Factors for the formation of the individual in the socio-cultural space: the meaning and purpose of life

Abstract

Relevance of research on the problem of a personality in social and cultural context in Ukraine is caused by civilizational and national conflicts in the functioning and development of new civilizations. Personality in the social and cultural space is defined as the epitome of the essential features of active people, personal independence, and awareness of moral and legal responsibility. The formation of a personality is the result of social adjustment. The essence of individuality can be considered as a personal integrity, which is manifested in a certain attitude to the world. Актуальність дослідження питань особистості у соціокультурному контексті в Україні зумовлена загальноцивілізаційними та національними суперечностями в контексті функціонування та становлення нових цивілізацій. У дослідженні особистість у соціокультурному просторі визначено як таку, що втілює в собі істотні риси активних людей, особисту незалежність, самоусвідомлення моральної й правової відповідальності. У статті зазначено, що сутність людини не співпадає з її наявним буттям, вона завжди є розвитком, подоланням теперішнього і побудовою майбутнього у відповідності з метою, планами, проектами, активною діяльністю її свідомості. І що саме свідомість – це та важлива сутнісна сила людини, яка не тільки відображає, але й творить світ. Людина може бути активною і у своїй бездіяльності, але тільки творча діяльність може бути працею. Визначено властивості, що характеризують діяльність – це насамперед завжди об’єктивовані властивості суб’єкта діяльності, перетворюючого оточуючу дійсність відповідно до своїх цілей, потреб та інтересів. Вказано, що питання про якості суб’єкта дії є актуальним для нашого сучасного суспільства: активність, цілеспрямованість, ініціативність, свідомість, організованість висуваються сьогодні на перший план характеристик особистості. Це питання найбільш важливе у галузі наукової творчості. Становлення особистості визначено як результат соціалізації. Сутністю індивідуальності особистості можна вважати цілісність особистості, що проявляється у певному ставленні до світу. Людська діяльність здійснюється в двох найбільш загальних формах – практичній та духовній. Їх відмінність полягає в предметі діяльності та її результатах. У процесі практичної діяльності (практики) відбувається перетворення природи і всього предметного, соціального середовища, в якому відбувається життєдіяльність людини. Духовну діяльність визначено як процес цілеспрямованого, систематизованого відображення дійсності, результатом якої є перетворення сфери свідомості. У сучасних умовах, як правило, це професійна діяльність. У якості її найзагальніших видів виокремлено наукове пізнання, ціннісну свідомість, цілепокладання, прогнозування й програмування. Як соціалізацію особистості запропоновано розуміти складний процес та результат засвоєння індивідом соціального досвіду і його відтворення.