Ідеологема «братніх народів» в період гласності: залучення науково-освітніх працівників до міфотворчості
Loading...
Date
2020
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті зроблена спроба проаналізувати вплив пропагандистських
методів боротьби у інформаційній площині, котрі заважали посиленню
націєтворчих тенденцій. Показано як за допомогою наукової інтелігенції в
період «перебудови» створювався міф «братніх народів» пізніше
реінкарнований в тезу «руського міра».
Аргументовано вагому роль у формуванні світоглядних орієнтирів,
політичної культури, звичаїв – християнської релігії. Адже у найскладніші
періоди історичного поступу часто лише релігія була об’єднуючим
національним чинником. Акцентовано, що саме Україна, а не Росія, була
спадкоємицею Київської Русі та мала давнішу історію, а отже, мала право
на будування своєї власної цивілізації. Тернистий шлях, який довелося пройти
українському народові в боротьбі за власну історію, ми бачимо на
маленькому прикладові святкування 1000-річчя хрещення Русі. З’ясовано, що
для збереження репресивного апарату залучалися всі сфери суспільного
життя. Й попри те, що відкривалися нові, не відомі раніше, сторінки
історії, науково-освітня інтелігенція отримувала вказівки, в негласному
режимі, «гнути» ідеологію партії. The article attempts to analyze the influence of propaganda methods of
struggle in the information plane, which hindered the intensification of nationalist
tendencies. It is shown that with the help of scientific intelligentsia, during the
period of "perestroika" the myth of "brothers peoples" was later reincarnated into
the thesis of "Russian measure".
A significant role in the formation of worldviews, political culture, customs -
Christian religion is substantiated. After all, in the most difficult stages of
historical progress, often only religion was a unifying national factor. It is proved
that Ukraine, not Russia, was the heir to Kievan Rus and had a more ancient
history, and therefore had the right to build its own civilization. The thorny path
that the Ukrainian people had to go through in their struggle for their own history
is illustrated by a small example of the celebration of the 1000th anniversary of the
baptism of Russia.It was found that all spheres of public life were involved in the
preservation of the repressive apparatus. And despite the fact that new, previously
unknown pages of history were being opened, the scientific and educational
intelligentsia were instructed, in the silent mode, to "bend" the party's ideology.
Christianity deservedly played the role of the driving force in the history of
the ancient Eastern Slavs. This is well understood by the ideologues of the Soviet
Union. Moreover, in Ukraine it promoted the establishment of European norms of
democracy and individualism, while in Russia the church came under the
oppressive rule of the autocrat. The diminishing role of Christianity by Soviet
ideologues is quite understandable, since Kievan Rus was only a Ukrainian state,
which in turn threatened the antagonistic sentiment between Ukrainians and
Russians and centrifugal tendencies.
It has been researched that, in general, religion in the Soviet period was
presented as a manifestation of imperialism in the struggle against socialist
progress. Particular danger was seen in the symbiosis of religion and nationalism.
Therefore, celebrating the 1000th anniversary of the introduction of Christianity in
Russia was regarded as an order of the West and the imperialist bourgeoisie. It is,
apparently, propaganda that did not correspond to the historical truth but was
aimed at destroying the Soviet Union.
Description
Keywords
«братні народи», «руський мір», пропаганда, агітація, Київська Русь, наукова інтелігенція, “brotherly peoples”, “Russian measure”, propaganda, agitation, Kievan Rus, scientific intelligentsia
Citation
Потапенко Р. Ідеологема «братніх народів» в період гласності: залучення науково-освітніх працівників до міфотворчості / Р. Потапенко // Часопис української історії / за ред. А. П. Коцура. - Київ, 2020. - Вип. 41. - С. 24-29.