Browsing by Author "Kharchenko, L."

Now showing 1 - 20 of 36

Apuntes para la critica del discurso progresista historicamente existente
(2021) Крилова, С.; Krylova, S.; Левченко, Л.; Levchenko, L.; Сулейманова, Л.; Sulieimanova, L.; Харченко, Л.; Kharchenko, L.
From a dialectical hermeneutic methodology that discusses different ideological texts produced in particular political contexts of power, the objective of the article lies in defining a critical line that points out inconsistencies and contradictions before what generically can be defined without much conceptual precision as progressive discourse, that is: a discursive formation that brings together different social movements, civil organizations and political parties --in theory-- of frank counter-hegemonic character. It is concluded that morally the progressive discourse is not by itself bad, good, or neutral, everything will depend, ultimately, on the tastes and preferences of each person built by their cultural biases and, more specifically, in the heat of the processes of political socialization by which they have been conditioned ontologically. Therefore, rather than a critique of the historically existing progressive discourse, a review must be made of the tendentious way in which certain political actors use this discourse to validate their hegemonic interests in their context of action. In addition, in many verifiable respects this discourse can mean the justification of authoritarian practices that contravene the enjoyment and enjoyment of fundamental rights, which does not mean that the authors bet on conservative political and ideological positions.Виходячи з діалектичної герменевтичної методології, яка обговорює різні ідеологічні тексти, створені в конкретних політичних контекстах влади, мета статті полягає у визначенні критичної лінії, яка вказує на невідповідності та суперечності перед тим, що загалом можна визначити без особливої концептуальної точності як прогресивний дискурс, тобто це: дискурсивна формація, яка об’єднує різні соціальні рухи, громадські організації та політичні партії — теоретично — відвертого контргегемоністського характеру. Зроблено висновок, що з моральної точки зору прогресивний дискурс сам по собі не є поганим, хорошим чи нейтральним, все залежатиме, зрештою, від смаків і уподобань кожної людини, побудованих на її культурних упередженнях і, точніше, в розпалі процесів політична соціалізація, якою вони були зумовлені онтологічно. Тому, замість критики історично існуючого прогресивного дискурсу, необхідно переглянути тенденційний спосіб, у який певні політичні актори використовують цей дискурс для підтвердження своїх гегемоністських інтересів у контексті своїх дій. Крім того, у багатьох аспектах, які можна перевірити, цей дискурс може означати виправдання авторитарних практик, які суперечать здійсненню та реалізації основних прав, що не означає, що автори роблять ставку на консервативні політичні та ідеологічні позиції.
Concepto comunicativo-dialógico de la educación en el contexto de las discusiones filosóficas modernas
(2020) Bazaluk, O.; Svyrydenko, D.; Kharchenko, L.; Kachmar, O.; Базалук, О. О.; Свириденко, Д.; Харченко, Л. М.; Качмар, О.
The purpose of this study is to analyze the crucial role of the philosophy of education in shaping the future of man. Therefore, the study of philosophy becomes one of the main prerequisites for the entry of every young person in the general cultural world context. It is the philosophy of education that has a special mission in shaping the person of the future, as it provides future generations with successful socialization in terms of information and justification of the need for constant change in the educational system. In addition, the philosophy of education in the modern world determines the principles of values and worldviews of the man of the future, gives him an understanding of the true meaning of life. The necessity of further solution of the problem of methodology of formation of world outlook of personality of future specialist in higher educational institutions of Ukraine, systematization of theoretical and methodological approaches to formation of value orientations of future specialists, development of axiological potential of student's personality, ways of formation of planetary-space type of personality. Метою даного дослідження є аналіз вирішальної ролі філософії освіти у формуванні людини майбутнього. Тому вивчення філософії стає однією з головних передумов входження кожної молодої людини в загальнокультурний світовий контекст. Саме на філософію освіти покладається особлива місія у формуванні людини майбутнього, оскільки вона забезпечує майбутнім поколінням успішну соціалізацію в умовах інформаційності й обґрунтування необхідності постійних змін в освітній системі. Окрім того, філософія освіти в сучасному світі визначає засади ціннісно-світоглядних позицій людини майбутнього, надає їй розуміння справжнього смислу буття. Викладено необхідність подальшого вирішення проблеми методології формування світогляду особистості майбутнього фахівця у вищих навчальних закладах України, систематизації теоретико-методологічних підходів до формування ціннісних орієнтацій майбутніх фахівців, розвитку аксіологічного потенціалу особистості студента, шляхи формування планетарно-космічного типу особистості під час набуття професійних компетентностей.
Education and human capital development: from stagnation to recession in the Ukrainian economy
(2020) Харченко, Л. М.; Левченко, Л. Ю.; Левкулич, В. В.; Ханас, У. Я.; Kharchenko, L.; Levchenko, L.; Levkulych, V.; Khanas, U.
The purpose of the study is to provide the insight into the reasons for the prolonged stagnation and recession in the economy of independent Ukraine based on statistical data. The authors used the methods of descriptive statistics and logical statistics as the main research methods. In addition, the authors used comparative analysis and modeling. Based on statistical studies, the authors substantiated: the fact of long-term economic stagnation in Ukraine, which began in the year when Ukraine gained independence and has lasted to this day. The main reason for the negative scenarios in the development of the Ukrainian economy during the period of Independence is the neglect of the relationship between education, human capital and the national economy in the governance model. The results of the study can be used in governance models, as well as economic, behavioral and other models. The study actualizes the value of education and human capital, and proves its impact on the economic growth of the state. Метою дослідження є осмислення причини тривалої стагнації і рецесії економіки незалежної України на засадах статистичних даних. В якості головних методів дослідження автори використали методи описової статистики і логічної статистики. Також, автори скористалися компаративістським аналізом і моделюванням. Спираючись на статистичні дослідження, автори довели: факт довгострокової економічної стагнації в Україні, яка почалася в рік здобуття Україною незалежності і триває до теперішнього часу. Головною причиною негативних сценаріїв в розвитку економіки України за період Незалежності є нехтування зв'язком між освітою, людським капіталом і національною економікою в моделі державного управління. Результати дослідження можуть використовуватися в моделях державного управління, а також економічних, поведінкових та інших моделях. Дослідження актуалізує цінність освіти і людського капіталу, а також доводить його вплив на економічне зростання держави.
Healthy way of life as basis of the life forming
(Домбровська Я. М., 2019) Харченко, Л. М.; Kharchenko, L.
У статті здійснено соціально-філософський аналіз проблеми формування та реалізації життєвого потенціалу особистості в умовах трансформаційного суспільства. Зазначається, що суперечливими впливами на формування життєвого потенціалу особистості є стан оточуючого середовища, загальний спосіб і стиль життя, стан розвитку освіти, культури, виховання. Акцентується увага на тому, що формування здорового способу життя неможливо без відповідних освітніх технологій, які сприяють усвідомленню потреби у збереженні здоров’я та взагалі відіграють значну роль у формуванні життєвого потенціалу особистості. Тому потребує розгляду роль та місце освіти у формуванні та впровадженні життєвого потенціалу особистості. Особливу увагу приділено здоров’ю, як основній опорі життєвого потенціалу особистості. Цей феномен розглядається не лише в біологічному, але й у соціальному сенсі: здоров’я визначається як стан організму, який характеризується врівноваженістю з зовнішнім середовищем й відсутністю будь-яких хвороб. Здоров’я – це стан тілесного, душевного і соціального комфорту, який дозволяє людині діяти у відповідності з власне осмисленими цілями. Хвора людина, як правило, повноцінного життєвого потенціалу не має. In the article the social and philosophical analysis of the problem of formation and realization of the vital potential of a person in the conditions of a transformational society is carried out. It is noted that the contradictory influences on the formation of the vital potential of a person are the state of the environment, the general way of life and lifestyle, the state of education, culture and upbringing. Emphasis is placed on the fact that the formation of a healthy lifestyle is impossible without appropriate educational technologies that contribute to the understanding of the need to maintain health and generally play a significant role in the formation of personal life potential. Therefore, it is necessary to consider the role and place of education in the formation and implementation of the individual's life potential. Special attention is paid to health as the main pillar of a person's life potential. This phenomenon is considered not only in biological but also in social sense: health is defined as the state of the organism, which is characterized by equilibrium with the external environment and the absence of any diseases. Health is a state of bodily, mental and social comfort that allows a person to act in accordance with his or her own conscious goals. A sick person, as a rule, has no full life potential.
Representaciones de la prensa escrita latinoamericana sobre la invasión rusa a Ucrania en 2022
(2022) Krylova, S.; Крилова, С.; Levchenko, L.; Левченко, Л.; Manoylo, N.; Khanas, U.; Kharchenko, L.; Харченко, Л.
The way in which public opinion represents a war conflict is never neutral and, therefore, is given by the journalistic handling of such a problematic situation by the social media, always conditioned by the interests of its political agenda, so that the written press is also one of the privileged theaters of operations where the war conflict between the Russian Federation and Ukraine takes place. The objective of the research was to analyze the representations, this is (what is said, when it is said and how it is said) that certain Latin American written press of wide dissemination makes about the Russian invasion of Ukraine in 2022. Methodologically, dialectical hermeneutics and critical analysis of political discourse were used to describe the scope and meaning of the journalistic narrative on this conflict that acquires unpredictable consequences for the current world order. It is concluded that the war conflict between the aforementioned countries occupies a prominent place in the international politics section of the Latin American press. In general, support for Ukraine’s resistance and Russia’s condemnation of Russia as dangerous to the security of Europe and the Western world prevail in these media. Спосіб, у який громадська думка репрезентує воєнний конфлікт, ніколи не є нейтральним і, отже, визначається журналістським розглядом такої проблемної ситуації соціальними медіа, завжди обумовленим інтересами політичного порядку денного, так що преса також є один із привілейованих театрів бойових дій, де відбувається військовий конфлікт між Російською Федерацією та Україною. Мета дослідження полягала в тому, щоб проаналізувати уявлення (що говориться, коли говориться і як говориться), які певна широко розповсюджена латиноамериканська преса робить про російське вторгнення в Україну у 2022 році. Методологічно діалектична герменевтика та критичний аналіз політичного дискурсу були використані для опису масштабів і значення публіцистичного наративу про цей конфлікт, який набуває непередбачуваних наслідків для поточного світового порядку. Зроблено висновок, що воєнний конфлікт між вищезгаданими країнами займає чільне місце в міжнародно-політичному розділі латиноамериканської преси. Загалом у цих ЗМІ переважає підтримка опору України та засудження Росією Росії як небезпечної для безпеки Європи та західного світу.
The Philosophy of the Cosmos as the New Universal Philosophical Teaching about Being
(2018) Bazaluk, O.; Kharchenko, L.; Базалук, О. О.; Харченко, Л. М.
The authors’ understanding of neuro-programming is the result of the impact on the human brain of information and communication technology (including educational one), through which in the human brain the programs of manifestation in the ontogenesis of internal creative potentials are written. This article summarizes the history of the formation of key neuro-programming technologies of the human brain as well as proves that the changes in the society’s worldview are caused by the possibilities and quality of neuro-programming technologies that society uses. Having influence over worldview stereotypes and behaviour set by the society, neuro-programming technologies essentially ensure the national security of any state and the peaceful coexistence of states in the regions and on the planet as a whole. Using historical and philosophical methods, methods of conceptualization, systematization, modeling, etc., the authors have come to the conclusion that the modern world lies in a confrontation of security strategies, in which neuro-programming technologies play a key role. Розуміння авторами нейропрограмування є результатом впливу на людський мозок інформаційно-комунікаційних технологій (у тому числі навчальних), за допомогою яких в мозку людини написані програми прояву в онтогенезі внутрішніх творчих потенціалів. Ця стаття узагальнює історію формування ключових нейропрограмувальних технологій людського мозку, а також доводить, що зміни у світогляді суспільства зумовлені можливостями та якістю нейропрограмувальних технологій, які використовує суспільство. Маючи вплив на світоглядні стереотипи та поведінку, встановлені суспільством, технології нейропрограмування суттєво забезпечують національну безпеку будь-якої держави та мирне співіснування держав у регіонах та на планеті в цілому. Використовуючи історико-філософські методи, методи концептуалізації, систематизації, моделювання тощо, автори прийшли до висновку, що сучасний світ полягає в протистоянні стратегій безпеки, в яких ключову роль відіграють технології нейропрограмування.
Аксіологічна парадигма сучасної освіти
(Посвіт, 2020) Харченко, Л. М.; Kharchenko, L.
Трансформація філософії освіти у філософію управління знаннями є її новим виміром, інструментом створення теоретичного і прагматичного клімату для перетворення суспільства в суспільство знання, що відображає реальність і відповідає викликам XXI століття. Управління знаннями в суспільстві здійснюється через процедури збільшення ролі використання інформаційних мереж і технологій, формування нових ролей і відношень між дослідниками і практиками, створення нових форм професійного розвитку та освіти, об’єднання інтелектуального й соціального капіталу, проектування відповідної інфраструктури. The transformation of the philosophy of education into the philosophy of knowledge management is its new dimension, a tool for creating a theoretical and pragmatic climate for transforming society into a knowledge society that reflects reality and meets the challenges of the XXI century. Knowledge management in society is carried out through procedures to increase the role of information networks and technologies, the formation of new roles and relationships between researchers and practitioners, the creation of new forms of professional development and education, pooling intellectual and social capital, designing infrastructure.
Виміри людського буття в контексті глобалізованого суспільства
(Publishing House «ACCENT», 2020) Харченко, Л. М.; Kharchenko, L.
У статті розкривається сутність людини як об’єкта філософського аналізу. Розглядаються проблеми вимірів людського буття, зокрема, проблеми відчуженості, самотності, страху у екзистенційному вимірі. Особлива увага звертається на роль цінностей в житті людини та суспільства. Аналізується суспільство і місце людини в ньому, становлення нової людини через самопізнання. The article reveals the essence of man as an object of philosophical analysis. The problems of the dimensions of human existence are considered, in particular, the problems of alienation, loneliness, fear in the existential dimension. Particular attention is paid to the role of values in human life and society. Society and the place of man in it, the formation of a new man through self-knowledge are analyzed.
Григорій Сковорода про істинне щастя через призму теорії самопізнання
(Лисенко М. М., 2022) Харченко, Л. М.; Kharchenko, L.
Наукова розвідка присвячена обґрунтуванню вчення Григорія Сковороди про істинне щастя і принцип самопізнання. Сенс життя людини полягає в тому, щоб бути джерелом світла й тепла, свідомістю й сумлінням світу, перетворювати та удосконалювати все в ньому. Розкриваючи ідею єдності людини і світу, Григорій Сковорода намагається розуміти сенс життя у відношенні до його мети. Адже, щоб здобути собі свободу мислити, визначати смисл життя, знаходити в ньому радість – в цьому й полягає істинне щастя. На думку мислителя, свобода вчинку реалізувалась у пізнанні людиною своїх природжених здатностей і відповідній спорідненій діяльності. Показано глибокий зв’язок у творах Григорія Сковороди між ідеєю самопізнання, пошуками смислу життя та його реалізацією в діях і вчинках людини, оскільки сам мислитель жив, як учив.Scientific research is devoted to substantiating the teachings of Gregory Skovoroda about true happiness and the principle of self-knowledge. The meaning of human life is to be a source of light and warmth, consciousness and conscience of the world, to transform and improve everything in it. Revealing the idea of the unity of man and the world, Skovoroda tries to understand the meaning of life in relation to its purpose. After all, to gain the freedom to think, to determine the meaning of life, to find joy in it - this is the happiness of life. According to the thinker, freedom of action was realized in a person's knowledge of his innate abilities and the corresponding related activities. The deep connection in the works of Gregory Skovoroda between the idea of self-knowledge, the search for the meaning of life and its realization in human actions and deeds is shown, because the thinker himself lived as he taught.
Духовність як вимір сучасного життя людини: соціально-філософський аналіз
(Київ, 2013) Харченко, Л. М.; Kharchenko, L.
У статті розглядаються проблеми духовності як необхідної умови соціалізації людини та вимірів людського буття. Розкривається сутність людини як об’єкта філософського аналізу. Особлива увага звертається на роль цінностей в житті людини та суспільства. Аналізується суспільство і становище людини в ньому, виховання нової людини через самопізнання. Розглядається духовний світ людини – її почуття, духовні орієнтації та світогляд. Problems of spirituality as necessity condition of socialization the person and measuring of man’s existence are regarded in the articele. The essence of person as an obgect of philosophical analysis is revealed. Society and status of the person in it, upbringing of new person throngh self – cognition is analysed. Deals with spiritual wored of person – ist emotions, spiritual orientations and world ontlook. Problems of spirituality as necessity condition of socialization the person and measuring of man’s existence are regarded in the articele. The essence of person as an obgect of philosophical analysis is revealed. Society and status of the person in it, upbringing of new person throngh self – cognition is analysed. Deals with spiritual wored of person – ist emotions, spiritual orientations and world ontlook.
Екзистенціал свободи і відповідальності (соціально-філософіський вимір)
(2018) Харченко, Л.М.; Kharchenko, L.
У статті зазначається, що основним суб’єктом реалізації свободи та відповідальності є людина як особистість, оскільки відповідальність за діяльність будь-яких соціальних суб’єктів, а не лише фізичних осіб покладається на відповідальних представників цих соціальних суб’єктів. Розуміння співвіднесення свободи та відповідальності людини на різних етапах розвитку філософської думки було зумовлено особливостями комунікаційних, інституційних та соціокультурних характеристик тих епох, у які створювались відповідні історичні концепції співвіднесення свободи та відповідальності. За доби глобалізації відповідальність людини визначається зростанням впливу на поведінку людини механізмів масової комунікації, перманентною модернізацією соціальних інститутів тощо.A man as personality is he basic subject of realization of freedom and responsibility, because responsibility for activity of any social subjects, but not only physical persons, depends upon the responsible representatives of these social subjects. Content of concept of globalization – in the aspect of his influence on conditions for realization of human freedom – consists in that the effect of globalization arises up exactly then, when the fate of humanity begins to depend (let only under exceptional circumstances, but – appropriately), from the acts of single man. Understanding of correlation of freedom and responsibility of man on the different stages of development of philosophical idea was predefined the features of communication, institutional and socio-cultural descriptions of those epochs, in which the proper historical conceptions of correlation of freedom and responsibility were created. In the days of globalization responcibility of man determined by the growth of influence on the conduct of man of mechanisms of the mass communication, permanent modernization of social institutes and establishment of domination of situation of multiculturalism.
Концепт духовної цілісності особистості у філософії Григорія Сковороди
(Лисенко М. М., 2019) Харченко, Л. М.; Kharchenko, L.
У статті проаналізовано концептуальні особливості духовної цілісності особистості як основи буття людини, її самореалізації та творчої діяльності. Розглядається проблема сутності духовного життя людини та суспільства. Людина, як вважає Сковорода, є роздвоєною істотою, яка може бути дуже шляхетною, здатною на велику любов, але також здатна низько падати і бути дуже жорстокою. Звідси величезна роль і значення виховання, головною метою якого є показати людині як стати духовно цілісною особистістю. Завдяки цілісності серця людина стає результатом того, що вона думає, того, що говорить, і того, що робить. Особлива увага звертається на процеси переосмислення феномену людини, передусім у аспекті інтеграції духовного та соціального Розкрито філософські погляди українського філософа, що проявляються у свободі самовираження, в пошуках щастя, істини і пізнанні самого себе. The article analyzes the conceptual features of the spiritual integrity of the individual as the basis of human existence, its self-realization and creative activity. The problem of the essence of the spiritual life of man and society is considered. Man, according to Skovoroda, is a bifurcated creature, which can be very noble, capable of great love, but is also capable of falling low and being very cruel. Hence the enormous role and importance of education, the main purpose of which is to show man how to become a spiritually integral person. Thanks to the integrity of the heart, man becomes the result of what he thinks, what speaks, and what he does. Particular attention is drawn to the processes of rethinking the phenomenon of man, especially in the aspect of integration of the spiritual and social. The philosophical views of the Ukrainian philosopher, expressed in freedom of expression, in search of happiness, truth and knowledge of oneself are revealed.
Концепт соціальної комунікації в соціокультурному вимірі
(Baltija Publishing, 2018) Харченко, Л. М.; Kharchenko, L.
Проблеми розвитку соціальних інформаційних комунікацій, підвищення ефективності їх функціонування в соціокультурному вимірі набули особливого значення протягом останніх десятиріч. Це обумовлюється зростаючими впливами загальноцивілізаційних тенденцій до світової інтеграції, формуванням загальноцивілізаційних механізмів вирішення глобальних проблем, що постають перед людством, тощо. The problems of the development of social information communication, increasing the effectiveness of their functioning in the socio-cultural dimension have become of particular importance over the past decades. This is conditioned by the growing influence of general civilization tendencies towards world integration, the formation of general civilization mechanisms for solving global problems facing humanity, and so on.
Концепт християнської релігійності у філософії Григорія Сковороди
(Лисенко М. М., 2021) Харченко, Л. М.; Kharchenko, L.
Досліджуються особливості світогляду українського мислителя. Стверджується думка про релігійний й християнський характер світогляду Григорія Сковороди. Виділяються основні риси його релігійності, що знаходять своє підтвердження у творах і фактах біографії мислителя. Відповідно до цього, робиться висновок про філософсько-теологічний характер концепції Григорія Сковороди. Аналізується феномен християнської релігійності. Стверджується ідея, що розвиток християнської релігійності, головним чином, відбувається в межах двох традицій – східної, грекомовної й західної, латиномовної. Здійснюється аналіз історичного розвитку й виділяються головні риси обох традицій.The peculiarities of the worldview of the Ukrainian thinker are studied. The opinion about the religious and Christian character of Gregory Skovoroda worldview is affirmed. The main features of his religiosity are highlighted, which are confirmed in the works and facts of the biography of the thinker. Accordingly, a conclusion is made about the philosophical and theological nature of the concept of Gregory Skovoroda. The phenomenon of Christian religiosity is analyzed. The idea is asserted that the development of Christian religiosity mainly takes place within the framework of two traditions - Eastern, Greek-speaking and Western, Latin-speaking. The analysis of historical development is carried out and the main features of both traditions are allocated.
Концепція щастя у філософії Григорія Сковороди
(Лисенко М. М., 2017) Харченко, Л. М.; Kharchenko, L.
У статті розкривається концепція щастя Г.Сковороди як основа особистісного буття, самореалізації та творчої діяльності людини. Аналізується проблема людини, її існування. Особлива увага звертається на самопізнання як осмислення вищого закону історичного, за самою своєю суттю, буття людини, яке Г.Сковорода трактує в найзагальнішому плані. Розкрито філософські погляди українського філософа, що проявляються у свободі самовираження, в пошуках щастя, істини і пізнанні самого себе. The article deals with the concept of self-knowledge as a basis G.Skovoroda personal life, self-fulfillment and human creativity. The problem of man, his happiness and how to achieve this happiness. Particular attention is drawn to the self-understanding as a higher law of historical by its very nature of being human, which G.Skovoroda treats in a very general sense, namely as the unity of the human understanding itself, microcosm, macrocosm with. Revealed philosophies of Ukrainian philosopher, manifested in freedom of expression, in search of happiness, truth and self-knowledge.
Космічний потенціал духовного буття людини
(2019) Харченко, Л. М.; Kharchenko, L.
У статті здійснено аналіз концептуальної визначеності космічного підґрунтя людського існування. Людина розглядається як органічна і активна частина Космосу. Більше того, життєпрояви людської особистості різноманітні, вони не зводяться до якогось одного способу буттєвості. В них реалізується зв’язок людини з довкіллям, з іншими людьми, з самою собою в різних буттєвих станах і, нарешті, з Космосом в його всезагальності і всеосяжності. Останній зв’язок здійснюється на духовному рівні у вигляді пізнання і інших духовних форм. The article analyzes the conceptual certainty of the cosmic basis of human existence. Man is considered as an organic and active part of the Cosmos. Moreover, human personality manifestations are various, they are not reduced to any one way of being. They realize the connection of a man with the environment, with other people, with himself in different being states and, finally, with Cosmos in its universality. The last connection is carried out at the spiritual level in the form of knowledge and other spiritual forms. The author focuses on the fact that the spirit is the space in which the human personality is formed as a spiritual being. Spirit, in turn, is associated with the cosmic existence of man, because it is a specific formation, which accumulates the spiritual energy of mankind, above its manifestation, through which the process of self-development of the Cosmos is carried out. Thus, there's a lot of evidence of human cosmic origin and cosmic connections. By space in this case, we mean the universe, what is beyond it, including the latter as part of it. This world of space is represented by science as a set of galaxies, star clusters, processes of transformation of one material state into another. And only the ability of an individual to assert himself under any conditions makes a human being a real beginning of human existence. It is potentially contained in the cosmic origin of man, but it is realized by him in the personal space between and non-existence.
Кредитно-модульний курс з філософії, логіки, етики, естетики, релігієзнавства, соціології
(КСВ, 2018) Стогній, І. П.; Кравченко, О. П.; Левченко, І. М.; Левченко, Л. Ю.; Харченко, Л. М.; Юхименко, Н. Ф.; Stohnii, I.; Kravchenko, O.; Levchenko, I.; Levchenko, L.; Kharchenko, L.; Yukhymenko, N.
У навчальному посібнику з позицій сучасного осмислення філософської світової скарбниці у сукупності всіх її складових (філософії, логіки, етики, естетики, релігієзнавства, соціології) ведеться змістовне викладення матеріалу відповідно до програми з філософії та вимог Міністерства освіти та науки в напрямі Болонського процесу. У доступній і стислій формі освоїти філософські теорії, концепції, ідеї, що можуть стати основою розвитку світогляду сучасного фахівця, а також методологічним інструментарієм для студентів і аспірантів. Проаналізовані основні тенденції і напрямки розвитку світової та вітчизняної філософської думки, гуманістичний потенціал етичних, релігійних, соціологічних та естетичних вчень. Для студентів, аспірантів та викладачів вищих навчальних закладів. In the textbook on the position of contemporary comprehension of the philosophical world treasury in the aggregate of all its components (philosophy, logic, ethics, aesthetics, religion, sociology) there is a meaningful presentation of the material in accordance with the program on philosophy and requirements of the Ministry of Education and Science in the direction of the Bologna process. In an accessible and concise form, to master the philosophical theories, concepts, ideas that can become the basis for the development of the world of modern specialist, as well as methodological tools for students and postgraduates. The main tendencies and directions of development of world and national philosophical thought, humanistic potential of ethical, religious, sociological and aesthetic teachings are analyzed. For students, graduate students and teachers of higher educational institutions.
Пізнання та закономірності його розвитку (філософський аналіз)
(Лукашевич О. М., 2012) Рубан, А. О.; Харченко, Л. М.; Ruban, A.; Kharchenko, L.
У статті аналізується еволюція філософських уявлень про пізнання. Розкриваються закономірності розвитку пізнання та його вплив на формування людини через самопізнання. Особлива увага звертається на формування світогляду як однієї з форм свідомості людини. Розглядаються основні принципи, на яких ґрунтується сучасна наукова гносеологія. The paper analyzes the evolution of philosophical ideas about knowledge. Reveal patterns of development of knowledge and its influence on the person through self-knowledge. Particular attention is drawn to the formation of the world as a form of consciousness. The basic principles that underlie modern scientific epistemology.
Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури
(Cognum Publishing House, 2019) Харченко, Л. М.; Kharchenko, L.
У статті аналізується еволюція філософських уявлень про пізнання. Розкриваються закономірності розвитку пізнання та його вплив на формування людини через самопізнання. Особлива увага звертається на формування світогляду як однієї з форм свідомості людини. Розглядаються основні принципи, на яких ґрунтується сучасна наукова гносеологія. The paper analyzes the evolution of philosophical ideas about knowledge. The patterns of development of cognition and its influence on the person formation through self-cognition are revealed. Particular attention is drawn to the formation of the worldview as a form of consciousness. The basic principles that underlie modern scientific epistemology are considered.
Пізнання як предмет філософського аналізу
(Slovo/WORD, 2018) Харченко, Л. М.; Kharchenko, L.
У статті аналізується еволюція філософських уявлень про пізнання. Розкриваються закономірності розвитку пізнання та його вплив на формування людини через самопізнання. Особлива увага звертається на формування світогляду як однієї з форм свідомості людини. Розглядаються основні принципи, на яких ґрунтується сучасна наукова гносеологія. The paper analyzes the evolution of philosophical ideas about knowledge. The patterns of development of cognition and its influence on the person formation through self-cognition are revealed. Particular attention is drawn to the formation of the worldview as a form of consciousness. The basic principles that underlie modern scientific epistemology are considered.