Концепт духовної цілісності особистості у філософії Григорія Сковороди

Abstract

У статті проаналізовано концептуальні особливості духовної цілісності особистості як основи буття людини, її самореалізації та творчої діяльності. Розглядається проблема сутності духовного життя людини та суспільства. Людина, як вважає Сковорода, є роздвоєною істотою, яка може бути дуже шляхетною, здатною на велику любов, але також здатна низько падати і бути дуже жорстокою. Звідси величезна роль і значення виховання, головною метою якого є показати людині як стати духовно цілісною особистістю. Завдяки цілісності серця людина стає результатом того, що вона думає, того, що говорить, і того, що робить. Особлива увага звертається на процеси переосмислення феномену людини, передусім у аспекті інтеграції духовного та соціального Розкрито філософські погляди українського філософа, що проявляються у свободі самовираження, в пошуках щастя, істини і пізнанні самого себе. The article analyzes the conceptual features of the spiritual integrity of the individual as the basis of human existence, its self-realization and creative activity. The problem of the essence of the spiritual life of man and society is considered. Man, according to Skovoroda, is a bifurcated creature, which can be very noble, capable of great love, but is also capable of falling low and being very cruel. Hence the enormous role and importance of education, the main purpose of which is to show man how to become a spiritually integral person. Thanks to the integrity of the heart, man becomes the result of what he thinks, what speaks, and what he does. Particular attention is drawn to the processes of rethinking the phenomenon of man, especially in the aspect of integration of the spiritual and social. The philosophical views of the Ukrainian philosopher, expressed in freedom of expression, in search of happiness, truth and knowledge of oneself are revealed.