Browsing by Author "Kozubenko, L."

Now showing 1 - 20 of 37

Анімалістична проблематика повістей Джека Лондона
(2021) Козубенко, Л. М.; Kozubenko, L.
У статті досліджується анімалістична проблематика повістей Джека Лондона; аналізуються особливості мистецького таланту письменника в реалізації цієї проблеми. The article examines the animalistic issues of Jack London's novels; the features of the writer's artistic talent in the implementation of this problem are analyzed.
Екзистенціалістська концепція буття людини в романах А. Камю «Сторонній», «Чума»
(2021) Козубенко, Л. М.; Kozubenko, L.
У статті досліджується екзистенціалістська концепція буття людини в романах А. Камю «Сторонній», «Чума»; аналізуються особливості мистецького таланту письменника в реалізації цієї проблеми.The article examines the existentialist concept of human existence in A. Camus's novels «The Stranger», «The Plague»; the features of the writer's artistic talent in the implementation of this problem are analyzed.
Естетика, теорія і критика літературного екзистенціалізму
(Домбровська Я. М., 2019) Козубенко, Л. М.; Kozubenko, L.
У статті розглядається проблема естетики, теорії і критики літературного екзистенціалізму. Звертається увага на те, що сучасний екзистенціалізм сприйняв ніцшеанську концепцію природи художньої творчості, в основі якої лежить теза про два головні начала духовної діяльності людини і її ставлення до життя: «діонісійське» та «аполлонівське». Третім джерелом сучасного екзистенціалізму є феноменологія Е. Гуссерля, його вчення про «чисту свідомість» і «чисту сутність». Естетичні концепції екзистенціалізму ґрунтувались на таких аксіомах, як визнання істинним індивідуальне існування людини, як необхідність орієнтації індивіда на внутрішнє «я», простір суб’єктивних бажань, як можливість пізнання «екзистенції» тільки за допомогою інтуїції. The article deals with the problem of aesthetics, theory and critique of literary existentialism. Attention is drawn to the fact that modern existentialism adopted the Nietzschean concept of the nature of artistic creativity, which is based on the thesis of two main principles of human spiritual activity and its attitude to life: “Dionysian” and “Apollonian”. The first is the spontaneous beginning, the emotional element, the primary instincts, as unconscious, which was expressed in myth creation. For F. Nietzsche it was the only way to reveal the meaning and joy of human existence. Apollo’s origin is a conscious perception of life, which subordinates everything in art to the “free” will of man. F. Nietzsche favored the divine-artistic, aristocratic Apollonian art. The third source of modern existentialism is the phenomenology of E. Husserl, his doctrine of “pure consciousness” and “pure essence”. The aesthetic concepts of existentialism were based on such axioms as the recognition of the true individual existence of a person, such as the need for an individual’s orientation towards the inner self, the space of subjective desires, as an opportunity to cognize the “existential” only through intuition. French philosopher and writer Jean Paul Sartre expressed the understanding of the individual of his contemporary society as an alienated entity, submitting alienation as a general position. Personality is eliminated from history, is subordinated to collective forms of life, economic elements, the state, and forced standards. Literary activity seemed to Sartorius as one of the few forms of expression of human activity, the most limited way of combining personality and society. J.-P. Sartre believes that the work of art, its aesthetic qualities arise when the artist treats the irreal. In the works of art there is no direct, direct reflection of reality. The connection of art to reality, in its presentation, occurs through the “ensemble of irreal objects”, real is only an aesthetic pleasure. The main idea of the aesthetics of existentialism in the work of A. Camus is to affirm the absurdity of human existence, its loss in the world of incomprehensibility of the ultimate meaning of being. Curious thought of the person, being convinced of the impossibility to penetrate the mysteries of the surrounding world, is content with the image of his chaotic variety. And here the art belongs to the decisive role. A. Camus understands works of art as an expression of renunciation of thought from self-deception.
Жанрова специфіка п’єси Г. Хоткевича «О полку Ігоревім»
(Cognum Publishing House, 2020) Козубенко, Л. М.; Kozubenko, L.
У статті досліджується жанрова своєрідність драматичного твору Г.Хоткевича «О полку Ігоревім». Жанровою специфікою історичної п’єси Г.Хоткевича є зосередження основної уваги на переживаннях героїв. Твір побудований на історичних подіях, підкріплених фольклорними, літописними та художніми джерелами, тому за жанром є історично-психологічною драмою.
Концепція «потоку свідомості» у циклі романів М. Пруста «У пошуках утраченого часу»
(2021) Козубенко, Л. М.; Kozubenko, L.
У статті досліджується концепція «потоку свідомості» у циклі романів М.Пруста «У пошуках утраченого часу»; аналізуються особливості мистецького таланту письменника в реалізації цієї проблеми. The article examines the concept of «stream of consciousness» in M. Proust's cycle of novels «In Search of Lost Time»; the features of the writer's artistic talent in the implementation of this problem are analyzed.
Концепція героя в поетичному доробку Лесі Українки та Ліни Костенко
(Домбровська Я. М., 2021) Козубенко, Л. М.; Kozubenko, L.
статті розглядається концепція героя в поетичному доробку Лесі Українки та Ліни Костенко. Звертається увага на те, що концепція героя в поезії Лесі Українки, Ліни Костенко найвиразніше виражена в образі жінки та розвитку теми її призначення, її місця у світі. Зображуючи її, поетеси акцентують на таких її рисах, як рішучість, незламність духу, а також ніжність, ласкавість, вміння розрадити і втішити. Для поетичної творчості Лесі Українки та Ліни Костенко домінантним є образ жінки не пасивно замилуваної, а енергійної, діяльної і рішучої, яка виявляє всебічний інтерес до інтелектуального пізнання та творчості. На противагу традиційним жіночим образам українського письменства, жінка у поезії Лесі Українки та Ліни Костенко прагне реалізувати себе як особистість. The article considers the concept of the hero in the poetic works of Lesia Ukrainka and Lina Kostenko. Attention is drawn to the fact that the poetic work of Lesia Ukrainka and Lina Kostenko, their public activities is a significant contribution to the establishment and development of national spiritual values, raising the national spirit, strengthening the intellectual foundations of society in totalitarian censorship and dictatorship. The work of many poets is characterized by the image of an active lyrical hero. The lyrical heroine of Lesia Ukrainka’s and Lina Kostenko’s poems demands from a person moral self-improvement, personal responsibility for his actions and for everything that happens around him, urges him to overcome himself and work, search and make mistakes, get tired and dream of tomorrow. She values in man the moment of comprehension, the moment of discovery or enlightenment, the time of moral feat, it is characterized by Nietzschean rejection of human weaknesses. The lyrical heroine of the poetic works of Lesia Ukrainka and Lina Kostenko has the courage to preserve the independence of her inner world, to realize her autonomy in the world of people and things, and to take care of her own spiritual goal and enjoy it. The secret of human existence for her is not in the very fact of life, but in the name of what it exists. The concept of the hero in the poetry of Lesia Ukrainka, Lina Kostenko is most clearly expressed in the image of a woman and the development of the theme of her purpose, her place in the world. Depicting her, the poets emphasize her traits such as determination, indomitable spirit, as well as tenderness, kindness, the ability to comfort and comfort. In the poetry of Lesia Ukrainka and Lina Kostenko there is a type of active woman of strong will, who seeks to overcome obstacles and change reality. In the works of Lesia Ukrainka, the ideal woman is mostly presented, and in the poems of Lina Kostenko – the real one, whose interests are conditioned by life. She is the bearer of traditional moral values that determine the essence of female identity – the desire to love, to be faithful. For the poetic work of Lesia Ukrainka and Lina Kostenko, the dominant image is not a woman passively in love, but energetic, active and determined, who shows a comprehensive interest in intellectual cognition and creativity. In contrast to the traditional female images of Ukrainian literature, the woman in the poetry of Lesia Ukrainka and Lina Kostenko seeks to realize herself as a person.
Концепція героя в романах Е.М. Ремарка «На Західному фронті без змін», «Повернення»
(Гельветика, 2021) Козубенко, Л. М.; Kozubenko, L.
У статті розглядається концепція героя у романах Е.М. Ремарка «На Західному фронті без змін», «Повернення». Звертається увага на те, що Романи Е.М. Ремарка – «На Західному фронті без змін» і «Повернення» – тематично пов’язані між собою подіями Першої світової війни та Веймарським періодом. В обох романах письменник розглядав Першу світову війну з точки зору «перспективи з окопу», і хоча події другого роману здебільшого розгортаються після припинення військових дій, «Повернення» – не просто продовження роману «На Західному фронті без змін», але швидше його друга частина. Хоча обидва романи містять епізоди, засновані на історичній дійсності, «На Західному фронті без змін» був написаний не в 1918 році, а в 1928-м, пройшовши актуалізацію в межах подій Веймарської республіки. Епізоди з романів Е.М. Ремарка хронологічно належать до періоду, більш ніж на десять років віддаленого від моменту написання. Навіть якщо в основі подій присутній реальний досвід, художній вимисел є основною частиною роману «На Західному фронті без змін», так само, як і в «Поверненні». Герої романів Е.М. Ремарка спочатку вірили всьому, чому їх вчили в школі, в сім’ї, про що вони читали в газетах. Однак жорстока і безглузда війна відразу розсіяла їх ілюзії, показала порожнечу і фальш пишномовнихслів про борг, справедливість, гуманізм. Але відмовляючись вірити шовіністичній пропаганді, вчорашні школярі не розуміють сенсу того, що відбувається. Їм незрозуміло, чому люди різних національностей повинні вбивати один одного. Для героїв романів німецького письменника не уявляється можливим думати тільки про себе і свою долю: вони розуміють, що поодинці не зможуть змінити цей світ. Кожен герой романів Е.М.Ремарка вистражданий ним самим, кожен герой пережив те, що пережив сам автор, кожен герой наділений думками автора, кожен герой є, перш за все, мислячою людиною. Твори письменника написані від першої особи, тому ми можемо побачити не тільки дії персонажів, а й їхнє ставлення до всього того, що відбувається. Дуже часто герої Е.М. Ремaрка знаходяться в стані лихоліття між якимись подіями – минулими і майбутніми. У романах митця кожен персонаж прагне до іншого, кращого життя, він шукає вихід, шукає підтримку для себе то в дружбі, то в роботі. Героям Е.М. Ремaрка доводиться відстоювати свою честь, свободу, любов, доводиться відстоювати те, що є для них головним у житті.The article considers the concept of the hero in the novels of EM Remark "On the Western Front without changes", "Return". Attention is drawn to the fact that the novels of E.M. Remarks - "On the Western Front without Change" and "Return" - are thematically related to the events of the First World War and the Weimar period. In both novels, the writer viewed World War I in terms of "perspectives from the trench," and although the events of the second novel largely unfold after the cessation of hostilities, "Return" is not just a continuation of the novel "On the Western Front without change", but rather its second part. Although both novels contain episodes based on historical reality, "On the Western Front without Change" was written not in 1918 but in 1928, being updated as part of the events of the Weimar Republic. Episodes from the novels of E.M. Remark’s chronologically belong to a period more than ten years away from the time of writing. Even if the events are based on real experience, fiction is the main part of the novel "On the Western Front without change", as well as in "Return". Heroes of E.M. Remark’s novels initially believed everything they were taught in school, in the family, and what they read about in the newspapers. However, the brutal and senseless war immediately dispelled their illusions, showed the emptiness and falsehood of eloquent words about duty, justice, humanism. But refusing to believe the chauvinist propaganda, yesterday's students do not understand the meaning of what is happening. They do not understand why people of different nationalities should kill each other. For the heroes of the novels of the German writer it is not possible to think only about themselves and their destiny: they understand that alone will not be able to change this world.Every hero of E.M. Remark's novels suffers by himself, every hero has experienced what the author himself has experienced, each hero is endowed with the author's thoughts, each hero is, above all, a thinking person. The works of the writer are written in the first person, so we can see not only the actions of the characters, but also their attitude to everything that happens. Very often the heroes of E.M. Remark’s are in a state of turmoil between some events - past and future. In the artist's novels, each character strives for a different, better life, he seeks a way out, seeks support for himself in friendship, then at work. Heroes of E.M. Remark’s has to defend their honor, freedom, love, have to defend what is important to them in life.
Концепція героя у романі Дж. Апдайка «Кентавр»
(Sp. z o.o. «Diamond trading tour», 2020) Козубенко, Л. М.; Kozubenko, L.
У статті досліджується концепція героя у романі Дж. Апдайка «Кентавр»; аналізується постать Джорджа Колдуела та його міфологічного аналога кентавра Хірона.
Концепція розпачу, іронії та терпіння в поетичному доробку Томаса Еліота
(Sp. z o.o. «Diamond trading tour», 2020) Козубенко, Л. М.; Kozubenko, L.
У статті досліджуються концепція розпачу, іронії та терпіння в поетичній спадщині Томаса Еліота; аналізується особливості мистецького таланту поета в реалізації цієї проблеми.
Концепція смерті і безсмертя у сонетах В. Шекспіра
(Diamond trading tour, 2019) Козубенко, Л. М.; Kozubenko, L.
У статті розглядається концепція смерті і безсмертя у сонетах В. Шекспіра; висвітлюється тема нетлінності творів мистецтва у трактуванні поета. The article deals with the concept of death and immortality in sonnets by Shakespeare; the theme of the impermanence of works of art in the interpretation of the poet is covered.
Людина і суспільство в художньому світі Ф. Кафки
(2021) Козубенко, Л. М.; Kozubenko, L.
У статті досліджується проблема людини і суспільства в художньому світі Ф. Кафки; аналізуються особливості мистецького таланту письменника в реалізації цієї проблеми.The article examines the problem of man and society in the artistic world of F. Kafka; the features of the writer's artistic talent in the implementation of this problem are analyzed.
Літературно-критичне осмислення філософської проблеми часу в сонетах В. Шекспіра
(Лукашевич О. М., 2014) Козубенко, Л. М.; Kozubenko, L.
У статті досліджується літературно-критичне осмислення філософської проблеми часу В сонетах В. Шекспіра: зазначається, що час є одним із найбільш складних і багатозначних образів в сонетах англійського митця. Завдяки цьому образові особисті почуття поета сприймаються як виявлення загальних законів розвитку і змін; акцентується увага на тому, що в сонетарії В. Шекспіра час представлений, передусім, як факт суб’єктивного людського існування, який потребує не пояснень, а прийняття, як сила, яка знаходиться поза людиною, але загрожує їй фізичним знищенням – вона строго регламентує її стан, можливості, а тому є універсальною умовою людського життя. The article examines the literary and critical understanding of the philosophical problem of time in the sonnets of Shakespeare: indicates that time is one of the most complex and multi-valued images in sonnets English artist. This image of the poet’s personal feelings are perceived as identifying general laws of development and change; focuses on the fact that the sonnets of Shakespeare is presented primarily as a subjective fact of human existence that needs no explanation, and acceptance, as a force that is out of the man, but what he threatens physical destruction – it is strictly regulates its condition, its capabilities, and therefore is a universal condition of human life.
Національні складові поеми І. Котляревського «Енеїда»
(Домбровська Я. М., 2020) Козубенко, Л. М.; Kozubenko, L.
В статті розглядаються національні складові поеми І. Котляревського «Енеїда». Цим питанням письменник у своїй поемі приділяє досить багато уваги. Для нього не існує абстрактної людини, відірваної від національної, історичної і соціальної основи. Національному елементові, який багато в чому пояснює і розкриває риси людини, як і своєрідність її психічного складу, автор «Енеїди» надає великого значення. Можна виділити такі національні складові твору І. Котляревського, як національні характери, національні проблеми, національно-художня форма, тип образності. І. Котляревський відтворює типи людей, які дуже багато зробили для слави України, змальовує ту людину, чиє національне й патріотичне почуття визначає гідність її особистості. The article deals with the national components of I. Kotlyarevsky’s poem «The Aeneid». The writer pays much attention to this issue in his poem. There is no abstract person for him, detached from the national, historical and social basis. The national element, which largely explains and reveals the human traits, as well as the peculiarity of its mental composition, the author of «Aeneidа» attaches great importance. It is possible to distinguish such national components of I. Kotlyarevsky’s work as national characters, national problems, national- artistic form, type of imagery. The Cossacks imposed on the Ukrainian national character a clear imprint of liberty and patriotism, courage and bravery. The images of the Trojans reveal in the poem «The Aeneid» the love of Ukrainian Cossacks, his patriotism. The figure of Aeneas in the work of I. Kotlyarevsky is a collective image of the Zaporozhye leader, who reproduces some national features of Ukrainian character. In the poem «Aeneidа», the national character of the Ukrainian contradicts the official, autocratic understanding of this problem. I. Kotlyarevsky in his work promotes not humility, passivity, slavery, crawling before the autocrats, and another human ideal: freedom of love, rebellion, hatred of slavery, willingness to die for their beliefs. The Ukrainian author of «The Aeneid» saw a vivid picture of the Ukrainian mentality, which is why the national character, formed in certain specific social and political circumstances, is unique and unique as the fate of the Ukrainian people, its historical development. The author of «The Aeneid» emphasizes that national character is not a conserved constant and cannot be transformed into a metaphysical unalterable set of qualities and psychic qualities given by «nature». It is a variable that depends on the variability of the social and historical conditions of the nation’s development. Starting from Virgil, travestizing his «The Aeneid», I. Kotlyarevsky gives her another ideological sound. In the scheme of the epic of the ancient Roman classic, the Ukrainian author placed a completely new social and everyday world, illuminated through the prism of the national outlook and colored by Ukrainian folk humor. I. Kotlyarevsky reproduces the types of people who have done a great deal for the glory of Ukraine, portrays the person whose national and patriotic feelings determine the dignity of his personality. The man in I. Kotlyarevsky’s «The Aeneid» appears with his national face.
Основні тенденції розвитку світової міфологічної критики у XX столітті
(Домбровська Я. М., 2017) Козубенко, Л. М.; Kozubenko, L.
У статті досліджується методологія зарубіжної міфологічної критики ХХ століття: судження англійського філолога Макса Мюллера про порівняльну міфологію; твердження Едуарда Тейлора про антропологічне походження міфів; ритуально-міфологічна концепція Джеймса Фрейзера; процес спадкоємності давніх ритуальних традицій в дослідженні Джессі Уестон; погляди Мод Бодкін на архетипи міфів та образів й глибинне символічне значення слів; твердження Вільяма Троя про значення міфу як засобу вирішення нагальних проблем особистості; погляди Нортропа Фрая на міфологічний метод аналізу і розуміння літератури. The article deals with the methodology of foreign mythological critique of the twentieth century: the propositions of the English philologist Max Müller on the comparative mythology and the origin of the ancient myths as features of the original language, leading to the personification of phenomena and the creation of images; Edward Taylor s statement about the anthropological origin of myths as an expression of the primitive, immature and rough «philosophy» of nature; the ritual-mythological concept of James Fraser in which he pays special attention to ancient magic, its varieties and methods of application, as well as explores a variety of rituals: vegetative, natural, seasonal: the ritual (ritual) is like an inspiration of the myth, and the myth serves as an explanation, justification of the rite, which is carried out; the process of continuity of ancient ritual traditions in the study of Jesse Weston in which she tries to prove that the construction of novels on the Grail corresponds to the ritual of the Babylonian Tammuz and the Egyptian Osiris and denies the Christian interpretation of the most important symbols: the Grail Cup, the List, Sword and Stone, believing that they are rooted in prehistoric day; The views of Mod Bodkin on the archetypes of myths and images and the deep symbolic meaning of the words in which she seeks to find in modern literature mythological center, created on the basis of the «royal ritual», tries to bring literature to a single original source; William Troy s statement about the significance of myth as a means of solving the pressing problems of personality and contemporary artistic creativity, in which he considered the sources of perfection of myth-critical methodology psychoanalysis, anthropology, and comparative religion; Nortrop Fry's views on the mythological method of analysis and understanding of literature. N. Fry understands the history of literature as self-development of myth. The latter is defined as the «organic center» of literature. Literature is a combination of «myths». It is similar to the combination of biological cells that make up the body. Like many other mythical critics, N. Fry tried tofind in a very broad concept of «mythology» a more specific center or «monomif», from which literature develops. As a mono of the first mortal, performing a kind of artistic «protoplasm», N. Fry calls the myth of leaving the hero in search of adventure. This myth is placed in close connection with the seasons of the year (dying-revival) and is, after all, a myth about the fulfillment of human desires, the «golden day»
Проблема екзистенції дітей і батьків у новелістиці В. Стефаника
(Домбровська Я. М., 2020) Козубенко, Л. М.; Kozubenko, L.
У статті досліджується проблема екзистенції дітей і батьків у новелістиці В.Стефаника. В. Стефаник – автор самобутніх, глибоких за змістом і мистецьки довершених соціально-психологічних новел про життя західноукраїнського селянства кінця ХІХ – початку ХХ століття. Йому належить почесне місце в історії української літератури. Новели В. Стефаника, в яких розкривається тема тяжкої долі дітей і батьків, – це згусток гніву, ненависті до гнобителів, вияв синівської любові до народу і рідного краю. В цих творах постає вихоплена з життя сумна картина зубожілого галицького села, звучить схвильована розповідь про трагічну долю близьких серцю письменника людей. Автор відтворює глибину почуттів з вражаючою достовірністю, показуючи страшні реалії жахливої життєвої дійсності. The article investigates the problem of the existence of children and parents in V. Stefanyk’s short stories. V. Stefanyk is the author of original, deep in content and artistically perfect socio-psychological novels about the life of the Western Ukrainian peasantry of the late XIX - early XX centuries. He has an honorable place in the history of Ukrainian literature. V. Stefanyk did a lot to increase the world fame of Ukrainian literature, to widely publicize its achievements abroad. The writer’s short stories were highly valued by critics for their great originality, true democracy, realism, truthfulness, social acuity, psychological depth, special lyricism, exceptional conciseness and artistic excellence. V. Stefanyk’s short stories, which reveal the theme of the plight of children and parents, are a bunch of anger, hatred of oppressors, a manifestation of filial love for the people and the native land. In these works there is a sad picture of a impoverished Galician village snatched from life, an excited story about the tragic fate of people close to the writer’s heart. The author reproduces the depth of feelings with impressive authenticity, showing the terrible realities of the terrible reality of life. In his short stories V. Stefanyk describes with great pain and quiet sadness the life and prospects of rural children: mercenary fate, work from dawn to dawn on others, complete dependence on the master, the moneylender, hungry animals, hell in the house, unhappy future. Warmly, tenderly, with deep sympathy, the writer elevates the moral qualities of the child: kindness, obedience, diligence, childlike spontaneity. The cruel world in which Stefanyk’s heroes live does not contribute to the harmonious development of the naturally healthy principles of a poor child, because the very fact of his birth is perceived as a great tragedy. In short stories about the fate of old parents V. Stefanyk reflects the pre-death state of the heroes. In reflecting this state for the writer are quite important psychology of the characters, their inner world, thoughts, experiences, dreams. The novelist subtly and perceptively recreates the flow of mental processes, transitions from one experience to another, the collision of dissimilar feelings. V. Stefanyk attaches special importance to the subconscious sphere of the psyche, which largely determines the degree of self-expression of the characters.
Проблема життєвого вибору героїв та жага до втілення «американської мрії» у романі Т. Драйзера «Американська трагедія»
(Гельветика, 2021) Козубенко, Л. М.; Kozubenko, L.
У статті розглядається проблема життєвого вибору героїв та жага до втілення «Американської мрії» у романі Т. Драйзера «Американська трагедія». Звертається увага на те, що що головний герой роману Клайд Гріфітс стоїть на роздоріжжі власних переконань і загальноприйнятих догм суспільства – рабство або панування, чесна бідність або злочинне багатство?! Клайд робить вибір на користь примарної мрії і боляче обпікається. Із проблемою вибору стикається кожен герой цього роману та доленосним він виявляється лише для Клайда Гріфітса та Роберти Олден. У ці два подібні образи автор вкладає стрімку жагу до кращого життя, робить героїв здатними на ризик заради мрії, яку кожен з них плекає у своїй душі, але її так і не судилося втілити. Занадто вже хитким є той шлях, що обирають ці двоє. Проблема життєвого вибору тісно переплітається із поняттям «американської мрії» у творі. Адже кожне своє рішення герої приймають підсвідомо, керуючись бажанням бути успішним у суспільстві. Для втілювачів такого задуму ключовим є рух до кінцевого результату і аж ніяк не морально-естетична оцінка власних дій. Аналізуючи проблему вибору через любовний трикутник між Робертою, Клайдом та Сондрою, слід розставити чіткі позиції кожної зі сторін. Роберта до нестями закохана у Клайда, переступаючи крізь власну гідність пускає його у своє життя, як коханого чоловіка із серйозними намірами. Правду кажучи, Роберта теж є жертвою американської мрії, оскільки її наміри не завжди були такими безневинними та безкорисливими. Роберта Олден дарує Клайдові розраду самотності та мить щастя. Її надмірні прояви кохання роблять із Клайда звіра, який сам загнав себе у клітку. Він стає злим на життєві обставини, на Роберту через її шантаж та бажання оженити його на собі. Дівчина не викликає у нього впевненості у завтрашньому дні, навпаки все, що вона може йому дати це злидні, поневіряння та крах мрії. Натомість Сондра Фінчлі, чарівна Сондра, викликає у Клайда бажання досягати нових висот, уявляти щасливе, стабільне майбутнє у світських колах. Вона підсвідомо робить його на крок ближчим до безтурботного, заможного життя у вищому суспільстві, у якому його прийматимуть за свого. Усі, хто оточує Клайда і складають той нещадний образ американського суспільства, який не залишає йому вибору діяти якось інакше ніж так, як колись вчиняли з ним самим. Дія кожного із факторів впливу на свідомість Клайда стала передумовою того чи іншого вибору героя. The article examines the problem of life choice of characters and the thirst for the embodiment of the "American Dream" in T. Dreiser's novel "American Tragedy". Attention is drawn to the fact that the protagonist of the novel, Clyde Griffiths, is at the crossroads of his own beliefs and the generally accepted dogmas of society - slavery or domination, honest poverty or criminal wealth ?! Clyde chooses a ghostly dream and burns painfully.Every character in this novel faces the problem of choice, and it turns out to be fateful only for Clyde Griffiths and Roberta Alden. In these two similar images, the author puts a rapid thirst for a better life, makes the characters able to take risks for the sake of a dream that each of them cherishes in his soul, but it was never destined to come true. The path chosen by these two is too shaky. The problem of life choice is closely intertwined with the concept of "American dream" in the work. After all, the heroes make every decision subconsciously, guided by the desire to be successful in society. For the implementers of such a plan, the key is the movement to the end result and not the moral and aesthetic assessment of their own actions. Analyzing the problem of choosing through the love triangle between Roberta, Clyde and Sondra, it is necessary to place clear positions on each side. Roberta is in love with Clyde, stepping over her own dignity and lets him into her life as a beloved man with serious intentions. To tell the truth, Roberta is also a victim of the American dream, because her intentions were not always so innocent and selfless. Roberta Alden gives Clyde consolation of loneliness and a moment of happiness. Her excessive displays of love make Clyde an animal that has driven itself into a cage. He becomes angry at life's circumstances, at Robert because of her blackmail and desire to marry him. The girl does not give him confidence in the future, on the contrary, all she can give him is poverty, exile and the collapse of dreams. Instead, Sondra Finchley, the charming Sondra, makes Clyde want to reach new heights, to imagine a happy, stable future in secular circles. It subconsciously makes him one step closer to a carefree, prosperous life in a higher society in which he will be taken for granted. Everyone around Clyde forms the ruthless image of American society that leaves Clyde no choice but to act differently from what he once did to himself. The action of each of the factors influencing the consciousness of Clyde became a prerequisite for a choice of the hero.
Проблема злочину і «американської мрії» у романі Джона Стейнбека «Зима незгоди нашої»
(Sp. z o.o. «Diamond trading tour», 2020) Козубенко, Л. М.; Kozubenko, L.
У cтaттi дocлiджуютьcя пpoблeмa злoчину i «aмepикaнcькoї мpiї» у poмaнi Джoгa Cтeйнбeкa «Зимa нeзгoди нaшoї»; aнaлiзуєтьcя ocoбливocтi миcтeцькoгo тaлaнту пиcьмeнникa в peaлiзaцiї цiєї пpoблeми.
Проблема митця і суспільства в романах О. де Бальзака «Втрачені ілюзії» та Джека Лондона «Мартін Іден»
(Людмила, 2019) Козубенко, Л. М.; Kozubenko, L.
У статті досліджується проблема митця і суспільства у романах О. де Бальзака «Втрачені ілюзії» та Д. Лондона «Мартін Іден»; аналізується життєва та мистецька концепція головних героїв творів. The article deals with the problem of the artist and society in the novels of O. de Balzac's "Default Illusions" and D. London "Martin Eden"; the vital and artistic concept of the main heroes of works is analyzed.
Проблема світовідчуття героя в поемі Т. Еліота «Пісня кохання Альфреда Пруфрока»
(Sp. z o.o. «Diamond trading tour», 2020) Козубенко, Л. М.; Kozubenko, L.
У статті досліджується проблема світовідчуття героя у поемі Т. Еліота «Пісня кохання Альфреда Пруфрока»; аналізується особливості мистецького таланту Т. Еліота в реалізації цієї проблеми.
Проблема часу та простору у світовому літературному процесі ХХ століття
(КСВ, 2015) Козубенко, Л. М.; Kozubenko, L.
У статті досліджується проблема часу і простору у світовому літературному процесі ХХ століття. Час і простір у художніх творах зарубіжних письменників, на відміну від реального часу і простору, завжди подаються безпосередньо через сприйняття суб’єктивної свідомості героя, автора-оповідача, «авторської маски». Кожен із них має свої просторово- часові кордони, а кожен об’єкт мови, який знаходиться в межах цієї свідомості – свої просторово-часові форми. В цих форм можуть бути найрізноманітніші відносини, які залежать від їх взаємного розташування в складній архітектоніці тексту. In the article the problem of time and space in the literary world during the twentieth century. Time and space fiction foreign writers, as opposed to real time and space, always served directly through the subjective perception of the consciousness of the hero, the author-narrator, "the author's mask." Each has its spatial and temporal boundaries, and each object language, which is within this consciousness - its space-time form. These forms can be varied relationships that depend on their relative position in the complex architectonics text.