09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії

Permanent URI for this communityhttp://194.247.13.39:4000/handle/8989898989/156

Browse

Now showing 1 - 20 of 26

Вплив етнонаціональних та регіональних відносин на розвиток поліетнічного соціуму
(Запорізька державна інженерна академія, 2014-01-01) Максименюк, Марина Юріївна; Maksymenjuk, Maryna Yuriivna
Дисертація присвячена соціально-філософському аналізу впливу етнонаціональних конфліктів на розвиток поліетнічного соціуму в контексті сучасних цивілізаційних тенденцій. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади аналізу етнонаціональних конфліктів в умовах сучасних цивілізаційних тенденцій, зокрема представлено соціально-філософський дискурс розвитку поліетнічного соціуму в умовах сучасних цивілізаційних тенденцій; розкрито наукові підходи до вивчення інтересів етнічних груп у контексті поліетнічного соціуму; методологічні засади аналізу типології етнонаціональних конфліктів у сучасну епоху. У роботі розкрито саморозгортання етнонаціональних конфліктів у контексті розвитку сучасного поліетнічного соціуму, а саме, виявлення шляхів подолання причин етнонаціональних конфліктів як рушійної сили розвитку поліетнічного соціуму; механізм саморозгортання етнонаціональних конфліктів в умовах сучасних інтеграційно-дезорганізаційних процесів; виявлено фактори, стратегії і методи урегулювання етнонаціональних конфліктів в умовах сучасних цивілізаційних тенденцій. У роботі виявлено детермінанти оптимізації розвитку поліетнічного соціуму як результат подолання сучасних етнонаціональних конфліктів, виявлено місце і роль українського етнонаціонального фактора у стабілізації поліетнічного соціуму Об'єднаної Європи і світу; напрями та шляхи подолання етнонаціональних конфліктних ситуацій в умовах становлення інформаційно-культурної єдності світової спільноти. Thesis is devoted to the social and philosophical analysis of the impact of ethno-national and regional conflicts in the development of a multi-ethnic society in the context of modern civilization trends. Theoretical and methodological basis of the analysis of ethno-national conflicts in modern civilization trends are substantiated , in particular the socio-represented philosophical development discourse multiethnic society in the conditions of modern civilization trends is shown; scientific approaches to the study of the interests of ethnic groups in the context of a multi-ethnic society are disclosed : methodological basis of the analysis of typology of ethno-national conflict in the modern era. The paper disclosed the questions self-development of ethno-national conflicts in the context of modern multi-ethnic society , namely the identification of ways to overcome the causes of ethno-national conflict as a driving force of development of a multi-ethnic society; mechanism of self-development of ethno-national conflicts in modern integration and disorganization processes; factors, strategies and methods of settlement of ethno-national conflicts in modern civilization trends are disclosed. The paper identified the determinants of optimizing the development of a multi-ethnic society as a result of overcoming the modern ethno-national conflicts; the place and role of Ukrainian ethno-national factor in the stabilization of a multi-ethnic sotsuma United Europe and the world is found ; directions and ways to overcome ethnic and national conflicts in the conditions of information and cultural unity of the world community are shown.
Вплив інформаційно-комунікативного процесу на розвиток соціальної організації в умовах нестабільності
(Полиграф Полиграфыч, 2015-05-01) Осипенко, Лариса Олександрівна; Osypenko, Larysa Oleksandrivna
Дисертаційне дослідження присвячено концептуалізації впливу інформаційно-комунікативного процесу на розвиток соціальної організації в умовах нестабільності. На основі комплексного, системного аналізу розглянуто вплив інформаційно-комунікативного процесу на розвиток соціальної організації як предмет соціально-філософського дослідження; розкрито наукові засади впливу інформаційно-комунікативного процесу на розвиток соціальної організації; визначено методологію дослідження впливу інформаційно-комунікативного процесу на розвиток соціальної організації. З'ясовано комунікаційне середовище соціальної організації, сутність, зміст, моделі і види комунікацій, їх функції та виявлено специфіку впливу інформаційно-комунікативного процесу на соціальні організації відкритого типу в умовах нестабільності; сформовано концепцію впливу інформаційно- комунікативного процесу на розвиток соціальної організації як цілісної соціокультурної системи. Проаналізовано вплив інформаційно- комунікативного процесу на соціальну організацію як складну систему та змодельовано саморозгортання впливу інформаційно-комунікативного процесу на соціальні організації в умовах інформаційного суспільства; спрогнозовано напрями оптимізації впливу інформаційно-комунікативного процесу на соціальні організації в умовах нестабільності. The thesis work is devoted to the conceptualization of the influence of the informative and communicative process on the development of the social organization in the conditions of instability. The influence of the informative and communicative process on the development of the social organization as a subject of social and philosophic research has been considered on the basis of complex and system analysis; scientific bases of the influence of the informative and communicative process on the development of the social organization have been revealed; the methodology of the investigation of the informative and communicative process influence on the development of the social organization has been determined. The communication medium of the social organization, its essence, matter, models and types of communication as well as their functions have been ascertained; the specific character of the influence of the informative and communicative process on the open type social organization in the conditions of instability has been disclosed; the conception of the influence of the informative and communicative process on the development of the social organization as an integral sociocultural system has been developed. The influence of the informative and communicative process on the social organization as a complex system has been analyzed and self-expansion of the influence of the informative and communicative process on the social organization in the conditions of the informative society has been modeled; the tendencies of optimization of the influence of informative and communicative process on social organizations in the condition of instability have been predicted.
Генезис суспільства від інформаційного до «суспільства знань» за доби глобалізації
(Переяслав-Хмельницький (Київcька обл.), 2016-04-12) Савченко, Світлана Вікторівна; Savchenko, Svitlana Viktorivna
У дисертації розроблено концептуальні засади генезису суспільства від інформаційного до «суспільства знань» та тенденцій його розвитку за доби глобалізації. В контексті методологічних підходів (системного, структурного, структурно-функціонального) «суспільство знань» представлено як структуровану сукупність ідей, що перетворюються в інформаційну форму, яка потім, об’єктивуючись в інтелектуальному капіталі, еволюціонує у «знаннєве суспільство», яке відображено як динамічний процес. Розроблено теоретичну модель генезису суспільства від інформаційного до «суспільства знань», в основі якого проаналізовано інфокомунікативні відносин як матрицю нового типу інформаційного соціуму в контексті історико-філософського аспекту усвідомлення; досліджено наукові виміри генезису суспільства від інформаційного до «суспільства знань» в контексті філософської думки; визначено багатовимірність методів і підходів «суспільства знань» як цивілізаційної парадигми розвитку сучасного соціуму. На основі аксіологічної, кроскультурної і постструктуралістської методології проведено аналіз концептуальних вимірів генезису суспільства від інформаційного до «суспільства знань», в контексті якого виявлено роль інформації, знання, науки і освіти як домінуючих матриць «суспільства знань»; розкрито кроскультурні виміри інфокомунікативного спілкування в «суспільстві знань» і сформовано концепцію генезису суспільства від інформаційного до «суспільства знань». Автором досліджено умови формування конкурентоспроможної передової освіти та науки як головних інноваційно-активних стратегій та розвитку якісного інтелектуального капіталу «суспільства знань»; розроблено напрями оптимізації практичних стратегій становлення й розвитку «суспільства знань» за доби глобалізації. The conceptual basis of the genesis of information society to the «knowledge society» and its trends in the era of globalization are worked out in the thesis. In the context of methodological approaches (dialectic, systemic, structural, and structural-functional) «knowledge society» is presented as a structured set of ideas that turn into an information form that is evolving in the «Knowledge Society». The theoretical model of the genesis of the information society to the «knowledge society», based on the analyzes of infocommunicative relationship matrix as a new type of information society is worked out; scientific measurements of the genesis of the information society to the «knowledge society» in the context of philosophical thought are studied; defined multidimensionality of methods and approaches analyzing the genesis of the information society into the «knowledge society» are defined. The analyzes of the genesis of conceptual dimensions of information society to the «knowledge society» based on axiological, cross-cultural and poststructuralist methodology are done, In the context of information society the role of information, knowledge and science as a key concept of «knowledge society» is found; cross-cultural communication and measurement infocommunicative formed the genesis of the concept of the information society to the «knowledge society» are exposed. Directions of innovation-active strategies for the formation of «knowledge society», based on the formation of competitive advanced science, the development of high-quality intellectual capital of «knowledge society» and optimize areas of innovation-active strategy of «knowledge society» in the era of globalization are worked out.
Екологічна парадигма українського державотворення: політична стратегія суспільних змін
(2020) Канцурак, В. В.; Kantsurak, V.
У дисертації здійснено філософську концептуалізацію феномену екологічної політики в умовах сучасних трансформаційних процесів. Всебічно аналізується феномен екологічної політики як об’єкт державної політики. Виявлено, що формування національної екологічної політики потребує концептуально-теоретичного дискурсивного охоплення світоглядно-філософської, політологічної, соціально-економічної, екологічно-правової проблематики, а також детального аналізу демократизаційних трансформацій, що відбуваються в українському суспільстві. Актуальність дослідження полягає саме в тому, що тільки із нового визначення категорії «екологічна політика» можуть розпочатися дійсно позитивні процеси в цій сфері. Проаналізовано роль середньої і вищої освіти у формуванні екологічної культури особистості і суспільства. Доведено необхідність активізації процесів реформування та модернізації вітчизняної освітньої системи в 18 цілому. Визначено, що перед системою освіти постає актуальне завдання, що полягає в необхідності виховувати екологоорієнтовану особистість, критична кількість яких в майбутньому зможуть змінити ту катастрофічну ситуацію, що склалася в Україні з точки зору екологічної безпеки. Philosophical conceptualization of the phenomenon of environmental policy in the context of contemporary transformation processes is presented in the thesis. The phenomenon of environmental policy as an object of public policy has been comprehensively analyzed. It has been revealed that formation of national environmental policy requires conceptually-theoretical discursive coverage of world-philosophical, political, social and economic, environmental and legal issues, as well as a detailed analysis of democratization transformations taking place in Ukrainian society. The key principles, settings, short-term and strategic goals of environmental policy as well as basic tools and principles for achieving them have already been elaborated in developed democracies. And despite the fact that since the first years of independence of Ukraine environmental issues have been very acute, they were gradually forced out to the periphery of political discourse. The relevance of our research lies in the fact that only with a new definition of "environmental policy" category truly positive processes in this field can begin. While the environmental component of Ukrainian politics occupies secondary priorities and is resolved on a residual principle, the environmental crisis that has already become catastrophic in our country will only deepen, and the life quality of our citizens will continue to deteriorate. The general conceptual approaches to the elaboration of Ukraine's environmental policy strategy have been highlighted. It has been demonstrated, that various concepts, laws, recommendations and proposals have been actively created and developed by public organizations in our country. At the same time, active declarative and advisory activity has not resulted in forming a coherent and systematic environmental policy. There are some reasons for this. Unrelated and ineffective from a monitoring and control perspective laws have been adopted in the sphere of legislation. Government concepts were overly generalized and abstract, and NGOs did not operate sufficiently effectively because of many administrative obstacles. This situation makes our study even more topical, as it gives a detailed analysis of issues related to the need to develop, introduce and systematically implement a coherent and purposeful national environmental policy, which would balance the efforts of all interested parties: the state, citizens, public organizations, manufacturers and consumers. We have conducted a comparative analysis of the environmental programs of the leading countries of the world in their significance for Ukraine and defined several directions in which our national environmental policy should make a real breakthrough. First of all, significant efforts should be made to increase environmental literacy, culture and public awareness. It is the citizens of the leading democratic countries who are the most powerful source of activity aimed at protecting their rights to a clean environment and the rational use of natural resources. In addition, management mechanisms should be constantly expanded by delegating a significant amount of authority to NGOs. A positive example here would be the practice of EU countries, where national legislation gradually approximated with the European standards, and interaction of the state, the public and the supranational European structures allows them to achieve significant positive results. Our analysis has shown that experience of Poland as a country that was in a socialist camp and then pursued economic and political reforms taking into account the environmental factor can be actively used as an example for Ukraine. In Ukraine, unfortunately, most of the reforms are being carried out without consideration of this component, or with shifting environmental issues to secondary positions. This situation needs to be changed as soon as possible. Therefore, our research aims to find the way of changing this situation, which makes up its theoretical, methodological, scientific and practical relevance. The current legislation of Ukraine in the field of environmental protection is analyzed. It is noted that it has a sufficiently branched structure that covers both the constitutional regulation of citizens rights and responsibilities, as well as sectoral legislative acts. Most of them, however, were adopted in the 90s of the last century. Over the last decade, the development of environmental legislation has been significantly impeded and limited, in the main, by ratification of international conventions. In 2010, a powerful piece of legislation was adopted that approved the Fundamental Principles (Strategy) of Ukraine's State Environmental Policy for the period up to 2020. Its importance lies in the fact that “environmental policy” became a key legal category in it. At the same time, it can be argued that this law, without formulating specific mechanisms of implementation and control, became another state-level declaration. Environmental law professionals are constantly emphasizing the need to codify environmental legislation and bring it into line with European norms and standards. However, the corruption of the Ukrainian political, economic, industrial elite does not imply adoption of legislation that could, to one degree or another, put an end to abuse in a certain area, in particular in the field of environmental protection and resource use. It has been proven that in Ukraine environmental responsibility is one of the most pressing problems that has plagued our society. Irresponsibility reigns at all levels: political, bureaucratic, industrial, municipal, etc. However, the most frightening thing is that the citizens in their majority have a very low level of ecological culture and consciousness. This means that for quite some time the politicians will not be entrusted with the task to create an effective environmental policy of the European model in the country. Our society needs a strong environmental education movement so that at least the next generations can correct the mistakes that are being made now. For the time being, corruption is continuing to dominate in the areas of environmental protection and resource use. Concepts and main components of society and personality ecological culture are defined. The multidimensionality of this phenomenon, which combines phenomenological and axiological, individual and personal, daily and household, social and functional, economic and consumer, political and public, state and administrative elements is proved. By its very nature, ecological culture is focused on several essential priorities, namely economical attitude to the environment and resource base, striving for preservation of health, quality of life, gene pool of individuals and societies, in order to ensure sustainable social and economic development of the community, region, country and humanity. Thus, the study has proved the ontological and formal integrity of the category and phenomenon of ecological culture. Today, it is a single factor that binds individuals with society, voters with political parties, citizens with the state, and so on. And this is just a political and integrative dimension of environmental culture. In the psychological and pedagogical understanding of the phenomenon it is important to emphasize the combination of information and cognitive, activity and practical, value and motivational, emotional and psychological, aesthetic and taste components. All this must be taken into account when building a new innovative and humanistic system of state and public upbringing and education in Ukraine. Meantime, we must acknowledge the considerable backwardness of our citizens in terms of personal and social ecological culture as compared to the corresponding indicators that are characteristic of the citizens of developed western countries. Formation of ecological culture as a state, social and public political task has been substantiated and the key directions of its implementation in modern Ukrainian social and political realities have been determined. First of all, the necessity of intensifying public administration and reform efforts in the educational sphere, on the basis of which education and training will become truly environmentally oriented, has been proved. Environmental issues can be an integral factor in the transformation of educational strategies into holistic and continuous complexes. The great role of non-formal environmental education and upbringing in developed countries has also been emphasized. In Ukraine, this tool is not used extensively. Finally, there is a direct link between the level of environmental culture of the population and the level of civic awareness, education and initiative. Only real citizens, who know how and are able to assert their own rights, are capable of protecting every human right to a clean environment, necessary to ensure a decent standard of living and health. Thus, formation of a European-level environmental culture is an extremely difficult task for Ukraine, which can only be accomplished in close cooperation and with the strong involvement of the state and civil society.
Київська губернія в першій половині ХІХ ст.: історико-правові, соціокультурні виміри
(Переяслав-Хмельницький (Київcька обл.), 2016-01-19) Черепанов, А. І.; Cherepanov, A.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню історико-правового та соціокультурного розвитку Київської губернії в першій половині ХІХ століття. На основі аналізу опублікованих та архівних джерел, історіографічних здобутків розглядаються основні аспекти суспільного розвитку регіону. У роботі комплексно досліджено становище основних соціальних груп населення в структурі суспільства та їх господарську діяльність, релігійно-етнічний склад станів, найвагоміші соціокультурні чинники та проаналізовано історико- правовий розвиток Київської губернії в першій половині ХІХ ст. У дослідженні висвітлено зміни адміністративно-територіального устрою регіону, структуру й повноваження місцевих адміністративних та судових органів, з’ясовано права, обов’язки і значення для розвитку Київської губернії високопоставлених керівників краю (генерал-губернаторів, військових губернаторів, цивільних губернаторів, губернаторів). Схарактеризовано мережу установ охорони здоров’я та соціального забезпечення населення. Здійснено аналіз етнорелігійних та культурно-освітніх перетворень у регіоні. Modern historical realities, new historiographical concepts , current methodological paradigms heed us to the necessity and reasonability of study and promulgate micro- historical phenomenon by so-called "everyday history" through local processes, the fate of individuals , by the study of life and living of different social groups , identifying cultural and social events of community being. The historical legacy appeal was dictated by the fact of searching the ways to reform central and local authorities in Ukraine nowadays , through which the state realize its socio-economic, political and culturalfunctions control and management processes in the region. Human factor plays an important role in this direction, as in the nowaday state institutions, courts takes place incompetence and malpractice. Therefore it is necessary to review legislative regulation of the administrative, judicial apparatus, professional and moral principles of civil servants. It is necessary to use both methods: the European experience and apply to our own traditions in the proces of reform. Therefore, the study of social-legal and socio-cultural trends in one of the largest Ukrainian provinces, in the first half of the nineteenth century is important for understanding patterns and specific features of the historical process in some regions. The thesis work studied main social groups situation in the structure of society and their economic activities, religious and ethnic classes composition, the most significant sociocultural factors and analyzed the historical and legal development of the Kiev province in the first half of the nineteenth century. Thesis work highlights the changes in administrative and territorial system of region, structure and powers of the local administrative and judicial authorities, investigate the rights, duties and importance of senior leaders of the region (Governor-Generals, military governors, civil governors, governors). Characterized the network of health institutions and population social security. Analysed ethnical, religious, cultural and educational reforms in the region.
Континуальність та дискретність історичного процесу в посттойнбіанській філософії історії
(Переяслав-Хмельницький (Київcька обл.), 2016-02-10) Брило, Юлія Миколаївна; Brylo, Yuliia Mykolaivna
Розкриваються основні аспекти проблеми синтезу континуального та дискретного при дослідженні історичного процесу в межах посттойнбіанської парадигми історії. Обґрунтовується погляд, що всесвітній історичний процес є єдиним континуальним процесом зі спадами та підйомами активності в життєдіяльності локальних цивілізацій, що складають елементи дискретності в історії. Показано, що в процесі еволюції філософських поглядів на історичний процес доцільно виокремити три періоди: класичний, некласичний та постнекласичний. Запропоноване авторське визначення терміну «посттойнбіанство» та виокремлено основні методологічні принципи посттойнбіанської філософії історії. Проаналізована авторська класифікація філософських моделей історичного процесу та їх еволюція у посттойнбіанській філософії. Досліджуються фактори дискретності цивілогенезу. Доведено, що головним фактором, який забезпечує континуальність всесвітнього історичного процесу, є взаємодія культур та цивілізацій. Показано, що глобалізація вже створила необхідні умови для єдності людства, одночасно спричинивши зворотній процес його локалізації. The thesis reveals the main aspects of the synthesis of continuity and discontinuity in the study of the historical process within posttoynbee’s paradigm of history. World history − it is a single continual process with ups and downs in the life activity of local civilizations that constitute elements of the discrete of history is proved. Shown that in the evolution of the philosophical views of the historical process expedient to single out three periods: classical, nonclassical and postnonclassical. The need for the the synthesis of the achievements of the classical and nonclassical approaches into postnonclassical understanding of the historical process are discussed. The author's definition of "posttoynbee’s philosophy" is proposed. The basic principles of the “posttoynbee’s” philosophy of history are considered. The author's classification of philosophical models of the historical process and their evolution in the posttoynbee’s philosophy of history are considered. Chronologically, the first form of understanding the historical process is a model of a unitary and continuum history. The second form of understanding the nature of history and its subjects is the plural-discrete model. It is based on rethinking of achievements of the classical period of rationality. The relationship of the two models can be described as follows: noclassics takes a position opposite classics. The last third model – integral − is characterized by attempts to synthesize continuous and discrete. On the examples of history the author explores the main components of the core of local civilization. The major aspects of the problem of discontinuality of the genesis of civilization by examining the main reasons for such final are considered. The philosophical analysis of the known classifications of possible causes of death of civilizations within the history of modern philosophy is given. The attempt to classify all studied factors of discreteness to external and internal causes of the downfall of civilizations is made. External causes include natural factor, barbaric attacks and conflicts between civilizations. Internal group of causes of the discreteness of civilizations constitute economic factors, internal civilizational conflicts, social cleavages. This classification is rather conventional, because there are reasons for that are difficult to unambiguously attribute to external or internal components. The author concludes that the internal reasons make the moment of discreteness only possible, but already social nucleus – the community of civilization embodies the potential scenario. The fact that each civilization relates differently to the solution of the same problems evidence in favor of this. An important role of cultural and racial homogeneity of social core and peripherals is given in solving the problem of discreteness. The interaction of cultures and civilizations is the main factor which provides continuity of world historical process it is shown. The author concludes that the process of cultural interaction is not new, deeply rooted in primitive times of mankind, but nowadays it takes more intensive and comprehensive (global) character. In the dissertation it is emphasized that globalization has created the necessary conditions for unity of mankind, at the same time causing the reverse process of its localization
Лідерство в контексті суспільних трансформацій: соціально-філософський аналіз
(Домбровська Я. М., 2018) Полисаєв, О. О.; Polysaiev, O.
Дисертація присвячена соціально-філософському аналізу сутності лідерства в умовах суспільних трансформацій. У роботі досліджено ґенезу проблеми становлення лідерства та поглибленого розуміння природи й сутності даного феномена. Проведено комплексний аналіз процесу соціалізації індивідів з лідерськими установками. Виокремлено чіткий перелік основних властивостей та якостей людини, що необхідні для реалізації лідерства як суспільно-політичного явища. Досліджені фактори детермінантного впливу на становлення очільництва в громадянському суспільстві. Диссертационная робота посвящена социально-философскому анализу сущности лидерства в условиях трансформации общества. В данном исследовании проанализированы концептуальные основы проблем политического лидерства, с целью углубленного понимания природы и сущности данного феномена. Проведен комплексный анализ процесса социализации индивидов с лидерскими ценностными установками. Выделен четкий перечень основных свойств и качеств человека, необходимых для реализации лидерства как общественно-политического феномена. Исследованы факторы системного воздействия на становление управленческого звена в гражданском обществе. The dissertation deals with socially philosophical analysis of hegemony essence in the context of social transformations. Paper examines the hegemony formation problem and deeper understanding of this phenomenon` nature and essence. The process of individuals` socialization with lad managed goals is analyzed in an integrated manner. The clear list of basic human properties and qualities those are necessary for hegemony` realization as the politico social phenomenon is distinguished. Factors of determinant influence upon supremacy establishment in civil society are explored.
Потенціал інноваційної конфігурації сучасних знань: суспільний вибір України
(2021) Лукашук, М. А.; Lukashuk, M.
У дисертації автором вперше здійснено розробку та обґрунтування концепції національного суспільного вибору інноваційної конфігурації сучасних знань в глобальній системі координат та запропоновано комплекс теоретико-методологічних підходів до забезпечення кардинальних змін в системі соціально-економічних структур у процесі креативного перетворення класичних засад суспільного розвитку на принципи функціонування сучасної економіки знань. Вперше у межах соціально-філософського пізнання було визначено конфігурований синергетичний ефект інноваційного процесу формування сучасної системи знань в Україні як складний соціальний акт, що включає в себе аналіз таких ключових компетенцій як інтегральна інформаційно-технологічна модель досліджень, науково-педагогічні технології навчання, особистісно-професійну компетентність самого фахівця та новітні механізми, методи і засоби системи управління сучасної науково-дослідницької сфери. Було представлено механізм їх взаємодії з обов’язковим урахуванням особливостей національно-смислового поля та типу культури відповідного суспільного виробництва та можливості отримання ефективного результату його практичного використання. Особлива увага приділяється аналізу стратегіїосвітньо-інноваційного процесу в Україні, з’ясуванню механізмів і проєктів її реалізації в умовах постсучасного світу. Було визначено базові показники інноваційного характеру процесів та доведено амбівалентну природу взаємодії зазначених феноменів з конкретним навчально-виховним простором. Практично важливим результатом розвідки стає застосування висновків дисертаційного аналізу в процесі формування сучасних інституційних структур громадянського суспільства в Україні. In this dissertation, the purpose of the research to develop and substantiate the concept of national public choice of the innovation configuration of modern knowledge in global coordinate system was set for the first time by the author. Also a set of theoretical and methodological approaches to ensure cardinal changes in the system of socio-economic structures in the process of creative conversion of the classical foundations of social development to the principles of functioning of the modern knowledge economy was proposed. It has been proved that the key provisions of such a socio-economic situation are the loss of the importance of classical factors of fixed capital after recognition of the priority of information technologies and the situation of the need for social choice of intellectual capital as the main stimulus for the formation of the modern knowledge economy. The provision on the complex nature of modern innovations, which requires a new structural combination of variable components of the research mechanism itself, which is based on competencies, but not on the capabilities of powerful organizations and totalitarian forms of management, was justified.It was suggested to distinguish between two interdependent but different components when revealing the essence and dynamics of information and technological progress and the role of the social sciences in the construction of a knowledge society. These components are the general component of modern information and technological transformations at the level of the world economy and the specific practice of the spiritual and cultural national methodology of the livelihood of a certain people, which ensures the formation of its own paradigm of the national-semantic field of territorial existence and the type of culture. The basis for the mechanism of their gradual rapprochement provides the dynamic development of information and communication technologies, and the process itself requires the conscious social choice of such transformation from the institutionally formed society. The need for a dialogical understanding of the problems of joint action and the theory of public choice in the sphere of economic, political, legal and state-management approaches using their combination on the principles and basics of the methodology of social philosophy was proved. For the first time in the framework of socio-philosophical cognition, the synergetic effect of the innovative process of forming the modern knowledge system in Ukraine was configured as a complex social act, which includes the analysis of such key competencies as the integrated information technological research model, scientific and pedagogical teaching technologies, personal and professional competence of the specialist and the latest mechanisms, methods and tools of the management system of the modern research sphere. The mechanism of their interaction was presented with the mandatory consideration of the characteristics of the national semantic field and the type of culture of the corresponding social production and the possibility of obtaining an effective result of its practical use. The idea of defining the innovative character of modern social processes as technological determinism with its own logic of development, which has an emergent character, is the final determinant of the system of social transformations and cultural modifications. In the third section of the dissertation research, special attention is paid to the analysis of the formation of the scientific research nature of domestic education, that is, the formation of such educational and educational space, in which the scientific knowledge and the newest methods of research practice would be cross-cutting, integral element. As practice shows, innovative changes in education are directly correlated with the pace of formation and development of scientific education in the country, which is the specific background for improving the cognitive-knowledgeable component of the educational process. The analysis of the value and creative foundations of the national educational process in the context of becoming a modern knowledge system has determined the basic indicators of the innovative nature of the processes, which are the creativity, initiative and creativity of the subjects. The ambivalent nature of the interaction of these phenomena with a specific educational space was proved. The problems of the personality’s activity in the field of innovative transformations proves the idea of a comprehensive analysis and study of new educational methodological practices of vocational training. It takes part in different periods of human life, where the formation of constant readiness for rapid changes in the type and nature of its life in modern information technology is a prerequisite. A person must acquire the creative nature of approaches to the process of self-determination and self-realization. The acquiring of such personal competence can happen only in an innovative-humanistic educational environment.
Правова ментальність українського етносу як чинник сучасного вітчизняного державотворення
(2019) Штепа, О. О.; Shtepa, O. O.
У дисертації дається визначення і розкривається роль правової ментальності українського етносу в державотворчих процесах на вітчизняних теренах. Аргументовано, що до конструктивних поведінкових автоматизмів вітчизняної ментальності в державотворчому дискурсі належать: повага до праці і права приватної власності; високий авторитет сім'ї, територіальної громади, жінки-матері; гуманність кримінальної системи. Водночас деструктивні поведінкові установки (правовий нігілізм, уявлення про державну та комунальну власність як про «нічию», відсутність поваги до держави та її органів, схильність до правопорушень і героїзація злочинного життя, надзвичайно глибоке укорінення корупції) вимагають корекції за допомогою впровадження суспільної правової ідеології і ефективної системи політико-правового виховання молоді. Осмислення перспектив участі вітчизняного соціуму в глобалізаційних та євроінтеграційних процесах у ментально-правовому дискурсі, дало можливість встановити: європейський характер вітчизняної правової ментальності, специфіка якої пов'язана з «прикордонним» становищем українських етнічних земель між Європою і Азією; конструктивний вплив на неї з боку європейського соціокультурного та цивілізаційного простору, який є додатковим чинником подолання «радянського менталітету», правового нігілізму, негативного ставлення до державної і комунальної власності, корупції і розкрадання; малу ймовірність кардинальної зміни її основних установок, базових правових ідей в найближчій перспективі; необхідність збереження під дією глобалізаційних та євроінтеграційних впливів власної ментально-правової самобутності, національних традицій в сфері праворозуміння. Доведено, що рецепція вітчизняним соціумом європейських політико-правових цінностей у перспективі стане важливим фактором для конструктивних його трансформацій у державотворчому контексті. Інституціалізація та глибоке укорінення в національній культурі ідей демократії, верховенства права, прав людини, гідності, терпимості, самореалізації, миру стануть фактором подолання контрпродуктивних політико-правових автоматизмів української ментальності. В диссертации дается определение и раскрывается роль правовой ментальности украинского этноса в государствообразующих процессах в отечественном пространстве. Аргументировано, что к конструктивным поведенческим автоматизмам национальной ментальности в государственном дискурсе относятся уважение к труду и праву частной собственности; высокий авторитет семьи, территориальной общины, женщины-матери; гуманность уголовной системы. Вместе с тем, деструктивные поведенческие установки (правовой нигилизм, представление о государственной и коммунальной собственности как о «ничейной», отсутствие уважения к государству и его органам, склонность к правонарушениям и героизация преступной жизни, чрезвычайно глубокое укоренение коррупции) требуют коррекции с помощью внедрения общественной правовой идеологии и эффективной системы политико-правового воспитания молодежи. Осмысление перспектив отечественного социума в глобализационных и евроинтеграционных процессах в ментально-правовом дискурсе, позволило установить европейский характер отечественной правовой ментальности, специфика которой связана с «пограничным» положением украинских этнических земель между Европой и Азией; конструктивное влияние на нее со стороны европейского социокультурного и цивилизационного пространства, которое является дополнительным фактором преодоления «советского менталитета», правового нигилизма, негативного отношения к государственной и коммунальной собственности, коррупции и хищениям; малую вероятность кардинального изменения ее основных установок, базовых правовых идей в ближайшей перспективе; необходимость сохранения под действием глобализационных и евроинтеграционных воздействий собственной ментально-правовой самобытности, национальных традиций в сфере правопонимания. Доказано, что рецепция отечественным социумом европейских политико-правовых ценностей в перспективе станет важным фактором для конструктивных его трансформаций в государственном контексте. Институциализация и глубокое укоренение в национальной культуре идей демократии, верховенства права, прав человека, достоинства, терпимости, самореализации, мира станут фактором преодоления контрпродуктивных политико-правовых автоматизмов украинской ментальности. The thesis defines and reveals the role of the legal mentality of the Ukrainian ethnos in the state-building processes in the domestic territories. At the beginning of the dissertation research its categorical apparatus is determined, the essence of such concepts as "mentality", "mentality", "culture", "social consciousness", "ethnos", "social", "state creation", etc. are distinguished. Proceeding from this, it is reasonable to conclude that they all relate in one way or another to such a social and philosophical phenomenon as legal mentality. In defining it, the dissertation asserts that legal mentality is a set of stable structures of the deep level of collective and individual consciousness and subconscious, forming aspirations, inclinations, orientations, behavioral automatisms of people in the field of legal thinking and legally significant activity, generally recognized ethical and moral values of a particular ethnos, social legal psychology in its everyday manifestation. Analyzing the structure of legal mentality as a socio-philosophical phenomenon, the author distinguishes in it the psycho-energetic (field), archetypal (images) and logical (concept) levels. At the same time, in his view, the basic understanding of the essence of political and legal automatisms of Ukrainians is a figurative level. The methodological apparatus of this study is based on an existential-anthropological approach, the basis of which is intersubjectivity. Since existential philosophy and philosophical anthropology at its intersection place human beings in the center of attention, this approach has allowed to better understand the essence of the legal mentality of Ukrainians, contemplating it through the prism of their history and present, culture and everyday life, customs and traditions. In addition, this methodological approach allows us to realize that a person, his spiritual world, in particular, and the legal mentality, are not unchanged, but are undergoing various transformations under the influence of numerous factors. The actor emphasizes that the change of human generations and historical epochs inevitably leads to the modification of the human worldview, the vector of social development, the nature of activity. However, each ethnic group as a set of individuals - human beings preserves a number of inherent features only to him, passing them genetically from distant ancestors to modern descendants. It is argued that constructive behavioral automatisms of the national mentality in the state discourse include: respect for labor and the right of private property; high authority of family, territorial community, mother-woman; the humanity of the criminal system; At the same time, destructive behavioral arrangements (legal nihilism, the idea of state and communal property as a "no man", lack of respect for the state of its organs, propensity to offenses and the heroization of criminal life, extremely deep rooting of corruption) require correction by introducing social legal ideology and an effective system of political and legal education of youth. The expediency of developing ideas about Truth-Justice, Will-Freedom, Brotherhood-Equality of social ideology of national state-building, which in the long run will contribute to overcoming of counterproductive settings of domestic political and legal mentality, is substantiated. Understanding the prospects of the participation of domestic society in globalization and European integration processes in the mental-legal discourse made it possible to establish: the European character of the domestic legal mentality, the specificity of which is related to the "borderline" situation of Ukrainian ethnic lands between Europe and Asia; the constructive impact on it of the European socio-cultural and civilizational space, which is an additional factor in overcoming the "Soviet mentality", legal nihilism, negative attitude to state and communal property, corruption and theft; a small probability of a radical change in its basic attitudes, basic legal ideas in the near future; the necessity of preservation under the influence of globalization and eurointegration influences of its own mentally-legal identity, national traditions in the field of legal thinking. It is proved that the reception by the domestic society of European political and legal values in the future will become an important factor for constructive transformations in the state-building context. The institutionalization and deep rooting in the national culture of the ideas of democracy, the rule of law, human rights, dignity, tolerance, self-realization, peace will become a factor in overcoming the counterproductive political and legal automatisms of Ukrainian mentality.
Проблема ненасилля у контексті модернізації сучасного українського суспільства
(Домбровська Я. М., 2018) Лисак, І. С.; Lysak, I.; Лысак, И. С.
Дисертація присвячена дослідженню проблеми ненасилля в контексті модернізації сучасного українського суспільства. Уточнено поняття ненасилля в системі категорій соціальної філософії та з’ясовано основні функції цінностей ненасилля у сучасному світі. У роботі здійснено спробу співвіднести та узгодити етичні й соціально-філософські теоретико-методологічні моделі ненасилля та сформувати цілісне уявлення про вияви даних парадигм у житті суспільства. Виявлено вплив концепції ненасилля на актуалізацію ідеї толерантності та аргументовано, що впровадження в суспільстві ідеалів ненасилля фактично є однією з важливих умов подальшого існування людства в умовах глобалізації та поширення цінностей домінуючої цивілізації на всю планету. Диссертация посвящена исследованию проблемы ненасилия в контексте модернизации современного украинского общества. Уточнены понятие ненасилия в системе категорий социальной философии и выяснены основные функции ценностей ненасилия в современном мире. В работе предпринята попытка соотнести и согласовать этические и социально-философские теоретико-методологические модели ненасилия и сформировать целостное представление о проявлениях данных парадигм в жизни общества. Выявлено влияние концепции ненасилия на актуализацию идеи толерантности и аргументировано, что внедрение в обществе идеалов ненасилия фактически является одним из важных условий дальнейшего существования человечества в условиях глобализации и распространения ценностей доминирующей цивилизации на всю планету. This dissertation is devoted to the research of the problem of nonviolence in the context of modernization of Ukrainian society. The historical and philosophical aspect of the formation and development of the conception of nonviolence is examined in it. Historically, in the dissertation the question is not about a choice between violence and nonviolence as the less necessary or more necessary an alternative to social development, but about a choice between nonviolence and the future of humanity. It has been found out that a root that violence and nonviolence have of social character. With the development of humanity the idea of peaceful, nonviolent coexistence has passed a difficult evolution, acquiring various forms depending on the character of the social order and dominant ideology.
Розвиток людини і суспільства в соціокультурному просторі дизайну міста
(Адверта, 2015-05-01) Корнієнко, Тетяна Анатоліївна; Korniienko, Tetiana Anatoliivna
Дисертацію присвячено аналізові розвитку людини і суспільства в соціокультурному просторі дизайну міста. В дисертації досліджено місто як простір для соціокультурної реалізації людини в ретроспективі філософської думки. Проаналізовано дизайн міста в сучасному соціально-філософському дискурсі, визначено методологію дослідження дизайну міста як соціального і культурного феномена. Виявлено роль людини в умовах трансформації дизайну міста в соціокультурному просторі, розкрито дизайн міста в реалізації родової сутності людини по перетворенню суспільства, сформовано концепцію іміджу дизайну міста в соціокультурному просторі. Досліджено екодизайнерську інфраструктуру міста як фактор гармонійного розвитку людини і суспільства та розкрито екологічну специфіку дизайнерської діяльності в соціокультурному просторі екоміста, обґрунтовано пріоритетні напрями удосконалення концепції дизайну міста в Україні. The thesis is devoted to the analysis of an individual and a society development in the sociocultural space of the city. A city as a space of the cultural realization of an individual in the retrospection of the philosophical thought has been investigated, the design of the city in the modern social and philosophic discourse has been analyzed, the methodology of the investigation of the design of the city as a social and cultural phenomenon has been determined in the thesis. The role of the individual in the conditions of transformation of the design of the city in the sociocultural space has been ascertained, the design of the city in the realization of the individual patrimonial nature in the transformation of the society has been disclosed, the conception of the image of the city’s design in the sociocultural space has been developed. The ecodesign infrastructure of the city as a factor of the harmonious development of the individual and the society has been investigated and the environmental specificity of the design activity in the sociocultural space of the ecocity has been revealed, the priorities of the improvement of the conception of the city’s design in Ukraine has been grounded.
Системний підхід до вирішення соціального конфлікту (на прикладі арабо-ізраїльських відносин)
(2021) Дзюбенко, В. Д.; Dziubenko, V.
У дисертації виявлено сутність, специфіку виникнення, особливості перебігу і вирішення сучасного соціального конфлікту завдяки системному підходу на прикладі розгляду арабо-ізраїльського конфлікту. Доведено, що вирішеннясучасного соціального конфлікту передбачає врахування основних методологічних, ціннісно-світоглядних та соціально-праксеологічних аспектів його дослідження у комплексі: нелінійна методологія є найбільш ефективною для дослідження і практичного вирішення складного соціального конфлікту – багатовимірного за лініями ціннісного і світоглядного протистояння. Сучасний соціальний конфлікт починається в рамках однієї соціальної системи і одного конфлікту цінностей, але у сучасних умовах глобального суспільства формується світоглядний конфлікт, який охоплює усі сторони життя конфліктуючих сторін, і внаслідок цього до основної лінії конфлікту додаються супутні, які доповнюють цей конфлікт пов’язаними з ним новими конфліктами у інших системах, створюючи протистояння між сторонами також уже за цілим комплексом цінностей, що призводить до ще більше закріплення ситуації соціального протистояння як звичної і нормальної. Подальшого розвитку набуло застосування, на прикладі філософського дослідження арабо-ізраїльських відносин, мультифакторного аналізу як такого, що філософськи може бути пояснений теорією соціальних систем, завдяки чому стає можливим підхід до соціального конфлікту як багатовимірного – такого, що зумовлений низкою відносно незалежних один від одного чинників. Здійснено філософське системне обґрунтування трьох головних можливих стратегій вирішення такого конфлікту: традиційну, лінійно-силову (песимістичний сценарій вирішення соціального конфлікту), постмодерну, нелінійно-моделюючу (оптимістичний сценарій) і модерну, покрокових реформ (реалістичний сценарій). Thesis reveals the essence, specifics of origin, features of the course and solution of the modern social conflict due to a systematic approach on the example of the Arab-Israeli conflict. The solution of modern social conflict involves taking into account the main methodological, value-worldview and socio-praxeological aspects of its research in the complex: nonlinear methodology is the most effective for research and practical solution of complex social conflict - multidimensional value and worldview confrontation. Modern social conflict begins within one social system and one conflict of values, but in modern global society, a worldview conflict is formed, which covers all aspects of life of the conflicting parties, and as a result to the main line of conflict are added concomitants new conflicts in other systems, creating confrontation between the parties also on the whole set of values, which leads to even greater consolidation of the situation of social confrontation as habitual and normal. The essence of the modern complex social conflict as a typical social phenomenon of modern global society is revealed on the example of applying a nonlinear and systematic approach to the analysis of the Arab-Israeli conflict and possible ways to resolve it. The experience of applying the socio-systemic approach to modern social conflict is clarified due to its rethinking on the basis of nonlinear philosophy, which provides fordifferent scenarios and the possibility of parallel and alternate resolution of certain aspects of social conflict taking into account the interests of all parties, as opposed to traditional, linear paradigms processes, according to which the resolution of the conflict is possible only on one line with the obligatory loss of at least one of the parties to the conflict. It is revealed the cognitive potential of three main philosophical approaches to the study and search for ways to resolve social conflict: dialectical (Marx, Darendorf), functional (Simmel, Kozer) and nonlinear (Luhmann, Beck, Habermas) It is provided further development, on the example of the philosophical study of Arab-Israeli relations, multifactor analysis as one that can be philosophically explained by the theory of social systems, making it possible to approach social conflict as a multidimensional – due to a number of relatively independent factors. The statements of the theory of risk society has been developed, on the example of the study of Arab-Israeli relations, to reveal the possibility of conceptualizing a complex social conflict, the unpredictability of which is greatly reduced by its analytical division into a set of interconnected but relatively independent simple conflicts – due to its attribution to some social systems. A philosophical systematic substantiation of three main possible strategies for resolving such a conflict has been made: the traditional linear-force (pessimistic scenario of social conflict resolution), postmodern nonlinear modeling (optimistic scenario) and modern step-by-step reforms (realistic scenario).
Соціальна адаптація особистості студента в період суспільних трансформацій: філософський аналіз
(2021) Васюк, І. В.; Vasiuk, I.
Дисертація присвячена соціально-філософському аналізу сутності соціальної адаптації особистості студента в період суспільних трансформацій. У роботі досліджено ґенезу проблеми соціальної адаптації особистості студента. Визначено соціо-культурні і культурно-історичні чинники становлення спільноти студентства в контексті індивідуальних адаптивних стратегій. Обґрунтовано ідентифікаційні характеристики, що вирізняють студентство з-поміж інших соціальних спільнот у річищі індивідуальних стратегій професійної соціалізації. Виявлено і систематизовано закономірності трансформацій освітньої і ціннісної сфери сучасного студентства в контексті викликів сьогодення. Систематизовано специфіку впливу онлайн-освіти на професійну соціалізацію сучасного студентства. Особливу увагу приділено адаптивним соціальним практикам «покоління проксі», які дозволяють представникам цього покоління професійно соціалізуватися і особистісно актуалізуватися; інтегруватися до фізично-цифрового світу, не втративши вкорінення – в певному соціальному просторі, в теперішньому моменті, найголовніше – в емоційно близькій спільноті людей. The dissertation deals with the social and philosophical analysis of the essence of social adaptation of the student’s personality in the period of social transformations. The concept of “student’s personality” is cultural and historical (in nature) and it is filled with a significant number of connotations (in content). As a student’s personality, we interpret a person who is at the stage of primary professional socialization and integrates social attributes, on the one hand, of the individual, and on the other – of the student and the professional. In retrospect, it is reasonable to study the student’s personality in the stream of the social community called the “students,” which, having emerged in the Middle Ages, during the following epochs not only underwent transformations in accordance with the requirements of society, but also influenced on its progress. Variable vectors of adaptation of the university as a social institution to society were as follows: the vector of partnership of the university with social institutions of the church, state and economic social institutions, as well as the ranking of universal and specialized knowledge in university education. Over the centuries, the social status of students has been transformed, evolving from amorphous to fixed and significant in the system of social hierarchy. The genesis of the problem of social adaptation of the student’s personality has been investigated in the work. Сultural-historical factors of formation of the student community in the context of individual adaptive strategies have been determined. The identification characteristics that distinguish students from other social communities in terms of individual strategies of professional socialization have been substantiated. The regularities of transformations of the educational and value sphere of modern students in the context of today’s challenges have been revealed and systematized. Among the significant characteristics that affect the student’s personality, the most important are: the formation of the information society and the dominance of network logic in various spheres of social life; the development of a knowledge economy; the growth of globalization; “fluctuating modernity;” “pure relations;” tribalization of society; the dominance of hedonistic and consumer intentions; the emergence of precariat classes and “new collars;” pluralization of the educational environment, etc. It is substantiated that adaptive social practices actualized among the young generation are divided into institutional and non-institutional. Institutional adaptive practices include formalized ways of integrating young people into the educational and professional environment, for example, through the mechanisms of academic freedom and dual education. Currently, non-institutional adaptive social practices predominate, based on informal repetitive algorithms for responding to social transformations common to a significant number of young people. The specifics of the influence of online education on the professional socialization of modern students have been systematized. Its ability to the continuity of the educational process in conditions of acute social crises has been substantiated. It acts as a carrier of positive and negative attributes of virtual communication. If from the standpoint of educational functionality such education has more advantages than disadvantages, its impact on education, the formation of ethos and habit of the profession is mostly negative. Particular attention is paid to the adaptive social practices of the “proxy generation,” which allow the members of this generation to professionally socialize and personalize; to integrate into the physical-digital world without losing their roots – in a certain social space, in the present moment, most importantly – in an emotionally close community of people.
Соціальне буття людини у християнській та ісламській культурах
(2019) Сулейманова, Л. Ф.; Suleimanova, L.
Дисертація присвячена компаративістському аналізу соціального буття людини в християнській та ісламській культурах. На основі положення, що архетипові прояви культур сконцентровані в їх сакральних текстах, соціальне буття людини в християнській та ісламській культурах досліджується на основі компаративістського аналізу текстів Біблії і Корану. Показано принципову відмінність гендерних відносин в християнській та ісламській культурах – в мусульманській культурі жінці не надається того сакрального значення, яке ми знаходимо в християнській. Це одна з найбільш важливих відмінностей соціального буття людини в християнській та ісламській культурах. Доведено, що в більшості положень Біблії та Корану, які вступають у суперечності, немає антагонізмів, тому можна говорити про можливість продуктивного діалогу представників християнської та ісламської соціокультурних спільнот. Але для цього діалогу потрібен перехід буденного і особистісного світогляду людини, які продукують протистояння й ксенофобію, у гуманістичний філософський світогляд, що характеризується відкритістю і можливістю порозуміння з представниками інших культур. Це є доволі важливим для українського суспільства, в якому маємо перетин цінностей та способів життя православної, протестантської й католицької культур у їх взаємодії з ісламською. The dissertation is devoted to a comparative analysis of the human social being in Christian and Islamic cultures. Based on the position that the archetypal manifestations of the cultures are concentrated in their sacred texts, the social being of a human in Christian and Islamic cultures is being investigated on the basis of a comparative analysis of the texts of the Bible and the Koran. To accomplish this, classical methodological strategies of M. Weber, H.-G. Gadamer, E. Fromm and C.G. Jung are being used. In the study of the human social being in Christian and Islamic cultures turned out to be useful a personalistic approach of N. Berdyaev and E. Mounier, as well as the “metaphysics of the act” or the meta-anthropology of the late M. Scheler, based on which the modern Ukrainian philosopher N. Khamitov has interpreted meta-anthropology as a theory of life- and ideological development of personality. In this work it’s being proved that the division of human being into the ordinary, ultimate and transcendental, as a methodological basis of meta-anthropology, as well as using this typology regarding the human social being (methodology of social meta-anthropology), allow us to analyze the contradictory nature of both the personal and communicative dimensions of being in Christian and Islamic sociocultural communities. It is shown that in a comparative analysis of the social being in Christian and Islamic cultures it is necessary to compare the manifestations of the same dimension of the human social life in each of these cultures, otherwise the result of the analysis will not be correct. It is confirmed that the study of peculiarities of the human social being in Islamic and Christian cultures opens up the possibility of understanding the criteria for the fruitfulness of their dialogue and interaction. The analysis shows that both the Bible and the Koran contain the concept of unity of the human race. All races and nations were descended from one human created by God, the further division of people into cultures, societies and nations took place with a certain intention. The separation of people on a national basis is necessary to restrain pride and to form such qualities as understanding, tolerance, mercy and the ability to co-create. This can be an underlying restraining factor for xenophobia. The gender relations in Christian and Islamic sociocultural communities have been analyzed in detail. It is determined that in a Muslim culture a woman is not being given such a sacramental significance, which we find in the Christian sociocultural community. If the Koran focuses on the need for fruitful relations between a man and various women inside a family and society, the Bible emphasizes that a human is a man and a woman together, so the emphasis is being made on stable monogamous relationships. In this work it’s being shown that in a Christian sociocultural community a couple of a man and a woman is a Union that generates both bodily and a soul-spirit unity. This defines an important difference between the social being of a human in Christian and in Islamic culture. Taking into account that in majority of statements of the Bible and the Koran, that contradict each other, there is no antagonism, we can talk about the possibility of a productive dialogue between representatives of Christian and Islamic sociocultural societies. But for such a dialogue we need a transition of the ordinary and personal worldview of a human, which creates confrontations and xenophobia, into a humanistic philosophical worldview, which is characterized by openness and the possibility of mutual understanding between the representatives of different cultures. This is quite important for the Ukrainian society, where there is an intersection of values and lifestyles of Orthodox, Protestant and Catholic sociocultural societies in their interaction with the Islamic one.
Соціальний вимір феномену розуміння у некласичній пізнавальній парадигмі
(2021) Фітьо, В. Я.; Fito, V.
Дисертаційна робота присвячена аналізу соціального виміру феномену розуміння. Під соціальним виміром мається на увазі обумовленість нашого розуміння світу різними чинниками, що мають соціальну природу. Це культура, дискурсивні формації, знакові системи, мова, цінності, наративи, політика, мораль, освіта тощо. Розгляд історико-теоретичної генези поняття розуміння привів до висновку, що на зламі XIX-ХХ століть філософське співтовариство починає усвідомлювати неможливість безпосереднього осягнення та пізнання реальності. Тоді ж, разом з становленням некласичної пізнавальної парадигми, розвивається ідея про соціальну обумовленість розуміння та інтерпретації світу. Некласична парадигма філософії стверджує, що пізнання та розуміння завжди опосередковане текстами, знаками, символами і контекстами. Зовнішня реальність не дається людині безпосередньо у своїй об’єктивності, а виключно у смислових конструктах світу, вироблених культурною традицією, наукою та суспільством. В сучасному дискурсі розуміння, факт детермінації останнього культурно-історичним горизонтом є консенсусом та фактично ключовим постулатом філософського тлумачення феномену розуміння. Доведено, що розуміння передбачає не ізоляцію від соціального опосередкування людини і світу, а навпаки, його врахування. Розуміння людиною світу та свого місця в ньому зумовлене соціальними чинниками – культурними традиціями, цінностями, дискурсивними формаціями, наративами, соціальним досвідом, інтерпретативними моделями та схемами, а також мовно-мовленнєвим і символічним комунікативним середовищем. The dissertation is devoted to the analysis of the social dimension of the phenomenon of understanding. The social dimension refers to the conditionality of our understanding of the world by various factors of a social nature. These are culture, discursive formations, sign systems, language, values, narratives, politics, morality, education, and so on. Our knowledge of the world and its understanding is not based on the direct grasp of objectively existing natural laws and meanings by consciousness. It is always mediated and conditioned by the social, cultural, and linguistic horizon in which human existence unfolds. Consideration of the historical and theoretical genesis of the concept of understanding led to the conclusion that at the turn of the XIX-XX centuries, the philosophical community began to realize the impossibility of direct comprehension and cognition of reality. At the same time, along with the formation of a non-classical cognitive paradigm, the idea of social conditioning of understanding and interpretation of the world develops. The non-classical paradigm of philosophy states that cognition and understanding are always mediated by texts, signs, symbols, and contexts. External reality is not given to a person directly in its objectivity, but only in the semantic constructs of the world developed by cultural tradition, science and society. In the modern discourse of understanding, the fact that the latter is determined by the cultural and historical horizon is a consensus and in fact a key postulate of the philosophical interpretation of the phenomenon of understanding. In contrast to the classical paradigm of cognition, which interprets the process of understanding as the capture of objective entities through rational practices and using an effective methodology. Among the social determinants of understanding, politics and political institutions, such as the state and political power, play an important role. The task of these institutions is not only to implement the rule of communities, but also to create hermeneutical formulas for understanding the world by their citizens. political institutions as a state or nation are primarily ideological models, systems of interpretations of reality, which in turn serve as the basis for understanding for individual members of these communities. An important feature of the political system is its total and forced character in relation to a person. There is not a single sphere of human life that is not related to the sphere of politics, because the state as a political institution takes on the function of the central public will, which encourages its citizens to a certain type of behavior and understanding of individual events and the world as a whole. It is in the state that circumstances are created that relate to our work and leisure, well-being and education, and more broadly, our life and death. Therefore, life in the state is a certain totality of Customs in which we are placed, which means that there is no problem of political neutrality. All our practices, in one way or another, correlate with the sphere of politics. Another important social factor of understanding is religion, which is a system of symbols, interpretations, and behavioral motivations. An important characteristic of religion is its discursive and symbolic nature, and like every discourse, it has its own model of understanding the world, its own terminology and patterns of behavior. Belonging to a particular religious community or denomination is identical to subordinating one's own understanding of the world to the general model of the universe that prevails in this denomination. An important feature of religion as a symbolic system is that it is an external source of information. This means that religion as a system is located outside the individual organism, existing in the intersubjective world of common understanding, in which all people are born, in which their Being Project unfolds and which continues to exist even after their death. Symbols, including religious symbols, represent behavioral programs or social patterns. Modern science compares the mechanism of action of religious patterns with the mechanism of functioning of DNA. The sequence of basic elements in a DNA strand forms a coded program (instruction set, recipe) for the synthesis of structurally complex proteins that shape organic functioning. Cultural patterns, such as religion, provide a similar program for institutionalizing the social and psychological processes that shape public behavior. At the level of cultural context, discursive practices, political and religious systems, and especially in the social dimension, it determines the understanding of reality and “social experience”. Social experience in the interpretation of A. Schutz is the experience of everyday life of a person. Every moment when a person is in a biographically deterministic situation, that is, in a certain physical, cultural and social environment. In this environment, each of us takes a certain position. An important characteristic of social experience is its intersubjective nature. A person's world - their daily experience and knowledge baggage-is not private. Knowledge and ideas about the world, writes A. Schutz, are not only my own business, they are primarily intersubjective, that is, socialized. The experience is intersubjective, because we live among other people. We are connected by Common Work, common interests and concerns, as well as mutual understanding. This experience, as a stock of existing knowledge, serves as a schema or model with which we relate all our perceptions and experiences. Accordingly, a person's social experience is the basis for each new act of understanding and interpretation. It includes the idea that the world in which we live is a world of objects with generally defined qualities. Fundamental influence on the understanding of language as a social environment of human existence. Within the framework of the hermeneutical approach to language, the existence of an objective, autonomous world is denied, which is directly known by pure consciousness and later declared in language. On the contrary, “language as a human medium is the world.” We can only talk about the world because it is primarily covered by the horizon of language. Accordingly, the understanding of the world and reality, as well as understanding as the ability to understand a particular business, is always built on the basis of language. The pragmatic concept of language interprets language not only as a medium or medium of human existence, but also as a way of human action. The main conclusion of the pragmatic view of language is that our attitude to reality is not direct. There is always an intermediary between the subject and the object. Actually, this intermediary is human communication, in the process of which not only all generally significant meanings and a priori understanding are formed, but also what we call reality. Communication and its context - respectively-are the highest criterion of truth, because one word does not mean the same thing in different contexts. The meaning of a word always depends on the context of its use. There are no unchangeable and fundamental judgments of so – called common sense as a potentially unchangeable system: outside of communication, semantics do not exist, and therefore understanding is a process of communicative and contextual nature. Unlike the two linguophilosophical approaches mentioned above, the concept of linguistic relativism does not take into account the language as a whole, but a specific national language. It is the national language, according to representatives of this concept, that forms the way of thinking and worldview of its native speakers. Language determines people's thinking and the process of cognition in general, and through it the culture and social behavior of people, the worldview and the whole picture of the world. People who speak different languages create different pictures of the world. And these are not different interpretations of the same out-of-order reality, but actually different worlds. Thus, understanding does not imply isolation from the social mediation of a person and the world, but on the contrary, its consideration. A person's understanding of the world and their place in it is determined by social factors – cultural traditions, values, discursive formations, narratives, social experience, interpretive models and schemes, as well as the language-speech and symbolic communicative environment.
Соціально-інформаційна політика транзитивного суспільства
(2021) Лук'яненко, О. М.; Lukianenko, O.
У дисертації здійснено соціально-філософську рефлексію феномену соціально-інформаційної політики транзитивного суспільства. Отримані наукові результати в сукупності вирішують важливе завдання обґрунтування праксеологічних засад інформаційного забезпечення функціонування транзитивного суспільства. Досліджено феномен соціально-інформаційної політики. Проаналізовано зміни у процесі формування поняття «транзитивне суспільство». Визначенометодологічні принципи дослідження соціалізації інформаційного процесу системності та розвитку, об’єктивності та історизму, причинності. Розкрито зміст інформаційно-комунікативних технологій конструювання соціальної реальності. Показано роль і значення держави в суспільному процесі забезпечення інформаційної безпеки. Обґрунтовано вплив держави та громадянського суспільства на розробку та реалізацію соціально-інформаційної політики. Охарактеризовано специфіку транзитивності українського суспільства як детермінанту визначення імперативів соціально-інформаційної політики України. Окреслено імперативи соціально-інформаційної політики України. In thesis, new research and academic findings were collected regarding social and philosophic reflection on transitive society’s social and information policy phenomenon, which in conjunction solve a scientific problem of explaining a praxeological basis of transitive society functioning information support. A social and information policy phenomenon is described. It is proved that social and information policy is a result of social reforms and simultaneously – their generator, driver, accelerator, which can revive and enhance the processes of Ukrainian society’s living transformation. The research of a change while defining «transitive society» allowed to single out the logical progression of sense altering: from modification of social institutions and social structures, which sometimes is followed by their radical change, to developing social changes, in course of which, negation of the essential elements of the past and their overcoming is being conducted, setting new goals and ideals, defining means and ways of achieving them. Methodologicalprinciplesofinformationprocesssocializationstudyaredefined: consistency and development, objectivity and his tourism, and a principle of causality. It is defined, that within a postindustrial society frame work together with traditional information and communication technologies of social reality constructing – informing and propaganda, Hi-Hume technologies have gained a great significance. It is ascertained, that state information security management institutional environment, which is supposed to elaborate and implement social sphere in formation security as constituent of social and information policy, structurally includes five components: regulatory, organizational, self-organizational, socio-cultural and cognitive components. It is indicated, that interaction between a state and civil society institutions as subjects of social and information policy elaboration and implementation results from transparency and openness, which in its turn is a natural display of widening the processes of democratization in the world and also is the respond to public organizations, mass media and international lenders demands. Transition to the social order of open access was found to be a specific feature of the Ukrainian society’s transitivity. Herewith, distinctive peculiarities of social reforms at the present stage of Ukraine’s state building are elevating cognitive factors of social progress to the top – factors of «semantic subordination», intellectualization of sign systems by decreasing their entropy, improving the whole semiotic activity of the society. Social and information policy is proved to be an effective instrument of improving the whole semiotic activity of the society. Authoritarian-humanistic type of ethics is defined to be an imperative of Ukraine’s social and information policy in present-day conditions as well as in its nearest future. The Ukraine’s social and information policy key priority guidelines are defined: worldview and conceptual guideline, civic and patriotic, spiritual and moral, information and psychological, information protection guideline, technologies development guideline.
Стійкість самоідентичності в соціальному бутті людини
(2021) Пашинська, А. В.; Pashynska, A.
Дисертація присвячена дослідженню розвитку конструктивної стійкості самоідентичності в соціальному бутті людини. Проблема становлення конструктивної стійкості самоідентичності пов’язана з необхідністю балансу між самотворенням, яке потребує сміливості у виході за межі буденного, і відчуттям безпеки. Виявлено, що для соціокультурного простору Заходу властиво розвивати стійкість самоідентичності через екзистенціальне запитування й пошук відповідей. Ключовими запитаннями є: «Хто я?», «Який / Яка я?» й «Для чого я?» Встановлено, що пошук відповіді на запитання «Хто я?» може допомогти людині з’ясувати хто вона й прояснити специфіку людського буття і людяності. Відповідь на запитання «Який / Яка я?» доцільно шукати шляхом осмислення чоловічих і жіночих якостей. Для того, щоб врівноважити ці якості та набути цілісності плідно звернутися до духовного розвитку. Для вирішення запитання «Для чого я?» необхідно розвинути любов до себе, яка бере свій початок з ніжності духу до душі людини. Виявлено, що для соціокультурного простору Сходу властивий більш комплексний підхід до розвитку стійкості самоідентичності, який передбачає культуру взаємодії з собою й культуру взаємодії у соціумі на рівні тілесності, душевності й духовності. Установлено, що тіло людини може надати опору для формування стійкості самоідентичності. З’ясовано, що опанування, вживання і створення культури взаємодії з тілом допомагають людині набути стійкості самоідентичності. Творення тілесної культури є одним з викликів стійкості самоідентичності. З’ясовано, що сексуальна культура й культура мислення є іншими вагомими викликами, які можуть сприяти розвитку стійкості самоідентичності. Проаналізовані соціокультурні практики, які сприяють розвитку стійкості самоідентичності. В буддійській цивілізації найбільше таких практик. Але в християнській і мусульманській цивілізаціях теж є своєрідні соціокультурні практики, які можуть допомогти розвинути стійкість самоідентичності. Загалом східний і західний підходи до розвитку стійкості самоідентичності доповнюють один одного, плідним є їх поєднання. Аналіз ситуації в Україні дозволяє дійти висновку, що кількість людей зі стійкістю самоідентичності зростає, необхідно робити акцент на осмисленні її конструктивності. The problem of forming a consistent self-identity consists of addressing one’s existential security in order to undergo self-realization. A person who has decided to depart from their familiar identity and to explore their selfhood loses a sense of security which should be re-acquired during development of self-identity. A prerequisite for a self-identity is self-identification. Methodologically, one can imagine this process as a person self-inquiring "Who am I?," "What am I?" and "What is the meaning of my life?" It constitutes the Western approach for developing the consistent self-identity. One explores the question "Who am I?" by means of discovering one’s human nature. For a deeper understanding of it, one needs to temporarily identify or compare themselves with "inhuman." At the body level, it is beneficial to consider themselves in relation to technology. At the soul level, a man can compare themselves with animals, and at the spirit level – with other spiritual entities. Such research can give a man a sense of human nature and comprehension, understanding, and sense of what it means to be human. The answer to the question "What am I?" can be found through distinction of their psychic qualities, which for our purpose can be considered male and female. By prioritizing spirituality, a person can discover their qualities within their soul and acquire integrity, which will pave the path to selfhood. To develop this way of life, one needs to develop the love for themselves and acquire "meta-consciousness." These two conditions are prerequisite for answering the question "What is the meaning of my life?" The Eastern approach to development of consistent self-identity includes a personal culture of self-care on three levels: body, soul, and spirit. The body of a person can provide support and a sense of security. To achieve this, one needs to build a relationship with their own body. An important part in maintaining consistency of self-awareness is awareness of one's own motivation. At the body level, motives of human action must be guided by the goal of maintaining the sense of support provided by the body. At the soul level, one needs to focus on the development of their own male and female qualities, which can be done through sexuality. Motivation at the spirit level is based on the fulfillment of one’s own purpose of life. Openness to one's own spirit directs man to higher values. Therefore, one’s actions that are guided by such principle always result in increased manifestation of higher values in the world. To discern them, one needs to master the art of thinking. By doing so, the person will be able to distinguish higher values from other values. Study of sociocultural practices that can contribute to the development of the consistent self-identity shows that the majority of such practices appeared in Buddhist civilization. But Christian and Muslim civilizations also have some sociocultural practices that can help develop the consistent self-identity. In general, it is beneficial to unite the Eastern and Western approaches to development of the consistent self-identity. Analyzing the situation in Ukraine, it can be argued that the number of people with the consistent self-identity is growing. We believe that the creation the courses of identity studies could enhance this process.
Суспільний та освітній дискурс світогляду молоді в суспільстві стрімких змін
(2019) Капустін, С. В.; Kapustin, S.
Сучасне суспільство постає як динамічна система, в якій домінують тенденції швидкоплинності та потужні трансформації. Молодій людині важко сформувати особистісне світобачення в такій ситуації. Феноменологічна сфера молоді постійно піддається потужному зовнішньому тиску з боку інформаційно-цивілізаційного простору. В таких обставинах освіта має брати на себе відповідальність щодо формування у молоді відповідного типу світогляду. Для цього в навчанні і вихованні мають застосовуватися інноваційно-гуманістичні технології. Дисертаційне дослідження присвячено вивченню взаємозв’язку між ключовими ознаками глобального суспільства швидких змін, українського трансформаційного соціуму та специфікою формування дискурсу світоглядно-ціннісних орієнтацій сучасної української молоді. У роботі вперше для вітчизняної філософської літератури комплексно поєднуються такі теоретичні проблеми як перебування людини в соціумі швидких змін, її компетентнісна підготовка до таких реалій, а також потенціал освітньої системи щодо формування адекватного адаптаційного світоглядного дискурсу. Вдалося системно вивчити та проаналізувати ключові чинники і фактори, що сприяють чи, навпаки, перешкоджають сучасній молодій людині набути відповідних світоглядно-дискурсивних компетенцій для самоідентифікації та самореалізації в соціумі швидких змін. Modern society is emerging as a dynamic system dominated by rapid trends and powerful transformations. It is difficult for a young person to form a personal outlook in such a situation. The phenomenological sphere of youth regularly is a subject of intense external pressure from the information-civilizational space. In such circumstances, education should assume responsibility for the formation of an appropriate type of worldview of youth. For this purpose, innovative and humanistic technologies should be used in education and upbringing. The dissertation is devoted to the study of the relationship between the key features of the global society of rapid changes, the Ukrainian transformational society as well as the features of the formation of discourse of the worldview and value orientations of contemporary Ukrainian youth. The purpose of our study is to comprehend the philosophical, phenomenological and axiological content of education and the latest educational technologies in the aspect of helping a young person to adapt to the complex realities of a society of rapid changes. It was aimed to update innovative and humanistic technologies of education and upbringing as the basic mechanisms for shaping the worldview discourse of new generations of Ukrainians. For the first time for the domestic philosophical literature, such theoretical problems as existence of a person in a society of rapid changes, one’s competent preparation for such realities, as well as the potential of the education system to form an adequate adaptive worldview discourse are combined. It was possible to systematically study and analyze the key determinants and factors that contribute to (or, conversely), hinder the modern young person from acquiring the relevant worldview and discursive competencies for self-identification and self-realization in a society of rapid changes. At the dissertation text, it was possible to generalize the main features and contradictions of the educational system of Ukraine, which impede the real preparation of young people for modern social realities. The principles of analysis of axiological and ethical manifestations of attitude to the educational, national-patriotic, value components in the structure of the content of education in Ukraine have been further developed. The principles and guidelines for filling the content of educational technologies focused on the formation of personal and value competences in the context of forming a holistic worldview of students in a transformational society were studied. The author was able to substantiate the need to fill not only curricula with new content, but also the approaches of civic and patriotic education, which are especially important in the complex and dynamic circumstances of the modern Ukrainian transformation society. The necessity of recognizing fundamental changes and reforms like teaching in the new Ukrainian school (orientation of the educational process to the practical competencies needed by young people for adaptation and self-realization in the complex realities of a society of rapid change) was also demonstrated. The author has improved the categorical-conceptual and research-analytical apparatus aimed at conceptualizing education, upbringing, and self-education as key fundamental factors for the growth of civic-patriotic culture of Ukrainian youth.
Феномен громадянської активності особистості : соціально- філософський аналіз
(Переяслав-Хмельницький (Київcька обл.), 2015-12-28) Карабань, Оксана Миколаївна; Karaban, Oksana Mykolaivna
Феномен громадянської активності є одним із ключових елементів політологічного, правового та суспільствознавчого дискурсів та є актуальною науковою проблемою вітчизняної соціальної філософії. Соціально-філософське дослідження зазначеного феномену має потенціал щодо формулювання теоретичних настанов чи прогнозів утвердження ідеалів громадянського суспільства в нашій країні. Робота є потенційним джерелом пошуку дієвих практичних рекомендації, коли реальна соціальна практика розбудови громадянського суспільства набуває теоретично обґрунтованого характеру. Феномен громадянської активності залишається майже не дослідженим у проблемному полі саме соціальної філософії, системним чином не вивчені джерела формування громадянської активності особистості, не виявлені загрози глобалізації щодо громадянської активності. У роботі здійснюється концептуалізація феномену громадянської активності особистості в контексті соціально-філософської проблематики. У дослідженні автору вдалося проаналізувати феномен громадянської активності особистості в проблемному полі соціальної філософії та розглянути громадянське суспільство як простір реалізації громадянської активності особистості, виявити джерела формування громадянської активності особистості в сучасному українському суспільстві. Також було з’ясовано потенціал сімейного виховання у формуванні засад громадянської активності особистості та досліджені процеси розвитку громадянської активності особистості засобами освітнього впливу. Автором обґрунтована роль соціокультурних чинників у формуванні громадянської активності особистості, а також розглянутий вплив сучасних соціальних трансформацій на громадянську активність. Вдалося проаналізувати потенціал Революції Гідності як чинника формування громадянської активності особистості у вітчизняному суспільстві та обґрунтувати філософську парадигму розвитку громадянської активності українського суспільства. The phenomenon of civic activity is a key element of political, legal and social scientific discourses and is an actual scientific problem of Ukrainian social philosophy. Socio and philosophical study of this phenomenon has the potential to formulate theoretical instruction or prognoses for strengthening the ideals of civil society in our country. This study is a potential source for finding of effective practical recommendations when the real social practices of civil society get theoretically grounded character. The phenomenon of civic activity remains almost unexplored field in social philosophy and sources of civic activity are not explored systematically. The challenges of globalization are not identified to civic activity are unexplored too. In this thesis conceptualization of civil activity of the individual is performed in the context of modern social and philosophical issues. The study author managed to consider civil society as the space for realization of public activity space personality. Author revealed the sources of development of individual civic activity at the modern Ukrainian society. One analyzed the potential of family education in shaping of individual principles of civic activity and investigated the processes of civic activity development by means of educational impact. The author substantiated the role of cultural factors in shaping of civic activity and considered the impact on contemporary social transformations regarding civic activity. It is also analyzed the potential of the Revolution of Dignity as a factor of the individual civic activity development and justified the philosophical paradigm of civic activity of Ukrainian society.
Феномен етнічності у зарубіжному науковому дискурсі : соціофілософська парадигма
(Переяслав-Хмельницький (Київcька обл.), 2016-05-16) Колесніченко, Максим Валентинович; Kolesnichenko, Maksym Valentynovych
Дисертація присвячена аналізу західного наукового дискурсу феномена етнічності у соціофілософській парадигмі. Обгрунтовано теоретико- методологічні засади соціофілософської парадигми наукового дискурсу з проблем етнічності; відтворено можливості філософської науки у з’ясуванні сутності етнічної диверсифікації країн у сучасному світі, визначені її чинники та наслідки для етнонаціонального розвитку поліетнічних країн; проаналізовано процес концептуалізації понять «етнічність», «етнічна ідентичність», «етнічна інакшість» у соціофілософській парадигмі західного наукового простору; з’ясовано смислову наповненість термінів та понять, за допомогою яких розкривалася сутність феномена етнічності та його функціональних аспектів («етнічна ідентичність», «етнічна інакшість»), та адаптовано до вітчизняних дослідницьких традицій; представлено процес структурування дослідницького поля феномена етнічності у його структурно- організаційному та теоретико-методологічному вимірах; визначені типи та форми вияву етнічної ідентичності та перспективи її розвитку у межах соціофілософської парадигми; проаналізовано роль конструкту етнічної «інакшості» у міжетнічні взаємодії та її динаміки у соціокультурних контекстах поліетнічних країн; здійснено спробу спроектувати вплив західного етнодискурсу на інтенсифікацію досліджень з етнічної проблематики в українському науковому просторі. У дисертації представлені основні напрямки та теми західного наукового дискурсу й вклад дослідників етнічності європейських та північноамериканських країн – активних áкторів етнодискурсу у його розвиток та можливості участі у ньому українських дослідників. Dissertation is devoted to the analysis of foreign scientific discourse of the phenomenon of ethnicity in the socio-philosophical paradigm.Theoretical and methodological basis of socio-philosophical paradigm of the scientific discourse on ethnic issues are substantiated. Three main topics of the discourse presenting such phenomena as ethnic diversification in contemporary world, ethnic identity and ethnic othering are defined. The possibilities of philosophical science in disclosing of the essence of ethnic diversification and its consequences for etho-national development of polyethnic countries are illustrated. The institualized completeness of terms and notions in the field of ethnicity and its functional aspects adapted to Ukrainian research traditions are defined and analyzed. The process of a conceptualization of notions «ethnicity», «ethnic identity», «ethnic othering» in socio-philosophical paradigm of Western scientific space are analyzed. The main moments in definition of the phenomenon “ethnicity” are underlined: interaction of its structural elements and markers, the role of factors which influence the transformation of ethnicity and the dynamics of its significance in the social development of the polyethnic society. The process of structuring of research field of the phenomenon of ethnicity in its structural/organizational and theoretical/methodological dimensions are presented and in this context the role of research institutions, publications, scientific actions into the study of different aspects of ethnicity are evaluated. Types and forms of manifestation of ethnic identity in the frame of socio-philosophical paradigm with accent upon its reconstruction and destruction are defined; the role of construct of ethnic «othering» in a interethnic communication and its dynamics in socio-cultural contexts of polyethnic countries are analyzed. The attention to perspectives of maintenance and development of ethnic identity as a core component of ethnicity is drawn and the impact of different factors upon the dynamics of “othering” under diverse social and cultural conditions is reproduced. The questions of social representation both of ethnic identity and ethnic “othering” as an invigorative force for strengthening of its importance in the social space of polyethnic countries are discussed too.The influence of Western ethno- discourse upon an intensification of a research in ethnic problematics in Ukrainian scientific space is projecting. Main directions and main topics of Western scientific discourse and contribution of researchers of ethnicity in European and North- American countries – active actors of contemporary ethno-discourse into its development - are discussed as well as perspectives of collaboration Ukrainian and foreign researchers in the field of study of ethnicity phenomenon.

Browse

Browsing 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії by Title