Browsing by Author "Potapenko, R."

Now showing 1 - 10 of 10

Education as main factor in the social development of Ukraine: historical experience of the period «Perestroika»
(2020) Потапенко, Р. М.; Potapenko, R.
In the nowadays globalizing world education has a comprehensive personality development. It forces us to think more broadly, to give ourselves the benefits of self-development and professional realization. The main purpose of education, in the broadest sense, is the ability to convey cultural heritage and values, help to form the correct socio-political and social position, socialize and adapt to the times. In the context of modern educational reform in Ukraine, this topic is extremely relevant, because, having gained independence in 1991, Ukraine received not only freedom but also the Soviet heritage, in particular, in the educational sphere, which must be taken into account to avoid mistakes in the future. A particular model of education was «declared» by scientific and educational workers during the «Perestroika» period, who, under their professional activities, were the moderators of the formation of the society at that time, mentality, worldview, and ideology. Educators were faced with the difficult task of adapting the educational process to the demands of time, in the conditions of socio-political reforms to find a new scientific and educational paradigm, the methodology of its implementation. Besides, scientific and educational figures on that day, on the one hand, were faithful Leninists, executors of the «top» instructions, builders of communist ideology, and on the other, represented a progressive and thinking part of a society that carried the light, constructivism, progress, free-thinking, a national idea, and so on.
Методика національно-патріотичного виховання на уроках історії в школі
(Домбровська Я. М., 2023) Потапенко, Р.; Potapenko, R.; Тарапон, О.; Tarapon, О.
У статті показано актуальність національно-патріотичного виховання, що обумовлено процесом становлення європейських демократичних цінностей та свобод в Україні, розбудовою суверенної, незалежної держави, громадянського суспільства та боротьбою з російським агресором. Більше того, національно-патріотичне виховання є одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку національної свідомості на основі суспільно-державних цінностей. В умовах російсько-української війни працівники загальноосвітніх закладів зобов’язані провести низку заходів, пов’язаних з посиленням національно-патріотичного виховання серед дітей та молоді, які посприяли б формуванню «нового» генотипу українця, патріота України на основі національних і європейських цінностей. Водночас формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості у школярів повинне відбуватися на прикладах героїчної і відважної боротьби українського народу протягом усього історичного періоду. На особливу увагу заслуговує роль постаті в історії та події, які довелося пройти українській державі в процесі свого історичного становлення. Відзначено необхідність формування пантеону Героїв на прикладі мужності та героїзму наших сучасників. На доданок, узявши курс на Євроінтеграцію, ми зобов’язані вибудувати свою піраміду розгляду «Всесвітньої історії» в руслі «Європейської історії», де важливим завданням є показ європейської історії і процеси становлення їхньої державності, включно з перериванням державності у надпотужних європейських націй. Рекомендовано системність процесів національно-патріотичного виховання в школі, згідно вікових і фізіологічних особливостей дитини, які б базувалися на духовно-моральних засадах.The article shows the relevance of national-patriotic education, which is determined by the process of formation of European democratic values and freedoms in Ukraine, building a sovereign, independent state, civil society and the fight against the russian aggressor. Moreover, national-patriotic education is one of the priority areas of activity of the state and society regarding the development of national consciousness based on social-state values. In the conditions of the russian-Ukrainian war, employees of general educational institutions are obliged to carry out a series of measures related to the strengthening of national-patriotic education among children and youth, which would contribute to the formation of a «new» genotype of a Ukrainian, a Patriot-Ukraine based on national and European values. At the same time, the formation of value orientations and civic self-awareness among schoolchildren should be based on the examples of the heroic and courageous struggle of the Ukrainian people throughout the entire historical period. The role of the figure in history and the events that the Ukrainian state had to go through in the process of its historical formation deserve special attention. The necessity of forming a pantheon of Heroes based on the example of courage and heroism of our contemporaries was noted. In addition, having taken the course for European integration, we are obliged to build our pyramid of consideration of «World History» in the direction of «European History», where an important task is to show European history and the processes of establishing their statehood, including the interruption of statehood in superpower European nations. It is recommended to systematize the processes of national-patriotic education at school, according to the age and physiological characteristics of the child, which would be based on spiritual and moral principles.
Науковець, педагог, спортсмен, громадський діяч, патріот: штрихи біографії Ярослава Потапенка (28.Х.1975-14.І.2016)
(Домбровська Я. М., 2016) Потапенко, Р. М.; Тарапон, О. А.; Бобровнік, Ю. В.; Potapenko, R.; Tarapon, O.; Bobrovnik, Yu.
Статтю присвячено життю і діяльності доктора історичних наук, професора кафедри історії та культури України, члену редакційної колегії даного фахового видання, науковцю, викладачу, спортсмену, громадському діячу, волонтеру Ярославу Олександровичу Потапенку. Дана стаття уміщує матеріали про життя і діяльність професора Я. Потапенка, спогади друзів, колег, однодумців.
Науково-освітня інтелігенція в процесах трансформації українознавчих студій в період суспільно-політичних перетворень (1985- 1991)
(2019) Потапенко, Р. М.; Potapenko, R.
У статті простежено як радянська влада боролася з проявами національної свідомості в Україні. Висвітлено актуальні питання щодо українознавчого аспекту дослідження історії України в добу Перебудови (1985-1991 рр.). Адже, в формуванні національної самосвідомості українського народу важливе значення посідало відновлення історичної пам’яті, осмислення або переосмислення історичної місії в контексті загальноцивілізаційного поступу. Важливу роль в даних процесах відігравали вчителі-патріоти, науковці, які підтримували ідею незалежної і суверенної України. Формуючи українську націю вони звертали свої погляди на українознавство, а уроки з даної тематики сприяли усвідомленню приналежності до певного народу, який має свою історію, культуру, духовну спадщину. На долю українського народу випали важкі випробування, які були викликані її колоніальним поневоленням, особливо в частині національної самобутності. Для досягнення результату використовувалися всі методи, засоби, починаючи від демагогії, утисків, фальсифікацій, заборон і закінчуючи нищенням, репресіями національної еліти, інтелігенції, що становила ядро нації. В часи Перебудови виникла ідея стосовно створення першого в Україні науково-освітнього центру, який би займався вирішенням практичних завдань, а саме – творив би національну освіту, науку, виховання. Так за ініціативи декана філологічного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка П. Кононенка в 1988 р. було створено Центр українознавства. The article traces how the Soviet authorities fought the manifestations of national consciousness in Ukraine. Investigated topical issues concerning the Ukrainian-scientific aspect of the history of Ukraine in the period of Perestroika (1985-1991) are highlighted. Because, in the formation of national consciousness of the Ukrainian people restoring historical memory was important, comprehending or rethinking a historical mission in the context of a civilizational progress. An important role in these processes was played by patriot teachers, scholars who supported the idea of an independent and sovereign Ukraine. Forming the Ukrainian nation, they turned their sights on Ukrainian studies, and lessons on the subject contributed to the awareness of belonging to a particular nation, which has its history, culture, and spiritual heritage. The Ukrainian people have had difficult trials, which were caused by its colonial enslavement, especially in terms of national identity. To achieve the result were used, all methods, tools, from demagogy, oppression, falsification, prohibitions and ending with the destruction, repression of the national elite, the intelligentsia that formed the nucleus of the nation. At the time of Perestroika the idea arose to create the first scientific and educational center in Ukraine to deal with practical problems, namely - would create national education, science. Thus, at the initiative of the Dean of the Faculty of Philology P. Kononenko Kyiv Taras Shevchenko State University, the Center for Ukrainian Studies was established in 1988.
Науково-освітня інтелігенція в умовах ідеологічних трансформацій періоду "перебудови"
(2021) Потапенко, Р. М.; Potapenko, R.
Мета дослідження – ураховуючи актуальність та недостатнє вивчення даної тематики, поставлено за мету на основі архівних джерел і тогочасної преси з’ясувати становище науково-освітньої інтелігенції в період «перебудови», розкрити її роль та місце у процесах ідеологічних, світоглядних трансформацій у державі. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, науковості, усебічності, системності, об’єктивності. Для висвітлення проблеми застосовано методи історико-ситуаційний та логічно-аналітичний. Таким чином, в основі дослідження лежать методи, котрі дозволяють уникнути упередженості й однобічності. Наукова новизна. На основі неопублікованих архівних документів, журнальної періодики проаналізовано неоднозначне становище науково-освітньої інтелігенції у час суспільно-політичних перетворень. Наукова новизна визначається тим, що це одна з перших спроб комплексного аналізу науково-освітніх представників як ідеологів та кристалізаторів суспільної свідомості і світогляду громадян указаного періоду. Акцентовано увагу на висвітленні цілого ряду проблем в освіті, пов’язаних із «перебудовою» та «гласністю». Висновки. Радянська система розглядала й використовувала науково-освітню інтелігенцію як модераторів суспільної думки, беззаперечних авторитетів. Про це, зокрема, свідчить освітня інституція Товариство «Знання», яке займалося поширенням політичних і наукових знань у республіці, було засобом коментування та пропаганди, насадження комуністичної ідеології. До товариства входили найкращі представники науково-освітнього середовища. Курс на «перебудову», «гласність», демократизацію сприяли висвітленню ряду проблем як у суспільно-політичному, соціально-економічному, так і в історико-культурному житті. А науково-освітня інтелігенція як найпрогресивніший прошарок суспільства опинилася в епіцентрі подій і, з одного боку, мала нести прогрес, нове світобачення, а з іншого, – не відходити від комуністичних догм та ідеологем. The research goal – taking into account the relevance and insufficient study of this topic, the set a goal was to find out the position of scientific and educational intelligentsia in the period of Perestroika on the basis of archival sources and press then, to reveal its role and place in the processes of ideological, ideological transformations in the state. The research methodology. It is based on the principles of historicism, scientificism, comprehensiveness, consistency and objectivity. Historical-situational and logical-analytical methods have been used to cover the problem. Thus, research is based on methods that avoid prejudice and one-sidedness. Scientific novelty. On the basis of unpublished documents and journals the ambiguous position of the scientific and educational intelligentsia in the era of socio-political transformations of 1985–1991 was analyzed. Scientific novelty is determined by the fact that it is one of the first attempts to comprehensively analyze the scientific and educational representatives as ideologists and crystallizers of the social consciousness and world outlook of the citizens of the specified period. Emphasis is placed on highlighting a number of problems educational an related issues Perestroika and Glasnost. Conclusions. The Soviet system considered and used the scientific and educational intelligentsia as moderators of public opinion, undeniable authority. This, in particular, is evidenced by the educational institution Knowledge Society, which was engaged in the dissemination of political and scientific knowledge in UkrSSR, was a means of comment and propaganda, an inculcation of communist ideology. This society included the best representatives from the scientific and educational environment. The course of Perestroika, Glasnost, democratization contributed to the coverage of a number of problems both in the socio- political, socio-economic, and in the historical and cultural life. And the scientific and educational intelligentsia, as the most progressive layer of society, was at the epicenter of events and, on the one hand, had to carry progress, a new world view, and on the other, not to deviate from communist dogmas, ideologies.
Науково-освітня інтелігенція України в умовах перебудови: теоретико-методологічні аспекти проблеми
(Домбровська Я. М., 2017) Потапенко, Р. М.; Potapenko, R.
У переломні етапи трансформації державної політичної системи інтелігенція опиняється на вістрі суспільних процесів. У силу своєї соціальної природи і професійної діяльності саме інтелігенція приймає соціокультурні виклики часу, ведучи пошук альтернативних шляхів розвитку та засобів адаптації партійних настанов до практики життя. In the crucial stages of the transformation of the state political system, the intelligence is on the verge of social processes. Because of its social nature and professional activity, the intelligence takes socio-cultural challenges of the time, searching for alternative ways of development and ways of adapting of Party guidance to practice life.
Реалізація «м’якої сили» на пострадянському просторі у контексті українсько-російських стосунків: теоретичний аспект
(ДВНЗ «ПХДПУ імені Григорія Сковороди ; Домбровська Я. М., 2021) Потапенко, Р. М.; Potapenko, R.
Метою даного дослідження є аналіз російського досвіду імплементації та застосування «м’якої сили» на пострадянському просторі, спроба визначити її інструменти та напрямки впровадження, з’ясувати конкретні заходи впровадження цієї сили на території України в інтересах національної безпеки.
Російські міфи як квазіідеології «рашизму»: антиукраїнський вимір
(Домбровська Я. М., 2023) Потапенко, Р.; Potapenko, R.
Показано як завдяки монополії на «історичну правду», перекручуванням й переписуванням історії в радянському союзі та в російський імперії росіянам вдавалося нав’язувати українцям ту думку, що: «ми братерські народи», «один народ», росія має «історичне право» на українську землю, Україна – сфера інтересів росії, росія – це супердержава, Україна – failed state (держава, котра не відбулася), «росія друга армія у світі», «в Україні при владі ультраправі», «в Україні порушують права російськомовних», «культура не винна. Не можна «кенселити» російську культуру», росіяни не повинні нести колективну відповідальність за війну, бо вони також є «жертвами режиму», що «без росії про вільну Україну взагалі не може бути й мови». Окреслено шляхи щодо подолання постгеноцидних, постколоніальних та посттоталітарних синдромів в українському суспільстві. Shown as thanks to the monopoly on «historical truth», the distortion and rewriting of history in the Soviet Union and the Russian Empire, the russians managed to impose on Ukrainians the idea that: «we are brotherly peoples», «one people», russia has a «historical right» to Ukrainian land, Ukraine is a sphere of russia's interests, , russia is a superpower, Ukraine is a failed state, «russia is the second army in the world», «in Ukraine, the ultra-right is in power», «in Ukraine, the rights of russian-speakers are being violated», «culture is not to blame. russian culture cannot be «cancelled», russians should not bear collective responsibility for the war, because they are also «victims of the regime», that «without russia, there can be no question of a free Ukraine at all». Ways to overcome post-genocide, post-colonial and post-totalitarian syndromes in Ukrainian society are outlined.
Соціокультурний феномен інтелігенції України: історико-філософський дискурс другої половини ХІХ ст. – 1980-х рр.
(2020) Тарапон, О. А.; Потапенко, Р. М.; Tarapon, O.; Potapenko, R.
У статті відображено історико-теоретичний, ідейний дискурс з питань соціокультурного феномену інтелігенції України з другої половини ХІХ ст. до політики перебудови кінця ХХ ст., котра ознаменувала крах радянської ідеології та системи загалом і поклала початок повернення наукових напрацювань дореволюційних мислителів з питань сутності, місця і ролі інтелігенції в суспільстві.
Ідеологема «братніх народів» в період гласності: залучення науково-освітніх працівників до міфотворчості
(2020) Потапенко, Р. М.; Potapenko, R.
У статті зроблена спроба проаналізувати вплив пропагандистських методів боротьби у інформаційній площині, котрі заважали посиленню націєтворчих тенденцій. Показано як за допомогою наукової інтелігенції в період «перебудови» створювався міф «братніх народів» пізніше реінкарнований в тезу «руського міра». Аргументовано вагому роль у формуванні світоглядних орієнтирів, політичної культури, звичаїв – християнської релігії. Адже у найскладніші періоди історичного поступу часто лише релігія була об’єднуючим національним чинником. Акцентовано, що саме Україна, а не Росія, була спадкоємицею Київської Русі та мала давнішу історію, а отже, мала право на будування своєї власної цивілізації. Тернистий шлях, який довелося пройти українському народові в боротьбі за власну історію, ми бачимо на маленькому прикладові святкування 1000-річчя хрещення Русі. З’ясовано, що для збереження репресивного апарату залучалися всі сфери суспільного життя. Й попри те, що відкривалися нові, не відомі раніше, сторінки історії, науково-освітня інтелігенція отримувала вказівки, в негласному режимі, «гнути» ідеологію партії. The article attempts to analyze the influence of propaganda methods of struggle in the information plane, which hindered the intensification of nationalist tendencies. It is shown that with the help of scientific intelligentsia, during the period of "perestroika" the myth of "brothers peoples" was later reincarnated into the thesis of "Russian measure". A significant role in the formation of worldviews, political culture, customs - Christian religion is substantiated. After all, in the most difficult stages of historical progress, often only religion was a unifying national factor. It is proved that Ukraine, not Russia, was the heir to Kievan Rus and had a more ancient history, and therefore had the right to build its own civilization. The thorny path that the Ukrainian people had to go through in their struggle for their own history is illustrated by a small example of the celebration of the 1000th anniversary of the baptism of Russia.It was found that all spheres of public life were involved in the preservation of the repressive apparatus. And despite the fact that new, previously unknown pages of history were being opened, the scientific and educational intelligentsia were instructed, in the silent mode, to "bend" the party's ideology. Christianity deservedly played the role of the driving force in the history of the ancient Eastern Slavs. This is well understood by the ideologues of the Soviet Union. Moreover, in Ukraine it promoted the establishment of European norms of democracy and individualism, while in Russia the church came under the oppressive rule of the autocrat. The diminishing role of Christianity by Soviet ideologues is quite understandable, since Kievan Rus was only a Ukrainian state, which in turn threatened the antagonistic sentiment between Ukrainians and Russians and centrifugal tendencies. It has been researched that, in general, religion in the Soviet period was presented as a manifestation of imperialism in the struggle against socialist progress. Particular danger was seen in the symbiosis of religion and nationalism. Therefore, celebrating the 1000th anniversary of the introduction of Christianity in Russia was regarded as an order of the West and the imperialist bourgeoisie. It is, apparently, propaganda that did not correspond to the historical truth but was aimed at destroying the Soviet Union.