Browsing by Author "Yukhymenko, N."

Now showing 1 - 20 of 33

Factors for the formation of the individual in the socio-cultural space: the meaning and purpose of life
(2019) Юхименко, Н. Ф.; Yukhymenko, N.
Relevance of research on the problem of a personality in social and cultural context in Ukraine is caused by civilizational and national conflicts in the functioning and development of new civilizations. Personality in the social and cultural space is defined as the epitome of the essential features of active people, personal independence, and awareness of moral and legal responsibility. The formation of a personality is the result of social adjustment. The essence of individuality can be considered as a personal integrity, which is manifested in a certain attitude to the world. Актуальність дослідження питань особистості у соціокультурному контексті в Україні зумовлена загальноцивілізаційними та національними суперечностями в контексті функціонування та становлення нових цивілізацій. У дослідженні особистість у соціокультурному просторі визначено як таку, що втілює в собі істотні риси активних людей, особисту незалежність, самоусвідомлення моральної й правової відповідальності. У статті зазначено, що сутність людини не співпадає з її наявним буттям, вона завжди є розвитком, подоланням теперішнього і побудовою майбутнього у відповідності з метою, планами, проектами, активною діяльністю її свідомості. І що саме свідомість – це та важлива сутнісна сила людини, яка не тільки відображає, але й творить світ. Людина може бути активною і у своїй бездіяльності, але тільки творча діяльність може бути працею. Визначено властивості, що характеризують діяльність – це насамперед завжди об’єктивовані властивості суб’єкта діяльності, перетворюючого оточуючу дійсність відповідно до своїх цілей, потреб та інтересів. Вказано, що питання про якості суб’єкта дії є актуальним для нашого сучасного суспільства: активність, цілеспрямованість, ініціативність, свідомість, організованість висуваються сьогодні на перший план характеристик особистості. Це питання найбільш важливе у галузі наукової творчості. Становлення особистості визначено як результат соціалізації. Сутністю індивідуальності особистості можна вважати цілісність особистості, що проявляється у певному ставленні до світу. Людська діяльність здійснюється в двох найбільш загальних формах – практичній та духовній. Їх відмінність полягає в предметі діяльності та її результатах. У процесі практичної діяльності (практики) відбувається перетворення природи і всього предметного, соціального середовища, в якому відбувається життєдіяльність людини. Духовну діяльність визначено як процес цілеспрямованого, систематизованого відображення дійсності, результатом якої є перетворення сфери свідомості. У сучасних умовах, як правило, це професійна діяльність. У якості її найзагальніших видів виокремлено наукове пізнання, ціннісну свідомість, цілепокладання, прогнозування й програмування. Як соціалізацію особистості запропоновано розуміти складний процес та результат засвоєння індивідом соціального досвіду і його відтворення.
Generic and professional managerial skills: changing nature, thinking and roles
(2020) Bilohur, V.; Kravchenko, O.; Lishchuk-Torchynska, T.; Yukhymenko, N.; Білогур, В. Є.; Кравченко, О. П.; Ліщук‐Торчинська, Т. П.; Юхименко, Н. Ф.
Purpose. To study changes in the nature, thinking and roles of generic and professional skills in various organizational cultures. Methodology. In the study, the authors used the method of comparative analysis, which allowed us to contrast and compare existing organizational cultures. The methods of analysis and synthesis were used, which made it possible to identify and consider the use of managerial skills in each of the organizational culture. Methods of induction and deduction, as well as mental modeling, made it possible to establish changes in the nature of skills, way of thinking and the roles of generic and professional skills in vari ous organizational cultures. Findings. The authors examined the nature, thinking and roles of generic and professional managerial skills in Weberian bu reaucracy, Mintzberg’s adhocracy, and self-managing organizations. It is proved that in order to achieve the agreement in inter preting the nature of generic and professional skills, it is necessary to change the idea of a university as a public institution. At least, the idea of self-organizing universities has to be accepted. Originality. It is proved that the embodiment of the idea of self-organizing universities is a prerequisite for the creation of au tonomous organizations, whose self-realization efficiency is recognized as the most effective in comparison with Weberian bureau cracy and Mintzberg’s adhocracy. Practical value. The results of the study expand the understanding of the nature, thinking and roles of generic and professional managerial skills in various organizational cultures. The study demonstrates the efficiency of self-organizing universities and their significance in revealing the nature of man, in particular, the nature of managerial skills. Мета. Дослідження змін природи, мислення й ролей між універсальними та професійними навичками управлінця в різних культурах організації. Методика. У дослідженні автори використали метод компаративістського аналізу, що дозволив співставити й порівняти існуючі культури організацій. Були використані методи аналізу й синтезу, що дозволили авторам виокремити та розглянути природу навичок управлінця в кожній з культур організації. Методи індукції та дедукції, а також уявного моделювання дозволили авторам встановити змінення природи навичок, особливості мислення та ролі універсальних і професійних навичок управлінців у різних культурах організації. Результати. Автори розглянули природу, мислення та ролі універсальних і професійних навичок управлінця у веберівській бюрократії (Weberian bureaucracy), адхократії Мінцберга (Mintzberg’s adhocracy) й самоврядній організації (self-organizing). Автори довели, що для того, щоб домогтися тотожності в розумінні природи універсальних і професійних навичок, необхідно змінити ідею університету як соціального інституту. Як мінімум, прийняти ідею самоорганізуючого університету. Наукова новизна. Автори довели, що втілення ідеї університету, що самоорганізовується є необхідною умовою створення самоврядних організацій, ефективність самореалізації яких визнана найбільш високою в порівнянні із веберівською бюрократією та адхократією Мінцберга. Практична значимість. Отримані результати дослідження розширюють розуміння природи, мислення й ролей між універсальними та професійними навичками управлінців у різних культурах організації. Проведене дослідження підтверджує ефективність університетів, що самоорганізовуються та їх значимість у розкритті природи людини, зокрема природи навичок управлінця.
Interest in the process of becoming an active personality
(Київський університет, 2019) Юхименко, Н. Ф.; Yukhymenko, N.
The article defines the needs as the basis of human interests. It is noted that interests, as well as needs, are the driving force of activity, behavior and actions of people. In the theoretical substantiation of the process of selfactualization of the individual, the question of the formation, awareness and realization of the interests of individuals occupy an important place. У статті визначено потреби як основу людських інтересів. Відзначається що інтереси, як і потреби, є рушійною силою діяльності, поведінки та дії людей. У теоретичному обґрунтуванні процесу самоактуалізації особистості постає питання формування, усвідомлення та реалізація інтересів окремих осіб посідає важливе місце.
Personality in social and cultural space: meaning and purpose of life
(Лисенко М. М., 2016) Yukhymenko, N.; Юхименко, Н. Ф.
Актуальність дослідження питань особистості у соціокультурному контексті в Україні зумовлена загальноцивілізаційними та національними суперечностями в контексті функціонування та становлення нових цивілізацій. Особистість у соціокультурному просторі визначено як таку, що втілює в собі істотні риси активних людей, особисту незалежність, самоусвідомлення моральної й правової відповідальності. Становлення особистості – результат соціалізації. Сутністю індивідуальності особистості можна вважати цілісність особистості, що проявляється у певному ставленні до світу. Relevance of research on the problem of a personality in social and cultural context in Ukraine is caused by civilizational and national conflicts in the functioning and development of new civilizations. Personality in the social and cultural space is defined as the epitome of the essential features of active people, personal independence, and awareness of moral and legal responsibility. The formation of a personality is the result of social adjustment. The essence of individuality can be considered as a personal integrity, which is manifested in a certain attitude to the world.
The regulatory functions of education in behavioral models
(Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», 2019) Горбань, О. В.; Кравченко, О. П.; Мартич, Р. В.; Юхименко, Н. Ф.; Horban, O.; Kravchenko, O.; Martych, R.; Yukhymenko, N.
Мета. Полягає у використанні поведінкового підходу для виділення й розгляду основних функцій освіти, за допомогою яких здійснюється управління та ідентифікація нейробіологічних і соціальних систем. Методика. Автори використали міждисциплінарний підхід, зокрема, нейробіологічні, соціально-психологічні, природничо-наукові й соціологічні концепції. Міждисциплінарність методології дозволила авторам на основі поведінкового підходу виділити й розкрити регуляторні функції освіти. Важливе методологічне значення мали розробки в галузі нейрофілософіі та нейросоціологіі. У роботі автори використали методи історизму, компоративізму, аналізу, синтезу та ін. Результати. Вибір поведінкового підходу для розкриття регуляторних функцій освіти поясню ється його математичними й фізичними можливос тями моделювати широкий спектр поведінки не йробіологічних і соціальних систем. У проблемно му полі нейросоціологіі автори розглянули пове дінкові моделі, що дозволили виділити й розгляну ти три ключові функції освіти, які в ролі зовнішніх стимулів впливають на Транзитивне ядро нейробі ологічних і соціальних систем: 1. Формоутворюючу функцію, що в повній мірі розкривається в поведінковій моделі нейробіологіч ної та соціальної системи, в яких Транзитивне ядро є суть арете. Арете, як транзитивне ядро, складаєть ся із трьох екзістенціалів: розуму або нусу (νοῦς); знань або епістеми (ἐπιστήμη); техне (τέχνη). 2. Розвиваючу функцію, що регулює спрямова ність самореалізації людини. Розвиваюча функція освіти регулює особливості прояву транзитивного ядра або встановлює певний вектор виконання по ведінкової моделі нейробіологічної й соціальної системи. 3. Стабілізуючу функцію, що призводить нейро біологічні й соціальні системи до стану „глобальної стабільності“.Регуляторні функції освіти своєю кінцевою ме тою мають формування стійкої моделі індивідуаль ної поведінки. Спочатку, виступаючи як зовнішній стимул, регуляторні функції освіти з часом транс формуються в новий якісний стан – функції само регуляції. Нейробіологічні й соціальні системи на вчаються навичкам самоконтролю. Вони навча ються самостійно управляти зовнішньою діяльніс тю та своїм саморозвитком. Наукова новизна. Автори використовували по ведінковий підхід для дослідження функцій освіти. Автори встановили й розглянули три ключові функції освіти, що в ролі зовнішніх стимулів впли вають на транзитивне ядро нейробіологічних і со ціальних систем: а) формоутворювальну; б) розви ваючу; в) стабілізуючу. Практична значимість. Поведінковий підхід до зволяє моделювати широкий спектр поведінки не йробіологічних і соціальних систем: сім’ї, колекти вів, міст, цивілізації та культури. Поведінкове мо делювання соціальних процесів і поведінкових ак тів у нейросоціологіі підвищує якість управління нейробіологічних і соціальних систем. Освіта в по ведінковому моделюванні розглядається як важли вий регулятор поведінки нейробіологічних і соці альних систем, що підвищує якість управління взаємопов’язаними системами. Purpose. To use the behavioral approach to distinguish and consider the main functions of education, which are used to manage and identify neurobiological and social systems. Methodology. The authors used an interdisciplinary approach, in particular, the neurobiological, social and psy chological, natural science and sociological concepts. The interdisciplinarity of the methodology allowed the authors to identify and reveal the regulatory functions of education on the basis of the behavioral approach. Developments in the field of neurophilosophy and neurosociology were of great methodological importance. In the work the authors used the methods of historicism, comparativism, analysis, synthesis, and others. Findings. The choice of a behavioral approach for the disclosure of the regulatory functions of education is ex plained by its mathematical and physical capabilities to model a wide range of neurobiological and social systems. In the problematic field of neurosociology, the authors examined the behavioral models that allowed them to identify and consider three key functions of education that, as external stimuli, affected the transitive core of neurobiological and social systems: 1. A form-building function, which is fully disclosed in the behavioral model of the neurobiological and social system, in which the transitive core is the essence of arete. Arete, as a transitive core, consists of three existentials: mind or noos (νους –“intellect”); knowledge or episteme (ἐπιστήμη); techne (τέχνη). 2. A developing function, which regulates orientation of human self-realization. The developing function of edu cation regulates features of manifestation of a transitive core, or establishes a certain vector of execution of the behav ioral model of the neurobiological and social system. 3. A stabilizing function, which brings neurobiological and social systems into a state of “global sustainabi lity”. The regulatory functions of education have the formation of a stable model of the individual behavior as their ul timate goal. Initially acting as an external stimulus, the regulatory functions of education over time are evolving into a new qualitative state – the functions of self-regulation. Neurobiological and social systems are trained self-control skills. They learn to manage their own external activities and self-development. Originality. The authors used a behavioral approach to study the functions of education. The authors have estab lished and considered three key functions of education that, in the role of external stimuli, affect the transitive core of the neurobiological and social systems: a) formative; b) developing; c) stabilizing. Practical value. The behavioral approach allows modeling a wide spectrum of behavior of neurobiological and social systems: family, groups, cities, civilization and culture. Behavioral modeling of the social processes and behav ioral acts in neurosociology improves the quality of management of neurobiological and social systems. Education in behavioral modeling is considered as an important regulator of the behavior of neurobiological and social systems, which improves the quality of management of interconnected systems.
Динаміка функцій системи освіти в світлі нових тенденцій розвитку людини і суспільства
(Київ, 2014) Юхименко, Н. Ф.; Yukhymenko, N.
У статті систему освіти визначено як соціальний інститут, що виконує особливу функцію. Досліджено умови становлення та формування системи освіти України в період сучасності. Проаналізовано процес становлення особистості в системі освіти в умовах глобалізації. Вказано основні недоліки системи освіти в Україні та можливості їх подолання з метою реформування в особистісно-орієнтовану систему освіти, що може стати одним із ключових факторів становлення особистості в сучасному світі. The article defined the system of education as a social institution that performs a specific function. The conditions of formation and the formation of the education system of Ukraine in the period of modernity. Analyze the process of formation of the person in the system of education in the context of globalization. Indicate the main shortcomings of the education system in Ukraine and possibilities of overcoming them to reform in student- centered education system, which may be one of the key factors in the formation of identity in the modern world.
Динаміка функцій системи освіти в сучасному суспільстві
(2019) Юхименко, Н. Ф.; Yukhymenko, N.
Одним з найважливіших чинників становлення та соціалізації особистості є освіта, яка включає в себе і процес виховання. І на сучасному етапі історичного розвитку людства освіта все більше усвідомлюється як головний імператив розвитку суспільства. Це обов'язковий внесок у процес становлення та соціалізації особистості держави в інформаційному столітті.
Духовні потреби як фактор становлення діяльно-творчої особистості
(2020) Юхименко, Н. Ф.; Yukhymenko, N.
У статті здійснено спробу дослідити найбільш суттєві аспекти ролі потреб у системі самореалізації особистості через її гуманістичні параметри. Зазначено, що потреби є безпосередньою умовою поєднання власного досвіду людини та її особистісного буття з універ- сальністю життєвого досвіду людства. Визначено, що від сформованих суспільством і самим індивідом соціальних сил в структурі особистості індивіда залежить його самореалізація, самоствердження і соціальний статус. Досліджено процес формування духовних потреб особистості та виявлено їх роль у процесі становлення особистості та її самореалізації. The article attempts to investigate the most significant aspects of the role of needs in the system of self-realization of the individual through its humanistic parameters. It is noted that needs are a direct condition for the combination of personal experience of a person and his personality being with the universality of life experience of mankind. It is determined that the self-realization, self-affirmation and social status of the individual formed by the society and the individual of social forces in the structure of the individual’s personality depend on it. The process of formation of the spiritual needs of the individual is investigated and their role in the process of formation of the person and its self-realization is revealed. Personality in the socio-cultural space is defined as embodying the essential features of active people, personal independence, self-awareness of moral and legal responsibility. Formation of personality – the result of socialization. The essence of the personality of the individual can be considered the integrity of the individual, which manifests itself in a certain attitude to the world. Command and administrative style of governing the processes taking place in society, upbringing and education, which were aimed at uncritical assimilation of social experience by each individual, for many decades undermined and destroyed the initiative, enthusiasm and formed in the individual conformist psychology. Therefore, along with other acute problems, there is no less acute and urgent problem of self-education, self-transformation and self-realization. Thus, modern realities have actualized the problem of the formation of the subject and its readiness to perceive the changed conditions of life and the ability to act as an active transformative force.
Духовні потреби як фактор формування ціннісних орієнтирів особистоcті
(Лисенко М. М., 2019) Юхименко, Н. Ф.; Yukhymenko, N.
У статті здійснено спробу дослідити найбільш суттєві аспекти формування ціннісних орієнтирів особистості. Зазначено, що потреби є безпосередньою умовою поєднання власного досвіду людини та її особистісного буття з універсальністю життєвого досвіду людства. Визначено, що від сформованих суспільством і самим індивідом соціальних сил в структурі особистості індивіда залежить його самореалізація, самоствердження і соціальний статус. Досліджено процес формування духовних потреб особистості та виявлено їх роль у процесі формування ціннісних орієнтирів особистості, становлення особистості та її самореалізації. The article attempts to investigate the most essential aspects of personal values formation. It is noted that the needs are the immediate conditions that combine a person’s own experience and its personal existence with the universality of mankind’s life experience. It is determined that the self- realization, self-affirmation and social status of an individual depend on the established by society and the individual’s social forces in the structure of its personality. The process of the person’s spiritual needs formation is studied and their role in the process of personal value orientations formation, personality formation and its self-realization are revealed. It is established that the basis of a self-actualized person value system is its philosophical attitude to life, harmony with oneself and one’s inner nature. It is the national values defining the national idea that have a significant impact on individual moral development. The values orientations of a morally developed personality help it to assert itself as an active citizen of its country, to influence the historical course of events, to carry out new scientific research and discoveries, thus increasing the world importance of its state. After all, humanity has evolved from a man of skill to a man of thinking long ago, and if every person in the process of self-realization is actively involved in the development and improvement of the conditions for creativity in its state, it thus makes an invaluable contribution to the development and transformation of society around the world. But at the present stage of human development it is necessary to change the technocratic style of human thinking. Only a person of high morals can be responsible for its activities and determine the most appropriate ways and means to implement its intentions, ideas and goals, thus improving the conditions in which our society has to live today. Only a special hierarchy of values priorities can be the essence and foundation of a national idea. In the new Ukrainian society, a person should take the main place, and the state can and should establish all conditions to meet the higher needs of a person through the realization of its interests and through the manifestation of its personal position in this society.
Діалектика інтересу діяльно-творчої особистості
(Лисенко М. М., 2018) Юхименко, Н. Ф.; Yukhymenko, N.
У статті потреби визначено як основу інтересів людини. Зазначається, що інтереси, як і потреби, є рушійною силою діяльності, поведінки та вчинків людей. У теоретичному обґрунтуванні процесу самореалізації особистості питання про формування, усвідомлення і реалізацію індивідами інтересів займають важливе місце. Підкреслено, що сучасна концепція особистого інтересу є дивною сумішшю двох протилежних концепцій: кальвінівської та лютерівської – з одного боку, і концепції прогресивних мислителів, починаючи від Спінози – з іншого. Особливістю політичних інтересів зазначено те, що вони тісно пов'язані з механізмом і способами здійснення влади в суспільстві. Одним же із важливих джерел розвитку і стимулювання духовних інтересів вказано професіоналізацію у різних галузях духовної творчості. The article defines needs as the basis of human interests. It is noted that interests, as well as needs, are the driving force of the activities, behavior and actions of people. In the theoretical substantiation of the process of self-actualization of the individual, the question of the formation, realization and realization of interests by individuals occupy an important place. It is emphasized that the modern concept of personal interest is a strange mixture of two opposing concepts: the Kalvin and Lutheran - on the one hand, and the concept of progressive thinkers, starting with Spinoza - on the other.
Діяльно-творча сутність особистості та фактори її становлення
(2020) Юхименко, Н. Ф.; Yukhymenko, N.
У статті розкрито діяльно-творчу сутність особистості через реалізацію нею поставленої мети. Проблему розробки етичних норм та цінностей визначено як особливо важливу у сучасному суспільстві. Потреби, інтереси та цінності визначено як фактори становлення діяльно-творчої сутності особистості. Потреби окреслено як дієву силу, що спонукає людину проявляти певну активність з метою задоволення її. Прояв потреби тим повніший, чим чіткіше вона виражена у суспільних інтересах. In the article the active-creative essence of the person is disclosed through the realization of its goal. The probe of the development of ethical norms and values has been identified as particularly important in modern society. Needs, interests and values are defined as factors of the formation of the active and creative essence of the individual. It has been found that needs are the basis of human interests. Interests, as well as needs, are the driving force behind the activities, behavior and actions of people. Needs are defined as an effective force that prompts a person to show some activity in order to satisfy her. The manifestation of needs is more complete, the more clearly it is expressed in the public interest. The necessity of searching for new moral and value orientations is outlined. It is noted that the moral maturity of a person depends on the reality and the purpose associated with it. It was investigated that the necessity of searching for new moral and value orientations are also due to the destruction of established ethical systems, which are based on religious ideologies, customs and traditions, the crisis of rationalistic ideological systems. The problem of developing ethical norms and values in their relationship with the human social world is especially urgent today as the development of scientific and technological civilization, threatening the very existence of life on earth, requires adjustments in the value orientations of society, the motivational sphere of the individual. The need to search for new moral and value orientations is also due to the destruction of established ethical systems based on religious worldviews, customs and traditions, the crisis of rationalist worldview systems. The goal cannot be high, but today it is meager, individualistic and one that separates a person from public interests.
Концепт особистості та фактори її становлення у розумінні Г. С. Сковороди
(2019) Юхименко, Н. Ф.; Yukhymenko, N.
Становление личности раскрыто как трансцендентное стремление к свободе, личной независимости в различных сферах бытия и самосознания моральной и правовой ответственности. В философии Григория Сковороды мы выделили следующие факторы становления личности: сердце (эмоционально-волевое начало), философия (истина, определенная невидимой натурой, что является источником жизни), самопознание (ключ к познанию природы и общественного развития), «сродый труд» (достижение гармонии), процесс превращения человека из внешнего во внутреннего (что и является основной задачей). Formation of personality is revealed as a transcendental desire for freedom, personal independence in various spheres of being and self-awareness of moral and legal responsibility. In the philosophy of Gregory Skovoroda, we have identified the following factors for the formation of the individual: the heart (emotional and volitional principle), philosophy (the truth determined by the invisible nature that is the source of life), self-knowledge (the key to the knowledge of nature and social development), "similar work", (achievement harmony), the process of transforming a person from the external to the internal (which is the main task).
Кредитно-модульний курс з філософії, логіки, етики, естетики, релігієзнавства, соціології
(КСВ, 2018) Стогній, І. П.; Кравченко, О. П.; Левченко, І. М.; Левченко, Л. Ю.; Харченко, Л. М.; Юхименко, Н. Ф.; Stohnii, I.; Kravchenko, O.; Levchenko, I.; Levchenko, L.; Kharchenko, L.; Yukhymenko, N.
У навчальному посібнику з позицій сучасного осмислення філософської світової скарбниці у сукупності всіх її складових (філософії, логіки, етики, естетики, релігієзнавства, соціології) ведеться змістовне викладення матеріалу відповідно до програми з філософії та вимог Міністерства освіти та науки в напрямі Болонського процесу. У доступній і стислій формі освоїти філософські теорії, концепції, ідеї, що можуть стати основою розвитку світогляду сучасного фахівця, а також методологічним інструментарієм для студентів і аспірантів. Проаналізовані основні тенденції і напрямки розвитку світової та вітчизняної філософської думки, гуманістичний потенціал етичних, релігійних, соціологічних та естетичних вчень. Для студентів, аспірантів та викладачів вищих навчальних закладів. In the textbook on the position of contemporary comprehension of the philosophical world treasury in the aggregate of all its components (philosophy, logic, ethics, aesthetics, religion, sociology) there is a meaningful presentation of the material in accordance with the program on philosophy and requirements of the Ministry of Education and Science in the direction of the Bologna process. In an accessible and concise form, to master the philosophical theories, concepts, ideas that can become the basis for the development of the world of modern specialist, as well as methodological tools for students and postgraduates. The main tendencies and directions of development of world and national philosophical thought, humanistic potential of ethical, religious, sociological and aesthetic teachings are analyzed. For students, graduate students and teachers of higher educational institutions.
Критерії демократизації виборчого процесу
(2017) Юхименко, Н. Ф.; Yukhymenko, N.
Демократизацію виборчого процессу визначено як невід’ємною частиною загального процесу демократизації суспільства. Проаналізовано критерії демократизації Ф. Катрайта, Т.Ванханена, К. Херпфер. Вказано, що International IDEA виділяє два основних принципи: перший – суспільний контроль за прийняттям державних рішень і тими, хто їх реалізовує, другий – рівноправність громадян у здійсненні подібного контролю. Democratization of the electoral process is defined as an integral part of the overall process of democratization of society. The criteria of democratization of F. Katrait, T. Vankhanen, K. Herppfer are analyzed. It is stated that the International IDEA distinguishes between two basic principles: the first is the public control over the adoption of state decisions and those who implement them, the second - the equality of citizens in the implementation of such control.
Методологічні та ідеологічні засади формування французької системи освіти
(Київ, 2013) Юхименко, Н. Ф.; Yukhymenko, N.
У статті здійснено аналіз методологічних та ідеологічних засад, що стали підґрунтям для формування французької системи освіти. З’ясовано, що у період Відродження в освітній парадигмі було сформульовано основні світоглядні основи гуманоцентричної педагогіки, зроблено акценти на особистісному виборі, накреслено світоглядні орієнтири у освітянській діяльності. Французьке Просвітництво розкрите як таке, котрому властиві культ розуму, науки та освіти, віра у вічний прогрес, повага до мистецтва тощо. The article analyzes the methodological and ideological principles that became the basis for the formation of the French education system. It was found that during the Renaissance in the educational paradigm was formulated basic philosophical foundations of human-centric pedagogy focuses on personal choice, drawn ideological orientations in educational activities. French Enlightenment opened as such, which the peculiar cult of reason, science and education, belief in perpetual progress, respect for the art of others.
Основні функції системи освіти в радянській тоталітарній Україні
(Київ, 2012) Юхименко, Н. Ф.; Yukhymenko, N.
У статті розглядаються основні функції системи освіти в радянській тоталітарній Україні.
Роздуми про самореалізацію особистоті у філософській спадщині Г.С. Сковороди
(MDPC Publishing, 2020) Юхименко, Н. Ф.; Yukhymenko, N.
У філософії Г.С.Сковороди ми виділили такі чинники самореалізації особистості, як самопізнання, здатність до самоаналізу. «Сродність праці» у Г.С.Сковороди розкрито крізь здатність до очищення душі.
Роль виховання у процесі становлення особистості
(2017) Юхименко, Н. Ф.; Yukhymenko, N.
Особистість визначена як системна якість людського організму, основною функцією якого є народження, і підтримування в певних рамках основних характеристик потенційного соціального світу. Першочерговим завданням і метою виховання особистості має бути формування духовних і моральних її цінностей. Гуманістична функція виховання розглядається в тому, щоб створити умови, при яких особистість зможе максимально реалізувати весь свій потенціал здібностей в сучасній соціокультурній ситуації. Personality is certain as system quality of human organism, the basic function of which is birth, and maintenance in the certain scopes of basic descriptions of the potential social world. A primary concern and purpose of education of personality must be forming of its spiritual and moral values. The humanism function of education is examined in that, to create terms at which personality will be able maximally to realize all potential of capabilities in modern.
Самоідентичність людини: філософські роздуми Григорія Сковороди
(2021) Юхименко, Н. Ф.; Yukhymenko, N.
У статті здійснено філософський аналіз особливостей розуміння самоідентичності людини Г. С. Сковородою. Визначено, що людина у його розумінні розділяється на дві істоти: видиму (зовнішню) та невидиму (внутрішню людину) і проходить два народження: фізичне і духовне, таке, що показане у Біблії. Категорія «ідентичність» вказана як динамічна структура, котра трансформується протягом усього онтогенезу індивіда, проходячи низку криз і обумовлює розвиток його особистості. Ключовою у даному контексті є його концепція спорідненої праці, що приведе людину до щастя. The article presents a philosophical analysis of the peculiarities of G. S. Skovoroda's understanding of human self-identity. It is defined that a human being in his understanding is divided into two beings: visible (external) and invisible (internal person) and undergoes two births: physical and spiritual, such as it is shown in the Bible. The category of "identity" is indicated as a dynamic structure, transforming throughout the ontogenesis of the individual, undergoing a series of crises and conditioning the development of his personality. Key in this context is his concept of kinship work, which will lead a person to happiness.
Світоглядні орієнтації системи освіти Великої Британії (становлення та розвиток)
(КУТЕП, 2014) Юхименко, Н. Ф.; Yukhymenko, N.
Розглянуто основні чинники, що сприяли становленню та ефективному функціонуванню британської системи освіти. Здійснено аналіз раціоналістичного англійського Просвітництва та означено важливість переходу від теоретичних ідей, від вироблення педагогічних концепцій до створення практичної педагогічної системи. Розкрито особливості сучасної стратегії розвитку британської системи освіти з урахуванням демократизації суспільства. Studied the main factors that contributed to the creation and effective functioning of the British education system. Analysis of the English Enlightenment rationalist. Noted the importance of the transition from theoretical ideas to the development of pedagogical concepts to create practical pedagogical system. Shows the features of a modern development strategy of the British system of education based on the democratization of society.