Browsing by Author "Zabolotna, T."

Now showing 1 - 15 of 15

Semantic connections in the structure of binomial pairs
(Домбровська Я. М., 2017) Заболотна, Т. В.; Zabolotna, T.
У статті розглянуто біноміальні пари як лексичні словосполучення, які, з одного боку, вказують на наявність двох або більше рівноправних членів, а з іншого боку, мають фіксований лексичний взаємозв'язок. Автор доводить думку, що біноміальні пари мають об'єднуючий службовий елемент, який підпорядковується сурядному чи підрядному зв'язку. У деяких випадках спостерігається безсполучниковий зв'язок. У структурно-семантичному плані біноміальні пари містять синоніми, антоніми, алітерацію та повтори. Дослідження продемонструвало багатоаспектний фразеологічний характер біноміальних пар, що дозволяє виділити біноміальні вирази в цілий клас фразеологічних одиниць англійської мови зі своїми специфічними особливостями, які не лише яскраво виявляються у типових для біномів контекстах, а й пронизують всю мову в цілому. Studying binomial expressions is important as they don't only make a considerable part of English vocabulary but also reflect the ability of human beings' wit to unite, compare and oppose ideas about things, phenomena and events of reality. The article regards the binomial combination as lexical phrases, which on the one hand, indicate the presence of two or more equal members, on the other hand, have a fixed lexical connection. The author proves the idea that binomial pairs have a unifying functional element, which is served to coordinate or subordinate parts of the binomial pairs. In some cases there is asyndetic connection. Our research is dictated by the need to revise the language status of the binomial combination, which is less attention paid to the traditional system of complex syntactic constructions than to other types of lexical combinations. This is due to the fact that binomials are often considered as part of other concepts, such as aphorisms, idiomatic reversals, phraseological merges or combinations, quotations, repetitions, etc. As a result of the study of the nature of binomial pairs, we found that they are characterized by autonomy, logical and grammatical completeness. They can be classified in detail in terms of morphological principle, as well as in terms of lexical-grammatical and semantic. Therefore, the result of the research gives the prospect to further investigation of binomials, to classification of common binomial expressions in some groups, to wide use this kind of expressions in order to make them popular in all types of discours.
Автентичний текст як засіб формування соціокультурної компетенції студентів-філологів
(Домбровська Я. М., 2019) Заболотна, Т. В.; Zabolotna, T.
У статті розглядається структура і зміст соціокультурного компоненту у процесі викладання сучасної англійської мови для студентів-філологів. Соціокультурний компонент є складовою частиною лінгвістичного компоненту, який включає в себе безеквівалентну лексику, таку як антропоніми, топоніми та інші. Нелінгвістичний компонент включає в себе вербальне і невербальне спілкування, теми та іншу експліцитну інформацію про англомовні країни. Автор пропонує використання автентичних текстів на заняттях з англійської мови, поєднуючи мовний і соціокультурний компоненти при формуванні мовленнєвих вмінь і навичок студентів.The article focuses on peculiarities of the socio-cultural component in the process of contemporary English teaching. The socio-cultural component is regarded as an integral part of the linguistic component which includes non- equivalent vocabulary such as anthroponyms, toponyms and others. The non-linguistic component includes general categories and concepts that are related to another society, expressed both explicitly and implicitly: the spheres of activity and consciousness of the people; verbal and non-verbal communication; explicit information about English speaking countries. Specifying the content of each component depends on the needs of a particular educational institution. The author suggests the use of authentic texts in the educational process by clarifying assimilation of linguistics and socio-cultural components in the formation of students’ speaking abilities and skills. The author gives the semantic and functional characteristics of ethno-cultural lexical units and concludes that any detail of the world embodied in the stereotypical image symbol containing archetypal representation of ethnic groups, rooted in its culture and challenges of its indicators such as lexical units. It is also stated that the process of shaping students’ socio-cultural competence is progressive: from motivating the student to enhancing socio- cultural competence through expanding knowledge of traditions and behaviors, thus developing a positive perception of English-speaking countries and peoples who inhabit them to the task of achieving socio-cultural competence that is more recognizable national and cultural identity. Considering the problem of ethno-realities that blend authentic texts, it becomes obvious that national-cultural specificity is manifested at all levels of the language system and the vocabulary of a particular national language is undoubtedly the most important substance of the expression of the mental identity of the people who use that language, and vocabulary is directly correlated with the way of thinking of the ethnos, reflecting its ethnographic values.
Вивчення прагматики лінгвостилістичних засобів роману Джона Стейнбека «Грона гніву» на заняттях з англійської мови на філологічних факультетах вищих навчальних закладів
(Домбровська Я. М., 2020) Заболотна, Т. В.; Zabolotna, T.
У статті викладено результати теоретичного аналізу та практичного досвіду вивчення студентами філологічних факультетів вищих навчальних закладів прагматики лінгвостилістичних засобів на матеріалі роману Джона Стейнбека «Грона гніву». Автор вважає, що досліджуючи лінгвостилістичні засоби, студенти повинні уміти виявляти виразні лексичні засоби та стилістичні прийоми синтаксису, простежувати закономірності формування семантичної структури речення залежно від прагматичної позиції автора та його компетентності. Автор зазначає, що прагматичний аналіз лінгвостилістичних засобів аналізованого роману сприятиме сучасному осмисленню світових проблем, зокрема, проблем міграції та інтернаціоналізації сучасного життя. The article presents the results of theoretical analysis and practical experience of the students studying at the philological departments of higher educational establishments. In the focus of author’s investigation there is the pragmatics of stylistic means in the novel «The Grapes of Wrath» by John Steinbeck. The author identifies the main figurative devices mainly represented by epithets, metaphors, metonymys, hyperbole, oxymoron, antithesis, etc. which are used to create the necessary conditions for pragmatics. The author believes that the determination of the stylistic means of a literary text contributes to the effective development of linguistic abilities, logical thinking, the system of universal human values and norms of behavior, both in class and in life; developing the ability to recognize and respect the values of another person; the formation of the ability to make free and independent choices based on one’s own judgment and analysis of reality. Studying stylistic means, students should be able to identify expressive lexical means and stylistic methods of syntax, to trace the patterns of formation of the semantic structure of the sentence depending on the pragmatic position of the author’s competence. Studying the pragmatics of linguostylistic means of the artistic text, students develop communication skills as a set of professional philological skills, which ensure the realization of the unity of theoretical, practical, pragmatic and thinking actions of communication. The interaction of communicative act and context is the core of pragmatic research, because the pragmatic approach is based on the process of communication. On the basis of the communicative method, which involves free communication between students, the discussion of problems, selfcontrol and mutual control when checking tasks, the author offers a plan of the lesson based on the material of «The Grapes of Wrath» by John SteinbeckA pragmatic analysis of the linguistic and stylistic means of the analyzed John Stenbeck’s novel will contribute to the contemporary understanding of world problems, in particular, the problems of migration and the internationalization of modern life.
Вираження категорії оцінки у творі С. Кінга «11.22.63»
(2021) Борисова, Н. В.; Borysova, N.; Заболотна, Т. В.; Zabolotna, T.
У статті розкрито поняття категорії оцінки, яке виявляють на різних рівнях мови. Зазначено, що вона є багатовекторним явищем, яке реалізується через свідомість суб’єкта при сприйнятті та опрацюванні інформації про зовнішній світ і співвідноситься із внутрішнім світом людини через мовлення. Метою дослідження є визначення системи засобів вираження категорії оцінки в англійській мові та виявлення мовностилістичних особливостей реалізації цієї категорії в романі С. Кінга «11.22.63». Реалізація категорії оцінки знаходить свій вияв за допомогою морфологічних, лексичних, синтаксичних, стилістичних і зображувальних засобів її вираження. Вторинні номінації надають текстам образності, експресивності, емоційності, свіжості, оригінальності. Наголошено, що поняття оцінки у романі С. Кінга «11.22.63» нерозривно пов’язане з відображенням емоційного ставлення персонажів до об’єктів висловлювання. У процесі оцінювання вони висловлюють своє позитивне або негативне ставлення за будь-якою ознакою. Лексичні засоби оцінки пов’язані передусім з емотивним компонентом конотації, який включає в себе і раціональну, і емоційну оцінку. Значна частина оцінної лексики твору С. Кінга пов’язана з емотивним компонентом. Зазначено, що роман «11.22.63» С. Кінга містить велику кількість метафоричних висловів, які актуалізують емоції, що виражають неприйняття дійсності через її жорстокість та агресивність, нечесність й фальшивість, нездоровий стан, несамостійність і продажність. Стилістичними засобами вираження категорії оцінки є епітети, метафора, порівняння, вигуки, градація тощо. С. Кінг їх використовує для характеристики внутрішнього і зовнішнього світу персонажів, їх емоційного стану, розмов і поведінки, а також взаємин між персонажами. За їх допомогою створюється атмосфера таємничості і загадковості. Використання метафор, алюзій, уособлень сприяє привідкриттю читачеві найпотаємніших куточків людської душі і змушує замислитися над деякими аспектами дійсності. Образна й оцінна експресія відтворює емоційну сферу як автора, так і персонажів. Семантико-когнітивні особливості оцінних лексем в романі розкривають емотивний фонд сучасного англомовного художнього дискурсу й виступають емотивними знаками, що забезпечують культурну комунікацію на емоційному рівні.The article reveals a concept of evaluative category, which is found at different levels of language. It is noted that it is a multi-vector phenomenon that is realized through a subject’s consciousness in the perception and processing of information about the external world and correlates through speech with the internal world of a human. The purpose of the study is to determine a system of means of evaluative category expression in the English language and to identify linguistic and stylistic features of implementation of this category in the novel “11.22.63” by S. King. The implementation of the evaluative category finds its revelation through morphological, lexical, syntactic, stylistic and pictorial means of its expression. Secondary nominations give the texts imagery, expressiveness, emotionality, freshness, originality. It is emphasized that the concept of evaluation in S. King’s novel “11.22.63” is inextricably linked with reflection of an characters’ emotional attitude to objects of statements. In the evaluation process, they state their positive or negative attitude on any feature. Lexical means of evaluation are primarily related to the emotional component of connotation, which includes both rational and emotional evaluation. Much of the evaluative vocabulary of King’s novel is related to the emotional component. It is noted that the novel “11.22.63” by S. King contains a large number of metaphorical statements that actualize emotions that express rejection of reality through its cruelty and aggression, dishonesty and falsity, unhealthy condition, lack of independence and treachery. Stylistic means of expressing the category of evaluation are epithets, metaphors, comparisons, exclamations, gradation etc. S. King uses them to describe the inner and outer world of characters, their emotional state, conversations and behavior, as well as the relationship between characters. They create an atmosphere of mystery and enigma. The use of metaphors, allusions, personifications helps a reader reveal the most secret corners of the human soul and makes you think about some aspects of reality. Figurative and evaluative expression reproduces the emotional sphere of both the author and the characters. The semantic-cognitive features of evaluative lexemes in the novel reveal the emotional fund of modern English-language artistic discourse and act as emotional signs that provide cultural communication on an emotional level.
Еволюція концепту LOVE в англійській мовній картині світу (на матеріалі романів «Історія кохання» Еріка Сігала та «Деліріум» Лорен Олівер)
(Гельветика, 2021) Христич, Н. С.; Заболотна, Т. В.; Khrystych, N.; Zabolotna, T.
У статті викладено результати порівняльного аналізу концепту LOVE у романах американських письменників. Лінгвістичний аналіз було здійснено на матеріалі романів «Історія кохання» Еріка Сігала та «Деліріум» Лорен Олівер. На думку автора, концепт LOVE слугує актуальним об’єктом наукового дослідження тому, що кохання в лінгвокультурному просторі є передусім нестійким вербальним вираженням, що з часом змінюється. Підтверджується думка, що концепт LOVE є базовим емоційним концептом мовної картини світу людини та вербалізується лексемою ‘love; має три аспекта: понятійний, ціннісний та образний. Автор зосереджує своє дослідження на понятійно-образному змісті концепту LOVE. Досліджується той факт, що лексеми, які маніфестують почуття між закоханими, вступають між собою у тісні системні відношення, які розглядаються як синонімічні. Такі синонімічні ряди у класичному романі «Історія Кохання» створено лексемами ‘love’, ‘intimacy’, ‘likeness’, ‘sociality’, ‘friendship’, ‘support’, ‘reconciliation’, ‘understanding’. У романі-дистопії (антиутопії) «Деліріум» концепт LOVE вербалізується лексемами ‘sickness’, ‘stress’, ‘heart disease’, ‘anxiety’, ‘depression’, ‘insomnia’, ‘disorientation’, distraction’. Концепт LOVE зображується як складне структурно-смислове, ментальне утворення, що базується на понятійній основі та втілюється у семантиці мовних одиниць, що позначають захворювання. Автор вважає, що такі засоби вербалізації є деформацією традиційного понятійно-образного змісту концепту LOVE і пояснює це особливостями роману-дистопії, який належить до жанру літератури, створеного за принципом негативності. Автор досліджує рухливість та семантичну ємність вербального наповнення концепту LOVE, в яких яскраво виражена оцінна конотація, що забезпечує можливість будувати мовну картину світу. Матеріал дослідження засвідчив, що з часом концепти змінюють свій понятійно-образний зміст, проте саме поняття лексеми ‘love’ залишається більш стійким; воно зафіксоване у лексикографічних джерелах. Вивчення концепту LOVE в царині лінгвокульторологічних студій виявило потребу системного підходу до їх дослідження як складного базового емоційного явища – з виявленням ядерних та периферійних зон. The article presents the results of the comparative analysis of LOVE concept in the novels of American writers. Linguistic analysis was based on the novels «Love Story» by Erich Segal and «Delirium» by Lauren Oliver. According to the author, the LOVE concept is a relevant object of scientific research because love in the linguistic and cultural space is primarily an unstable verbal expression that changes over time. The opinion that LOVE concept is the basic emotional concept of the language picture of the world is confirmed and verbalized by the lexeme ‘love’. It has three aspects: conceptual, evaluative and figurative. The author focuses his research on the conceptual and evaluative content of LOVE concept. The author investigates the fact that lexemes manifesting feelings between lovers, enter into close systemic relations, which are considered to be synonymous. Such synonymous ranks in English are demonstrated in the classic novel ‘Love Story’ by lexemes ‘love’, ‘intimacy’, ‘likeness’, ‘sociality’, ‘friendship’, ‘support’, ‘reconciliation’, ‘understanding’. In the novel-dystopia (anti-utopia) ‘Delirium’ the LOVE concept is verbalized by lexemes ‘sickness’, ‘stress’, ‘heart disease’, ‘anxiety’, ‘depression’, ‘insomnia’, ‘disorientation’, ‘distaction’. LOVE concept is depicted as a complex structural-semantic mental formation, based on a conceptual basis and embodied in the semantics of language units that denote diseases. The author considers such means of verbalization as a deformation of the traditional conceptual and evaluative content of LOVE concept and explains this fact by the peculiarities of the novel of dystopia, which belongs to the genre of literature created on the principle of negativity. The author explores the mobility and semantic capacity of the verbal content of LOVE concept, in which the evaluative connotation is clearly expressed, which provides an opportunity to build the language picture of the world. The material of the research showed that over time the concepts change their conceptual and figurative meaning, but the very concept of lexeme ‘love’ remains more stable; it is recorded in lexicographical sources. The study of LOVE concept in the field of linguoculturology revealed the need for a systematic approach to their study as a complex basic emotional phenomenon - with the identification of nuclear and peripheral zones.
Оказіоналізми в англомовній рекламі
(Лукашевич О. М., 2014) Заболотна, Т. В.; Zabolotna, T.; Христич, Н. С.; Khrystych, N.
У статті досліджуються лексикологічні проблеми оказіоналізмів, вивчення яких нерозривно пов’язано з неологізмами. Оказіоналізми широко використовуються у рекламних слоганах. Ми аналізуємо їх з точки зору словотвірного потенціалу. Ми пояснюємо появу оказіоналізмів когнітивним фактором, що зумовлено активною людської пізнавальною діяльністю та викликано необхідністю назвати нові предмети і явища. Необхідність досліджень в області неологізмів зумовлена тим, що сама англійська є потужним «донором» для інших мов. Ми досліджуємо різницю між неологізмами та оказіоналізмами. Під терміном «неологізми» ми розуміємо нові слова чи словосполучення, які з’явилися у певний час у тексті або у процесі комунікації. Оказіоналізми є так звані «авторські неологізми», які належать до маловивченої групи інноваційних лексичних одиниць. This article investigates the lexicological problems of occasionalisms referring to the lexicological field of neologisms. Occasionalisms are widely used in advertising slogans. We analyze them from the point of view of its word-formative potential. We explain the appearance of occasionalisms by cognitive factors manifested in the active human cognitive activity, caused by the need to name the new objects and phenomena. The need for research in the field of neologisms is obliged to the fact that English itself is a powerful «donor» for other languages. We investigate the difference between neologisms and occasionalisms. Under the term ‘neologisms’ we understand new words, new meanings or new word combinations that appeared in certain period of time in text or act of communication. Occasionalisms are so-called ‘authors neologisms’ which form the less explored group of innovative lexical units.
Організація вивчення лінгвостилістичних засобів на заняттях з англійської мови на філологічних факультетах вищих навчальних закладів
(SSPG Publish, 2020) Борисова, Н. В.; Заболотна, Т. В.; Borysova, N.; Zabolotna, T.
У статті викладено результати теоретичного аналізу та практичного досвіду вивчення студентами філологічних факультетів вищих навчальних закладів прагматики лінгвостилістичних засобів на матеріалі роману Джона Стейнбека «Грона гніву». Автор вважає, що досліджуючи лінгвостилістичні засоби, студенти повинні уміти виявляти виразні лексичні засоби та стилістичні прийоми синтаксису, простежувати закономірності формування семантичної структури речення залежно від прагматичної позиції автора та його компетентності. The article presents the results of theoretical analysis and practical experience of the students studying at the philological departments of higher educational establishments. In the focus of author’s investigation there is the pragmatics of stylistic means in the novel «The Grapes of Wrath» by John Steinbeck. Studying stylistic means, students should be able to identify expressive lexical means and stylistic methods of syntax, to trace the patterns of formation of the semantic structure of the sentence depending on the pragmatic position of the author’s competence.
Перекладацька рецепція крізь призму сучасної української поезії
(Домбровська Я. М., 2018) Заболотна, Т. В.; Zabolotna, T.
Рецептивний підхід до перекладацьких проблем полягає у виявленні взаємного проникнення і синтезу двох культурних систем. Дослідження проводиться на основі збірки української поезії «Двадцять п’ять років української поезії (1985-2010): нові голоси свободи, яку ще слід створити». Основна ідея рецептивного перекладу семантики колірних знаків полягає у розкритті світосприймання крізь «кольорову призму», адже кольорова гама мовної системи віддзеркалює отриманий людський досвід в мові. З цією метою у статті проводиться аналіз семантики колірних знаків, які вживають у своїх творах сучасні українські поети. Знання семантики необхідні для розуміння ідейної орієнтації твору, що дуже важливо для правильного сприйняття поезії і адекватної рецепції кольору. The author of the article studies mechanisms of reception of Ukrainian poetry in the English-speaking world. The idea of international exchange as complex formation, a psychological and mental mediator between two cultures is confirmed. Special attention is paid to the characters’ speech and its lingual representation as it is one of the main component of author’s individual style on stylistic text level. The receptive approach to translation problems is to identify mutual penetration and synthesis of two cultural systems. The study is based on the collection of Ukrainian poetry. «Twenty-five years of Ukrainian poetry (1985-2010): new voices with the freedom to create». The main idea of the receptive translation of semantics of color sighs is to discover the perception of the world through the «prism of color» because a color palette reflects the linguistic system received from human experience in the language. For this purpose, the article analyzes the semantics of color sighs that take in the works of modern Ukrainian poets. The knowledge of semantics is necessary to understand the message of the work, which is very important for the correct perception of poetry and adequate color reception. The color adjectives which are used in the text to limit the value of the adjective, since they are intended to create a visual image. White and black colors are the earliest origin, gaining the most proliferation in practice, they are also dominate in the texts they are exploring. Red is an extremely bright and rich color that can affect a person differently, creating contradictory feelings. The highest semanticall productivity is typical for such colour terms groups as black, white, red, yellow and blue while prevailing phraseological usage is typical only for black, white and red. It should be noted that the reception of color realizes the goals which help to reveal the author’s intent. Color symbols are cultural-historical, cultural-psychological and cultural-aesthetic native speakers. Color can mean not only concrete objects, but abstract concepts.
Приватна кореспонденція Володимира Винниченка: адресування і стиль
(РІНЦ SCIENCE INDEX Тов. ТК Меганом, 2014) Заболотна, Т. В.; Zabolotna, T.
У статті аналізується приватна кореспонденція В.Винниченка крізь призму епістолярної літературної критики, розкривається роль його листування у літературному процесі першої половини ХХ ст. На матеріалі приватної кореспонденції В. Винниченка, Олександра Олеся, Лесі Українки, Є. Чикаленка та М.Горького вивчаються їхні погляди на роль і завдання літературної критики. The author analyzes V.Vynnychenko’s private correspondence on the basis of the epistolary literary criticism and reveals. The article touches upon the theoretical 2 aspects of the research of the writer’s epistolary heritage. On the material of the private correspondence of V.Vynnychenko, Oleksandr Oles, Lesia Ukrainka, Y.Chykalenko and M. Gorky the author investigates their views of the role and tasks of literary criticism.
Підвищення професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов за допомогою використання новітніх технологій
(Лукашевич О. М., 2013) Заболотна, Т. В.; Танана, С. М.; Zabolotna, T.; Tanana, S.
Підвищення професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов за допомогою використання новітніх технологій є одним із завдань начально-виховного процесу вищого навчального педагогічного закладу. У статті розглядаються теоретичні аспекти проблеми готовності до інноваційної діяльності, проаналізовано зміст понять «професійна компетентність» та «інноваційна діяльність». Increase of professional competence of future teachers of foreign languages to innovative activity is one of the aims of educational process of high educational teachers’ training institute. The theoretical aspects of the problem of readiness to innovative activity are considered, content of concept the professional competence and innovative activity is analysed in the article.
Семантичні універсалії «картини світу» майбутніх психологів-консультантів
(Домбровська Я. М., 2021) Сергєєнкова, О. П.; Каліщук, С. М.; Заболотна, Т. В.; Serhieienkova, O.; Kalishchuk, S.; Zabolotna, T.
Вступ. Отриманий і зафіксований в «картині світу» досвід взаємодії майбутнього психолога-консультанта зі світом «упаковується» в спеціальні мовні структури – семантичні універсалії. Семантичні універсалії мають мовний вираз та відкриваються як смисл. «Картина світу» як стабільно- динамічна система виконує спонукальну й орієнтовну функції і виступає внутрішнім планом діяльності майбутнього психолога-консультанта. Задана властивість «картини світу» до реконструкції викликає дослідницький інтерес до моделювання методів змістового її опису як системи смислів і координат семантичного досвіду. Мета статті – висвітлити специфіку моделювання семантичних універсалій як сукупності значень «картини світу» майбутніх психологів-консультантів. Процедура дослідження. Типом семантичного моделювання було обрано опис «вимірювателя», який реалізовувався методами визначення понять і оціночної решітки. Отримані результати опрацьовувались методом ієрархічного кластерного аналізу. Результати дослідження. Отримано систему семантичних універсалій, яка складається з 12-ти понять. В якості схеми розгляду отриманих значень були використані виміри аналізу базової категорій «образ». Отриманий в ході дослідження модельний конструкт віднесено до брамфатури. Дендрограма означила два узагальнених кластери семантичних універсалій: «ресурс та інтенція» і «динаміка», які можна розглядати в якості семантичного базису «картини світу» майбутніх психологів-консультантів. Висновки. Головні координатні крапки «картини світу» майбутніх психологів- консультантів окреслено в ході встановлення міжпонятійних зв’язків системи семантичних універсалій як тексту. Відсутність вимірів «субстанціональності» та «події» в семантичних універсаліях «картини світу» досліджуваних розкрила дефіцитність їх суб’єктивного засобу класифікувати події як відзеркалення світу на певні власні дії та нестачу актуалізації себе і своєї екзистенції. Означене положення потребує складання алгоритмів та умов моделювання розвитку системної екзистенціальної складової «картини світу» майбутніх психологів-консультантів. Introduction. The experience gained and recorded in the «worldview» of the interaction of the future psychologist-consultant with the world is «packed» into special structures – semantic universals. Semantic universals have a linguistic expression and open up as meaning. The «worldview» as a stable dynamic system performs an incentive and indicative function and acts as internal activity plan of the future psychologist-consultant. The given property of the «worldview» in reconstruction arouses research interest to modeling methods of its meaningful description as a system of meanings and the main coordinates of semantic experience. Aim. Reveal the specifics of modeling semantic universals as a set of meanings of the «worldview» of future psychologists-consultants. Research procedure. The description of the «meter» was chosen as the type of semantic modeling. It was implemented by the methods of definition of concepts and evaluation grid. The obtained results were processed by the method of hierarchical cluster analysis. Results. The system of semantic universals is obtained, which consists of 12 concepts. As a scheme for their description, measurements of the basic categories «image» were used. The dendrogram designated two generalized clusters of semantic universals: «resource and intention» and «dynamics», which can be considered as the semantic basis of the «worldview» of future psychologists-consultants. Conclusion. The main coordinate points of the «worldview» of future psychologists- consultants are formulated during the establishment of inter-conceptual relations of the system of semantic universals as a text. The lack of measurements of «substantiality» and «event» in the semantic universals of the «worldview» under study revealed the scarcity of their subjective way of classifying events as a response of the world to certain actions and lack of actualization of oneself and one’s existence. The indicated position requires the compilation of algorithms and modeling conditions for the development of the systemic existential component of the «worldview» of future psychologists-consultants.
Словотвірний потенціал термінів екологічної тематики
(Лукашевич О. М., 2014) Заболотна, Т. В.; Zabolotna, T.
У статті досліджуються лексикологічні проблеми, пов’язані з екологічним дискурсом; аналізується лексика екологічної тематики з точки зору її словотвірного потенціалу. Доводиться думка про те, що термінологічні словосполучення семантично близькі до вільних словосполучень, але, вживаючись у наукових і публіцистичних текстах, набувають особливого мовного статусу. Необхідність дослідження цього напрямку лексикології пов’язана з тим, що англійська мова є сама по собі могутнім «донором» для інших мов, тому слід ретельніше розглянути її внутрішні можливості творення термінів шляхом сполучення з іншою лексикою, яка надалі може набути статусу інтернаціональних слів і вживатися в інших мовах. This article investigates the lexicological problems of environmental discourse. The vocabulary of environmental issues is analyzed from the point of view of its word-formative potential. It was proved that the terminological phrases semantically close to free phrases, but while using in scientific and publicist texts can get the particular linguistic status. The need for research in this direction of lexicology is obliged to the fact that English itself is a powerful «donor» for other languages, so you should carefully consider its internal capabilities creation by combining terms with another vocabulary that can further get the status of international words and used in other languages.
Трансформовані словосполуки у мові реклами (на матеріалі англомовних текстів)
(Лукашевич О. М., 2013) Заболотна, Т. В.; Zabolotna, T.
Статтю присвячено історії вивчення реклами, джерел рекламної комунікації. У рамках дослідження розглядається концепція комунікативного впливу у рекламних текстах. Визначаються різновиди маніпулювання у банерній рекламі. Автор детально розглядає банерну рекламу, як вид комунікації, яка здійснюється засобами статичних чи динамічних графічних або текстових рекламних блоків – банерів. The article is devoted to the history of advertising, communication sources, review of the stages of its formation and development of theoretical concepts study, to analyze its specific functions and symbolic forms as means of communication. The following article takes a view of the conception of communicative influence in the advertising texts. The varieties of manipulation are defined in the article. The author gives the detailed of the peculiarities of communicative strategies in the advertising texts.
Формування іншомовної комунікативної компетенції: використання новітніх технологій
(Домбровська Я. М., 2018) Заболотна, Т. В.; Zabolotna, T.
Підвищення професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов за допомогою використання новітніх технологій є одним із завдань навчально-виховного процесу закладу вищої освіти. У статті розглядаються теоретичні аспекти проблеми готовності до інноваційної діяльності, проаналізовано зміст понять «професійна компетентність» та «інноваційна діяльність». Стаття містить дослідження методичної підготовки вчителів англійської мови до використання новітніх технологій. Проаналізовано зміст, методи і форми організації методичної підготовки вчителів англійської мови, її роль та місце в цілісній системі професійної підготовки педагогічних кадрів; охарактеризовано особливості підготовки вчителів англійської мови як іноземної. рофессиональное обучение, инновационная деятельность, новейшие технологии, эффективность обучения, изучение иностранного языка. The article is devoted to the problem of English teacher methodological training. The author regards methodological training as an integral part of the complete system of teacher training at the institutions of higher education, aimed at students acquirement of the theory of subject methods and basic practical skills, necessary for their future professional activities. The author has investigated the main problems, which are discussed in terms of methodological training: correlation between theory and practice; role of school; relationship between subject study and subject application, development of students’ communicative skills, etc. The main routes into teaching English as a mother tongue has been found: for undergraduates – four-year course which combines subject and professional studies with school-based training; for postgraduates – completing by university degree holders a one-year Initial Teacher Training programme. Having studied the correlation of the components in English teacher training courses, their content, methods and techniques used, the author has proved the priority of practical issues, reflective character of teaching and stress on the development of students’ critical thinking and their individual work in the English teacher training programmes. Increase of professional competence of future teachers of foreign languages to innovative activity is one of the aims of educational process of high educational teachers’ training institute. The theoretical aspects of the problem of readiness to innovative activity are considered, content of concept the professional competence and innovative activity is analysed in the article.
Художні засоби створення образу сильної жінки (на матеріалі роману Маргарет Мітчелл «Віднесені вітром»)
(Домбровська Я. М., 2020) Заболотна, Т. В.; Zabolotna, T.
У статті розглянуто мовні засоби створення образу сильної жінки у романі Маргарет Мітчелл «Віднесені вітром». Автор статті намагається виявити художні засоби у межах понять «леді» – «джентельмен» та «фемінність» – «маскулінність», що утворюють полярну опозицію. Художні засоби опису зовнішності головної героїні роману, Скарлет О’Хара, характеризують її як традиційно фемінну особистість, а спосіб мислення та поведінки відзначається маскулінністю. Вдалий вибір художніх засобів, який базується на засадах зіставлення, дозволяє створити певні уявлення про сильну жінку. При дослідженні портретного опису Скарлет автор робить акцентуацію таких ознак, що передаються за допомогою епітетів, найпоширенішими з яких є прикметникb beautiful, fine, pretty, sweet, nice, attractive, lovely, womanly, ladylike. Разом з тим характерологічними ознаками Скарлет є такі, що належать до маскулінних: strong, courageous, ambitious, bright, determined, fearless, powerful та ін. При дослідженні художніх засобів автор також виявив метафору, повтори, порівняння, антитезу як такі, що дають можливість створення асоціативних уявлень, манери поведінки та мовлення головної героїні. Одержані дані сприяють поглибленню знань про художні засоби на позначення сильної жінки вікторіанської доби. The article deals with figuratives means of creating the image of a strong woman in the novel ‘Gone with the Wind’ by Margaret Mitchell. The purpose of the article is to identify ‘femininity’ and ‘masculinity’ in creating the image of a strong woman on the basis of linguistic-cultural concept of STRONG WOMAN. Describing the portrait of Scarlett, the author accentuates on the adjectives such as beautiful, fine, pretty, sweet, nice, attractive, lovely, womanly, ladylike which are typical for Victorian lady’s descriptions. However, the adjective ‘handsome’ was used to describe the feminine beauty of the Victorian era. The author indicates some untypical characteristics of Scarlett as a Victorian woman (financial independence, business, rejection of traditional responsibilities of wife and mother, the possibility to choose a husband) that make her masculine. The author tries to identify the types of epithets and finds the metaphorical, comparative, hyperbolic, metonymic, peripheral, oxymoronic and ironical epithets. The article focuses on peculiarities of hybrid entities that are the result of intersection of the field of the epithet with the fields of other tropes - metaphors, metonymy, etc. To sum up, the author concludes that Scarlett’s description gives the reason to consider her a strong woman. The article is related to gender issues and can be developed in this scientific directions.