Browsing by Author "Velykdan, Y."

Now showing 1 - 6 of 6

Institutional management in internationalization of Ukrainian higher education
(2021) Velykdan, Y.; Великдан, Ю.; Novak, О.; Новак, О.; Lytvyn, А.; Литвин, А.; Laun, S.; Лаун, С.
Purpose. To identify the possibilities of institutional management as an effective tool for the internationalization of Ukrainian higher education. Methodology. The authors used the method of comparative analysis, which allowed them to highlight the general characteris¬tics of institutional management, evaluate their effectiveness in the internationalization of Ukrainian higher education and con¬sider their practical use to achieve maximum results. Findings. The authors used the capabilities of institutional management to define the idea and mission of the internationaliza¬tion of Ukrainian higher education. The possibilities of Ukrainian higher education and its institutions were investigated. The results obtained were used as a basis for the development of a strategic plan for the internationalization of Ukrainian higher education. Originality. For the first time, the possibilities of institutional management have been used to define the idea and mission of the internationalization of Ukrainian higher education and develop a strategic plan for the internationalization of higher education in Ukraine. Practical value. The authors unified certain rules of institutional management for their more effective use in the internalization of Ukrainian higher education. This has increased their practical value. The possibilities of higher education in Ukraine were stud¬ied and eight key areas were identified, the development of which can ensure the quality of the internationalization of Ukrainian higher education. Мета. Встановлення можливостей інституційного менеджменту як ефективного інструменту інтернаціона¬лізації української вищої освіти. Методика. Автори використали метод порівняльного аналізу, що дозволив їм виділити загальні характеристи¬ки інституційного менеджменту, оцінити їх ефективність в інтернаціоналізації української вищої освіти й розгля¬нути їх практичне використання для досягнення макси¬мальних результатів. Результати. Автори використали можливості інститу¬ційного менеджменту, щоб визначити ідею та місію ін¬тернаціоналізації української вищої освіти. Були дослі¬джені можливості української вищої освіти та її інститу¬цій. Отримані результати були використані в якості основи для розробки стратегічного плану інтернаціона¬лізації української вищої освіти. Наукова новизна. Уперше можливості інституційного менеджменту використані для визначення ідеї та місії ін¬тернаціоналізації української вищої освіти, а також для розробки стратегічного плану інтернаціоналізації вищої освіти в Україні. Практична значимість. Автори уніфікували певні пра¬вила інституційного менеджменту для їх більш ефектив¬ного використання в інтернаціоналізації української ви¬щої освіти. Це підвищило їх практичну цінність. Були досліджені можливості вищої освіти України й виділені вісім ключових напрямів, розвиток яких здатен забезпе¬чити якість інтернаціоналізації української вищої освіти.
Активні методи навчання в педагогічній практиці української школи 20-30 роках ХХ століття
(2021) Великдан, Ю.; Velykdan, Y.
У статті здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури щодо спроби використання активних методів навчання у шкільній практиці Україні у період 20-30-х ХХ століття. Проаналізовано основні принципи політики Радянської України у галузі освіти і виховання підростаючого покоління. Доведено, що такі форми й методи навчання, як «метод проектів», «Дальтон-план», «лабораторно-бригадний метод» мали потужний потенціал на початку ХХ століття, але в свою чергу мали ряд недоліків, які безпосередньо впливали на саму організацію навчання. The article analyzes the psychological and pedagogical literature on the attempt to use active teaching methods in school practice in Ukraine in the period 20-30s of the twentieth century. The basic principles of the policy of Soviet Ukraine in the field of education and upbringing of the younger generation are analyzed. It is proved that such forms and methods of training as "project method", "Dalton plan", "laboratory-brigade method" had a strong potential in the early twentieth century, but in turn had a number of shortcomings that directly affected the organization of training .
Взаємозв’язок понятійних систем «техніка», «технологія», «культура» як проблема визначення змісту підготовки освітянина – вчителя технологій: методолого-семантичний аспект
(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Юрженко, В. В.; Yurzhenko, V.; Великдан, В.; Velykdan, Y.; Хищенко, О.; Khyshchenko, О.
На основі методологічних і семантичних пошуків зміст статті розкриває потребу визначення сенсів понять «техніка» й «технологія» в їхньому генетичному зв’язку з поняттям «культура» для осмислення змістового поля технологічної освітньої галузі й загальноосвітнього предмета «Технології». У статті аналізується історичний контекст появи термінів «техніка» й «технологія» та трактування понять на різних етапах історичного розвитку цивілізації. Розглядаються семантичні особливості використання термінологічних понять та їх зв’язок у сполученні з усталеним терміном «культура». Вивчається рядоположність, однорівневість понять «техніка» й «технологія», які є складовими частинами продуктивних сил виробництва, а також змістове навантаження термінів «техніка» й «технологія». Розглядається усталений сенсовий ряд понять «людина – наука – техніка» й «техніка – наука – виробництво – культура», оскільки кожне з них наразі співвідноситься з поняттям «технологія». У статті формується логічний висновок про те, що, розглядаючи вагомі для розвитку цивілізації та освіти поняття «техніка» й «технологія», потрібно визначитися з автентичністю перекладу їх саме як термінів. Обґрунтовується суть складного термінологічного сполучення «техніко-технологічна культура» як усталеного поняття. Дається розлоге пояснення щодо поняття «технічна культура», тому що той зміст, який завжди вкладався в нього, не відповідає нинішньому змісту словосполучення. Зазначимо, що саме поняття «культура» охоплює всі сфери життя людини. Культура – дещо зовнішнє для людини й водночас зміст її свідомості й діяльності: завжди між зовнішнім і внутрішнім, вона – предмет пошуку, фокус-проблема всесвітньо-історичного й повсякденного життя. На такому фоні поняття «культура» розглядається в контексті зв’язків словосполучення «технічна культура» з поняттям «техніка». Для того, аби зняти питання двозначності у використанні понять «техніка» й «технологія» як «об’єктно-процесуальної» складової частини змісту підготовки в технологічній освітній галузі, пропонується для використання альтернативне, компромісне понятійне словосполучення «техніко-технологічна культура». Ствердження сталих, базових, реперних понять у сфері освіти, і зокрема технологічної освітньої галузі, формуватиме в молодого покоління мотивоване й раціональне світосприйняття необхідних змін в освіті, а майбутнім учителям трудового навчання (технологій) – освітянам створить умови для обрання правильних та оптимальних підходів у розв’язанні завдань означеної освітньої галузі, насиченні її змістового поля інтегративними сенсами Нової української школи. The content of the article, based on methodological and semantic searches, reveals the need to define the meanings of such concepts as “technique” and “technology” in their genetic connection with the concept “culture” for understanding the semantic field of technological education and general subject “Technology”. The article analyzes the historical context of the emergence of the terms “technique” and “technology” and the interpretation of these concepts at different stages of historical development of civilization. The semantic features of use of these terminological concepts and their connection with the conceptual apparatus in combination with the established concept-term “culture” are considered. The orderliness, uniformity of the concepts “technique” and “technology”, which are components of the productive forces of production and the semantic load of the concepts “technique” and “technology”, are studied. The established semantic number of such concepts “Man – Science – Technology” or “Technology – Science – Production – Culture” is considered. It is quite difficult to embed such a concept as “Technology” in both. The article represents a logical conclusion that considering such important for the development of civilization and education concepts as “technique” and “technology”, it is necessary to determine the authenticity of the translation of these concepts from other languages, just as terms. The essence of the complex terminological combination “technical and technological culture” as a well-established concept is substantiated. An extensive explanation is given for the concept of “technical culture”, but the meaning that has always been invested in it, did not correspond to the current meaning of this phrase. Note that just the concept «culture» covers all areas of human life. Culture is something external to man and, at the same time, the content of his consciousness and activity: always between external and internal, it is the object of search, the focus-problem of world-historical and everyday life. Against this background, the concept «culture» is considered in the context of the connection between the phrase «technical culture» and the concept “technology”. In order to remove the issue of ambiguity in the use of the terms “technique” and “technology” as an “object-procedural” component of the content of training in technological education, an alternative, compromise conceptual phrase “technical-technological culture” is proposed. The assertion of stable, basic, benchmark concepts in the field of education and in particular in the technological educational field will form a motivated and rational worldview of the necessary changes in education, and future teachers of labor training (technology) – educators, will create conditions for choosing the right and optimal approaches, linking the tasks of the specified educational branch, saturation of its semantic field with integrative meanings of the New Ukrainian school.
Ефективність впровадження дистанційного навчання в закладах вищої освіти: виклики та перспективи
(2023) Литвин, А. Ф.; Lytvyn, A.; Великдан, Ю. В.; Velykdan, Y.; Хищенко, О. О.; Khyshchenko, O.; Кролівець, Н. І.; Krolivets, N.
Дистанційне навчання стає все більш популярним у світі і стає важливою альтернативою традиційній формі навчання, особливо в ситуаціях, пов’язаних зі зміною режиму роботи, епідеміями, війнами та іншими небезпечними ситуаціями, коли студенти та викладачі не можуть бути присутніми на лекціях та семінарах. Актуальність теми полягає в тому, що дистанційне навчання вимагає нових підходів та методів, які відрізняються від традиційної форми навчання. У зв’язку з цим, виникають різноманітні проблеми, пов’язані зі зміною ролі викладача та студента, необхідністю створення якісних онлайн-курсів, розробкою систем оцінювання, технічними питаннями та іншими аспектами. Дистанційне навчання стає актуальним і в Україні, де в рамках реформування вищої освіти пропагується активне використання інформаційних технологій та впровадження дистанційної форми навчання в зв’язку з війною. Однак, поки що, досить обмежена кількість закладів вищої освіти, що використовують дистанційні технології, а кількість студентів, які вступають на дистанційні програми, ще досить невелика порівняно з загальною кількістю студентів закладів вищої освіти. До того ж, навчальні заклади, які використовують дистанційне навчання, стикаються зі складністю забезпечення доступу до інтернету та комп’ютерної техніки для всіх студентів, а також з проблемами організації процесу в дистанційному форматі, зокрема з відсутністю безперервного доступу до викладачів, відсутністю можливості для студентів отримувати особисті консультації та зворотний зв’язок, труднощами у відстеженні прогресу та оцінюванні успішності студентів. Отже, актуальність дослідження дистанційного навчання в закладах вищої освіти в Україні полягає в необхідності зрозуміти, які фактори сприяють та перешкоджають успішному впровадженню дистанційного навчання, які нові методи та технології можуть бути використані для підвищення якості дистанційної освіти, які підходи є ефективними для забезпечення зв’язку між викладачами та студентами в онлайн-середовищі, та які інструменти можуть бути використані для оцінювання успішності студентів та забезпечення зворотного зв’язку. Дослідження даної теми є важливим для того, щоб зрозуміти, які кроки повинні бути зроблені для того, щоб покращити доступність та якість дистанційного навчання в Україні, а також для того, щоб дослідити можливості та обмеження дистанційного навчання в загальному контексті світових тенденцій у вищій освіті. Дана тема може зацікавити викладачів та студентів, дослідників в галузі освіти, а також представників вищих навчальних закладів та державних органів, які мають намір покращити якість вищої освіти в Україні та забезпечити її більш широкий доступ. Distance education is becoming more and more popular in the world and is becoming an important alternative to the traditional form of education, especially in situations related to changes in the work regime, epidemics, wars and other dangerous situations when students and teachers cannot be present at lectures and seminars. The relevance of the topic lies in the fact that distance learning requires new approaches and methods that differ from the traditional form of education. In this regard, various problems arise related to the changing role of the teacher and student, the need to create quality online courses, the development of evaluation systems, technical issues and other aspects. Distance education is also becoming relevant in Ukraine, where the active use of information technologies and the introduction of distance education in connection with the war are being promoted as part of the reform of higher education. However, so far, the number of higher education institutions using distance technologies is quite limited, and the number of students enrolled in distance programs is still quite small compared to the total number of students in higher education institutions. In addition, educational institutions that use distance learning face the difficulty of providing access to the Internet and computer equipment for all students, as well as the problems of organizing the process in a distance format, in particular, the lack of continuous access to teachers, the lack of opportunities for students receive personal counseling and feedback, difficulties in tracking progress and evaluating student performance. Therefore, the relevance of the study of distance learning in higher education institutions in Ukraine lies in the need to understand what factors contribute to and hinder the successful implementation of distance learning, what new methods and technologies can be used to improve the quality of distance education, what approaches are effective for ensuring communication between teachers and students in an online environment, and what tools can be used to assess student performance and provide feedback. Research on this topic is important in order to understand what steps should be taken to improve the accessibility and quality of distance learning in Ukraine, as well as to explore the possibilities and limitations of distance learning in the general context of global trends in higher education. This topic may be of interest to teachers and students, researchers in the field of education, as well as representatives of higher education institutions and state bodies who intend to improve the quality of higher education in Ukraine and ensure its wider access.
Організація трудової підготовки учнів початкової та середньої школи у німецьких окупаційних зонах України 1941–1944 рр.
(РВВ ІДГУ, 2021) Гончаренко, О.; Honcharenko, О.; Хищенко, О.; Khyshchenko, О.; Великдан, Ю.; Velykdan, Y.
У статті проаналізовано заходи німецьких окупаційних адміністрацій України у сфері організації системи трудової підготовки шкільної молоді. Створена німецькою окупаційною владою система освіти передбачала домінування у ній закладів професійної підготовки. Керівництву усіх німецьких окупаційних зон України довелося надавати дозволи на відкриття роботи закладів загальної середньої освіти, більшість яких становили народні школи, які надавали початкову освіту. Водночас, найбільших успіхів у цій сфері досягла адміністрація дистрикту «Галичина». Організований владою освітній процес у закладах освіти передбачав підготовку учнів до оволодіння майбутньою професією. У зв’язку із цим важливе місце у навчальному процесі відводилось трудовій підготовці учнів. В тих умовах це означало введення до навчальних планів ручної праці. Вивчення цього навчального предмету передбачало оволодіння учнями практичними навичками виготовлення виробів господарської спрямованості. Учнів навчали виготовленню предметів домашнього вжитку, сільськогосподарських знарядь праці, вони вчились виконувати операції з креслення, різання, свердління, склеювання, а також вирощувати городину, доглядати за домашньою худобою та садом. Оволодіння учнями навичок ручної праці поєднувалося тісними міжпредметними зв’язками із малюванням та кресленням, а також проходженням сільськогосподарських практикумів. The article analyzes the measures of the German occupation administrations of Ukraine in the field of organization of the system of labor training of school youth. The education system, that created by the German occupation authorities provide the dominance of vocational training institutions. The leadership of all German occupation zones in Ukraine had to issue permits for the opening of general secondary education institutions, most of which were public schools that provided primary education. At the same time, the administration of the Halychyna district has achieved the greatest success in this area. The educational process organized by the authorities in educational institutions provided for the preparation of students for mastering the future profession. In this regard, an important place in the educational process was given to the training of students. In those circumstances, this meant the introduction of manual labor in the curriculum. The study of this subject involved students mastering the practical skills of manufacturing products of economic orientation. Students were taught to make household items, agricultural tools, they learned to perform operations on drawing, cutting, drilling, gluing, as well as growing vegetables, caring for livestock and the garden. Students’ mastery of handicraft skills was combined with close interdisciplinary connections with drawing and sketching, as well as agricultural workshops.
Інформаційно-комунікаційні технології як засіб розвитку пізнавальної активності учнів 10-11 класів на уроках трудового навчання (технологій
(2022) Великдан, Ю. В.; Velykdan, Y.; Хищенко, О. О.; Hishchenko, О.; Бур’яновський, М. О.; Buryanovskyi, М.
Сьогодні перед українськими закладами освіти стоять масштабні завдання, метою яких є забезпечення високої якості загальної освіти як умови економічного розвитку країни, вихід на лідируючі позиції з рівнем освіти серед країн учасників міжнародних освітніх досліджень вже до кінця цього десятиліття. В основі Державного освітнього стандарту другого покоління, що встановлює вимоги до особистісних, метапредметних і предметних результатів освіти, лежить системно-діяльнісний підхід, який покликаний забезпечити: формування готовності випускника до саморозвитку та безперервній освіті, проектування та конструювання соціального середовища розвитку учнів у системі освіти, активну навчально-пізнавальну діяльність учнів, побудову освітнього процесу з урахуванням індивідуальних вікових, психологічних та фізіологічних особливостей учнів. Таким чином, сучасний освітній стандарт підкреслює важливість розвитку учнів через організацію особистісно-значущої діяльності. Результатом впровадження цього стандарту має стати підготовка випускника, що вміє вчитися, який усвідомлює важливість освіти та самоосвіти для життя та діяльності, здатного застосовувати отримані знання на практиці. Досягнення поставленої мети вимагає від вчителя організації навчального процесу, спрямованого на розвиток прагнення учня до пізнання та саморозвитку, що і зумовило актуальність дослідження. Навчання на уроках трудового навчання (технологій) вносить значний внесок у досягнення цілей загальної освіти, якщо воно спрямоване не тільки на формування системи трудових знань як компонента природничої картини світу, але і на розвиток учнів, їх інтелектуальне і моральне вдосконалення. Досягнення цілей уроків трудового навчання визначається пізнавальною активністю учнів, їх бажанням і здатністю до пізнання цієї навчальної дисципліни. Процес трудового навчання є складною, постійно розвиваючою системою. Комп’ютеризація трудового навчання, дозволяє полегшити доступ до інформації і скоротити час вивчення. У різних ситуаціях мультимедійні засоби навчання можуть мати різні дидактичні функціональні призначення: служити опорою (слуховий, зорової) для подальшого засвоєння учнями знань, ілюстрацією або засобом повторення і узагальнення навчального матеріалу. Учитель повинен врахувати конкретні умови навчальної роботи, вікові особливості учнів, рівень знань учнів, їх життєвий досвід і технічні можливості обладнання класу інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).Today, Ukrainian schools face large-scale tasks, the goal of which is to ensure the high quality of general education as a condition for the country’s economic development, to take a leading position in the level of education among countries participating in international educational research by the end of this decade. The basis of the State Educational Standard of the second generation, which establishes requirements for personal, meta-subject and subject-related results of education, is a system-activity approach, which is designed to ensure: the formation of a graduate’s readiness for self-development and continuous education, the design and construction of a social environment for the development of students in the education system, active educational and cognitive activity of students, construction of the educational process taking into account the individual age, psychological and physiological characteristics of students. Thus, the modern educational standard emphasizes the importance of student development through the organization of personally meaningful activities. The result of the implementation of this standard should be the preparation of a graduate who is able to learn, who is aware of the importance of education and self-education for life and work, who is able to apply the acquired knowledge in practice Achieving the set goal requires the teacher to organize the educational process aimed at developing the student’s desire for knowledge and self-development, which determined the relevance of the study. Training in labor training (technology) classes makes a significant contribution to achieving the goals of general education, if it is aimed not only at the formation of the system of labor knowledge as a component of the natural picture of the world, but also at the development of students, their intellectual and moral improvement. Achieving the goals of labor training lessons is determined by the cognitive activity of students, their desire and ability to learn this educational discipline. The process of on-the-job training is a complex, constantly developing system. Computerization of labor training makes it possible to facilitate access to information and reduce study time. In different situations, multimedia teaching aids can have different didactic functional purposes: serve as a support (auditory, visual) for further learning by students, as an illustration or as a means of repeating and summarizing educational material. The teacher must take into account the specific conditions of the educational work, the age characteristics of the students, the level of knowledge of the students, their life experience and the technical capabilities of the information and communication technology (ICT) class equipment.