Еволюція концепту LOVE в англійській мовній картині світу (на матеріалі романів «Історія кохання» Еріка Сігала та «Деліріум» Лорен Олівер)

Abstract

У статті викладено результати порівняльного аналізу концепту LOVE у романах американських письменників. Лінгвістичний аналіз було здійснено на матеріалі романів «Історія кохання» Еріка Сігала та «Деліріум» Лорен Олівер. На думку автора, концепт LOVE слугує актуальним об’єктом наукового дослідження тому, що кохання в лінгвокультурному просторі є передусім нестійким вербальним вираженням, що з часом змінюється. Підтверджується думка, що концепт LOVE є базовим емоційним концептом мовної картини світу людини та вербалізується лексемою ‘love; має три аспекта: понятійний, ціннісний та образний. Автор зосереджує своє дослідження на понятійно-образному змісті концепту LOVE. Досліджується той факт, що лексеми, які маніфестують почуття між закоханими, вступають між собою у тісні системні відношення, які розглядаються як синонімічні. Такі синонімічні ряди у класичному романі «Історія Кохання» створено лексемами ‘love’, ‘intimacy’, ‘likeness’, ‘sociality’, ‘friendship’, ‘support’, ‘reconciliation’, ‘understanding’. У романі-дистопії (антиутопії) «Деліріум» концепт LOVE вербалізується лексемами ‘sickness’, ‘stress’, ‘heart disease’, ‘anxiety’, ‘depression’, ‘insomnia’, ‘disorientation’, distraction’. Концепт LOVE зображується як складне структурно-смислове, ментальне утворення, що базується на понятійній основі та втілюється у семантиці мовних одиниць, що позначають захворювання. Автор вважає, що такі засоби вербалізації є деформацією традиційного понятійно-образного змісту концепту LOVE і пояснює це особливостями роману-дистопії, який належить до жанру літератури, створеного за принципом негативності. Автор досліджує рухливість та семантичну ємність вербального наповнення концепту LOVE, в яких яскраво виражена оцінна конотація, що забезпечує можливість будувати мовну картину світу. Матеріал дослідження засвідчив, що з часом концепти змінюють свій понятійно-образний зміст, проте саме поняття лексеми ‘love’ залишається більш стійким; воно зафіксоване у лексикографічних джерелах. Вивчення концепту LOVE в царині лінгвокульторологічних студій виявило потребу системного підходу до їх дослідження як складного базового емоційного явища – з виявленням ядерних та периферійних зон. The article presents the results of the comparative analysis of LOVE concept in the novels of American writers. Linguistic analysis was based on the novels «Love Story» by Erich Segal and «Delirium» by Lauren Oliver. According to the author, the LOVE concept is a relevant object of scientific research because love in the linguistic and cultural space is primarily an unstable verbal expression that changes over time. The opinion that LOVE concept is the basic emotional concept of the language picture of the world is confirmed and verbalized by the lexeme ‘love’. It has three aspects: conceptual, evaluative and figurative. The author focuses his research on the conceptual and evaluative content of LOVE concept. The author investigates the fact that lexemes manifesting feelings between lovers, enter into close systemic relations, which are considered to be synonymous. Such synonymous ranks in English are demonstrated in the classic novel ‘Love Story’ by lexemes ‘love’, ‘intimacy’, ‘likeness’, ‘sociality’, ‘friendship’, ‘support’, ‘reconciliation’, ‘understanding’. In the novel-dystopia (anti-utopia) ‘Delirium’ the LOVE concept is verbalized by lexemes ‘sickness’, ‘stress’, ‘heart disease’, ‘anxiety’, ‘depression’, ‘insomnia’, ‘disorientation’, ‘distaction’. LOVE concept is depicted as a complex structural-semantic mental formation, based on a conceptual basis and embodied in the semantics of language units that denote diseases. The author considers such means of verbalization as a deformation of the traditional conceptual and evaluative content of LOVE concept and explains this fact by the peculiarities of the novel of dystopia, which belongs to the genre of literature created on the principle of negativity. The author explores the mobility and semantic capacity of the verbal content of LOVE concept, in which the evaluative connotation is clearly expressed, which provides an opportunity to build the language picture of the world. The material of the research showed that over time the concepts change their conceptual and figurative meaning, but the very concept of lexeme ‘love’ remains more stable; it is recorded in lexicographical sources. The study of LOVE concept in the field of linguoculturology revealed the need for a systematic approach to their study as a complex basic emotional phenomenon - with the identification of nuclear and peripheral zones.