Російські міфи як квазіідеології «рашизму»: антиукраїнський вимір

Abstract

Показано як завдяки монополії на «історичну правду», перекручуванням й переписуванням історії в радянському союзі та в російський імперії росіянам вдавалося нав’язувати українцям ту думку, що: «ми братерські народи», «один народ», росія має «історичне право» на українську землю, Україна – сфера інтересів росії, росія – це супердержава, Україна – failed state (держава, котра не відбулася), «росія друга армія у світі», «в Україні при владі ультраправі», «в Україні порушують права російськомовних», «культура не винна. Не можна «кенселити» російську культуру», росіяни не повинні нести колективну відповідальність за війну, бо вони також є «жертвами режиму», що «без росії про вільну Україну взагалі не може бути й мови». Окреслено шляхи щодо подолання постгеноцидних, постколоніальних та посттоталітарних синдромів в українському суспільстві. Shown as thanks to the monopoly on «historical truth», the distortion and rewriting of history in the Soviet Union and the Russian Empire, the russians managed to impose on Ukrainians the idea that: «we are brotherly peoples», «one people», russia has a «historical right» to Ukrainian land, Ukraine is a sphere of russia's interests, , russia is a superpower, Ukraine is a failed state, «russia is the second army in the world», «in Ukraine, the ultra-right is in power», «in Ukraine, the rights of russian-speakers are being violated», «culture is not to blame. russian culture cannot be «cancelled», russians should not bear collective responsibility for the war, because they are also «victims of the regime», that «without russia, there can be no question of a free Ukraine at all». Ways to overcome post-genocide, post-colonial and post-totalitarian syndromes in Ukrainian society are outlined.