Художні засоби створення образу сильної жінки (на матеріалі роману Маргарет Мітчелл «Віднесені вітром»)

Abstract

У статті розглянуто мовні засоби створення образу сильної жінки у романі Маргарет Мітчелл «Віднесені вітром». Автор статті намагається виявити художні засоби у межах понять «леді» – «джентельмен» та «фемінність» – «маскулінність», що утворюють полярну опозицію. Художні засоби опису зовнішності головної героїні роману, Скарлет О’Хара, характеризують її як традиційно фемінну особистість, а спосіб мислення та поведінки відзначається маскулінністю. Вдалий вибір художніх засобів, який базується на засадах зіставлення, дозволяє створити певні уявлення про сильну жінку. При дослідженні портретного опису Скарлет автор робить акцентуацію таких ознак, що передаються за допомогою епітетів, найпоширенішими з яких є прикметникb beautiful, fine, pretty, sweet, nice, attractive, lovely, womanly, ladylike. Разом з тим характерологічними ознаками Скарлет є такі, що належать до маскулінних: strong, courageous, ambitious, bright, determined, fearless, powerful та ін. При дослідженні художніх засобів автор також виявив метафору, повтори, порівняння, антитезу як такі, що дають можливість створення асоціативних уявлень, манери поведінки та мовлення головної героїні. Одержані дані сприяють поглибленню знань про художні засоби на позначення сильної жінки вікторіанської доби. The article deals with figuratives means of creating the image of a strong woman in the novel ‘Gone with the Wind’ by Margaret Mitchell. The purpose of the article is to identify ‘femininity’ and ‘masculinity’ in creating the image of a strong woman on the basis of linguistic-cultural concept of STRONG WOMAN. Describing the portrait of Scarlett, the author accentuates on the adjectives such as beautiful, fine, pretty, sweet, nice, attractive, lovely, womanly, ladylike which are typical for Victorian lady’s descriptions. However, the adjective ‘handsome’ was used to describe the feminine beauty of the Victorian era. The author indicates some untypical characteristics of Scarlett as a Victorian woman (financial independence, business, rejection of traditional responsibilities of wife and mother, the possibility to choose a husband) that make her masculine. The author tries to identify the types of epithets and finds the metaphorical, comparative, hyperbolic, metonymic, peripheral, oxymoronic and ironical epithets. The article focuses on peculiarities of hybrid entities that are the result of intersection of the field of the epithet with the fields of other tropes - metaphors, metonymy, etc. To sum up, the author concludes that Scarlett’s description gives the reason to consider her a strong woman. The article is related to gender issues and can be developed in this scientific directions.