Browsing by Author "Perkhailo, N."

Now showing 1 - 18 of 18

Socio-Pedagogical Support of Child’s Personality Socialization at the Stage of Preschool Childhood Social Formation
(2020) Rohalska-Yablonska, І.; Melnyk, N.; Dovbnia, S.; Lisovska, Т.; Perkhailo, N.
Objective: This paper is directed at development and experimentally test the effectiveness of the system of socio-pedagogical support of socialization of the individual; determining the pedagogical conditions for ensuring the harmonious socialization of children in preschool education. The basis of the analysis of the project of social and pedagogical support of the child’s socialization is its humanitarian direction. Background: The relevance of the study is the creation and development of a system of socio-pedagogical support of personality socialization in preschool childhood was confirmed. Method: The implementation of certain tasks was carried out using a set of research methods: the theoretical method, which allows a systematic analysis of philosophical, psychological, sociological, cultural, and pedagogical scientific and methodological literature on socialization, education, and personal development; the empirical methods (observation, interviews, surveys, questionnaires, testing, the study of documentation), which allow to comprehensively consider the specifics of pedagogical activities of teachers to implement the socialization process and levels of socialization of children. Results: The results of the experimental test of the system of social and pedagogical support of personality socialization in preschool childhood developed by us proved its effectiveness, which confirms the quantitative and qualitative changes in the levels of socialization of preschool children. Conclusion: The paper established the state of awareness of preschool teachers with the processes of socialization of the child in preschool childhood; criteria, indicators, and levels of personality socialization in preschool childhood; the pedagogical conditions for the effective course of the process of socialization of children in preschool educational institutions.
Soft skills як умова ефективної професіоналізації майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти
(2022) Рожко-Павлишин, Т.; Rozhko-Pavlyshyn, Т.; Перхайло, Н.; Perkhailo, N.
Проблема оптимізації процесу професійного розвитку педагогів закладів дошкільної освіти нині загострюється новими фаховими викликами, суспільними запитами, вимогами конкурентного професійного середовища. Автори статті в цьому зв’язку показують сутність і роль softskills як надпрофесійних навичок педагогів ЗДО, що забезпечують готовність до самореалізації у різних сферах життя, вироблення лідерських якостей, комунікативної ефективності, асертивності особистості. Проаналізований реальний стан сформованості softskills вихователів закладів дошкільної освіти, встановлені проблеми, з якими вони стикаються у професійній діяльності. До того ж автори статті окреслили орієнтовний алгоритм опанування цих навичок на різних етапах професіоналізації фахівця. Назвали фактори і засоби, що активізують оволодіння softskills (система спеціального навчання у вищій школі, рання професіоналізація у процесі педагогічної практики здобувачів, інноваційні освітні технології, позитивна мотивація особистості до професійного самовдосконалення, готовність фахівця до свідомої безперервної самоосвіти тощо).The world globalization is inseparable from the process of renewal of various spheres of life in any society which leads to significant changes in the national education sector. The point is that the enrichment of the information and semantic field, the emergence of new subjects of knowledge and tools for their study, significant modernization of scientific research and practical implementation of pedagogical innovations. In this perspective, it is worth considering the emergence of modern social challenges, public expectations for the pedagogues’ professional activities. Ukrainian higher education has faced the need to respond quickly and flexibly to integration processes, motivational and value transformations, new demands of society and the needs of pedagogues, the requirements for the specialists’ professional training in general. At present we should talk not only about the formation of the pedagogues’ professional competencies, provided by professional standards, educational programs, etc., but also about developing a conscious, active, open professional position aimed at self-creation, lifelong learning, self-improvement, mastering super-professional skills, striving for maximum personal skills and professional self-realization. Today, a successful childcare teachers of preschool institutions is a specialist who is able to strengthen his/her professionalism with the skills of a leader, an effective communicator, the ability to work in a team and self-presentation, conflict management and creative thinking and etc. This confirms the actuality of the problem of childcare teachers of preschool institutions softskills forming toraise the level of their professionalism, enhance professional formation and development. The aim of the article is to highlight the essence and role of softskills in the professional childcare teachers of preschool institutions formation and development, the process of their professionalization. The content analysis is used to establish the nature, role, register of childcare teachers of preschool institutionssoftskills, general logical methods for analysis, comparison, argumentation, generalization and formulation of conclusions from theoretical research and empirical research methods used to study pedagogical practice, establishing the level of mastery of childcare teachers of preschool institutions softskills etc.
Від компетентності вчителя - до компетентності учня: комунікативний аспект
(Лукашевич О. М., 2013) Перхайло, Н. А.; Perkhailo, N.
Формування текстотворчої компетентності старшокласників у зв’язку з професійно- комунікативною компетентністю вчителя. У статті характеризуються основні ознаки поняття «текстотворча компетентність» старшокласників, визначено комплекс педагогічних умов їх успішної реалізації в навчальному процесі. Автор уточнює склад професійно-комунікативних умінь учителів. The model of formation textual competence of students. In the article the essence of text creatingnce of students isconsidered, the pedagogical conditions of successful implementation in educational process are analyzed. The author specifies the types of professional-communicative skills of future teachers.
Гендерні аспекти професійного спілкування фахівців із соціальної роботи
(2020) Перхайло, Н. А.; Perkhailo, N.
Автор статті порушує проблему оптимізації професійного спілкування фахівців із соціальної роботи шляхом формування комунікативної та гендерної культури. Із цією метою висвітлюються мотиви, завдання, зміст та особливості фахової комунікації в соціальній сфері. Наведена низка труднощів, які ускладнюють професійне спілкування соціальних працівників: широкий спектр завдань та повноважень; складні умови роботи; проблемний контингент; численні конфліктні ситуації; комунікативні маніпуляції; несприйняття суспільством тощо. У статті визначено поняття гендеру в аспекті професійної діяльності та спілкування фахівців соціальних служб, у контексті партнерства суб’єктів соціальної сфери, зокрема чоловіків і жінок, – гендерного партнерства. Професійно-комунікативна культура фахівців із соціальної роботи тісно пов’язана з оволодінням гендерними особливостями спілкування. Серед останніх автор називає розбіжність у меті та мотивах спілкування чоловіків і жінок, відмінність комунікативних стратегій, стилів жіночого й чоловічого спілкування, змістове та мовленнєве наповнення висловлень представників різної статі. Водночас детально охарактеризовані особливості взаємодії у процесі професійного спілкування фахівців із соціальної роботи (встановлення й підтримання контактів, сприймання, зворотний зв’язок тощо). Окрему увагу приділили гендерно маркованим конфронтаційній комунікації, стратегіям ведення дискусії, комунікативним перешкодам (когнітивні, емоційні і поведінкові розходження між статями), шляхам їх подолання та ін. Опанування системи знань про гендерні перетворення у професійній діяльності, зокрема в соціальній сфері, формування в майбутніх фахівців із соціальної роботи комплексу комунікативних умінь і навичок з урахуванням гендерних особливостей спілкування вимагає оновлення системи теоретичної і практичної підготовки студентів у вищій школі. Важливим є завдання підвищення професійної кваліфікації фахівцівпрактиків, фахової компетентності соціальних працівників шляхом збагачення сучасними інструментами професійної діяльності, зокрема засвоєння відомостей про гендерні особливості спілкування (клієнтів і колег), удосконалення навичок налагодження ефективної взаємодії з ними.The author of the article raises the issue of optimizing the social work specialists’ professional communication by forming communicative and gender culture. The motives, tasks, content and features of professional communication in the social sphere are highlighted for this purpose. A number of difficulties that complicate the social work specialists’ professional communication: a wide range of tasks and powers; difficult working conditions; problem contingent; numerous conflict situations; communicative manipulations; public rejection, etc. are listed. The article defines the concept of gender in terms of professional activities and communication of social services professionals, in the context of partnership of social subjects, including men and women, that is gender partnership. The social work specialists’ professional and communicative culture is closely related to mastering the gender features of communication. Among the latter, the author phrases the difference in the purpose and motives of communication between men and women; communication strategies difference, female and male communication styles; semantic and speech content of statements of different sex representatives. At the same time, the peculiarities of interaction in the process of social work specialists’ professional communication are described in detail (establishing and maintaining contacts, perceptions, feedback, etc.). Particular attention is paid to gender-marked confrontational communication, conducting a discussion strategies, communication barriers (cognitive, emotional and behavioral differences between the sexes), ways to overcome them, etc. Mastering the system of knowledge about gender transformation in professional activities, in particular in the social sphere, the formation of future social workers a set of communicative skills and abilities taking into account gender specifics of communication requires updating the system of theoretical and practical training of students in higher education. It is important to improve the specialist-practitioners’ professional skills, professional competence of social workers by enriching modern tools of professional activity, in particular, the mastering data about the gender characteristics of communication (clients and colleagues), improving the skills of establishing effective interaction with them.
Гендерні особливості професійного вигоряння фахівців із соціальної роботи
(2021) Яценко, Л. В.; Yatsenko, L.; Перхайло, Н. А.; Perkhailo, N.
У статті визначене поняття гендеру в аспекті професійної діяльності та спілкування працівників соціальних служб, порушена проблема гендерних особливостей професійного вигоряння фахівців із соціальної роботи, пов’язаних із різними стратегіями професійної поведінки у складних умовах стресу. Автори визначають сутність феномена професійного вигоряння, його складників, стадій розвитку тощо. Наводять низку труднощів, які ускладнюють фахову діяльність у соціальній сфері: широкий спектр суспільних стереотипів, виклики, стрес-фактори, різні категорії проблемних клієнтів, причини конфліктних ситуації; маніпуляцій та ін. Для цього висвітлюються ризики викривлення мотивації, змісту і технологій фахової діяльності працівників соціальних служб. Автори до водять, що ефективність професійної діяльності фахівців із соціальної роботи тісно пов’язана з опануванням гендерних особливостей спілкування й поведінки. Серед останніх автори називають розбіжність у меті та мотивах ділового спілкування фахівців (чоловіків і жінок); відмінність комунікативних стратегій, індивідуального жіночого й чоловічого стилів поведінки, копінг-стратегій тощо. Окрему увагу приділили гендерно-маркованим стратегіям фахової комунікації, подолання комунікативних перешкод, розв’язання конфліктів та ін. У статті зауважено, що опанування системи знань про гендерні перетворення у професійній діяльності, зокрема в соціальній сфері, формування в майбутніх фахівців із соціальної роботи комплексу професійних компетентностей з урахуванням гендерних особливостей вимагає оновлення системи теоретичної і практичної підготовки студентів у вищій школі як запоруки протидії вигорянню. Важливим є завдання підвищення професійної кваліфікації фахівців-практиків, фахової компетентності соціальних працівників шляхом збагачення сучасними інструментами професійної діяльності, серед яких засвоєння відомостей про гендерні особливості фахової діяльності, удосконалення навичок налагодження ефективної взаємодії з метою попередження професійного вигоряння. The article defines the concept of gender in terms of professional activity and social workers' communication, raises the issue of gender specifics of social workers' professional burnout associated with different strategies of professional behavior in difficult stressful situations. The essence of the professional burnout phenomenon, its components, stages of development and so on are defined by the authors. A number of difficulties that complicate professional activities in the social sphere: a wide range of social stereotypes, challenges, stress-factors, problem clients' categories, conflict situations reasons; manipulations, etc. are presented. For this are highlighted the risks of distortion of motivation, content and technology of social workers' professional activities. The effectiveness of the social workers' professional activities is closely related to the mastery of gender characteristics of communication and behavior. Among the last, the authors call the difference in the purpose and motives specialists' (men and women) business communication; difference of communication strategies, individual female and male styles of behavior, сoping strategies, etc. Particular attention was paid to gender-labeled strategies of professional communication, overcoming communication barriers, conflict resolution, etc. The article notes that mastering the system of knowledge about gender transformation in professional activities, in particular in the social sphere, the formation of future social work professionals in a set of professional competencies with regard to gender features requires updating the system of theoretical and practical training of students in high school. It is important to improve the practitioners' professional skills, social workers' professional competence by enriching modern tools of professional activity, including learning about gender specifics of professional activity, improving skills of effective interaction to prevent burnout.
Оптимізація співпраці фахівців із соціальної роботи та вихователів закладів дошкільної освіти
(2019) Перхайло, Н.; Perkhailo, N.; Рожко-Павлишин, Т.; Rozhko-Pavlyshyn, Т.
З огляду на необхідність змістово-технологічного оновлення системи соціальної роботи, яка має відповідати викликам часу, запитам соціуму, виникає потреба в пошуку шляхів її оптимізації, зокрема, на етапі первинної соціалізації молодого покоління – у закладах дошкільної освіти. Пропонована стаття присвячена актуальній нині проблемі налагодження партнерської взаємодії, конструктивної професійної комунікації педагогів закладів дошкільної освіти та фахівців із соціальної роботи у формуванні всебічно розвиненого, соціально захищеного дошкільника, покращення співпраці з батьками вихованців, попередження професійного вигоряння працівників тощо. Наведено результати вивчення практики реальної співпраці педагогів закладів дошкільної освіти в процесі соціального виховання дітей, соціально-педагогічної роботи з батьками вихованців, встановлено типові недоліки та труднощі в діяльності фахівців названої сфери: відсутність соціальних педагогів у штаті дошкільних закладів, недостатність наявних у них ресурсів, обмеженість використовуваних стереотипних форм і методів, слабкий зв’язок із працівниками соціальних служб тощо. Висвітлені причини й наслідки зниження виховного потенціалу сім’ї, якості спілкування в ній, пов’язані з недостатнім рівнем соціального досвіду батьків, їхньої комунікативної культури, неготовністю до конструктивного діалогу з педагогами та фахівцями соціальної сфери. Автори визначили умови оптимізації співпраці фахівців із соціальної роботи та педагогів закладів дошкільної освіти, що передбачають обов’язкове введення до штатного розпису дошкільних закладів посади соціального педагога; формування в педагогічних і соціальних фахівців позитивної мотивації до співпраці й ефективного професійного спілкування; підготовка майбутніх фахівців (вихователів та соціальних працівників) до соціального партнерства; урізноманітнення технологій такої співпраці. Логіка якісного перетворення професійної співпраці педагогів закладів дошкільної освіти та фахівців із соціальної роботи передбачає цілісне переосмислення змісту та способів їхньої діяльності: від мотивації, усвідомленої потреби у такій взаємодії  до оволодіння відповідними інструментами, алгоритмом дій та творчого їх використання, що передусім повинно забезпечуватися в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців, а безперервно вдосконалюватися  шляхом саморозвитку працівників. У публікації окреслені перспективи вирішення проблеми вдосконалення взаємодії фахівців у напрямі соціалізації дітей дошкільного віку, взаємодії, координації зусиль суб’єктів соціального впливу, власного професійного розвитку. Розкриті особливості найбільш продуктивного освітнього дискурсу, що об’єднує й підсилює можливості інноваційного, інтегрованого, контекстного, активного навчання.Among the topical issues of a number of socionomic sciences, the problem of proper upbringing of the younger generation, the formation of a conscious, sociallyactive, fully-developed personality occupies a prominent place. In practice, these tasks are implemented by a number of social institutions – the family, institutions of education and culture, social services, public organizations, etc. However, as convinced by experience, their goals and methods often differ significantly. Moreover, due to the inconsistency of positions they sometimes even contradict, for example, in seeing ways of juvenile development, shifting each other’s responsibility for problems in raising children, etc. The outlined tendencies are intensified by complex social processes associated with economic, cultural and spiritual crises, thus increasing the number of materialdomestic problems caused by impoverishment and war, decline of the intellectual potential of the nation, its outflow abroad, low social activity of citizens, etc. In this context, a special attention needs to be given to raising children of pre-school age as the most vulnerable stratum, to timely and comprehensive solution of their problems at the stage of pre-school establishments. A detailed study of these issues involves changing the methodological approaches, going beyond the traditional boundaries of a particular branch, own theories, models and methods of which do not meet today’s practical purposes any more (Halian, 2018, p. 106). That is, there is a need to highlight the issue of establishing a partner cooperation, coordinating the efforts of the entities involved in ensuring the optimal conditions for harmonious development, education, social protection of preschoolers – families, educators of health centers and specialists in social work.
Оптимізація формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх соціальних педагогів
(2015) Перхайло, Н. А.; Perkhailo, N.
Підвищення якості професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів є однією з актуальних проблем, пов’язаних з модернізацією змісту вищої освіти, оптимізацією способів і технологій організації навчання, з переосмисленням його мети і результату. У сучасних умовах зростають вимоги до випускника ВНЗ, його готовності до особистісної та фахової самореалізації. Утвердження компетентнісного підходу зумовлює зміну мети і змісту вищої освіти, відхід від традиційного набору знань, умінь і навичок. Суспільство потребує професійних особистостей, здатних до творчої ініціативи, самостійності, ефективного вирішення проблем. У зв’язку з цим постає актуальність формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх соціальних педагогів.
Особливості деструктивного спілкування у професійній діяльності фахівців із соціальної роботи
(2022) Перхайло, Н. А.; Perkhailo, N.
Сьогодення з його проблемами і викликами актуалізує проблему компетентного професійного спілкування, особливо у сфері тісних взаємин з людьми, наприклад у соціальній роботі. Фахівці із соціальної роботи діють не лише в контексті комунікативних реалій, але й завдяки їх продуктивності. Ідеться не лише про ділове та міжособистісне спілкування з клієнтами і колегами, але й про дієвий діалог з громадськістю, утвердження позитивного вербального іміджу соціальної установи в суспільстві. Це спонукає ретельно висвітлити сучасне розуміння спілкування, щоб максимально повно реалізувати його потенціал у діяльності фахівців із соціальної роботи. Як свідчить практика, традиційна система професійної освіти передбачає комунікативну підготовку студентів. Однак, зазвичай, вона скерована на формування навичок конструктивного спілкування. Насправді реальна професійна діяльність фахівців із соціальної роботи переповнена ситуаціями ненормативної, деструктивної комунікації, спричиненої складністю умов (напруженістю, ризиком, мінливістю, негативним контекстом взаємодії) та проблемністю самих її учасників – клієнтів у складних життєвих обставинах чи втомлених, часто емоційно виснажених, фахівців. Продуктивність професійного спілкування соціальних працівників у такому разі залежить від їхньої готовності до встановлення, усунення чи попередження комунікативних деструкцій, організації результативної взаємодії і її коригування. У статті висвітлена специфіка ускладненого професійного спілкування в діяльності фахівців із соціальної роботи. Визначені причини, різновиди (агресивна, маніпулятивна, аутодеструктивна), типові ознаки, стратегії, комунікативні моделі й засоби деструктивної фахової комунікації в соціальній сфері.
Партнерство суб’єктів соціальної роботи
(Домбровська Я. М., 2018) Перхайло, Н. А.; Perkhailo, N.
Навчально-методичний посібник орієнтований на підготовку студентів- магістрантів спеціальності 231 Соціальна робота до професійної діяльності, розкриває особливості партнерства як форми взаємодії суб’єктів соціальної роботи, організації партнерства у різних її сферах, співпраці державного та недержавного суспільних секторів тощо. Посібник включає навчально-методичний комплекс, методичні рекомендації до практичних занять та самостійної роботи студентів, теми рефератів, глосарій, зразки контрольних тестів і перелік рекомендованої літератури.The textbook is oriented towards the masters’ preparation of specialty 231 Social work for professional activity, reveals the peculiarities of partnership as a form of interaction between social work subjects, organization of partnership in various spheres, cooperation of state and non-governmental social sectors, etc. The textbook combines learning pack, a short course of lectures, methodical recommendations for practical classes, independent work, a glossary, samples of control tests and a list of recommended literature. Instead of traditionally hierarchical, authoritarian and normative social work models comes a new system of specialists’ professional activity, based on social dialogue, partnership of social work subjects. All this requires a special study of the phenomenon of partnership of social work subjects: its essence, forms and methods of organization, ways of improvement, etc. At the same time, it is necessary to ensure the future social work specialists’ proper training towards productive professional activities and, in particular, social partnerships. The textbook structure corresponds to the logic of subject assimilation. The theoretical part contains a brief description of the lecture material, reveals the scientific principles of the social work subjects’ partnership (its definition, structure, subjects and objects, forms and methods, etc.) and the peculiarities of the practical implementation of the partnership interaction in the social sphere, the problems and perspectives of reforming social work. The textbook practical part consists of interactive classes, group work, specially developed role-playing games, mini-trainings, discussions and other interactive exercises, which promote qualitative mastering of theoretical knowledge, working out of practical skills to establish effective partnership interaction of social work subjects. The practical orientation of the proposed textbook provides students with the skills of independent thinking, ability to make decisions and their implementation in relevant life situations, social responsibility, readiness to interact with the social work subjects in different professional situations and at the highest cooperation level.
Перспективи фахової підготовки вчителя: від професійної компетентності до позитивного професійного іміджу
(Лукашевич О. М., 2012) Перхайло, Н. А.; Perkhailo, N.
Стаття присвячена розгляду проблеми іміджу вчителів. Показано, що імідж вчителів багато в чому залежить від професійної комунікативної компетентності. Автор уточнює склад професійно-комунікативних умінь майбутніх учителів. Пропонується розробити модель формування професійної комунікативної компетентності вчителів як фактору формування позитивного іміджу. The article deals with the problem of image of teachers. It is shown that the image of teachers in many respects depends on their professional communication competence. The author specifies the types of professional-communicative skills of future teachers. It is suggested to work out the model of forming the professional communicative competence of a teacher as a factor of developing of their positive image.
Практична підготовка магістрів соціальної роботи: програма, система організації
(Міленіум, 2018) Мазоха, Д. С.; Перхайло, Н. А.; Mazokha, D.; Perkhailo, N.
У навчально-методичному посібнику представлена концепція практичної підготовки магістрів соціальної роботи закладів вищої освіти зі спеціальності 231 Соціальна робота. Згідно з концепцією подано навчально-методичні матеріали з деяких аспектів організації й проведення практики. Посібник призначений для студентів, методистів закладів вищої освіти і фахівців із соціальної роботи, а також для тих, кого цікавлять проблеми підготовки й перепідготовки працівників соціальної сфери. The textbook presents the concept of practical training of masters of social work of institutions of higher education on specialty “231 Social Work”. According to the concept, educational and methodological materials are provided on some aspects of organization and practice. The manual is created for students, methodologists of institutions of higher education and specialists in social work, as well as for those who are interested in the problems of training and retraining of social workers.
Профілактика професійного вигоряння в соціальній роботі
(Домбровська Я. М., 2018) Перхайло, Н. А.; Perkhailo, N.
Навчальний посібник орієнтований на підготовку магістрантів спеціальності «Соціальна робота» до професійної діяльності, розкриває особливості фахового розвитку, спілкування, професійних криз, стресу, деформацій і деструкцій, що призводять до вигоряння фахівців із соціальної роботи, а також методів протидії йому. Посібник об’єднує навчально-методичний комплекс, короткий курс лекцій, методичні рекомендації до практичних занять, самостійної роботи, голосарій, зразки контрольних тестів та перелік рекомендованої літератури. The textbook is aimed at preparing masters of the specialty «Social work» for professional activities, revealing the professional development peculiarities, communication, professional crises, stress, deformations and destructions, leading to the burnout of social work specialists, as well as methods of counteracting it. The textbook combines learning pack, a short course of lectures, methodical recommendations for practical classes, independent work, a glossary, samples of control tests and a list of recommended literature. During the implementation of professional duties there are risks of emerging situations with high emotional saturation and the complexity of interpersonal communication that is the particularity of the social sphere specialists’ work. Such circumstances require a specialist in significant psycho-emotional efforts to establish trusting relationships with clients and the ability to manage situations of varying difficulty levels associated with emotional, and at a later time professional burnout. The training course provides the information about the social sphere specialists’ professional burnout syndrome, the methods of overcoming it, which will be trained to promote their professional development and disability. That is, the future social work specialists’ professional training involves the professional burnout prevention, the use of tools to counteract professional deformation and destruction. The goals of the course are formation of ideas about the social sphere specialists’ syndrome of professional burnout, mastering such concepts as «professional stress», «professional deformation», «professional destruction», etc.; studying the content and basic manifestations of professional stress and professional burnout syndrome, their connection in the social sphere specialists’ work; mastering the prophylaxis technologies of a professional burnout syndrome as a prerequisite for building a successful career; promotion of professional development and acquisition of professional identity by students through professional activity peculiarities awareness and preconditions for its mastering etc.
Підготовка майбутніх фахівців соціальної роботи до професійної діяльності
(Міленіум, 2018) Мазоха, Д. С.; Перхайло, Н. А.; Пюра, О. С.; Mazokha, D.; Perkhailo, N.; Piura, O.
Монографія присвячена одній з найактуальніших проблем сьогодення - формування в майбутніх соціальних працівників професіоналізму в умовах вищого навчального закладу. На основі особистих розвідок, глибокого вивчення та аналізу теоретичних і практичних засад діяльності майбутніх соціальних працівників автори зробили спробу розглянути педагогічний процес спрямований на їх підготовку впродовж навчання. Призначена для науковців, викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів, а також для всіх фахівців, які цікавляться проблемами підготовки та формування готовності майбутніх працівників соціальної сфери до професійної діяльності. The monograph is devoted to one of the most urgent problems of the present – formation of prospective social workers’ professionalism in the conditions of a higher educational institution. On the basis of individual research, in-depth study and analysis of the theoretical and practical principles of the work of prospective social workers, the authors attempted to review the pedagogical process aimed at their preparation during the studies. It is created for scientists, teachers, post-graduate students and students of higher educational institutions, as well as for all specialists who are interested in the problems of educating the prospective social workers for professional activities.
Підготовка майбутніх фахівців із соціальної роботи до токсичного спілкування у професійній діяльності
(2021) Перхайло, Н. А.; Perkhailo, N.
Стаття присвячена актуальній проблемі підготовки майбутніх фахівців до продуктивного професійного спілкування в соціальній роботі, зокрема до подолання викликів токсичної комунікації. Автор визначає феномен «токсичне спілкування», причини і фактори, що його провокують. Наведені переконливі аргументи викривають необхідність спеціальної підготовки до організації ефективної взаємодії з різними категоріями клієнтів, особливо схильними до токсичної комунікації, вироблення позитивної мотивації до підтримання власної емоційної стійкості, навичок подолання деструктивного спілкування, формування професійно-комунікативної компетентності тощо. У публікації охарактеризовано різні види токсичного спілкування, їх сутність та особливості. Автор привертає увагу до актуальної і занадто поширеної нині токсичної позитивності, що необґрунтовано закликає фіксуватися на позитивних аспектах життя та емоціях, ігнорувати складні та неприємні переживання. Підкреслено роль толерантного ставлення як складника професійно-комунікативної компетентності майбутніх фахівців із соціальної роботи, що працюватимуть із клієнтами у складних життєвих обставинах, в умовах ненормованої в часі, напруженої взаємодії, яка потребує значних особистих ресурсів фахівця та вичерпує їх. Попередити останнє можна тільки шляхом постійного вдосконалення своїх знань та вмінь, зокрема антиманіпулятивних. Автор статті висвітлює поняття «токсичний комунікант», його типові характеристики, природу токсичності, схильність таких осіб до маніпулятивного спілкування тощо. Водночас виокремлена низка найпоширеніших помилок фахівців із соціальної роботи у процесі токсичної комунікації, яких можна уникнути за умови своєчасного і спеціального навчання. Задля протидії професійному вигоранню соціальних працівників у ситуації неконструктивної взаємодії з колегами та клієнтами автор пропонує алгоритм подолання токсичного спілкування.
Самовдосконалення як умова попередження професійного вигорання фахівця
(Diamond trading tour, 2018) Перхайло, Н. А.; Perkhailo, N.
У статті висвітлені актуальні аспекти проблеми професійного вигорання соціальних працівників, пов'язані з ризиками професійної діяльності. Технологія особистого самовдосконалення розглядається як важлива умова запобігання його професійного вигорання. Проаналізовано шляхи оптимізації процесу професійного самовдосконалення фахівців соціальної роботи на різних етапах їх розвитку. The article highlights the actual aspects of the problem of social workers’ professional burnout which is involved with the risks of professional activity. The personal self-improvement technology is considered as an important condition for preventing its professional burnout. The ways of optimization the process of social work specialists’ professional self-improvement at different stages of their development are analyzed.
Соціально-психологічні аспекти професійного спілкування фахівців із соціальної роботи
(2020) Перхайло, Н. А.; Perkhailo, N.; Яценко, Л. В.; Yatsenko, L.
(Питання організації ефективного професійного спілкування в соціальній сфері сьогодні є одним із найважливіших у діяльності соціальних працівників, виявляється умовою і запорукою продуктивної соціальної роботи з різними категоріями клієнтів. Автори висвітлюють особливості професійного спілкування фахівців із соціальної роботи, його сутність, функції, складники та соціально-психологічні особливості. Зазначають проблеми, викликані недоліками в організації професійної комунікації в соціальній роботі (зниження її результативності, відсутність продуктивної взаємодії з клієнтами, мотивації їхніх особистісних перетворень, соціального розвитку, недостатність партнерських відносин із суб’єктами соціальної роботи і т.д.). У статті схарактеризовані основні елементи професійно-комунікативної компетентності фахівців із соціальної роботи, сформованість яких визначає якість професійного спілкування (когнітивно-аксіологічний, операційно-технологічний та етико-соціальний). Окреслено функції їхнього професійного спілкування власне комунікативна, організаторська, правозахисна, превентивна, психотерапевтична, рекламно-пропагандистська, соціально-педагогічна тощо). Автори привертають увагу до важливих компонентів професійного спілкування фахівців із соціальної роботи  соціальної перцепції, комунікації та інтеракції. Окремо зауважують роль афіляції в організації комунікативної взаємодії для врахування в різних видах професійного спілкування (ділове, міжособистісне, рольове, імперативне, маніпулятивне та ін.) Водночас стаття підтверджує необхідність послідовного опанування професійного спілкування майбутніми фахівцями із соціальної роботи: набуття системи знань, комунікативних умінь і навичок, інтегрованих у професійно-комунікативній компетентності, вироблення у здобувачів професійно-особистісних характеристик (толерантність, асертивність, уважність, конфліктологічна компетентність, чуйність, емпатія тощо). Спеціальне навчання спілкування дає змогу сформувати у студентів певний «фаховий портфель» різноманітних засобів, моделей, стереотипів комунікативної поведінки.The issue of organizing effective professional communication in the social sphere today is one of the most important in the activities of social workers, is a condition and guarantee of productive social work with different categories of clients. The authors highlight the features of professional communication of social work professionals, its essence, functions, components and socio-psychological features. They note the problems caused by shortcomings in the organization of professional communication in social work (reduced effectiveness, lack of productive interaction with clients, reduced motivation of their personal transformations, social development, lack of partnerships with social workers, etc.). The article characterizes the main elements of professional and communicative competence of social work professionals, the formation of which determines the quality of professional communication (cognitive-axiological, operational-technological and ethical-social). The functions of their professional communication are outlined (actually communicative, organizational, human rights, preventive, psychotherapeutic, advertising and propaganda, social and pedagogical, etc.). The authors draw attention to the important components of professional communication of social work professionals - social perception, communication and interaction. The role of affiliation in the organization of communicative interaction for consideration in various types of professional communication (business, interpersonal, role, imperative; manipulative, etc.) is separately noted. At the same time, the article confirms the need for consistent mastery of professional communication by future social workers: acquisition of a system of knowledge, communication skills and abilities integrated in professional and communicative competence, development of professional and personal characteristics (tolerance, assertiveness, attentiveness, competence, conflict etc). Special communication training allows students to form a certain «professional portfolio» of various tools, models, stereotypes of communicative behavior.
Сучасні комунікативні технології в соціальній роботі
(Домбровська Я. М., 2018) Перхайло, Н. А.; Perkhailo, N.
Навчальний посібник орієнтований на підготовку магістрантів спеціальності 231 Соціальна робота до професійної діяльності, розкриває особливості спілкування, його види і функції, маніпуляції та бар’єри в соціальній роботі, низку комунікативних технологій, що забезпечують ефективність професійного спілкування в різних ситуаціях. Посібник об’єднує навчально-методичний комплекс, короткий курс лекцій, методичні рекомендації до практичних занять, самостійної роботи, глосарій, зразки контрольних тестів та перелік рекомендованої літератури. The textbook is focused on the masters’ preparation of specialty 231 Social work for professional activity, reveals the features of communication, its types and functions, manipulations and barriers in social work, a number of communication technologies that provide the effectiveness of professional communication in different situations. The textbook combines learning pack, a short course of lectures, methodical recommendations for practical classes, independent work, a glossary, samples of control tests and a list of recommended literature. The formation of professional and communicative competence requires future specialists mastering communicative technologies that provide high-quality, effective communication in different situations: establishing interpersonal contact, establishing mutual understanding, forming a partnership interaction in social work; conducting conversations and negotiations, managing conflicts, overcoming barriers in communication, manipulating influence in business communication and counteracting it; oral message and presentations, internet communication, self-presentation and image technologies. As a result of studying the course a number of students’ competencies must be formed: the ability to critical thinking, analysis and synthesis of professional information, the ability to assess the completeness and possibilities of its use in the professional communication process; the ability to generate new ideas and non-standard approaches in the communication process; the ability to establish social interaction, cooperation, prevent and resolve conflicts, manage multifaceted communication; the ability to professional reflection, evaluation of the process and the result of the work performed; the ability to organize joint activities, to initiate team formation, to promote cohesion and group motivation, to facilitate the processes of making group decisions, etc.
Текстотворча компетентність як складова цільової домінанти профільного навчання української мови
(Лукашевич О. М., 2013) Перхайло, Н. А.; Perkhailo, N.
У статті висвітлено сучасні засади, інноваційні підходи та принципи профільного навчання української мови. У результаті наукового пошуку встановлено компоненти й особливості кожної складової поняття «текстотворча компетентність». Описано зв’язок категорій «компетенція» та «компетентність». Автором визначено складові текстотворчої компетентності старшокласників як елемента загальної комунікативної культури випускника у світлі компетентнісного підходу. У статті характеризуються основні ознаки текстотворчої компетентності старшокласників у зв’язку з комплексом педагогічних умов успішного її формування у навчальному процесі. Modern principles, innovative approaches and principles of profile studies of Ukrainian language are reflected in the article. As a result of scientific search the components and features of every constituent of the concept «text creating competence» were defined. The connection of categories «competence» and «expertness» was described. The author defines the constituents of text creating expertness of senior pupils as an element of general communicative culture of a graduating student in the light of expertness approach. In the article the basic features of text creating expertness of senior pupils are characterized in the connection of the complex of pedagogical terms of its successful forming in an educational process.