Browsing by Author "Skliarenko, O."

Now showing 1 - 17 of 17

Formation of market land relations in Ukraine
(Access Press, 2020) Євтушенко, Н. М.; Паламарчук, О. М.; Скляренко, О. Б.; Yevtushenko, N.; Palamarchuk, O.; Skliarenko, O.
In article sums up certain considerations regarding further reformation of land relations, in particular the right to sell and trade land lots in Ukraine, with account of domestic and international experience in the field. У статті підсумовуються певні міркування щодо подальшого реформування земельних відносин, зокрема права продажу та торгівлі земельними ділянками в Україні з урахуванням вітчизняного та міжнародного досвіду у цій галузі.
How to train professional translators
(Домбровська Я. М., 2020) Скляренко, О. Б.; Skliarenko, O.
The article deals with the problem of professional translators training under modern circumstances which Ukrainian universities face today. The article defines main problems of translation training methodology. This list is not intended to be the main, but the highlighted problems seem to be the most indicative: 1) Aspects of translation training methodology. 2) Interdisciplinarity of the translation training method. 3) Practical problems. 4) Lack of generally accepted metalanguage. 5) Tranlsation Lecturers Training. We have found out that mandatory training is necessary to ensure quality in translation and to prevent potential negative consequences associated with poor quality translation. This leads to a lack of uniformity in the qualification of translators and, as a result, to defects in their work. It would be unfair to blame translators if the system itself allows them to work without professional education. In fact, the translation task is complex and requires training. We have stated in this article that creators of translation programmes and courses face the following challenges: recruitment of qualified teachers, recruitment of students with adequate language skills, choice of teaching content and teaching methods. Since this discipline is in the process of development, it is very difficult to find staff with the necessary education, and with the constant changes in the world, it is difficult to find teachers who know new foreign languages that are needed. It is also difficult to find students with sufficient entry level. These two obstacles have a negative impact on the content and effectiveness of the courses. The study has found out that for the education to meet professional requirements, translation should be taught by professional translators. They know the nuances and requirements of the profession and can define the content of the training. In terms of teaching, practical and methodological issues arise, since good practices are not always good teachers and their employment does not always allow for regular classes. Different views of foreign and native professionals have also been taken into consideration and proposed to implement into the Ukrainian curicullum. У статті розглядаються основні проблеми методики навчання перекладу. Проведений аналіз показує, що на сьогодні ця наука характеризується відсутністю загальноприйнятої методологічної бази та єдиних концептуальних підходів. Навчання перекладачів залишається відірваним від практики, «інтуїтивним», а не науково обґрунтованим. Підкреслюється, що подальший розвиток методики навчання перекладу має бути спрямованим на рішення позначених у статі проблем. Для прикладу пропонується німецька схема навчання перекладу.
Modern german-speaking story and its structure (peculiarities analyses on the example of Ingeborg Bachmann’s stories)
(Домбровська Я. М., 2020) Скляренко, О. Б.; Skliarenko, O.
У запропонованій статті здійснюється аналіз структури сучасних німецькомовних оповідань на матеріал оповідань сучасної австрійської письменниці Інгеборг Бахманн. Встановлено, що у процесі дослідження авторського ідиостилю з точки зору наративного аналізу важливим є авторське та персонажне мовлення. Було визначено, що кожен художній текст є відображенням певного авторського світогляду, адже це його система уявлень, його світобачення в художньому творі, що передається імпліцитним та експліцитним чином на всіх рівнях його системно- структурної організації через образність тексту та образ автора й спрямована на свого реципієнта – потенційного читача. Саме особливості використання авторського та персонажного мовлення створюють індивідуальний колорит авторського ідиостилю, але використання того чи іншого типу авторського та персонажного мовлення значною мірою залежить також від композиційно-мовленнєвих форм. The given article reveals the structure of the modern german-speaking stories and their peculiarities. The aim of this research is the analysis of features of narrative structure in modern German-language stories texts, as the discourse reality that defines basic points of the author’s picture of the world and builds it individual style on the example of stories written by Austrian author Ingeborg Bachmann. Research object are the peculiarities of author’s narration in Ingeborg Bachmann’s stories. Research subject are Ingeborg Bachmann’s stories that contain the examples of narration usage. Research methods are predetermined by the purpose and tasks and are based on: 1) contextual-interpretation analysis; 2) quantitative-statistical analysis that helps to identify the most frequent elements of the text, characteristics of the stories; 3) Y. Lotman’s structural analysis is used in the study to define storytelling as a type of text; 4) comparative-stylistic and semantic-stylistic methods that make it possible to determine the stylistic functions of lexical units. The proposed article proves, that Narrative structure of any literary text on its composition level, and here we have concucted the research of German- speaking stories, is characterized by authr’s narration and creats his or her personal / individual writing style. For Ingeborg Bachmann’s narration the usage of personal story perspective, «I-perspective» multy-perspective story perspectives became characteristical. Stories with personal story perspective have personal pronouns of the third person singular «er», «sie» as basis of their morphological level but the story «Jugend in einer österreichischen Stadt» correlates with the pronoun «wir», but particulary the mostly used pronoun is «sie», especially in the collection «Simultan». The usage of «I-perspective» has a function of «artistic reporting» and this kind of story- telling is perceived by the recipient as objectcive one. For multy-perspetive narration the models «auctorial story perspective – I-perspective» and «personal perspective – I-perspective» are mostly used ones. Multy-perspetive narration in the stories texts has a stereoscopic function and gives the addressee a possibility to interprete author’s intention with full splitting of auther-function.
To the question of translation theory approaches
(Домбровська Я. М., 2019) Скляренко, О. Б.; Skliarenko, O.
У статті розглянуто різні підходи до трактування поняття «переклад» у теорії перекладу. Подана студія трактує переклад як результат лінгво-текстуальної операції, у якій текст однієї мови контекстуалізується ще раз у іншій мові. Як лінгвістично-текстуальна операція переклад є предметом на який має вплив ланка екстралінгвістичних факторів та умов. Це співпраця між внутрішніми лінгво-текстуальними та екстра-лінгвістичними контекстуальними факторами, що роблять переклад таким комплексним явищем. Також у статті розглянуто питання «еквівалентності», як одного з ключових понять у теорії перекладу та різні підходи до його інтерпретації. The proposed article reveals different approaches to the interpretation of the term «translation» from the point of view of the translation theory. Here translation is seen as the result of a linguistic-textual operation in which a text in one language is re-contextualized in another language. As a linguistic- textual operation, translation is, however, subject to, and substantially influenced by, a variety of extra linguistic factors and conditions. It is this interaction between «inner» linguistic-textual and «outer» extra linguistic, contextual factors that makes translation such a complex phenomenon. So this article accepted the point of view that despite the multiple conditioning of translation and the resulting complexity, one may still, as a common core, retain the minimal definition of translation as a replacement of an original text in one language with a text in another language. When using the term «replacement», one may assume, rather negatively, that any translated text is in principle «second-best», i.e. a substitute for the «real thing». Viewed this way, translation is by definition a secondary act of communication. Different approaches to the formation of translation theory as unique study have been revealed and analyzed as well. One of the most important terms in the field of translation theory «equivalence» has been analyzed as well. Equivalence is a core concept in translation theory, and the conceptual basis of translation quality assessment. However, strange as this may seem, equivalence has also been one of the most controversial issues in recent decades. Thus we find scholars, who see equivalence as an important concept, but there are very vocal others who consider equivalence rather unnecessary. It has been seen, that most approaches of mentalist view to translation emphasize the belief that the quality of translation depends largely on the translator’s subjective decisions, which in turn are based on this experience. But it was mentioned as well, that the original text, the relation between original and translation and the expectations of target text readers are not given the attention they deserve, and the problem of distinguishing between a translation and various types of versions and adaptations is also ignored. As a conclusion we see, that a theory of translation is reach on approaches, which make it to the scientific field that requires a lot of methodologies and depends on target the scientist is looking for.
Екологічні аспекти здоров’я: загрози та шляхи їх подолання
(Івано-Франківськ. Симфонія Форте, 2016-05-10) Коцур, Н. І.; Kotsur, N.; Скляренко, О. Б.; Skliarenko, O.
У сучасних умовах розбалансованості у використанні природних ресурсів та їх відтворенні і, як наслідок, кризового стану навколишнього природного середовища та погіршенні здоров’я населення, виникла загроза для національної безпеки України. Водночас здоров’я людини є одним із основних екологічних критеріїв якості навколишнього середовища. The article analyses ecological problems of health, which are connected with unsatisfactory state of the environment. The connection among the polluted environment and the heredity, as well as the destruction of the nation gene pool is revealed. Preventive actions, directed to premonition of ecologically caused pathology are highlighted.
Загальнотеоретичний курс німецької мови
(КСВ, 2014) Скляренко, О. Б.; Skliarenko, O.
У навчально-методичному посібнику, відповідно до концепції гуманітарної освіти, затвердженої Міністерством освіти і науки України, і до програми курсу «Загальнотеоретичний курс німецької мови» для вищих навчальних закладів України в систематизованому викладі подано програму курсу, лекційний матеріал, що охоплює тематику історії німецької мови, теоретичної фонетики, теоретичної граматики, лексикології та стилістики німецької мови, матеріали практичних занять, орієнтовні питання для самоконтролю, орієнтовні питання до іспиту. Для студентів спеціалітету вищих навчальних закладів освіти України I-IV рівній акредитації та тих, хто цікавиться німецьким мовознавством та німецькою мовою.
Композиційно-мовленнєі форми у структурі художнього тексту (на матеріалі КМФ опис німецькомовних оповідань)
(Домбровська Я. М., 2019) Скляренко, О. Б.; Skliarenko, O.
У статті розглядаються особливості використання композиційно- мовленнєвих форми у мовному полотні художніх текстів. За приклад було проаналізовано композиційно-мовленнєву форму «опис» в оповіданнях відомої австрійської авторки Інгеборг Бахманн. Аналіз останніх джерел і публікацій вказує на те, що композиційно- мовленнєві форми в лінгвістиці мають різні назви, такі як форми викладу, мовленнєві типи, функціонально-смислові типи мовлення, форми дискурсу, контексти, наративні види, логічні єдності, смислові типи мовлення, комунікативні прийоми. Було встановлено, що картина світу, створена в уяві автора, рефлексується також в описових контекстах художніх текстів, що мають дескриптивний характер. Описові контексти значною мірою в аналізованих текстах є делімітованими, до них часто вплітаються наративні контексти, які відтворюють в уяві реципієнта описувані події як такі, що відбуваються реально. An analysis of any author’s individual style requires enormous researcher’s study of macro stylistic and micro stylistic peculiarities of the text written by the author. According to B. Sovinskyi the analyses of the author’s text would be not completed without paying attention to usage of compositional and speech forms that form macro stylistic level. While conducting this research 24 stories written by famous Austrian writer Ingeborg Bachmann were investigated, among which 266 describing contexts have been examine, among them 66 contexts from early works, collection «Das dreißigste Jahr» had 98 describing passages, 20 were found in two stories written separately and the collection «Simultan» had 82 contexts. We should highlight here that it is rather impossible to count exact descriptive contexts as there is no unique denominated marker and that is why we have taken only descriptive character of the passages as a remarkable point to establish descriptive compositional speech forms. All descriptive contexts we have divided into factual and subjective, where a factual description is seen as a description of things We have found out that the early stories have this kind of description even at the beginning and that points to author’s striving for clear and detailed transferring of the content and factual information. Describing passages in Ingeborg Bachmann’s stories are characterized by beginning with a noun in the subject function or with pronoun in subject function, which give the text context and factual information introducing with this method new micro-topic. The descriptive passages in the analyzed stories point out to transferring from one compositional and speech form to the other one. Under these conditions all descriptive contexts are usually introduced with author’s markers, which predetermine their further description. Hitherto, the world picture that was created in the author’s mind reflexes in descriptive passages or in passages with descriptive character. Descriptive passages are delaminated to some degree as sometimes they include narrative contexts which create the described actions as those, that tale place in a real world.
Особливості архітектоніки і диостилю Інгеборг Бахман (на матеріалі ранніх творів)
(КСВ, 2015) Скляренко, О. Б.; Марченко, Н. М.; Skliarenko, O.; Marchenko, N.
Стаття присвячена структурно-композиційним особливостям ранніх оповідань відомої австрійської письменниці Інгеборг Бахманн. Було встановлено, що до таких характеристик належать особливості використання назв: антропоцентричних, семантично-трансформованих та семантично-нетрансформованих. В оповіданнях особливе місце займає «Я-оповідь» та варіації внутрішнього мовлення, що слугують індикаторами авторської модальності у тексті. Використання часової форми Präteritum є розповідним фоном ранніх оповідань. The article reveals the structural and compositional peculiarities of the early stories of a famous Austrian writer Ingeborg Bachmann. It was established, that these peculiarities are the titles that they are divided into anthropocentrical, semantically-transformed, semantically-not transformed. A special place in the stories is taken by «I-point of view» and the varieties of the inner speech, which indicate the author’s modality in the texts. The usage of the Präteritum tense is used as a background of the early stories.
Особливості використання композиційно-мовленнєвої форми «опис» в оповіданнях Інгеборг Бахманн
(РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2014) Скляренко, О. Б.; Skliarenko, O.
У статті розглядаються особливості використання композиційно-мовленнєвої форми «опис» в оповіданнях відомої австрійської авторки Інгеборг Бахманн. Встановлено, що ця композиційно-мовленнєва форма є делімітованою та часто містить у собі наративні контексти, що рефлектують у собі авторську картину світу. The article deals with the peculiarities of the usage of the composition type «description» in the stories of the famous Austrian writer Ingeborg Bachmann. It was established, that this composition type is delimited and often consists of some narrative contexts that reflect the author’s point of view.
Особливості дискурсу оповідань Інгеборг Бахманн (на матеріалі збірок «Das dreißigste Jahr» та «Simultan»)
(Будапешт, 2015) Скляренко, О. Б.; Skliarenko, O.
У статті досліджуються особливості персонажного дискурсу в оповіданнях відомої австрійської письменниці Інгеборг Бахманн на прикладі її збірок «Тридцятий рік» та «Синхронно». Встановлено, що цим оповіданням характерне використання таких комунікативних стратегій як кооперативні, конфліктогенні та маніпулятивні. Було також встановлено, що важливими компонентами комунікативних стратегій в цих оповіданнях є комунікативні тактики втішання, вмовляння та залякування. На мовленнєвому рівні такі характеристики є визначальними на лексичному та синтаксичному рівні. The article reveals the peculiarities of the characters’ discourse in the stories of the famous austrian writer Ingeborg Bachmann on the examples of her collections «Das dreißigste Jahr» and «Simultan». It was established, that these stories are characterized by the usage of cooperative, conflict and manipulative communicative strategies. It was also established, that the communicative tactics in these stories are the main component of the communicative strategies. These are comfort, persuasion and intimidation communicative tactics. On the language level they can be noticed on the lexical and syntactical level.
Особливості німецькомовного дискурсу оповідань (на матеріалі оповідань І. Бахманн)
(Домбровська Я. М., 2018) Скляренко, О. Б.; Skliarenko, O.
Стаття присвячена особливостям аналізу німецькомовного дискурсу оповідань на прикладі творів австрійської письменниці Інгеборг Бахманн. Особлива увага приділяється персонажному мовленню, як вагомій складовій авторського ідіостилю на макростилістичному рівні. Було встановлено, що персонажному дискурсу німецькомовних оповідань характерне використання прямого та невласне-прямого мовлення, яке відображає власне авторську та персонажну точки зору та виражається у діалозі та внутрішньо-моленнєвих вкрапленнях. Також великого значення у персонажному мовленні набуває внутрішній монолог, внутрішній діалог та потік свідомості. Такі форми викладу допомагають читачу зрозуміти внутрішні переживання протагоністів, і саме з цією метою адресант варіює мовленнєві особистісні відмінності для різних оповідачів. The arricle is devoted to the peculiarities of literary text discourse analyses on the examples of Ingeborg Bachmann’s stories. Special attention is paid to the characters’ speech and its lingual representation as it is one of the main component of author’s individual style on macrostylistic text level. It was established that the characters’ discourse in Ingeborg Bachmann’s stories tends to the usage of direct and not personaly direct speech, which reflects author’s own point of view and is seen in dialogues and ineer speech inclusions. An important role in the characters’ speech is played by inner monologue, inner dialogue and conscious stream. These can be found in almost all later stories of Ingeborg Bachmann and can be considered as her specific author’s style. Special role in the characters’ speech of the studied article is paid to inner reflections, which are used by Ingeborg Bachmann in her stories to show emotional world, feelings and emotional experience. This inner-reflection has linguistic construction from two or three sentences to the whole passage, but readers see them as quite short emotional cut in characters’ cincsiousnes. They can sometimes be omitted by an unattantive reader but those, who follow the stories in details catch them easily. The kind of that disposition helps the reader to undertand inner worries of characters and exactly with this point the addresser varies characters’ speech peculiarities for different narrators (descriptions, dialogues, thoughts). Another important detail, that charecterises Bachmann’s individual style is her unusual punctuation in the texts of the stories which is put into the texts with brackets whether in the sentence middle or in dialogues, which are enrolled into the author’s speech whithout any punctuation means, latent bounds of not personaly direct speech, inner monologues, self-dialogues and conscious streams point at the specific author’s ability to interchange real circumstances and memories, to understand characters’ chaotic thoughts way, because they are not able to take real decisions in life and are constantly searching for something. Sometimes it is rather difficult to identify the borders of every studies speech part, but especially this aspect individualizes author’s style, which is very rich on characters’ speech details. The main function of characters’s peculiar speech style is seen in this study in their ability to build the text and organize it.
Особливості трактування поняття "оповідання" у лінгвостилістичному дослідженні жанрово-стилістичної домінанти оповідань Інгеборг Бахманн
(Лукашевич О. М., 2013) Скляренко, О. Б.; Skliarenko, O.
Статтю присвячено дослідженню особливостей трактування поняття «оповідання» з огляду лінгвістики тексту. Аналіз трактувань цього поняття дозволяє кваліфікувати оповідання як мовленнєвий жанр. Зроблено спробу визначити основні генологічні аспекти «оповідання» як мовленнєвого жанру різних дослідників. Пропонується власне трактування оповідання як мовленнєвого жанру при дослідженні певного авторського ідіостилю, особливість якого розкривається під час визначення його жанрово- стилістичної домінанти. The article is dedicated to the research of the peculiarities of the interpretation of the term «story» from the point of view of the text linguistics. The analysis of the interpretation of this term lets to distinguish the story as a speech genre. An attempt to indicate the main genre aspects of different researchers to the story as a speech genre was done. The own interpretation of the story as a speech genre during the study of the certain author’s style was offered. It is also considered, that the author’s style peculiarities are revealed at the time of the genre and stylistic dominant determination.
Особливості трактування поняття «жанрово-стилістична домінанта» в сучасній лінгвістиці
(Лукашевич О. М., 2014) Скляренко, О. Б.; Skliarenko, O.
Стаття аналізує різноманітні інтерпретації поняття «жанрово-стилістичної домінанти». Встановлено, що діапазоном дії досліджуваного поняття є аспект, де домінанта є найчастотнішим елементом мовного рівня, та аспект, де домінанта є специфічною структурою побудови художнього тексту, що відображає його жанрову приналежність. Доведено, що жанрово-стилістична домінанта відображає авторський ідіостиль. Дослідження жанрово-стилістичної домінанти дозволяє визначити особливості авторського ідіостилю на мікростилістичному та макростилістичному рівнях і охарактеризувати авторську позицію та його картину світу. The article analyses different interpretations of the meaning of the term “genre and stylistic dominant”. It was established, that the range of the activity of the researched term is the aspect, where the dominant is the mostly used as the element of the language level and the aspect, where the dominant is a specific building structure of the belles-lettres texts, that reflects its genre belonging. It was shown, that the genre and stylistic dominant reflects the authors own style. The analyses of the genre and stylistic dominant will help the researcher to find out all peculiarities on the macro stylistic or micro stylistic levels of the text and distinguish the author’s individual style and his views and opinions to the world.
Педагогічні умови формування комунікативних компетентностей майбутніх учителів іноземних мов
(2021) Христич, Н. С.; Скляренко, О. Б.; Khrystych, N.; Skliarenko, O.
У статті викладено результати теоретичного аналізу та практичного досвіду формування комунікативних компетентностей студентами філологічного факультету вищого навчального закладу IV рівня акредитації – ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Висловлюється основна ідея про те, що комунікативна компетентність – це інтегративне особистісне утворення в сукупності цінностей, знань, умінь, навичок, досвіду спілкування іноземною мовою, професійних якостей, що проявляються у готовності до реалізації власного комунікативного потенціалу в процесі професійної діяльності та дозволяють успішно функціонувати в багатомовному середовищі. Автор зазначає, що підвищення рівня розвитку комунікативних компетентностей майбутніх учителів іноземних мов є перспективним у світлі розбудови системи національної освіти та загальноєвропейських вимог до якості освіти. У контексті дослідження цієї проблеми розглянуто основні види компетентностей – лінгвістичну; соціокультурну; стратегічну та професійну – та визначено їх пріоритетність. За результатами дослідження визначено, що лінгвістична компетентність посідає перше місце; соціокультурна компетентність – друге місце, стратегічна компетентність – третє місце, професійна компетентність – четверте місце. На основі результатів дослідження автор доводить, що підвищення рівня ефективності розвитку комунікативної компетентності студентів-філологів уможливлюється завдяки впровадженню у практику професійної підготовки запропонованих педагогічних умов означеного феномену дослідження. З цією метою необхідно підвищувати рівень інформованості студентів про зміст понять «компетенція» та «компетентність» в різних галузях лінгвістичних знань; розвивати у студентів ціннісні орієнтації, формувати вмінння і навички комунікативної міжособистісної взаємодії; формувати установку на розвиток комунікативних компетентностей, суть якої полягає в здатності та емоційно-вольовій готовності індивіда до постійного саморозвитку та самоосвіти; здійснювати реалізацію різноманітних інтерактивних форм навчальної роботи. The article presents the results of theoretical analysis and practical experience in the formation of communicative competencies by students of Philological Faculty of the higher educational institution of the IVth level of accreditation - State Higher Educational Institution «Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University». The basic idea is that communicative competence is an integrative personal formation in a set of values, knowledge, skills, abilities, experience of communication in the foreign language, professional qualities which are shown in readiness to realization of own communicative potential in the course of professional activity and allow to function successfully in multilingual environment. In the context of research of this problem, the basic kinds of competencies are considered: linguistic, socio-cultural, strategic, professional and their priority is determined. Linguistic competence takes the first place; socio-cultural competence – the second place, strategic competence – the third place, professional competence - the fourth place. The author notes that increasing the level of development of communicative competencies of future foreign language teachers is promising in the paradigm of the development of the national education system and European requirements for the quality of education. Based on the results of the study, the author argues that increasing level of effectiveness of the development of communicative competencies of students-philologists is possible through the implementation of the proposed pedagogical conditions into practice of professional training. For this purpose, it is necessary to raise students’ awareness of the meaning of the concepts of «competence» and «competency» in various fields of linguistic knowledge; to develop students' value orientations, to form abilities and skills of communicative interpersonal interaction; to form attitudes to the development of communicative competencies, the essence of which is the ability and emotional and volitional readiness of the individual for continuous self-development and self-education; to implement various interactive forms of educational work.
Переклади української художньої літератури закордоном як важлива складова мовної картини світу
(2020) Христич, Н. С.; Скляренко, О. Б.; Khrystych, N.; Skliarenko, O.
У статті розглядаються дискусійні питання про діапазон представлення української літератури закордоном; аналізується підстави говорити про наявність «масового» сприйняття української літератури як частини світової. Серед головних труднощів при перекладі українських літературних творів англійською мовою автори виділяють труднощі лексичного характеру, які пов’язані зі способом відтворення безеквівалентої лексики, неологізмів, оказіоналізмів та образної фразеології. Автори переконані, що переклади українських літературних творів закордоном сприяють адаптації української культури до світового середовища. The article considers the debatable issues about the range of presentation of Ukrainian fiction abroad; analyzes the extent to which publications give grounds to speak of the existence of a «mass» perception of Ukrainian literature as part of the world. Among the main difficulties in translating Ukrainian fiction into English, the authors highlight the difficulties of lexical nature, which are associated with the way of reproducing non-equivalent vocabulary, neologisms, occasionalisms and figurative phraseology. The authors are convinced that translation of Ukrainian fiction abroad contributes to adaptation of Ukrainian culture to the world environment.
Семантичні особливості жанрово-стилістичної домінанти оповідань Інгеборг Бахманн
(Виданичий дім Дмитра Бураго, 2014) Скляренко, О. Б.; Skliarenko, O.
У статті розглядаються семантичні особливості оповідань австрійської письменниці Інгеборг Бахманн, які є складовою жанрово-стилістичної домінанти на мікростилістичному рівні. Встановлено, що семантичними особливостями оповідань, що виділяються частотністю свого використання в текстах є порівняння та епітети. The article reveals the semantic peculiarities of the Ingeborg Bachmann stories, that are the components of the genre and stylistic dominant on the micro stylistic level. It was established, that the semantic peculiarities of the stories, which are mostly often used in the texts are similes and epithets.
Художественное пространство и время в рассказах Ингеборг Бахманн
(СурГПУ, 2014) Скляренко, О. Б.; Skliarenko, O.
Целью этой статьи является исследование особенностей использования категорий времени и пространства в рассказах известной австрийской писательницы писательницы Ингеборг Бахманн. The article reveals the peculiarities of the usage of the categories time and space in the stories of the famous Austrian writer Ingeborg Bachmann. It was stated, that the time passing in the stories is characterized by the usage of retrospective and prospective reviews and their subspecies.