Проблема часу та простору у світовому літературному процесі ХХ століття

Abstract

У статті досліджується проблема часу і простору у світовому літературному процесі ХХ століття. Час і простір у художніх творах зарубіжних письменників, на відміну від реального часу і простору, завжди подаються безпосередньо через сприйняття суб’єктивної свідомості героя, автора-оповідача, «авторської маски». Кожен із них має свої просторово- часові кордони, а кожен об’єкт мови, який знаходиться в межах цієї свідомості – свої просторово-часові форми. В цих форм можуть бути найрізноманітніші відносини, які залежать від їх взаємного розташування в складній архітектоніці тексту. In the article the problem of time and space in the literary world during the twentieth century. Time and space fiction foreign writers, as opposed to real time and space, always served directly through the subjective perception of the consciousness of the hero, the author-narrator, "the author's mask." Each has its spatial and temporal boundaries, and each object language, which is within this consciousness - its space-time form. These forms can be varied relationships that depend on their relative position in the complex architectonics text.