Формування психосемантичного змісту професійної свідомості майбутніх філологів

Abstract

У дисертації представлено результати теоретичного опрацювання й нове вирішення наукової проблеми, яке полягає в розкритті психологічних особливостей формування психосемантичного змісту професійної свідомості студентів – майбутніх філологів. Психологічними особливостями філологічної свідомості виступають: схильність перетворювати життя на літературу, пасеїзм, естетична споглядальність, дистанційованість від реального життя на користь уявного. Професійну свідомість майбутніх філологів досліджено в концептуальному полі теорії свідомості, теорії діяльності, експериментальної психосемантики та психології особистості професіонала. З’ясовано характер і динаміку професійної картини світу студентів-філологів протягом навчання. Світ філології розкривається майбутніми фахівцями залежно від терміну навчання в різних за семантикою асоціатах – від афективно-діяльнісного типу у першокурсників до когнітивно-діяльнісного типу в четвертокурсників. Встановлено зв’язок між рівнем рефлексивності, різними типами професійної спрямованості й характеристиками світу філології. Констатовано зв’язок між приємністю світу філології та терміном навчання респондентів: з часом характеристики світу філології змінюються від менш радісного, пасивного та емоційного – до більш м’якого, впорядкованого, старого, приємного. Обґрунтовано мету, напрямки, форми, методи, механізми та концептуальну модель формування змісту професійної свідомості. Розроблено й апробовано інтегративну програму «Формування психосемантичного змісту професійної свідомості майбутніх філологів», експериментально доведено її ефективність. В диссертации представлено решение научной проблемы, заключающейся в раскрытии психологических особенностей формирования психосемантического содержания профессионального сознания студентов – будущих филологов. Психологическими особенностями филологического сознания являются: склонность превращать жизнь в литературу; пассеизм; эстетическая созерцательность; дистанцированность от реальной жизни в пользу воображаемой. Профессиональное сознание будущих филологов исследовано в концептуальном поле теории сознания, теории деятельности, экспериментальной психосемантики и психологии личности профессионала. Выявлены характер и динамика профессиональной картины мира студентов-филологов в процессе обучения. Мир филологии раскрывается будущими специалистами в зависимости от срока обучения в разных по семантике ассоциатах: от аффективно-деятельностного – на первом году обучения до когнитивно-деятельностного типа – на четвертом году подготовки. Установлены связи ряда параметров профессионального сознания: между уровнем рефлексивности и различными типами профессиональной направленности и характеристиками мира филологии. Констатирована связь между приятностью мира филологии и срока обучения респондентов. Обоснованы цель, направления, формы, методы и механизмы формирования профессионального сознания, создана концептуальная модель формирования его содержания. Разработана и апробирована интегративная программа «Формирование психосемантического содержания профессионального сознания будущих филологов», экспериментально подтверждена её эффективность. This thesis offers solution of the scientific problem of revealing psychological aspects of forming psychosemantic content of professional consciousness of future philologists. The following psychological features of philological consciousness were defined: tendency to turn the life into literature; passéism; esthetic contemplativeness; distancing from real to imaginary life. Professional consciousness of future philologists was studied in the conceptual field of the theory of consciousness, theory of activity, experimental psychosemantics and psychology of the professional’s personality.The character and dynamics of professional picture of the world of philology students in the course of study have been described. Future specialists reveal the world of philology depending on age in semantically different associations – from affectively-active in the first year of study to cognitively-active type in fourth-year students. The relations between a number of professional consciousness parameters have been established: reflectivity level and various types of professional orientation with characteristics of the world of philology. The relation between the pleasantness of the world of philology and the age of respondents was noted. The goal, areas, forms, methods and mechanisms of forming professional consciousness and the basic scheme of forming its content were substantiated. The integrative program of forming psychosemantic content of professional consciousness of future philologists was compiled and tested, and its effectiveness has been experimentally proved.