Browsing by Author "Onyshchenko, N."

Now showing 1 - 16 of 16

Pre-service teachers’ training for the innovative extracurricular work
(2021) Onyshchenko, N.; Онищенко, О.; Serdiuk, N.; Сердюк, Н.; Krykun, V.
The research proves that the level of pre-service teachers’ readiness for innovative extracurricular work at school will be increased together with the general index of their satisfaction with the extracurricular work at university after the implementing the designed holistic programme of their training. The participants of the pedagogical experiment were 148 students, divided into experimental and control groups; the experts were 18 teachers of Philological Faculty of the Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav and 10 General Secondary Schools teachers (Pereiaslav, Ukraine). After implementation of the programme, 27% of participants were ready for innovative extracurricular work at the high level, 62% of students increased their level of readiness for innovative extracurricular work to the middle one. The suggested programme also increased the students' satisfaction with the extracurricular work at university. On the basis of the research results, the authors suggest methodical recommendations for educators.
The Phenomenon of Spiritual Content of National Education: Historical and Pedagogical Aspect
(2022) Shapran, О.; Шапран, О.; Martyniuk, А.; Мартинюк, А.; Onyshchenko, N.; Онищенко, Н.; Shapran, Y.; Шапран, Ю.; Smakovskyi, Y.
The article considers the historical and pedagogical aspect of the problem of the spiritual content of national education of Ukraine. It is emphasized that spiritual content should be based on the worldview of nation. It is determined that the historical features of pedagogical activity of prominent writers, historians, philosophers, composers, musician figures influenced the formation and development of the spiritual content of national education of the individual and are relevant today. In this regard, the development of the problem of spiritual content of national education actualizes the study of the best traditions, achievements of teachers of the past, identifying their significance for the current stage of the development of national education.
Китайська Народна Республіка (КНР)
(Домбровська Я. М., 2018) Онищенко, Н. П.; Onyshchenko, N.; Лиховид, О. Р.; Lykhovyd, O.
Реформування системи освіти Китайської Народної Республіки поєднує традиції і звичаї країни з інноваціями і прогресом сучасного світу. Із часу утворення Китайської Народної Республіки.
Методологічні підходи до викладання педагогічних дисциплін у процесі професійної підготовки майбутніх учителів
(2021) Онищенко, Н. П.; Onyshchenko, N.
Статтю присвячено проблемі обґрунтування методологічних підходів до викладання педагогічних дисциплін у процесі професійної підготовки майбутніх учителів у ЗВО. Зокрема, визначено такі методологічні підходи до викладання педагогічних дисциплін у процесі професійної підготовки майбутніх учителів, які забезпечують оптимізацію даного процесу: системний, діяльнісний, компетентнісний, аксіологічний, акмеологічний, контекстний, середовищний, студентоцентрований. Зазначено, що застосування системного підходу під час викладання педагогічних дисциплін у процесі професійної підготовки майбутніх учителів дозволяє створити відповідні умови для розвитку, саморозвитку та самореалізації особистості в процесі практичної підготовки вчителів, розгляд її у якості системи, що формує готовність до майбутньої професійної діяльності. Зроблено висновок, що діяльнісний підхід проявляється у мобільності майбутніх учителів, їх активності й ініціативності, а включення студентів у активну діяльність під час вивчення педагогічних дисциплін сприяє збільшенню цієї ініціативності і мобільності. Обгрунтовано, що компетентнісний підхід передбачає зміщення акценту з кількісного інформаційного накопичення знань, умінь і навичок до розвитку у студентів здатності діяти практично, застосовувати навички та досвід успішних дій у ситуаціях професійної діяльності та соціальної практики. Доведено, що реалізація аксіологічного підходу в практичній підготовці майбутніх учителів дозволяє розглядати її як особливу ціннісну систему, що забезпечує духовний, інтелектуальний, вольовий розвиток особистості. Зазначено, що акмеологічний підхід – це шлях професійного саморозвитку і самовдосконалення майбутнього вчителя, що має забезпечити і йому і вихованцям формування характерних (акмеологічних) якостей особистості, необхідних для майбутньої життєдіяльності. Контекстний підхід передбачає реалізацію принципів інтерактивності, проблемності, інноваційності. Обгрунтовано, що середовищний підхід дозволяє перенести акцент у діяльності викладача з активного педагогічного впливу на особистість студента в контекст формування «освітнього середовища», в якому відбувається його професійне становлення. Запровадження студентоцентрованого підходу є одним з ключових трендів розвитку Європейського простору вищої освіти, який вбачає у ньому один із основних інструментів формування успішного суспільства через виховання майбутніх лідерів, активних і відповідальних громадян. The article is devoted to the problem of substantiating methodological approaches to teaching pedagogical disciplines in the process of professional training of future teachers in the HEI. In particular, the following methodological approaches to teaching pedagogical disciplines in the process of professional training of future teachers have been identified, which ensure the optimization of this process: systemic, activity-based, competence-based, axiological, acmeological, contextual, environmental, student-centered. It is noted that the use of a systematic approach in teaching pedagogical disciplines in the process of professional training of future teachers allows you to create appropriate conditions for the development, self-development and self-realization of an individual in the process of practical training of teachers, considering it as a system, forms readiness for future professional activity. It is concluded that the activity approach manifests itself in the mobility of future teachers, their activity and initiative, and the inclusion of students in active activity in the study of pedagogical disciplines contributes to an increase in this initiative and mobility. It is substantiated that the competence-based approach assumes a shift in emphasis from the quantitative information accumulation of knowledge, skills and abilities to the development of students' ability to act practically, to apply skills and experience of successful actions in situations of professional activity and social practice. It is proved that the implementation of the axiological approach in the practical training of future teachers allows us to consider it as a special value system that ensures the spiritual, intellectual, volitional development of the individual. It is noted that the acmeological approach is the path of professional self-development and self-improvement of a future teacher, which must provide both him and his pupils with the formation of characteristic (acmeological) personality traits necessary for future life. The contextual approach assumes the implementation of the principles of interactivity, problematicity, innovation. It is substantiated that the ecological approach allows to shift the emphasis in the teacher's activities from active pedagogical influence on the student's personality into the context of the formation of the «educational environment» in which his professional development takes place. The introduction of a student-centered approach is one of the key trends in the development of the European Higher Education Area, which sees it as one of the main tools for creating a successful society through the education of future leaders, active and responsible citizens.
Моделювання підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності
(Домбровська Я. М., 2022) Онищенко, Н.; Onyshchenko, N.
У статті розкрито сучасні концептуальні засади моделювання процесу підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності у процесі педагогічної практики. Визначено критерії (мотиваційна і цільова спрямованість, системність знань, усвідомленість власних можливостей, продуктивна технологічність і креативність), структурні компоненти (мотиваційно-орієнтаційний, когнітивно-рефлексивний, креативно-практичний) і показники готовності майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності; основні принципи організації практики, недоліки її проведення, шляхи вдосконалення. Розроблено авторську концепцію професійної підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності в процесі педагогічної практики на основі трьох взаємопов’язаних концептів (методологічного, теоретичного, методико-технологічного). Визначено методологічні підходи до проблеми дослідження: системний, діяльнісний, компетентнісний, аксіологічний, акмеологічний, контекстний, середовищний, студентоцентрований. Запропоновано дві групи педагогічних умов, а саме: організаційно-педагогічні, що відповідають забезпеченню зовнішніх умов організації педагогічної практики, і психолого-педагогічні, що забезпечують внутрішні умови підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності у процесі педагогічної практики. Розроблено концептуальну модель професійної підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності в процесі педагогічної практики. Усі блоки моделі взаємопов’язані, а сама модель стала основою для апробації розвивальної програми формування досліджуваного феномена (аксіологічний, квазіпрофесійний, практичний етапи). Ефективність упровадження розвивальної програми професійної підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності в процесі педагогічної практики доведена шляхом порівняння результатів констатувального й формувального експериментів, визначення її позитивної динаміки за допомогою методів математичної статистики.The article reveals the modern conceptual principles of modeling the process of preparing future teachers for innovative educational activities in the process of pedagogical practice. Criteria (motivational and target orientation, system of knowledge, awareness of own possibilities, productive manufacturability and creativity), structural components (motivational-orientation, cognitive-reflexive, creative-practical) and indicators of readiness of future teachers for innovative educational activity are determined; basic principles of organization of practice, shortcomings of its implementation, ways to improve. The author’s concept of professional training of future teachers for innovative educational activities in the process of pedagogical practice is developed on the basis of three interrelated concepts (methodological, theoretical, methodological and technological). Methodological approaches to the research problem are determined: systemic, activity, competence, axiological, acmeological, contextual, environmental, student-centered. Two groups of pedagogical conditions are proposed, namely: organizational and pedagogical, corresponding to the external conditions of pedagogical practice, and psychological and pedagogical, providing internal conditions for preparing future teachers for innovative educational activities in the process of pedagogical practice. A conceptual model of professional training of future teachers for innovative educational activities in the process of pedagogical practice has been developed. All blocks of the model are interconnected, and the model itself became the basis for testing the development program for the formation of the studied phenomenon (axiological, quasi-professional, practical stages). The effectiveness of the development program of professional training of future teachers for innovative educational activities in the process of pedagogical practice is proved by comparing the results of ascertaining and formative experiments, determining its positive dynamics using the methods of mathematical statistics.
Організація та проведення практичної підготовки студентів педагогічних закладів вищої освіти
(КСВ, 2019) Сергійчук, О. М.; Онищенко, Н. П.; Хмельницька, О. С.; Serhiichuk, O.; Onyshchenko, N.; Khmelnytska, O.
У навчально-методичному посібнику висвітлено теоретичні та організаційно-методичні аспекти планування, проведення і підведення підсумків педагогічної практики студентів ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»; розкрито вимоги до всіх видів педагогічних практик та наведено методичні рекомендації щодо їх реалізації. Дана розробка адресована студентам та викладачам педагогічних закладів вищої освіти, вчителям закладів середньої освіти. The modernization of the higher education system in Ukraine and the implementation of European integration, the signing of the EU-Ukraine Association Agreement, the adoption of the new Law of Ukraine "On Higher Education", the development of the Concept for the Development of Higher Education for the period 2015-2025, put forward new urgent tasks for the higher school on the path to the European and world educational space to provide high-tech and innovative development of the country, the needs of society, the labor market in qualified specialists. Therefore, the main problem is the training of specialists of a new quality, able to think creatively, quickly navigate in the modern information space, make non-standard decisions, learn and develop throughout their lives. Pedagogical practice is the initial stage in the system of professional training, the first part of practical learning of the pedagogical profession. During this period, the foundations of the professional activity of specialists who have scientific and methodical skills of teaching, practical skills and skills are laid; the professional qualities of the teacher-educator personality and interest in the future profession are formed. The teaching and methodical manual outlines the theoretical and organizational-methodical aspects of planning, conducting and summing up the pedagogical practice of the students of the Pereyaslav-Khmelnytsky State Pedagogical University named after Gregory Skovoroda; requirements for all types of pedagogical practices are revealed and methodical recommendations for their implementation are given. This development is addressed to students and teachers of higher education pedagogical institutions, teachers of secondary education institutions.
Особливості виховної роботи кафедри педагогіки у системі професійної підготовки майбутніх учителів
(Дорадо-Друк, 2013) Онищенко, Н. П.; Лиховид, О. Р.; Onyshchenko, N.; Lykhovyd, O.
У статті висвітлюються особливості виховної роботи кафедри педагогіки в сучасних умовах функціонування вищого навчального закладу; аналізуються протиріччя у системі реалізації виховного потенціалу на кафедрах та чинники, що впливають на процес відновлення виховної роботи на кафедрі. Обґрунтовується, що формування особистості майбутнього вчителя вимагає розширення соціального контексту виховних впливів на студента: розвивального навчання, особистісного впливу викладача на студента в процесі педагогічного спілкування, культурного впливу в процесі педагогічної співпраці, культурно-етичного впливу всієї життєдіяльності вузівського колективу й особливо студентської групи, формуючого впливу соціальної діяльності студентів, залучення їх до студентського самоврядування. Зазначено, що особлива роль у виховній роботі зі студентами під час їх навчання належить дисциплінам психолого-педагогічного циклу як одному з найбільш активних і дієвих виховних чинників. Акцентується на тому, що виховна робота у вищому навчальному закладі має ґрунтуватись на принципах диференціації, активності, креативності, добровільності; поєднуватись з навчальним і науково-пошуковим процесами; інтегрувати різні форми і методи виховання.The article highlights the features of educational work of the pedagogy department in modern conditions of the higher educational institution’s functioning; analyses the contradictions at a system of the educational potential realization of the departments and the factors that infl uence a recovery process of educational work at each department. In the article the authors proved that the formation of a future teacher personality requires an expansion of a social context of educational infl uences on a student. They are: the developmental teaching, the teacher’s personal effects to the student in educational communication, the cultural infl uence on the student in educational cooperation, the cultural and ethic impact of the whole life activity of a high school collective and especially of a students’ group, the forming infl uence of students’ social activities and the participation of students in the students’ self-government. The authors noted that the specifi c role in the educational work with students during their training belongs to disciplines of psychological and pedagogical cycle as one of the most active and effective educational factors. The attention is focused on the fact that the educational work of the university should be based on the principles of differentiation, activity, creativity, voluntarism, be combined with an educational and scientifi c research process and integrate a variety of forms and methods of education.
Особливості соціально-педагогічного забезпечення виховного процесу у педагогічних вищих навчальних закладах
(НДУ ім. М. Гоголя, 2014) Онищенко, Н. П.; Onyshchenko, N.
У статті розглянуто особливості соціально-педагогічного забезпечення виховного процесу у педагогічних вищих навчальних закладах.
Педагогічні аспекти підготовки майбутніх фахівців до соціально-виховної роботи
(2014) Онищенко, Н. П.; Onyshchenko, N.
У статті аналізуються педагогічні аспекти підготовки майбутніх фахівців до соціально-виховної роботи; розкриваються сутність та особливості соціально-педагогічного забезпечення виховного процесу у вищих педагогічних навчальних закладах на прикладі здійснення соціально- виховної роботи у ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Розглядається студентське самоврядування, в якому через розподіл ролей молодь виступає як соціальний спадкоємець та соціальний творець суспільства, тобто активний суб’єкт перспективних перетворень держави. The article examines the pedagogical aspects of training of future specialists in social and educational work; reveals the essence and features of the socio-pedagogical support of the educational process in higher educational institutions in the embodiment of socio-educational work in SHEЕ «Pereiaslav- Khmelnytskyi State Pedagogical University named after Hryhorii Skovoroda». Considered the student government, which through the roles young people as a social heir and created social society, that is the active subject of perspective transformation of the state.
Педагогічні умови професійної підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності
(2021) Онищенко, Н. П.; Onyshchenko, N.
У статті обґрунтовано педагогічні умови професійної підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності. Зокрема запропоновано дві групи педагогічних умов, а саме: організаційно-педагогічні, що відповідають забезпеченню зовнішніх умов організації педагогічної практики і психолого-педагогічні, що забезпечують внутрішні умови підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності. До організаційно-педагогічних умов формування досліджуваного феномена віднесено наступні умови: збільшення тривалості практики підготовки майбутніх учителів під патронатом досвідчених наставників; запровадження у процес професійної підготовки дуальної форми навчання; удосконалення програмно-методичної складової професійної підготовки майбутніх учителів; посилення зв’язків між вищою й середньою школами, і роботодавцями у процесі проходження практики; запровадження проходження практики студентами бакалаврату в одному освітньому закладі. До групи психолого-педагогічних умов підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності зараховано наступні: актуалізація ціннісно-мотиваційної сфери студентів на освоєння інновацій і успіху майбутній виховній діяльності; забезпечення інтегрованого практико-орієнтованого і виховного характеру змісту процесу професійної підготовки майбутніх учителів, можливість підвищення їх рівня знань за рахунок вибіркових навчальних дисциплін; розвиток рефлексивного усвідомлення студентами готовності до майбутньої виховної діяльності в процесі практичної підготовки; наближення професійної підготовки майбутніх учителів до реальних умов майбутньої педагогічної діяльності на основі активного застосування особистісно і практико орієнтованих педагогічних технологій; активізація проходження різних видів педагогічної практики, врахування результатів виробничої практики під час державної атестації випускників. The article substantiates the pedagogical conditions for the professional training of future teachers for innovative educational activities. In particular, two groups of pedagogical conditions are proposed, namely: organizational and pedagogical, corresponding to the provision of external conditions for the organization of pedagogical practice and psychological and pedagogical, providing internal conditions for the preparation of future teachers for innovative educational activities. The organizational and pedagogical conditions for the formation of the phenomenon under study include the following conditions: an increase in the duration of the practice of training future teachers under the patronage of experienced mentors; introduction of a dual form of education into the process of professional training; improvement of the program and methodological component of the professional training of future teachers; strengthening ties between higher and secondary schools, and employers in the process of internship; introduction of internship for undergraduate students in one educational institution. The group of psychological and pedagogical conditions for preparing future teachers for innovative educational activities includes the following: actualization of the value-motivational sphere of students for the development of innovations and the success of future educational activities; ensuring an integrated practice-oriented and educational nature of the content of the process of professional training of future teachers, the possibility of increasing their level of knowledge through selective educational disciplines; development of students' reflective awareness of readiness for future educational activities in the process of practical training; approximation of the professional training of future teachers to the real conditions of future pedagogical activity on the basis of the active use of personally and practice-oriented pedagogical technologies; activation of the passage of various types of teaching practice, taking into account the results of industrial practice during the state certification of graduates.
Понятійно-термінологічний апарат проблеми підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності
(2022) Онищенко, Н. П.; Onyshchenko, N.
У статті обґрунтовано понятійно-термінологічний апарат проблеми підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності. Доведено зв’язок професійної підготовки і готовності до професійної діяльності. З’ясовано, що вчені єдині у поглядах на процес професійної підготовки майбутніх учителів як формування й набуття настанов, знань та вмінь педагогічної діяльності. Визначено, що на сучасному етапі розвитку вищої освіти процес професійної підготовки майбутнього вчителя складається із таких основних компонентів: загальна підготовка (методологічно-розвиваюча); спеціально-професійна (психолого-педагогічна, методична); особистісна підготовка (самовиховання особистості майбутнього педагога, його самовизначення). Доведено, що особливе значення в усій системі професійної підготовки, в особистісному становленні майбутнього педагога займає його підготовка до виховної діяльності. У дослідженні розглянуто і обґрунтовано поняття «професійна підготовка майбутнього педагога до виховної діяльності». Визначено, що в останні роки в психолого-педагогічній літературі все частіше висвітлюється інноваційна проблематика. Інновації у виховному процесі – це і абсолютно нові і частково нові ідеї і рішення, які набувають значення у певній виховній ситуації із метою її ефективного розв’язання. Розглянуто інноваційну діяльність у сфері виховання як цілеспрямовану творчу діяльність щодо вдосконалення й оновлення практики виховної роботи шляхом створення, розповсюдження та освоєння нових ефективних форм, методів і технологій виховання. Готовність учителя до інноваційної виховної діяльності визначено особливим станом особистості, який відображує його професійні знання, вміння та навички, загальну культуру, ціннісні орієнтації та морально-психологічну готовність для ефективного забезпечення виховної діяльності в закладах освіти. Доведено, що саме інноваційно-виховна компетентність є кінцевим результатом, що формується протягом життя на базі готовності майбутніх учителів до інноваційно-виховної діяльності в школі, яка передбачає розвиток у них ряду компетентностей. Подано авторське визначення поняття «інноваційно-виховна компетентність». The article substantiates the conceptual and terminological apparatus of the problem of preparing future teachers for innovative educational activities. The relationship between professional training and readiness for professional activity has been proven. It was found that the scientists are united in their views on the process of professional training of future teachers as formation and acquisition of mentors, knowledgeable and skilled in pedagogical activity. It is determined that at the current stage of the development of higher education, the process of professional training of the future teacher consists of the following main components: general preparation (methodological and developmental); special-professional (psychological-pedagogical, methodical); personal preparation (self-education of the future teacher's personality, ego self-determination). It has been proven that preparation for educational activities is of special importance in the entire system of professional training, in the personal development of the future teacher. The study examines and substantiates the concept of «professional preparation of the future teacher for educational activities». It has been established that in recent years, innovative issues have been increasingly covered in psychological and pedagogical literature. Innovations in the educational process are both completely new and partially new ideas and solutions that gain importance in a certain educational situation with the goal of its effective solution. Innovative activity in the field of education is considered as a purposeful creative activity to improve and update the practice of educational work by creating, spreading and mastering new effective forms, methods and technologies of education. A teacher's readiness for innovative educational activity is determined by a special state of personality, reflecting his professional knowledge, skills and abilities, general culture, value orientations and moral and psychological readiness for effective provision of educational activities in educational institutions. It has been proven that innovation-educational competence is the final result, which is formed throughout life on the basis of the readiness of future teachers for innovative-educational activities at school, which presupposes the development of a number of competencies in them. The author's definition of the concept of «innovative and educational competence» is presented.
Підготовка майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності у процесі педагогічної практики: дослідно-експериментальна робота
(Домбровська Я. М., 2023) Онищенко, Н.; Onyshchenko, N.
Статтю присвячено дослідно-експериментальній роботі з підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності у процесі педагогічної практики. Запропоновано концепцію професійної підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності в процесі педагогічної практики. Обґрунтовано критерії, структурні компоненти, показники і рівні готовності майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності. Педагогічна практика у дослідженні представлена як форма організації професійної підготовки майбутніх учителів, що передбачає закріплення теоретичних знань, набуття й удосконалення практичних умінь і навичок, формування певних компетентностей, виховання професійно значущих якостей, а також – самовдосконалення. Визначено основні принципи організації практики, недоліки її проведення, шляхи вдосконалення, проаналізовано світовий досвід проведення педагогічної практики. Виділено системний, діяльнісний, компетентнісний, аксіологічний, акмеологічний, контекстний, середовищний, студентоцентрований підходи до проблеми дослідження. Визначено організаційно-педагогічні і психолого-педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності у процесі педагогічної практики. Запропоновано концептуальну модель професійної підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності в процесі педагогічної практики. Подано результати апробації розвивальної програми формування готовності майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності у процесі педагогічної практики. Формувальний експеримент у рамках розвивальної програми здійснювався відповідно до визначеного методико-технологічного інструментарію, що передбачав упровадження у практику роботи інноваційних виховних технологій (проєктні, здоров’язбережувальні, ігрові виховні), сучасних форм і методів виховання (лекції, дискусії, вечори спілкування, зустрічі-бесіди, тренінги, виховні заходи, тематичні свята, форуми тощо). The article is devoted to experimental work on preparing future teachers for innovative educational activities in the process of pedagogical practice. The concept of professional training of future teachers for innovative educational activities in the process of pedagogical practice is proposed. The criteria, structural components, indicators and levels of readiness of future teachers for innovative educational activities are substantiated. Pedagogical practice in the study is presented as a form of organizing the professional training of future teachers, which provides for the consolidation of theoretical knowledge, the acquisition and improvement of practical skills, the formation of certain competencies, the development of professionally significant qualities, and self-improvement. The basic principles of the organization of practice, the shortcomings of its implementation, ways of improvement are determined, the world experience in conducting pedagogical practice is analyzed. The system, activity, competence, axiological, acmeological, contextual, environmental, studentcentered approaches to the research problem are singled out. The organizational pedagogical and psychological and pedagogical conditions for preparing future teachers for innovative educational activities in the process of pedagogical practice are determined. A conceptual model of professional training of future teachers for innovative educational activities in the process of pedagogical practice is proposed. The results of approbation of the developing program for the formation of the readiness of future teachers for innovative educational activities in the process of pedagogical practice are presented. The formative experiment within the framework of the developmental program was carried out in accordance with certain methodological and technological tools, providing for the introduction into practice of innovative educational technologies (project, health-saving, game educational), modern forms and methods of education (lectures, discussions, evenings of communication, meetings-conversations, trainings, educational events, themed holidays, forums, etc.).
Сучасна підготовка майбутніх учителів до виховної роботи: управлінський та компетентнісний аспекти
(Домбровська Я. М., 2017-02-28) Онищенко, Н. П.; Onyshchenko, N.
Ключовий акцент оновлення змісту сучасної освіти стосується соціальної обумовленості переходу на державні стандарти, розробки моделей тапрофесіограм компетентного фахівця, системи комплексної діагностики рівня сформованостікомпетентностей різних рівнів: інтегральних, загальних, спеціальних (фахових, предметних). Компетентнісний підхід на сучасному етапі уособлює інноваційні засади освіти та відповідає прогресивним світовим стандартам, а також передбачає підготовку освіченої, духовно багатої, інтелектуально зрілої, відповідальної особистості фахівця, здатного розкрити власну індивідуальність у процесі професійної діяльності. Це, зокрема, відображено у нормативній законодавчій базі України в галузі освіти, зокрема в Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років.Реформування системи вищої освіти України в умовах входження до європейського освітнього простору конкретизовано у положеннях Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», Стратегії реформування вищої освіти в України до 2020 року.
Теоретичні основи формування ключових компетентностей майбутніх учителів у країнах Євросоюзу
(Домбровська Я. М., 2018) Онищенко, Н. П.; Onyshchenko, N.
Компетентнісний підхід на сучасному етапі уособлює інноваційні засади освіти та відповідає прогресивним світовим стандартам, а також передбачає підготовку освіченої, духовно багатої, інтелектуально зрілої, відповідальної особистості фахівця, здатного розкрити власну індивідуальність у процесі професійної діяльності. Зазначимо, що потребу запровадження у вищу професійну освіту ключових компетентностей, компетенцій і ключових кваліфікацій науково обґрунтовано науковцями в середині 80-х років ХХ ст., але офіційно проголошено на засіданні Європейської Ради ЄС у 2000 році, де наголошувалося, що кожний громадянин має бути озброєний навичками, потрібними для життя і роботи в новому інформаційному суспільстві.
Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності у процесі педагогічної практики
(2020) Онищенко, Н. П.; Onyshchenko, N.
Дисертацію присвячено актуальній проблемі вивчення теоретичних і методичних засад підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності у процесі педагогічної практики. Визначено критерії (мотиваційна і цільова спрямованість, системність знань, усвідомленість власних можливостей, продуктивна технологічність і креативність), структурні компоненти (мотиваційно-орієнтаційний, когнітивно-рефлексивний, креативно-практичний) і показники готовності майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності; основні принципи організації практики, недоліки її проведення, шляхи вдосконалення. Проаналізовано світовий досвід проведення педагогічної практики. Розроблено авторську концепцію професійної підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності в процесі педагогічної практики на основі трьох взаємопов’язаних концептів (методологічного, теоретичного, методико-технологічного). Визначено методологічні підходи до проблеми дослідження: системний, діяльнісний, компетентнісний, аксіологічний, акмеологічний, контекстний, середовищний, студентоцентрований. Запропоновано дві групи педагогічних умов, а саме: організаційно-педагогічні, що відповідають забезпеченню зовнішніх умов організації педагогічної практики, і психолого-педагогічні, що забезпечують внутрішні умови підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності у процесі педагогічної практики. Розроблено концептуальну модель професійної підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності в процесі педагогічної практики. Усі блоки моделі взаємопов’язані, а сама модель стала основою для апробації розвивальної програми формування досліджуваного феномена (аксіологічний, квазіпрофесійний, практичний етапи). Ефективність упровадження розвивальної програми професійної підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності в процесі педагогічної практики доведена шляхом порівняння результатів констатувального й формувального експериментів, визначення її позитивної динаміки за допомогою методів математичної статистики. The dissertation is devoted to the actual problem of studying theoretical and methodological bases of preparation of future teachers for innovative educational activity in the process of pedagogical practice, as during the practice the process of professional formation and self – determination of a specialist is activated, professionally significant personality qualities are developed. Practice results are considered as an indicator of students' readiness for professional activity. The purpose of the study is to develop and experimentally approve a conceptual model of preparing future teachers for innovative educational activities in the process of pedagogical practice. In the dissertation on the basis of the developed conceptual and terminological apparatus of research («professional preparation of the future teacher for educational activity», «innovative activity in the field of education»; «readiness of the teacher for innovative educational activity»; «innovative educational environment of higher education», «educational institution of higher education competence») it has been proved that the result of vocational training is readiness, and the result of pedagogical education is competence in the specified field. The research has determined that it is innovative-educational competence that is the end result, which is formed during life on the basis of the readiness of future teachers to innovational-educational activity in school, which implies the development of a number of competences (cognitive-educational; constructive-educational; reflexive-evaluational). The criteria (motivational and target orientation, systematic knowledge, awareness of one's own capabilities, productive technological and creative), structural components (motivational-orientation, cognitive-reflexive, creative-practical) and indicators of future teachers' readiness for innovation have been defined. It has been found out that the formation of future teachers' readiness for innovative educational activity is carried out in the conditions of the innovative educational environment of the institution of higher education as a system of objective external influences and spiritual-material conditions of personality formation, which opens new opportunities for the organization of educational work, self-realization, self-improvement of students, development of their personal and professional qualities. The innovative educational environment of higher education institutions (basic tasks, principles of education in institutions of higher education, directions of educational activity of institutions of higher education, components of innovative educational environment, educational mechanisms, indicators of culture of educational process, organization of independent work of students) has been characterized. Pedagogical practice in the study is presented as a form of organization of professional training of future teachers, which involves consolidation of theoretical knowledge, acquisition and improvement of practical skills, formation of certain competences, education of professionally important qualities, as well as self-improvement ones. The basic principles of organization of practice, shortcomings of its practice, ways of improvement have been determined, the world experience of conducting pedagogical practice have been analyzed. The author's concept of professional preparation of future teachers for innovative educational activity in the process of pedagogical practice is developed on the basis of three interconnected concepts (methodological, theoretical-methodological and technological). Based on the humanistic paradigm and taking into account the achievements of modern theory and methods of professional education, the following methodological approaches to the problem of research have been defined: systemic, activity, competence, axiological, acmeological, contextual, environmental, student-centered. Two groups of pedagogical conditions have been proposed, namely: organizational-pedagogical, which corresponds to providing external conditions of organization of pedagogical practice and psychological-pedagogical, which provides internal conditions of preparation of future teachers for innovative educational activity in the process of pedagogical practice. The conceptual model of professional preparation of future teachers for innovative educational activity in the process of pedagogical practice has been developed. It is determined that the model should be growing - from the bottom to the top and it should reflect all the constituent models in three block structure: methodological-target, process-technological and diagnostically-efficient. All blocks of the model are interrelated, and the model itself became the basis for testing of the development program of formation of the phenomenon under study (axiological, quasi-professional, practical stages). Formation experiment in the framework of the development program has been carried out according to certain methodological and technological tools, which includes the introduction into practice of innovative educational technologies (design, health saving, game educational), modern forms and methods of education (lectures, discussions, evenings, meetings and meetings , trainings, educational events, themed holidays, forums, etc.). The effectiveness of implementation of the developmental program of vocational training of future teachers in innovative educational activity in the process of pedagogical practice is proved by comparing the results of ascertaining and formative experiments, determining its positive dynamics using methods of mathematical statistics.
Формування ключових компетентностей майбутніх учителів у країнах євросоюзу: теоретичний аспект
(Домбровська Я. М., 2018) Онищенко, Н. П.; Onyshchenko, N.
У статті розкрито теоретичний аспект формування ключових компетентностей майбутніх учителів у країнах Європейського Союзу. Досліджено застосування поняття «ключові компетентності» країнами Європейського Союзу. Визначено особливості тлумачення зазначеного поняття на рівні нормативних документів Євросоюзу. В статье раскрыт теоретический аспект формирования ключевых компетентностей будущих учителей в странах Европейского Союза. Исследовано применение понятия «ключевые компетентности» странами Европейского Союза. The article reveals the theoretical aspect of the future teachers’ key competences formation in the countries of the European Union. The European Union countries’ application of the concept of «key competencies» is explored. The peculiarities of the interpretation of this concept on the level of normative documents of the European Union are determined.