Browsing by Author "Shemuda, M."

Now showing 1 - 8 of 8

Forming the strategic competence of foreign language teachers
(Гельветика, 2022) Borysova, N.; Борисова, Н.; Shemuda, M.; Шемуда, М.
The article deals with strategic competence, which is included in communicative competence and is important for foreign language teacher training. The aim of the article is to reveal the essence and meaning of the concept of strategic competence in a process of its formation in foreign language teachers. It is stated that the strategy is a tool used by a language user to activate skills and abilities in communication. In the structure of communicative competence, strategic competence plays an important role along with discursive, verbal, socio-cultural and sociolinguistic competences. The following types of verbal activities for mastering certain communicative strategies were identified: perception (receptive strategies), production (productive strategies), interraction (interactive strategies), mediation (intermediary strategies). It is stated that strategic competence in foreign language acquisition includes educational and communicative strategies. It is emphasized that a teacher focuses his/her work on enriching students' communicative potential, enhancing their language competence, directing their efforts towards developing attainment strategies. The acquisition of achievement strategy competence is a productive way to raise a level of communicative competence. It is important for preparing a foreign language teacher to know that at the present stage of development of the theory of communicative competence the notion of strategic competence develops in two directions: as communicative strategies and as educational strategies. The identification of learning strategies as a separate direction of research highlights an importance of students' conscious attitude towards the learning process and their own learning activities. The teacher's goal-oriented development of learning strategies contributes to personal and active learning, increasing students' autonomy, and active thinking. Essential for successful formation of strategic competence is an ability to combine communicative and educational strategies to solve communicative tasks. Use of some strategies requires students not only intuition and mental competence, but also analysis and reflexion.У статті розглядається стратегічна компетенція, яка включена до складу комунікативної компетенції і є важливою для підготовки вчителя іноземної мови. Метою статті є розкриття сутності і змісту поняття стратегічної компетенції в процесі її формування в майбутніх вчителів іноземної мови. Наголошено, що стратегія є засобом, який застосовує користувач мови для активізації навичок та вмінь при спілкуванні. У структурі комунікативної компетенції, стратегічна компетенція відіграє важливу роль поряд з дискурсивною, мовною та мовленнєвою, соціокультурною та соціолінгвістичною компетенціями. Виділено види мовленнєвої діяльності для оволодіння певними комунікативними стратегіями: сприймання (рецептивні стратегії), продукування (продуктивні стратегії), інтеракцію (інтерактивні стратегії), медіацію (посередницькі стратегії). Зазначено, що стратегічна компетенція в оволодінні іноземною мовою включає навчальні та комунікативні стратегії. Наголошено, що викладач націлює свою роботу на збагачення комунікативного потенціалу студентів, розширення їхньої мовної компетенції, спрямовує їхні зусилля на розвиток стратегій досягнення. Оволодіння стратегічною компетенцією досягнення є продуктивним шляхом підвищення рівня комунікативної компетенції. Важливим у підготовці майбутнього вчителя іноземної мови є знання про те, що на сучасному етапі розробки теорії комунікативної компетенції поняття стратегічної компетенції розвивається в двох напрямах: як комунікативні стратегії та як навчальні стратегії. Виділення навчальних стратегій в окремий напрямок дослідження засвідчує важливість свідомого ставлення студентів до навчального процесу і своїх навчальних дій. Цілеспрямований розвиток викладачем навчальних стратегій сприяє особистісно-діяльнісному спрямуванню навчання, підвищенню рівня автономності студентів, активізації мислення. Суттєвим для успішного формування стратегічної компетенції є вміле поєднання комунікативних і навчальних стратегій задля вирішення комунікативних задач. Використання деяких стратегій вимагає від студентів не тільки інтуїції чи мовленнєвої компетенції, але й аналізу та рефлексії.
Діагностика лінгвістичної обдарованості під час вивчення граматики іноземної мови
(Домбровська Я. М., 2019) Шемуда, М. Г.; Shemuda, M.
У статті на основі аналізу категоріальних базових понять сформульовано дефініцію поняття «лінгвістична обдарованість», яка визначається як сукупність високого рівня розвитку пізнавальної мотивації до оволодіння іншомовною діяльністю і лінгвістичних здібностей особистості, які за сприятливих умов дозволяють їй досягати значних успіхів у вивченні іноземних мов порівняно з іншими людьми. На основі з’ясованих особливостей прояву лінгвістичної обдарованості автором визначено критерії її ідентифікації на заняттях з граматики іноземної мови: якості особистості, особливості психіки й мотивація. Зазначено, що ідентифікація лінгвістичної обдарованості у процесівивчення граматики здійснюється послідовним застосуванням діагностичного і тренінгового етапів. Наголошується на важливості мотивації та сприятливого навколишнього середовища для подальшого розвитку лінгвістичної обдарованості. The article is devoted to the of linguistic gifted personalities’ differentiation during the learning of Grammar. The author characterizes the structure of linguistic giftness and abilities, peculiarities of gifted students in the process of learning Grammar. It is revealed that the most common area of linguistic abilities’ study is the identification of abilities for the foreign languages’ study, depending on the course of interdependent mental processes: thinking, memory and imagination. The author considers “linguistic abilities” as a complex psychic education, which combines interrelated perceptual, mnemonic and thought components that have reached the appropriate development level and provide the effectiveness of mastering foreign language activities. “Linguistic giftedness” is understood as the high level of cognitive motivation development to master the foreign language activities and linguistic abilities of the individual, that, under the favorable conditions, allow to make a significant progress in the study of foreign languages in comparison with other people. The importance of a favorable social environment and motivation are emphasized in the article. An integral part of a pedagogical process is the identification of giftedness that is said to be a long process associated with the analysis of the development of a particular person. The author believes that an effective way of identifying and developing linguistic giftedness is the identification program, which consists of the diagnostic and training stages. The diagnostic stage is provided by the implementation of blocks of psychodiagnostic techniques, which allow to identify the level of development/ The purpose of the latter is to identify and disclose the hidden individual characteristics of a linguistically gifted personality. On the basis of the clarified features of the manifestation of linguistic giftedness, the criteria for its identification are determined. Emphasis is placed on the identification and disclosure of the hidden individual characteristics of a linguistically gifted personality that is possible in the form of training. Using trainings results not only in the identification and disclosure of the hidden linguistic abilities, but also in their development.
Застосування мультимедійних технологій у навчанні іноземних мов
(Домбровська Я. М., 2018) Шемуда, М. Г.; Shemuda, M.
У статті йде мова про важливість та переваги використання мультимедійних технологій у навчанні іноземних мов, що забезпечує розвиток комунікативних, творчих і професійних компетенцій та стимулює потребу майбутнього фахівця у самоосвіті. Виявлено, що використання мультимедійних технологій дає можливість відпрацьовувати всі аспекти мови: фонетичний, граматичний, лексичний та комунікативний, що дозволяє ефективніше та швидше оволодіти мовним матеріалом, набути мовленнєвих навичок та вмінь. У статті також звертається увага на перспективи використання даних технологій у навчанні іноземних мов та визначається коло методичних проблем, які можуть бути вирішені за їх допомогою. The article deals with the importance and advantages of using multimedia technologies in the teaching of foreign languages, which provides the development of communicative, creative and professional competences and stimulates the need for a future specialist’s self-education. Multimedia technologies are understood as a set of visual, audio and other means of displaying information integrated in an interactive software environment. It is noted that multimedia textbooks, automated dictionaries, computer-aided translation programs, electronic lecturers, simulators, encyclopedias, etc. can be used among the multimedia technologies in the process of teaching any foreign language. It is revealed that the use of multimedia technologies makes it possible to work out all aspects of the language: phonetic, grammatical, lexical and communicative, which allows to master the language more efficiently and quickly, to acquire speech skills and abilities. The application of this type of technology gives the possibilities of improving the quality of the material’s presentation and the effectiveness of its assimilation, accelerating the pace of conducting classes, developing the skills of informational and communicative interaction and expanding the outlook of students. Using multimedia technologies the teacher receives the opportunity to use the training time as much as possible and efficiently, to invent original teaching methods, to increase the amount of educational material for its mastering and use by students, to enrich the content of the classroom and to increase the motivation of studying the English language. The article also focuses on the prospects for using these technologies in the teaching of foreign languages and defines a range of methodological problems that can be solved with their help.
Комунікативний підхід під час навчання студентів іншомовної граматики
(Дорадо-Друк, 2013) Сердюк, Н. Ю.; Шемуда, М. Г.; Serdiuk, N.; Shemuda, M.
У статті обґрунтовано доцільність використання комунікативного підходу під час навчання студентів іншомовної граматики, що значно підвищує якість знань студентів. Вказано на необхідність застосування провідних видів мовленнєвої діяльності на заняттях, моделювання ситуацій професійного спілкування, які створюють максимальне наближення навчального процесу та реальної фахової комунікації іноземною мовою. Звертається увага на головну відмінність «комунікативного» методу навчання від традиційних, яка полягає в тому, що «комунікативний» метод переносить увагу з правил граматики на комунікативну функцію мови. У статті наголошується, що основна мета комунікативного підходу під час навчання студентів іншомовної граматики – навчити студентів вирішувати типові ситуації в актуальних для себе сферах спілкування. Вивчення правил й розширення активної лексики при такому підході відбувається не в результаті перекладу спеціально складених речень, а шляхом використання іноземної мови, на прикладі реальних мовних ситуацій. Зазначено, що використання комунікативного підходу під час навчання студентів іншомовної граматики передбачає формування необхідної комунікативної спроможності у сферах професійного та ситуативного спілкування в усній і письмовій формах, зокрема вміння спілкуватися з іноземними колегами, вивчати іншомовну документацію, працювати з іноземними джерелами інформації. Акцентується увага на тому, що навчити студента спілкуватися чужою мовою – головне завдання викладача. Лексика, граматичні структури, вислови чужої мови подаються студентові в контексті реальної, емоційної ситуації, яка сприяє швидкому й міцному запам’ятовуванню досліджуваного матеріалу. Зроблено висновок, що використання комунікативного підходу під час навчання студентів іншомовної граматики спрямоване на одночасний розвиток основних мовних навичок (усної й письмової мови, граматики, читання й сприйняття на слух або аудіювання) у процесі живого, невимушеного спілкування. In the article the importance of using the communicative approach in teaching students foreign language grammar is revealed, which signifi cantly improves the quality of student learning. Emphasised the necessity of the usage of the leading types of language activities in the classroom, simulations of professional communication that create maximum convergence of the learning process and the real professional foreign language communication. Attention is drawn to the main difference between «communicative» teaching method and the traditional one, which is that «communicative»method brings attention from the rules of grammar into the communicative function of the language. The article notes that the main purpose of the communicative approach in teaching students foreign language grammar – teach students how to solve typical situations for the topical areas of communication. Study regulations and expanding active vocabulary in this approach is not the result of translation specially composed sentences but using a foreign language as an example of real language situations. It is indicated that this approach involves the formation of the required communication abilities in the areas of professional and situational communication orally and in writing, including the ability to communicate with foreign colleagues, to learn foreign language documents, work with foreign sources. Attention is focused on the fact that the use of communicative approach in teaching students foreign language grammar aimed at simultaneous development of basic language skills (oral and written language, grammar, reading and listening) in the process of living, easy communication. To teach students to communicate in an unknown language – that›s the main task of the teacher. Vocabulary, grammatical structures, expressions of a foreign language are presented for the students in the context of real, emotional situations that facilitates the rapid and strong memorization of the material.
Модальність як лінгвістична категорія та лексичні засоби її вираження
(Лукашевич О. М., 2013) Сердюк, Н. Ю.; Шемуда, М. Г.; Serdiuk, N.; Shemuda, M.
Стаття розглядає проблему модальності як граматичної категорії, що відображає, з одного боку, зв’язок мовця та предмета мовлення, а, з другого боку, зв’язок предмета мовлення та реальності. У статті здійснено класифікацію модальних виразів, проаналізовано лексичні засоби вираження модальності. The article is dedicated to the problem of modality as a grammatical category reflecting the connection of such essential factors of speech as the attitude of the speaker to the things spoken about and of the things spoken about to the reality. The modal expressions are classified and lexical means of expressing modality are analyzed.
Особливості формування іншомовної граматичної компетенції
(Домбровська Я. М., 2020) Шемуда, М. Г.; Shemuda, M.
Автором розглянуто поняття граматична компетенція, під якою розуміється здатність людини до коректного граматичного оформлення своїх усних і писемних висловлювань та розуміння граматичного оформлення мовлення інших, яка базується на складній і динамічній взаємодії відповідних навичок і знань та граматичної усвідомленості. У статті визначенно три етапи формування граматичної компетенції: орієнтовно-підготовчий, стереотипно-ситуативний та варіюючеситуативний. Наголошується, що для ефективного засвоєння граматичної компетенції, потрібна раціональна система вправ, яка має забезпечити: підбір необхідних вправ, що відповідають характеру навички чи вміння; визначення необхідної послідовності вправ; розташування навчального процесу та співвідношення його компонентів; систематичність і регулярність виконання вправ; взаємозв’язок різних видів мовленнєвої діяльності. The author considers the concept of grammatical competence, which refers to the ability of a person to formulate its oral and written statements grammatically correctly and understanding the grammatical design of the speech of others, based on the complex and dynamic interaction of relevant skills and knowledge and grammatical awareness. The main components of grammatical competence are defined: grammatical skills; grammatical knowledge; grammatical awareness. Grammatical skill is the action with the language material, brought to automatism by exercise. Grammatical knowledge is purposefully selected, prepared and ordered grammar that learners must learn during a certain stage. Grammatical awareness is part of the so-called general linguistic awareness (consciousness, ability) or conscious reflective approach to the phenomena of language and speech. The author defines three stages of formation of grammatical competence: orientation-preparatory, stereotypicalsituational, varying-situational. In the first stage, students are introduced to the new grammatical phenomenon / grammatical structure in the context or situation of speech. In the second, stereotypical-situational stage, there is an automation of students’ actions with new grammatical structures at the phrase level. In the third, varying situational stage, there is an automation of students’ actions with new grammatical structures at the level of non-phrasal unities and text continues. Effective learning of grammatical competence requires a rational system of exercises, which should provide: the selection of necessary exercises that are appropriate to the nature of the skill or ability; determining the required sequence of exercises; the location of the educational process and the ratio of its components; systematic and regular exercise; the interconnection of different types of speech activity. To select the necessary exercises, you must determine the types of exercises by specific criteria: aimed at receiving or delivering information (receptive, reproductive, receptive-reproductive, productive, receptive-productive) and aimed at communicative (communicative, conditionally-communicative, non-communicative exercises of various species).
Проблематика енантіосемії як непродуктивного різновиду антонімії сучасної англійської мови
(Лукашевич О. М., 2013) Сердюк, Н. Ю.; Шемуда, М. Г.; Serdiuk, N.; Shemuda, M.
Стаття присвячена дослідженню проблематики енантіосемії як непродуктивного різновиду антонімії сучасної англійської мови. У статті уточнюється сутність поняття «енантіосемія», розглядаються особливості енантіонімів англійської мови, визначаються найуживаніші з них. Авторами робиться спроба виявити основні проблеми перекладу енантіонімів англійської мови та відповідні шляхи їх вирішення. The article is devoted to the problematics of enantiosemy as the unproductive kind of antonymy in the modern English language. The nature of «enantiosemy» is clarified in the article. The peculiarities of English enationyms are considered. The most common for usage enantionyms are defined. The authors made an attempt to define the main translation problems of English enantionyms and the appropriate ways of solving them.
Формування управлінських умінь вчителів-філологів
(Острозька академія, 2014) Сердюк, Н. Ю.; Шемуда, М. Г.; Serdiuk, N.; Shemuda, M.
У сучасних умовах інтеграції України до загальноєвропейського освітнього простору особливої актуальності набуває питання формування особистості-філолога як педагогічного менеджера. Статтю присвячено висвітленню проблеми формування управлінських умінь вчителів -філологів. Обґрунтовано необхідність управлінських знань та умінь у сучасних вчителів-філологів. The question of forming the philology teacher’s personality as of a pedagogical manager gathers more special actuality in the modern conditions of the Ukraine’s integration to the common European educational space. The article is devoted to the problem of the philology teachers’ direct skills formation . The necessity of the direct knowledge and skills of modern philology teachers is substantiated.