Науково-освітня інтелігенція в умовах ідеологічних трансформацій періоду "перебудови"

Abstract

Мета дослідження – ураховуючи актуальність та недостатнє вивчення даної тематики, поставлено за мету на основі архівних джерел і тогочасної преси з’ясувати становище науково-освітньої інтелігенції в період «перебудови», розкрити її роль та місце у процесах ідеологічних, світоглядних трансформацій у державі. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, науковості, усебічності, системності, об’єктивності. Для висвітлення проблеми застосовано методи історико-ситуаційний та логічно-аналітичний. Таким чином, в основі дослідження лежать методи, котрі дозволяють уникнути упередженості й однобічності. Наукова новизна. На основі неопублікованих архівних документів, журнальної періодики проаналізовано неоднозначне становище науково-освітньої інтелігенції у час суспільно-політичних перетворень. Наукова новизна визначається тим, що це одна з перших спроб комплексного аналізу науково-освітніх представників як ідеологів та кристалізаторів суспільної свідомості і світогляду громадян указаного періоду. Акцентовано увагу на висвітленні цілого ряду проблем в освіті, пов’язаних із «перебудовою» та «гласністю». Висновки. Радянська система розглядала й використовувала науково-освітню інтелігенцію як модераторів суспільної думки, беззаперечних авторитетів. Про це, зокрема, свідчить освітня інституція Товариство «Знання», яке займалося поширенням політичних і наукових знань у республіці, було засобом коментування та пропаганди, насадження комуністичної ідеології. До товариства входили найкращі представники науково-освітнього середовища. Курс на «перебудову», «гласність», демократизацію сприяли висвітленню ряду проблем як у суспільно-політичному, соціально-економічному, так і в історико-культурному житті. А науково-освітня інтелігенція як найпрогресивніший прошарок суспільства опинилася в епіцентрі подій і, з одного боку, мала нести прогрес, нове світобачення, а з іншого, – не відходити від комуністичних догм та ідеологем. The research goal – taking into account the relevance and insufficient study of this topic, the set a goal was to find out the position of scientific and educational intelligentsia in the period of Perestroika on the basis of archival sources and press then, to reveal its role and place in the processes of ideological, ideological transformations in the state. The research methodology. It is based on the principles of historicism, scientificism, comprehensiveness, consistency and objectivity. Historical-situational and logical-analytical methods have been used to cover the problem. Thus, research is based on methods that avoid prejudice and one-sidedness. Scientific novelty. On the basis of unpublished documents and journals the ambiguous position of the scientific and educational intelligentsia in the era of socio-political transformations of 1985–1991 was analyzed. Scientific novelty is determined by the fact that it is one of the first attempts to comprehensively analyze the scientific and educational representatives as ideologists and crystallizers of the social consciousness and world outlook of the citizens of the specified period. Emphasis is placed on highlighting a number of problems educational an related issues Perestroika and Glasnost. Conclusions. The Soviet system considered and used the scientific and educational intelligentsia as moderators of public opinion, undeniable authority. This, in particular, is evidenced by the educational institution Knowledge Society, which was engaged in the dissemination of political and scientific knowledge in UkrSSR, was a means of comment and propaganda, an inculcation of communist ideology. This society included the best representatives from the scientific and educational environment. The course of Perestroika, Glasnost, democratization contributed to the coverage of a number of problems both in the socio- political, socio-economic, and in the historical and cultural life. And the scientific and educational intelligentsia, as the most progressive layer of society, was at the epicenter of events and, on the one hand, had to carry progress, a new world view, and on the other, not to deviate from communist dogmas, ideologies.