньо-професійної діяльності, за якою змістовий складник фрустрації переноситься з системи потреб суб’єкта в систему його актуальних емоційних станів та поведінкових реакцій. Досліджено соціальний та особистісний типи детермінації фрустрації майбутніх психологів у контексті співвідношення «зовнішнього та внутрішнього» профілю фрустраційних переживань. Особливості прояву фрустрації майбутніх психологів представлено у таких стійких емоційно-поведінкових характеристиках, як ригідність, дратівливість, тривожність, агресивність; переживання фрустрації полягає у реалізації фрустраційної реакції переважно екстрапунітивної спрямованості. Розроблено програму психокорекції фрустраційних переживань, апробовано комплекс психотехнологій, спрямованих на активізацію фрустраційної толерантності як особистісного ресурсу майбутніх психологів. The dissertation research deals with theoretical substantiation and empirical study of frustration experiencing by future psychologists as a subjective, internally mediated emotional state of negative modality, which arises in a situation of emotional deprivation of significant needs and produces a corresponding frustration reaction, differentiated by focus of manifestation and type of fixation. Based on the subject-activity approach, a structural- functional model of experiencing frustrating states of the subject of educational and professional activity is developed, according to which the semantic component of frustration is transferred from the system of the subject’s needs to his actual emotional states and behavioral reactions. As we can see in the suggested structural and functional model of frustration the students-psychologists are integrated by the vertical (motivational-demanding) and horizontal (emotional-behavioral) dimensions of frustration. In this case, the horizontal dimension includes the interaction of frustration structural components, which expresses the functional basis or vertical dimension - an unmet need due to a violation of motivated activities. The main criteria were focus and fixation of the behavioral reaction in response to a negative emotional state that arises due to dissatisfaction with a need. Negative emotional state is regarded as the “core” of frustration and is experienced in the form of asthenic emotions or negative feelings. The social and personal types of frustration determination in future psychologists in the context of the ratio of “external and internal” profile of frustrating experiences are studied. Peculiarities of frustration experiencing by future psychologists are presented in stable emotional and behavioral characteristics, such as rigidity, irritability, anxiety, aggression; the experience of frustration is in the realization of a frustrating reaction of a predominantly extrapunitive orientation. In dissertation the theoretical analysis of the concept of frustrating tolerance as a personal resource of overcoming and prevention of the frustrating experiences in future psychologists by optimization of the development of personal properties of the positive modality is carried out. The results of an empirical study of the development of tolerance to personal and social types of frustration in future psychologists according to the formative strategy are presented and analyzed. These types of frustration are considered as internally determined (personal) and externally determined (social) conditionality of negative emotional states appearing, which are expressed in ineffective behavioral reactions. A program of psycho correction for frustrating experiences was developed, a set of psychotechnologies aimed at activating frustrating tolerance as a personal resource for future psychologists was tested. The respondents were able to identify the subjectively defined effective models of reaction based on self-regulation skills, which was not observed in the control group. The decrease in the level of personal and social frustration in the experimental group testifies to the acquisition by students of interpersonal interaction experience, as well as mastering by future psychologists the skills of differentiation and emotional regulation of negative emotional and behavioral manifestations. Socially conditioned determination of the negative emotional experiences has lost its decisive force, which testifies to the activation of internal personal resources of future psychologists and the development of frustration tolerance. The results of the formative experiment indicate the effectiveness of psycho corrective influences due to the introduction into the educational process of future psychologists’ professionally oriented training. The study does not cover all its aspects. In particular, the means for prevention and correction of the negative modality personal formations, which deepen the impact of external stressors, as well as the formation of effective coping strategies in situations of frustration in today’s social challenges are needed further development.
Психологія стресостійкості особистості
(2021) Когут, О. О.; Kohut, O.
У дисертації стресостійкість особистості розглядається як системно-інтегративна властивість особистості, яка забезпечує прогнозованість біопсихологічних реакцій на стрес; оптимізацію соціокультурних та організаційно-поведінкових стратегій подолання надскладних і надзвичайних ситуацій; визначення ціннісно-смислових трансформацій постстресових наслідків. Розроблено системну модель стресостійкості особистості. Виокремлено складові стресостійкості особистості: психофізіологічну, емоційно-комунікативну, когнітивну, ціннісно-вольову. Встановлено, що розвиток стресостійкості особистості детерміновано: реакцією особистості на стрес, її особистісними характеристиками й умовами соціокультурного середовища. Визначено концептуальні засади інтегративного розвитку та формування стресостійкості особистості. Запропоновано авторські методики та програму інтегративного розвитку стресостійкості особистості. Доведено ефективність застосування програми «Стресостійкість» для курсантів-поліцейських і патрульних поліції. Інтегративний розвиток стресостійкості особистості поєднує сучасні психологічні ідеї; диспозиційний та ситуативний дослідницькі підходи. Розроблено універсальну матрицю для розробок психологічних програм розвитку та формування стресостійкості особистості. Удосконалено діагностичний та оцінювально-критеріальний моніторинг показників розвитку стресостійкості особистості. Поглиблено розуміння змісту інтегративного підходу в розвитку та формуванні стресостійкості особистості. Доведено ефективність застосування діагностики стресостійкості особистості за принципами диференційного підходу. Виокремлено критерії оцінювання розвитку стресостійкості особистості: біопсихологічний, соціокультурний, організаційно-поведінковий. Запропоновано концепцію інтегративного розвитку стресостійкості особистості, яка відображає ефективний алгоритм дій у здійсненні психопрофілактичної та психотерапевтичної роботи. The stress resistance of the personality in the thesis is considered as a personal system-integrative property providing predictability of bio psychological reactions to stress; optimization of sociocultural and organizational-behavioural strategies for dealing with complex and emergency situations; identification of value-based transformations of post-emergency consequences. A system model and matrix of integral development of the stress resistance of the personality have been developed. The components of the stress resistance of the personality are figured out: psychophysiological, emotionally-communicative, cognitive, value-free. The stress resistance of the personality development is determined by the individual reaction to stress, personal characteristics and the conditions of sociocultural environment. The conceptual bases of integral development of the stress resistance of the personality have been defined. The author’s methods and programs of integral development of the stress resistance of the personality are offered. The application efficiency of integral development of the stress resistance of the personality program has been proved. The integral development of the stress resistance of the personality is a gradual qualitative and quantitative change in the components of individual stress resistance; their diagnosis is more reliable under conditions of differentiated treatment. The criteria for assessing the development of the stress resistance of the personality are: biopsychological, sociocultural, organizational-behavioural. The essence of mechanisms ensuring stress resistance at each ontological level of personality development is disclosed. The psychotechnical and educational content of the psycho-pedagogical program for the development of the stress resistance of the personality has been improved; diagnostic and evaluation-criteria monitoring of indicators of the development of personality stress tolerance has been improved. To deepen the understanding of the content of the integrative approach in the psychotherapeutic and educational-professional practice of psychological training of law enforcement officials and psychologists. The proposed concept of integral development of the stress resistance of the personality reflects an effective algorithm of actions in carrying out psychopreventive and psychotherapeutic work.
Психологічні особливості розвитку довільної уваги молодших школярів у процесі навчання іноземної мови
(2021) Ляшенко, Л. В.; Liashenko, L.
Дисертацію присвячено вивченню процесу розвитку довільної уваги молодших школярів у процесі навчання іноземної мови. У роботі розкрито методологічне підґрунтя дослідження, поглиблено зміст психологічної характеристики уваги як пізнавального процесу. Зазначено, що у молодших школярів на уроках іноземної мови довільна увага актуалізується через образ. Останній є не просто результатом уявлення, але й зоровим узагальненням, що супроводжує мовленнєву експлікацію думки учня завдяки вказівним жестам вчителя. З урахуванням результатів теоретичного аналізу наукової літератури встановлено властивості, стадії, форми та типи довільної уваги особистості. Зазначено, що стадіями функціонування довільної уваги виступають такі: первинна, предикативна та вторинна. Типами довільної уваги є фокальний та периферійний. До форм довільної уваги відносимо механічну, інстинктивну, рефлексивну, вольову та післядовільну. Розроблено та успішно апробовано у процесі формувального експерименту структурно-функціональну модель становлення довільної уваги молодших школярів засобами іноземної мови. Розроблено й апробовано в ході формувального експерименту психологічний тренінг «Становлення довільної уваги молодших школярів на уроках іноземної мови», який містить три блоки вправ, покликані актуалізувати характеристики довільної уваги молодших школярів експериментальних груп. З’ясовано психологічні особливості, чинники та умови становлення довільної уваги молодших школярів у процесі навчання іноземної мови. The dissertation deals with the problem of studying a process of the development of voluntary attention of junior schoolchildren in the process of learning a foreign language by them. The methodological basis of the research was revealed, the content of the psychological characteristics of attention as a cognitive process was deepened. It was noted that as for pupils from primary school at foreign language lessons their voluntary attention was actualized through the image. The latter is not just the result of the person’s imagination, but also a visual generalization that accompanies the verbal explication of pupils’ thoughts through the teacher’s pointing gestures. It was noted that the actualization of voluntary attention of junior pupils at the lessons of a foreign language takes place in a conditional, close to a real life, in the surrounding space. Thanks to images and creative practices as means of developing voluntary attention, the speech activity of junior schoolchildren has been actualized. Space becomes (conditionally) a paradigm of the most significant and valuable content, which originally embodied a certain image, specially created by a teacher. In other words, the isolation of this speech image became the basis for the construction of the individual model of the world by pupils from primary schools. Ritualized real actions, which are contained in their structure of the “products” of all kinds of creative practices, present a symbolic form of such kind of a primary image, which is created by schoolchildren from the very beginning of the actualization of their voluntary attention. Taking into account the results of theoretical analysis of the scientific literature, the characteristics, stages, forms and types of voluntary attention of the individual were established. It was noted that the stages of functioning of voluntary attention are such, as: a primary stage, predicative and secondary ones. The types of voluntary attention are focal and peripheral. The forms of voluntary attention include mechanical, instinctive, reflexive, volitional and post-voluntary ones. The structural-functional model of the formation of voluntary attention of junior schoolchildren by means of a foreign language was developed and successfully tested in the course of formative experiment. The psychological training “The formation of voluntary attention of junior schoolchildren at the lessons of a foreign language” was also developed and tested during the formative experiment. It contains three blocks of exercises designed to update the characteristics of voluntary attention of junior schoolchildren of experimental groups. As a result of our research the psychological features of the formation of voluntary attention of schoolchildren from primary school at the lessons of a foreign language were established: the success of the formation of voluntary attention of pupils from primary school is achieved through the implementation of flexible, instinctive, reflective, volitional and post-volitional forms of the attention. The latter are provided by the characteristics of voluntary attention (deep attention, its qualitative distribution, rapid switching), the stages of functioning of voluntary attention (predicative and secondary ones), as well as its focal type; the productivity of the formation of voluntary attention of junior schoolchildren at the lessons of a foreign language largely depends on the development of cognitive processes of subjects of pedagogical interaction, such as: their memory (the ability to memorize educational material), pupils’ perception (its selectivity, subjectivity), their imagination (its characteristics: mystical and plastic imagination, creative and active imagination, reproductive one, etc.), as well as the development of a mental operation of abstraction and a general ability of the individual to comprehend foreign language material; the success of the formation of voluntary attention of pupils from primary school at foreign language lessons depends on the teacher’s ability to implement learning situations of foreign language interaction as authentic ones, to organize cognitive activity of schoolchildren with the approach of learning to the process of a real life. This will facilitate the creation of an individual model of the world of pupils, the transfer of previously acquired knowledge, skills and abilities to further situations of foreign language interaction with native speakers in the cross-cultural space. Psychological factors of the formation of voluntary attention of junior schoolchildren by means of a foreign language were determined: taking into account by the teacher the characteristics of voluntary attention through the formation of a symbolic or conditional field that develops simultaneously with the word, and giving importance to the “internal form” of the latter; the development and the complication of the internal form of speech, on the basis of which the formation of a foreign language expression of a junior pupil takes place; the facilitation by the teacher a voluntary attention, which creates an image that is based on the image in a paradigm of situation of limited conditional field, and there is a foreign language interaction. It is this mechanism that brings learning situations closer to real ones, which will be continued in a future life of pupils, will allow them to “transfer” knowledge, skills and abilities acquired at the lessons to further situations of foreign language interaction with native speakers in a cross-cultural space.
Психологія фасилітативної взаємодії в педагогічному процесі закладів середньої освіти
(2021) Хупавцева, Н. О.; Khupavtseva, N.
У дисертації представлено цілісну концепцію дослідження психології фасилітативної взаємодії в педагогічному процесі закладів середньої освіти. Зазначено, що фасилітативна взаємодія спрямована на суттєве поліпшення індивідуальних результатів пізнавальної діяльності завдяки співучасті в ній іншої людини. Під фасилітацією ми розуміємо особистісно зорієнтований підхід, що виражається у глобальному почутті довіри до людини, в тенденції до особистісного зростання, розвитку та реалізації її індивідуального потенціалу. Виокремлено компоненти фасилітації, покликані створити такий мікроклімат у колективі, який забезпечував би особистісне зростання і розвиток: справжність, «природність», щирість особистості; конгруентність; прийняття своєї особистості та особистості іншої людини, дбайливе ставлення до неї і позитивне прийняття цієї людини – навіть у разі визнання її недоліків; емпатійне розуміння. Показано, що фасилітативна взаємодія є досить специфічним різновидом активного переходу поведінкових патернів у стійкі сенсові структури, що забезпечують зміну особистості як школяра, так і самого педагога. Визначено типи фасилітативної взаємодії в педагогічному процесі закладів середньої освіти. На основі результатів емпіричного дослідження з’ясовано психологічні особливості, умови, чинники та закономірності організації продуктивної фасилітативної взаємодії в педагогічному процесі закладів середньої освіти. The dissertation presents a general conception of the research of psychology of facilitative interaction in the pedagogical process at secondary schools. It was noted that facilitative interaction had the aim to provide significant improvement of the individual results of cognitive activity through the participation of another person. By facilitation we mean a personality-oriented approach, which is expressed in a global sense of trust according to another person, when it was displayed the tendency to personal growth, to the development and realization of his/her individual potential. The components of facilitation were designed. They have a purpose to create such a microclimate in a staff, which would ensure personal growth and development: authenticity, “naturalness”, sincerity of the person; congruence; acceptance of one’s own personality and the personality of another individual, careful attitude to him/her and positive acceptance of this person even in a case of recognition of his/her shortcomings; also empathic understanding. It was shown that facilitative interaction was a very specific type of active transition of behavioral patterns into stable semantic structures that provided a change of the person of both the pupil and the teacher. It was noted that the productivity and the effectiveness of facilitative interaction determined its characteristics such as intentionality, reference, presuppositions of communication, etc. The types of facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools were determined. As a result of the research the theoretical model of productive facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools was created, its components were established: methodological, semantic, technological, criterion and personal-value ones. The functions of facilitative interaction were defined. It was found that successful facilitative interaction was determined by the following psycholinguistic characteristics: a combination of a topic and a subtopic in the process of communication; the actualization of discourse; the coherence of statements; the actualization of communicative situations by the help of quasi-cognitive structures, frames and scripts; the readiness of the addressee for facilitative interaction; a type of interaction of the recipient’s intentions, etc. The psychological mechanisms by which the frame scenario of facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools were determined: the mechanism of strengthening a pragmatic content of questions and their functional plan, the mechanism of linear organization of facilitative interaction, the mechanism of predictability of implicit questions, the mechanism of pragmatic modality. Taking into account the results of the experimental research, a structural-functional model of forming the readiness of schoolchildren for facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools was built. This model consists of five blocks: a target one, the methodological block, a semantic one, also the technological and effective blocks. In the process of the experiment the effectiveness of the facilitative program for the formation of pupils’ readiness for facilitative interaction was confirmed. The psychological training “Formation of readiness of schoolchildren for facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools” was developed and tested during the molding experiment. It contains three blocks of exercises that actualize the motivational, semantic and operational components of pupils’ readiness for facilitative interaction. Based on the results of empirical research, psychological features, conditions, factors and patterns of the organization of productive facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools were clarified.