Browsing by Author "Shakula, Valentyna"

Now showing 1 - 19 of 19

Валентина Григорівна Ніцкевич: життєвий шлях та професійна діяльність (1937–2018 рр.)
(ТОВ «Друкарня Рута», 2020) Шакула, Валентина; Shakula, Valentyna
У даній статті досліджується біографія та трудова діяльність Валентини Григорівни Ніцкевич – першого директора нині діючого Переяславського хлібозаводу. Вона пройшла трудовий шлях від виробничого майстра і стала неординарним керівником, очоливши новостворене підприємство у 1977 р., коли воно було виведене зі складу Переяслав-Хмельницького заводу продовольчих товарів. Звертається також увага на її особистий внесок у розвиток економіки міста в другій половині ХХ ст. У 80-их рр. ХХ ст. В. Г Ніцкевич брала безпосередню участь у будівництві нового приміщення хлібозаводу по вул. Грушевського та в процесі налагодження виробництва продукції на новому підприємстві. The life and professional activity of Valentyna Hryhorivna Nitskevych who was the first director of the current Pereiaslav bakery is researched. She was promoted from factory master to extraordinary manager, heading the newly established enterprise in 1977, when it was removed from Pereiaslav-Khmelnytskyi food factory. It is also drawn attention to her personal contribution to the development of the city's economy in the nsecond half of XX century. In the 80s of XX century V. Nitskevych was directly involved in the construction of a new bakery on the Hrushevskyi street and in the process of establishing production at the new enterprise.
Висвітлення знарядь праці ковальського виробництва у творах класиків української художньої літератури кінця ХІХ – середини ХХ ст.
(ТОВ «Друкарня «Рута», 2021) Шакула, Валентина; Shakula, Valentyna
У статті досліджуються особливості опису знарядь хліборобської праці ковальського виробництва українськими письменниками – класиками художньої літератури кінця ХІХ – середини ХХ ст. Зосереджується увага на особливостях їх використання під час обробітку землі, вирощування та збору врожаю зернових культур. The article examines the features of the description of tools of agricultural work of blacksmithing by Ukrainian writers - classics of fiction of the late nineteenth - mid twentieth century. The focus is on the peculiarities of their use in land cultivation, cultivation and harvesting of cereals.
Внесок Михайла Івановича Сікорського у розвиток вітчизняного краєзнавства
(Фоліант, 2011) Тонконог, Олена; Tonkonog, Olena; Шакула, Валентина; Shakula, Valentyna
У статті розглядається біографія та наукова діяльність відомого краєзнавця та музейника Михайла Івановича Сікорського. The biography and scientifi c activity of the famous scientist of Pereyaslav district Mykhaylo Ivanovych Sicorsky is shown in the article.
Віра Петрівна Мельник: історик, краєзнавець, музейник, шевченкознавець, громадський діяч (до 70-річного ювілею)
(2021) Жам, Олена; Zham, Olena; Шакула, Валентина; Shakula, Valentyna
У статті висвітлено життєвий шлях і професійну діяльність Віри Петрівни Мельник – заслуженого працівника культури УРСР, колишнього заступника генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» з наукової роботи. Подано нарис життєвого шляху В. П. Мельник, її науково-дослідницької роботи в галузі музеєзнавства, організаторської та громадської діяльності. Наведено хронологічний покажчик праць ювілярки. The article covers the life and professional activity of Vira Petrivna Melnyk - Honored Worker of Culture of the UkSSR, former Deputy of General Director for Scientific Work of the National historical and ethnographic reserve «Pereiaslav». V. P. Melnyk’s life, her research work in the field of museum studies, organizational and public activities are reported. A chronological index of the jubilee's works is given.
До історії музеєфікації пам’яток з Українського Полісся в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
(2022) Жам, Олена; Zham, Olena; Шакула, Валентина; Shakula, Valentyna
У даній статті автори ставлять за мету дослідити історію музеєфікації пам’яток народної архітектури з Українського Полісся – Лівобережного (Чернігівського, Новгород-Сіверського) та Середнього Правобережного (Київського) в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини у 60–80-их рр. ХХ ст. Це дванадцять пам’яток: хата з с. Нова Вабля Бородянского району Київської обл.; комплекс будівель лісного кордону (лісна сторожка і сарай); вітряк із с. Мирча Бородянського району Київської обл.; смолокурня і шишкосушарня Капера-Голіцина із с. Розважів Іванківського району; поміщицький будинок із м. Іванків; вітряк із с. Ліски Менського району Чернігівської обл.; вітряк із с. Галиця Ніжинського району Чернігівської обл.; вітряк із с. Ярославець Кролевецького району Сумської обл., водяний млин із с. Гамаліївка Шосткинського району Сумської обл.; будинок із селища міського типу Поліське Поліського району Київської обл., в якому розмістилася експозиція Музею пам’яті Поліського району. Актуальність дослідження визначила відсутність комплексних наукових досліджень, присвячених даній проблемі. Наукова новизна полягає в тому, що вперше дана тема стала об’єктом самостійного, комплексного вивчення. В основній частині в хронологічній послідовності описана історія музеєфікації пам’яток із досліджуваного регіону. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, системності. Застосовано історико-порівняльний, хронологічний та статистичний методи структурного аналізу, використання яких дозволило систематизувати джерельну інформацію, визначити видовий склад пам’яток, їхній науковий потенціал. У висновку дано оцінку досдіджуваним пам’яткам. Інформація, пов’язана з ними, має важливе значення для поглиблення подальших досліджень історії Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. In this article, the authors aim to investigate the history of museumization of monuments of folk architecture from the Ukrainian Polissia - Left Bank (Chernihiv, Novgorod-Siversky) and Middle Right Bank (Kyiv) in the Museum of Folk Architecture and Life of the Middle Dnipro region in the 1960s-1980s. Art. These are twelve monuments: a house from the village Nova Vablya of Borodyansky District, Kyiv Region; a complex of forest border buildings (forest guard and shed); windmill from the village Myrcha Borodyansk district, Kyiv region; tar smoker and cone dryer Kapera-Holitsyna from the village Entertainment of the Ivankiv district; landowner's house from the city of Ivankiv; windmill from the village Forests of Minsk district, Chernihiv region; windmill from the village Halytsia of the Nizhyn district of the Chernihiv region; windmill from the village Yaroslavets, Krolevetsky District, Sumy Region, water mill from the village of Gamalivka, Shostkinsky district, Sumy region; a house from the urban-type village of Poliske, Poliske district, Kyiv region, which housed the exposition of the Museum of Memory of the Poliske district. The relevance of the research was determined by the lack of comprehensive scientific research devoted to this problem. The scientific novelty lies in the fact that for the first time this topic has become the object of an independent, comprehensive study. In the main part, the history of museumization of monuments from the studied region is described in chronological order. The research methodology is based on the principles of scientificity and systematicity. Historical-comparative, chronological and statistical methods of structural analysis were applied, the use of which made it possible to systematize source information, determine the species composition of monuments, and their scientific potential. The conclusion gives an assessment of the studied sights. The information related to them is important for deepening further research into the history of the Museum of Folk Architecture and Life of the Central Dnieper Region.
Експедиційна діяльність Галини Миколаївни Бузян: збір та наукова обробка етнографічних матеріалів.
(2022-04-18) Жам, Олена; Zham, Olena; Шакула, Валентина; Shakula, Valentyna
У статті на основі документальних матеріалів – книг наказів, обліково-фондової документації Переяслав-Хмельницького державного історичного музею (з 1979 р. Переяслав-Хмельницький державний історикокультурний заповідник, з 1999 р. Державний історико-культурний заповідник «Переяслав») висвітлена експедиційна діяльність Галини Миколаївни Бузян упродовж 1974–1989 рр. Акцент зроблено на експедиціях етнографічного та історико-краєзнавчого спрямування та предметах музейного значення, виявлених у ході їх проведення. Розкрито внесок Г. М. Бузян у науково-пошукову роботу музею. The article highlights Halyna Buzyan participation in expeditions during 1974–1989 based on such documentary materials as books of orders, accounting and stock documentation of the Pereiaslav-Khmelnytskyi State Historical Museum (Pereiaslav-Khmelnytskyi State Historical and Cultural Reserve since 1979, State Historical and Cultural Reserve «Pereiaslav» since 1999). It is focused on expeditions of ethnographic, historical and local lore areas and objects of museum value, found during their care. Halyna Buzyan's contribution to the research work of the museum is revealed.
Колекція головних уборів із соломи Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав"
(Домбровська Я. М., 2017) Шакула, Валентина; Жам, Олена; Shakula, Valentyna; Zham, Olena
У статті аналізується колекція головних уборів із соломи ХІХ – початку ХХІ ст. Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». The article examines the collection of head-dresses from straw XIX – beginning XXI century of the National historical and ethnographic reserve «Pereyaslav».
Мало-Каратульська церква Вознесіння Христового: історія будівництва, освячення, сучасний стан
(2017) Жам, Олена; Zham, Olena; Шакула, Валентина; Shakula, Valentyna
В статті висвітлюється досвід використання пам’ятки сакральної архітектури – церкви Вознесіння з с. Мала Каратуль Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл. – в якості експозиційного павільйону Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». The article highlights the experience of using the sacred monuments of architecture – the Church of the Ascension of the village Mala Karatul Pereyaslav-Khmelnitsky district, Kyiv region. – As an exposition hall of the National Museum of bread historical and ethnographic reserve «Pereyaslav».
Огляд публікацій О.Р. Коломійця, оприлюднених у краєзнавчій рубриці «Люби і знай свій рідний край» газети «Комуністична праця» («Вісник Переяславщини») у 1975–1991 рр.
(ТОВ «Друкарня «Рута», 2020) Жам, Олена; Zham, Olena; Shakula, Valentyna; Шакула, Валентина
У статті аналізуються публікації Олега Родіоновича Коломійця (літературний псевдонім – Олег Князенко), надруковані впродовж 1975–1991 років на шпальтах газети «Комуністична праця» (з 1991 р. – «Вісник Переяславщини») у краєзнавчій рубриці «Люби і знай свій рідний край». Розповідається про автора публікацій. The article analyzes the publications of Oleh Rodionovych Kolomiiets (literary pseudonym is Oleh Kniazenko), published during 1975–1991 in the columns of the newspaper «Communist Labor» (since 1991 – «Visnyk of Pereiaslav Region») in the local lore section «Love and know your region». The author of the publications is told.
Особливості діяльності Переяслав-Хмельницького хлібозаводу у період 1956-1977 рр
(Центр пам’яткознавства НАН України: УТОПІК, 2015) Шакула, Валентина; Shakula, Valentyna
У статті досліджуються особливості діяльності хлібопекарні ПереяславХмельницького заводу продовольчих товарів, у період 1956-1977 рр. ХХ ст. Доведено, що вона в результаті успішної виробничої діяльності пройшла шлях від невеликого спеціалізованого хлібопекарського виробництва до окремого промислового підрозділу, а саме Переяслав-Хмельницького хлібозаводу в господарському комплексі міста.=The article investigated the features of activity of bakery of the Pereyaslav-Khmelnytskiy plant of food stuffs in the period of 1956-1977 ХХ of century. It is proven that as a result of successful activity from the small specialized breadbaking production it passed its way to the separate industrial subdivision, namely, Pereyaslav-Khmelnytsliy bread-baking plant in the economic complex of city.
Особливості формування асортименту продукції Переяслав-Хмельницького хлібозаводу та її реалізація в 40-х – на поч. 90-х рр. ХХ ст.
(2022) Шакула, Валентина; Shakula, Valentyna
У статті зроблено спробу дослідити особливості формування асортименту продукції Переяслав-Хмельницького хлібозаводу– одного з провідних підприємств харчової промисловості міста. In the article, an attempt is made to investigate the peculiarities of the formation of the assortment of products of the Pereyaslav-Khmelnytsky bakery - one of the leading enterprises of the city's food industry.
Особливості функціонування Переяслав-Хмельницького хлібозаводу в 1977–1985 рр.
(2019) Шакула, Валентина; Shakula, Valentyna
Розглядаються особливості діяльності Переяслав-Хмельницького хлібозаводу в період з 1977 по 1985 рр. У цей час хлібопекарня Переяслав-Хмельницького заводу продовольчих товарів була реорганізована в самостійне підприємство. У статті використано методи пошуку, аналізу, синтезу та узагальнення. Мета дослідження: шляхом аналітичного огляду архівних джерел, публікацій періодичних видань з’ясувати особливості виробничої діяльності Переяслав-Хмельницького хлібозаводу в період становлення його як самостійного продовольчого підприємства. Відповідно до мети поставлено такі завдання: дослідити історію функціонування Переяслав-Хмельницького хлібозаводу у 1977–1985 рр., встановити основні напрямки розвитку виробництва та кадрової політики, виявити особливості асортименту та напрямки його реалізації. З’ясовано, що у цей період хлібозавод став потужним промисловим підприємством, яке забезпечувало хлібобулочними виробами не тільки населення м. Переяслава-Хмельницького та району, але й найближчі до нього населені пункти інших регіонів. Асортимент та якість продукції, не зважаючи на періодичні виробничі проблеми, зросли. The article deals with the peculiarities of the activity of Pereyaslav-Khmelnytsky bakery in the period from 1977 to 1985, when Pereyaslav-Khmelnytsky bakery at the food factory was reorganized into an independent enterprise. This theme has been studied already fragmentarily by such scholars as M. Sikorsky, D. Shvydky, I. Goncharenko, O. Goncharenko, N. Onoprienko, but fundamentally is developed for the fi rst time. In the process of work, the author used methods of search, analysis, synthesis and generalization, which allowed to investigate the problem and fi nd out some facts from the history of the enterprises. The purpose of this study was to establish the peculiarities of the production activity of Pereyaslav-Khmelnytsky bakery in the period of its establishment as an independent food enterprise through an analytical review of archival sources, publications of periodicals and systematization of the information received. According to the intended purpose, the following tasks are set: to investigate the history of the functioning of the Pereyaslav-Khmelnytsky bread factory in 1977–1985, to establish the main directions of the development of production and personnel policy, to identify the features of the range, directions and problems of its implementation.
Переяславський Рушник Великому Тарасу
(2021) Заїка, Наталія; Шакула, Валентина; Zaika, Nataliia; Shakula, Valentyna
У статті подається аналітична довідка проведення культурно-мистецької акції «Обніміться ж, брати мої!» та висвітлено основні етапи вишивання «Переяславського Рушника Великому Тарасу». The article provides an analytical reference to the cultural and artistic action «Hug, My Brothers!» and highlights the main stages of embroidery «Pereiaslav Rushnyk for the Great Taras».
Перспективи відтворення історії Переяслав-Хмельницького хлібзаводу в експозиції Музею хліба Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»
(ТОВ «Редакція газети «Яготинські вісті», 2018) Шакула, Валентина; Shakula, Valentyna
У статті автор звертає увагу на перспективи відтворення історії Переяслав-Хмельницького хлібзаводу в експозиції Музею хліба Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». In the article, the author draws attention to the prospects of reproducing the history of the Pereyaslav-Khmelnytskyi bread factory in the exposition of the Bread Museum of the National Historical and Ethnographic Reserve "Pereyaslav".
Приведення до присяги учасників судового процесу духовними особами в м. Переяславі Полтавської губернії в кін. ХІХ – на поч. ХХ ст.
(2019) Жам, Олена; Zham, Olena; Шакула, Валентина; Shakula, Valentyna
У статті йдеться про присягу як богослужбовий чин, який здійснювали духовні особи різних віросповідань в земському суді м. Переяслава Полтавської губернії наприкінці ХІХ – на поч. ХХ ст. на підставі положень судової реформи 1864 року. The article deals with the oath as the service office of different confession ecclesiastics in the Zemsky court in Pereiaslav city of Poltava province at the end of 19th – beginning of the 20th centuries, of on the basis of provisions of the judicial reform of 1864.
Солом'яні ємкості ХІХ - початку ХХ ст. із Чернігівщини в зібранні Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав"
(Центр пам’яткознавства НАН України : УТОПІК, 2017) Жам, Олена; Шакула, Валентина; Zham, Olena; Shakula, Valentyna
У статті аналізується колекція солом’яних ємкостей ХІХ – початку ХХІ ст. Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», зібраних під час експедицій на Чернігівщину в 60–70-х рр. ХХ ст. The article analyzes the straw capacities (XIX century – the beginning of the XXI century) of Chernihiv in the collection of national historical-ethnographic reserve «Pereiaslav» collected during the expeditions to Chernihiv in the 60–70-es of the XX century.
Солом’яні ємкості ХІХ – середини ХХ ст. Із Переяславщини у зібранні національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: історія надходження та характеристика
(2022) Жам, Олена; Zham, Olena; Шакула, Валентина; Shakula, Valentyna
У даній статті автори ставлять за мету проаналізувати колекцію солом’яних ємкостей ХІХ – середини ХХ ст. Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», зібраних в межах Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл. в 60–90-их рр. ХХ ст. Актуальність дослідження визначила відсутність комплексних наукових досліджень, присвячених даній проблемі. Наукова новизна полягає в тому, що вперше дана тема стала об’єктом самостійного, комплексного вивчення. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, системності. Застосовано методи системного аналізу, систематизації, хронологічний та статистичний методи, використання яких дозволило систематизувати джерельну інформацію, визначити видовий склад музейних предметів, їхній науковий, мистецький потенціал. У висновку дано оцінку досліджуваній колекції. Інформація, пов’язана з нею, має важливе значення для поглиблення подальших досліджень фондового зібрання Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» та соціально-економічної історії Переяславщини. In this article, the authors aim to analyze the straw collection containers of the 19th - mid-20th centuries. National historical and ethnographic reserve "Pereyaslav", collected within the boundaries of Pereyaslav-Khmelnytsky district, Kyiv region. in the 60s–90s 20th century The relevance of the research was determined by the lack of comprehensive scientific research, devoted to this problem. The scientific novelty lies in the fact that for the first time this topic has become object of independent, comprehensive study. The research methodology is based on principles of scientificity, systematicity. System analysis methods are applied, systematization, chronological and statistical methods, the use of which allowed systematize source information, determine the species composition of museum objects, their scientific and artistic potential. The conclusion gives an assessment of the researched collection. The information related to it is important for deepening further research fund meeting of the National Historical and Ethnographic Reserve "Pereyaslav" and socio-economic history of Pereyaslavshchyna.
Хата з с. Кунцеве Новосанжарського р-ну Полтавської обл. в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: перевезення, експонування, дослідження
(2017) Шакула, Валентина; Shakula, Valentyna
У статті розповідається про історію та музеєфікацію хати з с. Кунцеве Новосанжарського р-ну Полтавської обл. The article tells about the history and museification of the house from the village. Kuntseve, Novosanzharsky District, Poltava Region.
Хліборобська тематика в українській народній пісні
(BOLESWA Publishers & Europäische Wissenschaftsplattform, 2021) Шакула, Валентина; Shakula, Valentyna
На етнічній території України населення справіку займалося хліборобством. У давні часи вирощування злаків посідало чільне місце серед інших видів господарських занять – таких, як мисливство, збиральництво, рибальство, тваринництво. Відтак з давніх-давен у слов’ян хліб вважали священним продуктом. У зв’язку з цим хліборобська тематика посіла вагоме місце в різних сферах духовної культури українського народу, зокрема, в народній пісенній творчості. Із сивої давнини до наших днів дійшли пісні на хліборобську тематику. In the ethnic territory of Ukraine, the population was mainly engaged in agriculture. In ancient times, the cultivation of cereals occupied a prominent place among other types of economic activities - such as hunting, gathering, fishing, animal husbandry. Therefore, bread has been considered a sacred product by the Slavs since ancient times. In this regard, the agricultural theme has taken an important place in various spheres of the spiritual culture of the Ukrainian people, in particular, in folk songs. From ancient times, songs on agricultural topics have reached our days.