Методологічні підходи до викладання педагогічних дисциплін у процесі професійної підготовки майбутніх учителів
Loading...
Date
2021
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Статтю присвячено проблемі обґрунтування методологічних підходів до викладання педагогічних дисциплін у процесі професійної підготовки майбутніх учителів у ЗВО. Зокрема, визначено такі методологічні підходи до викладання педагогічних дисциплін у процесі професійної підготовки майбутніх учителів, які забезпечують оптимізацію даного процесу: системний, діяльнісний, компетентнісний, аксіологічний, акмеологічний, контекстний, середовищний, студентоцентрований. Зазначено, що застосування системного підходу під час викладання педагогічних дисциплін у процесі професійної підготовки майбутніх учителів дозволяє створити відповідні умови для розвитку, саморозвитку та самореалізації особистості в процесі практичної підготовки вчителів, розгляд її у якості системи, що формує готовність до майбутньої професійної діяльності. Зроблено висновок, що діяльнісний підхід проявляється у мобільності майбутніх учителів, їх активності й ініціативності, а включення студентів у активну діяльність під час вивчення педагогічних дисциплін сприяє збільшенню цієї ініціативності і мобільності. Обгрунтовано, що компетентнісний підхід передбачає зміщення акценту з кількісного інформаційного накопичення знань, умінь і навичок до розвитку у студентів здатності діяти практично, застосовувати навички та досвід успішних дій у ситуаціях професійної діяльності та соціальної практики. Доведено, що реалізація аксіологічного підходу в практичній підготовці майбутніх учителів дозволяє розглядати її як особливу ціннісну систему, що забезпечує духовний, інтелектуальний, вольовий розвиток особистості. Зазначено, що акмеологічний підхід – це шлях професійного саморозвитку і самовдосконалення майбутнього вчителя, що має забезпечити і йому і вихованцям формування характерних (акмеологічних) якостей особистості, необхідних для майбутньої життєдіяльності. Контекстний підхід передбачає реалізацію принципів інтерактивності, проблемності, інноваційності. Обгрунтовано, що середовищний підхід дозволяє перенести акцент у діяльності викладача з активного педагогічного впливу на особистість студента в контекст формування «освітнього середовища», в якому відбувається його професійне становлення. Запровадження студентоцентрованого підходу є одним з ключових трендів розвитку Європейського простору вищої освіти, який вбачає у ньому один із основних інструментів формування успішного суспільства через виховання майбутніх лідерів, активних і відповідальних громадян.
The article is devoted to the problem of substantiating methodological approaches to teaching pedagogical disciplines in the process of professional training of future teachers in the HEI. In particular, the following methodological approaches to teaching pedagogical disciplines in the process of professional training of future teachers have been identified, which ensure the optimization of this process: systemic, activity-based, competence-based, axiological, acmeological, contextual, environmental, student-centered. It is noted that the use of a systematic approach in teaching pedagogical disciplines in the process of professional training of future teachers allows you to create appropriate conditions for the development, self-development and self-realization of an individual in the process of practical training of teachers, considering it as a system, forms readiness for future professional activity. It is concluded that the activity approach manifests itself in the mobility of future teachers, their activity and initiative, and the inclusion of students in active activity in the study of pedagogical disciplines contributes to an increase in this initiative and mobility. It is substantiated that the competence-based approach assumes a shift in emphasis from the quantitative information accumulation of knowledge, skills and abilities to the development of students' ability to act practically, to apply skills and experience of successful actions in situations of professional activity and social practice. It is proved that the implementation of the axiological approach in the practical training of future teachers allows us to consider it as a special value system that ensures the spiritual, intellectual, volitional development of the individual. It is noted that the acmeological approach is the path of professional self-development and self-improvement of a future teacher, which must provide both him and his pupils with the formation of characteristic (acmeological) personality traits necessary for future life. The contextual approach assumes the implementation of the principles of interactivity, problematicity, innovation. It is substantiated that the ecological approach allows to shift the emphasis in the teacher's activities from active pedagogical influence on the student's personality into the context of the formation of the «educational environment» in which his professional development takes place. The introduction of a student-centered approach is one of the key trends in the development of the European Higher Education Area, which sees it as one of the main tools for creating a successful society through the education of future leaders, active and responsible citizens.
Description
Keywords
системний підхід, діяльнісний підхід, компетентнісний підхід, аксіологічний підхід, акмеологічний підхід, контекстний підхід, середовищний підхід, студентоцентрований підхід, викладання педагогічних дисциплін, професійна підготовка майбутніх учителів, system approach, activity approach, competence approach, axiological approach, acmeological approach, contextual approach, environmental approach, student-centered approach, teaching pedagogical disciplines, professional training of future teachers
Citation
Онищенко Н. П. Методологічні підходи до викладання педагогічних дисциплін у процесі професійної підготовки майбутніх учителів / Н. П. Онищенко // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2021. – № 75. – Т. 2. – С. 153–159.