Browsing by Author "Demuz, I."

Now showing 1 - 20 of 64

Polish «great emigration» of 1831 – 1870: transformation of ideological and outlook foundations of liberation movement
(Дрогобицький ДПУ ім. Івана Франка, 2019) Демуз, І. О.; Петришин, Л.; Demuz, I.; Petryshyn, L.
The purpose of the article is the attempt to study the influence of the «great emigration» of 1831 – 1870 on the transformation processes of the main ideological and outlook foundations and the organizational forms of the Polish national liberation movement, as well as to outline the key so- cial and socio-political circumstances of the Polish emigrant environment life in Western Europe. The research methodology is based on the principles of historicism, systematicity, scientificity, verification, an authoritative objectivity, a moderate narrative constructivism, an anthropological approach, as well as special historical (historical-genetic, historical-typological, historical-systemic) methods. The scientific novelty is that for the first time in the Ukrainian historical science the transformation process of the main ideological and philosophical foundations of the liberation movement of the «great Polish emigration» period of 1831 – 1870 has been substantiated. Conclusions. For almost four decades, Pol- ish «great emigration» had undergone an internal transformation; its social and political programmes have evolved; its main problem was the struggle for the national liberation and democratic social change. The analysis of the historical and political aspects of the Polish «great emigration» emergence in 1831 – 1870 and the peculiarities of its justification for the Poles' desire to struggle for a national freedom, a public liberation, the aspiration for independence, lead to the conclusion that the Polish «great emigration» contributed to the spread of a national liberationdemocratic ideas. Мета дослідження полягає насамперед у спробі дослідити вплив «великої емі- грації» 1831 – 1870 рр. на процеси трансформації головних ідейно-світоглядних засад та орга- нізаційних форм польського національно-визвольного руху, а також окреслити ключові соціальні та суспільно-політичні обставини життя польського емігрантського середовища у Західній Європі. Методологія дослідження опирається на принципи історизму, системності, науко- вості, верифікації, авторської об’єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, антропологічний підхід, а також спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-типо- логічний, історико-системний) методи. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в україн- ській історичній науці обґрунтовано процес трансформації головних ідейно-світоглядних засад визвольного руху періоду «великої польської еміграції» 1831 – 1870 рр., акцентовано на прагненні до боротьби за національну свободу, суспільне визволення, незалежність. Висновки. Упродовж майже чотирьох десятиліть польська «велика еміграція» зазнавала внутрішньої трансформа- ції, еволюціонували її суспільні та політичні програми, її основною проблемою була боротьба за національне визволення і демократичні суспільні зміни. Дослідження історико-політичних ас- пектів виникнення польської «великої еміграції» 1831 – 1870 рр. та особливостей обґрунтування нею прагнення поляків до боротьби за національну свободу, суспільне визволення, прагнення до незалежності, дає підстави зробити висновок, що польська «велика еміграція» сприяла поши- ренню демократичних ідей про національне визволення.
Reference books from history of scientific societies of Ukraine of XIX – early XX centuries as output of analytical and synthetic processing of primary documents
(2016) Демуз, І. О.; Demuz, I.
У статті проаналізовано віднайдені довідкові видання з історії наукових товариств України ХІХ – початку ХХ ст.; визначено типологію даних видань й акцентовано увагу на тому, що ця література – продукт аналітико-синтетичної переробки документної інформації. Встановлено, що на сьогоднішній день видрукувано різноманітні довідники, покажчики, словники, енциклопедичну літературу, бібліографічні видання (універсальні, галузеві, тематичні, персональні, біобібліографічні, краєзнавчі), науково-допоміжні бібліографічні покажчики з переліками літератури. Доведено, що в подальшому перспективним напрямом залишається видання вичерпних систематичних покажчиків різногалузевих наукових товариств Російської та Австро-Угорської імперій (України), особливо в галузі точних і природничих наук. Певну прогалину довідково-бібліографічного характеру повинні заповнити також систематизовані покажчики літератури про наукові товариства ХІХ – початку ХХ ст. The article analyzed rediscovered reference books from the history of the scientific societies of Ukraine of the XIX – early XX centuries; it is defined a typology of these books and emphasized on the fact that this kind of literature is an output of analytical and synthetic processing of documentary information. It is determined that nowadays there are a variety of reference books, indexes, dictionaries, encyclopedic literature, bibliographical publications (general, sectoral, thematic, personal, bibliographical, regional), scientific-auxiliary bibliographical indexes with references. It is proved that in future a progressive direction will be a publication of comprehensive systematic indexes of the different field scientific societies of Russian and Austro-Hungarian empires (Ukraine), especially, in the field of Exact and Natural Sciences. Some bibliographical and reference gap must be filled with the systematic indexes of the literature about the scientific societies of the XIX – early XX centuries.
Аналітико-синтетична переробка документної інформації
(Домбровська Я. М., 2016) Демуз, І. О.; Demuz, I.
У навчально-методичному посібнику викладено матеріали навчальної дисципліни «Аналітико-синтетична переробка документної інформації». Посібник допоможе студентам самостійно опрацювати навчальний матеріал дисципліни. Представлено короткий курс лекцій, тематику семінарських занять, запропоновано методичні рекомендації для підготовки до індивідуальних занять і самостійної роботи студентів. Подано тематику рефератів та курсових робіт з дисципліни, список рекомендованої літератури до курсу. Для викладачів і студентів вищих навчальних закладів.
«Благодійне товариство з видання загальнокорисних і дешевих книг» (1898-1918 рр.): громадсько-політичні, економічні й історичні брошури, художня і навчальна література
(2017) Демуз, І. О.; Demuz, I.
У статті розглянуто видавничу діяльність «Благодійного товариства з видання загальнокорисних і дешевих книг» протягом 1898-1918 рр. Проаналізовано видрукувані товариством брошури та книги громадсько-політичного, економічного й історичного змісту, художня література та шкільні підручники. Визначено авторський склад зазначених видань: В. Доманицький, Д. Дорошенко, Б. Грінченко, М. Грінченко, М. Грушевський, С. Єфремов, К. Квітка, Г. Коваленко, М. Комаров, О. Кониський, М. Левицький, О. Лотоцький, Є. Чикаленко та ін. Особливу увагу приділено питанню видання Благодійним товариством окремих творів Т. Шевченка та повного «Кобзаря» під редакцією В. Доманицького. Встановлено, що видання товариства належали до науково-популярних, функціональним призначенням яких було розповсюдження і популяризація ідей та знань, що мали потенційну можливість впливати на формування наукового світогляду широких верств населення. Не менш важливою була й культурологічна функція науково-популярної книги, що полягала в передачі новим поколінням українців духовних традицій, морально-естетичних цінностей, а також залучення масового читача до естетики наукового пошуку. The article studies the publishing activities of «Charitable Society for Publication of Generally Useful and Cheap Books» during 1899-1918. It is analyzed the society’s brochures and books of social and political, economic and historical content, fiction and school books. It is defined the body of authors of these publications: V. Domanytskyi, D. Doroshenko, B. Hrinchenko, M. Hrinchenko, M. Hrushevskyi, S. Yefremov, K. Kvitka, H. Kovalenko, M. Komarov, O. Konyskyi, M. Levytskyi, O. Lototskyi, Y. Chykalenko and others. Special attention was paid to Charitable Society’s edition of certain works of T. Shevchenko and the complete «Kobzar» under the editorship of V. Domanytskyi. It is studied that the publications of Charitable Society belonged to popular scientific publications, functional purpose of which was, distribution and promotion of ideas and knowledge that had capability to influence the scientific outlook of a wide range of people. The cultural function of popular scientific books was equally important and transferred spiritual traditions, moral and aesthetic values to the new generations of Ukrainians and it attracted a general reader to the aesthetics of scientific search.
Внесок Української Національної Ради в Петрограді у справу допомоги біженцям і виселенцям під час Першої світової війни
(2017) Демуз, І. О.; Demuz, I.
У статті проаналізований внесок Української Національної Ради в Петрограді - повноважного представницького органу Української Центральної Ради в столиці Росії, утвореного після Лютневої революції 1917 р. під головуванням О. Лотоцького та П. Стебницького - у справу допомоги біженцям і виселенцям з Галичини, Волині та Холмщини під час Першої світової війни. Оприлюднено окремі листи виселенців з України (зокрема, ректора Львівської духовної семінарії, священика, доктора богослов'я Осипа Боцяна, голови Української ради у м. Ташкенті В. Розвадовського, доцента університету і професійної гімназії в м. Станіславів І. С. Дем'янчука та ін.), що надходили на адресу Української Національної Ради. The article analyses the contribution of Ukrainian National Council in Petrograd - plenipotentiary representative body of Ukrainian Central Rada in the capital of Russia, created after the February Revolution in 1917 under the heading of O. Lototskyi and P. Stebnytskyi - in the facility of helping refugees and evictees from Galicia, Volyn and Kholmshchyna during the First World War. Individual letters of evicts from Ukraine have been published (in particular the rector of the Lviv theological seminary, the priest, the doctor of theology OsipBotsian, the chairman of the Ukrainian Council in Tashkent (Republic of Uzbekistan) V. Rozvadovsky, the assistant professor of the university and the professional gymnasium in Stanislaviv I. S. Demianchuk, etc.), which came to the address of Ukrainian National Council. There were analyzed lists of Galician settlers, which had to live in Tashkent, on the Russian territory (in Rostov-on-Don, Buinsk (Symbirian province), in Voronizh, Kazanska, Enyseiska and other provinces). It was proved, that in the period of functioning of Ukrainian National Council (spring - summer 1917) the help to refugees and evictees from Galicia, Volyn and Kholmshchyna was focused in the frame, allocated by researchers (L. Zhvanko) second stage of the solution of the refugee problem - preparing to reevacuation, initiated in times of Ukrainian National Council. The practical contribution of Ukrainian National Council in Petrograd was in the collection of statistical information about evictees, submission to higher government institutions of appeals and petitions regarding the improvement of their living conditions and providing of material assistance, returning them to the territory of Ukraine, appealing to charitable organizations and patronage volunteers requesting assistance to war prisoners and evictees, involvement in law-making practice, directed to facilitating the fate of this social category.
Громадсько-наукові товариства як невід’ємна складова наукового простору України
(2017) Демуз, І. О.; Demuz, I.
У статті розкрито роль громадсько-наукових товариств у науковому просторі сучасної України. З’ясовано засадничі дефініції теми – «наукове товариство», «громадське об’єднання», «науковий простір». Розглянуто окремі з існуючих у спеціальній літературі класифікації громадських об’єднань за різними критеріями, процедуру типологізації громадсько-наукових об’єднань. Проаналізовано чинну законодавчу базу, що регулює діяльність сучасних громадсько-наукових організацій. Запропоновано класифікацію зазначених осередків за галузями знань (функціонально-дисциплінарним принципом); організаційно-правовою формою (організаційно-управлінським принципом); віковим принципом; територіальною ознакою. Наголошено на тому, що наукові товариства – специфічний вид громадських об’єднань України, що потребує особливих теоретико-методологічних підходів щодо їх типологізації й аналізу, адже наука є відносно автономною підсистемою суспільства. The article reveals the role of public-scientific societies in the scientific space of modern Ukraine. The basic definitions of the topic – «scientific company», «public association», «scientific space» – are found out. Some of the existing classifications of public associations in the special literature according to various criteria (V. Bebyk, A. Prygozhyna, L. Loiko), the procedure of typology of socio-scientific societies proposed by V. Savchuk are considered. The author analyzes the current legislative framework that regulates the activities of modern socio-scientific organizations, in particular the Laws of Ukraine «On Public Associations» and «On Scientific, Scientific and Technical Activity». The classification of these centers is proposed for: 1) branches of knowledge (functional and disciplinary principle) – in accordance with the generally accepted typology of the main blocks of scientific disciplines – natural, technical, socio-humanitarian; 2) organizational-legal form (organizational and management principle): scientific associations, unions, foundations, missions, leagues, public academies of sciences; 3) age principle: adult societies, youth societies (scientific societies of students (cadets, students), postgraduates, doctoral students and young scientists); 4) territorial basis: local (regional), all-Ukrainian, international. It is emphasized that scientific societies are a specific type of public associations of Ukraine, which requires special theoretical and methodological approaches to their typology and analysis, since science is a relatively autonomous subsystem of society. Scientific societies are social groups of scientists who work in one subject or problem industry and are united by a unified understanding of the objectives of research and methods, certain standards of the results obtained and related to each other system of scientific communications. The most important function of the scientific society is the constitution of new scientific knowledge, which confirms its identification and perception by the scientific community based on the dominant paradigm or research program in it. The formation and development of the scientific society is supported by mechanisms of competition, communication, relationships with other communities, culture, economy, state or society. According to Braudel, life is conducted on the Mediterranean: people travel, fish, fight wars, and drown in its various contexts. And the sea articulates with the plains and islands. Life on the plains is diverse and complex; the poorer south is affected by religious diversity (Catholicism and Islam).
Державний видавничий сектор України: проблеми та перспективи розвитку
(ДВНЗ "ПХДПУ імені Григорія Сковороди", 2017) Демуз, І. О.; Demuz, I.
У статті проаналізовано становище видавництв і видавничих організацій державної форми власності в Україні. Вказано на видавництва, що знаходяться у підпорядкуванні Державного комітету телебачення і радіомовлення України та інших державних установ. Охарактеризовано труднощі, з якими стикаються зазначені видавництва: відсутність гарантованих замовлень на випуск соціально важливих видань, необхідність проведення тендерних процедур, зокрема на придбання паперу й поліграфічні послуги, складнощі в оподаткуванні видавничої діяльності. Виділено проблеми функціонування державних видавництв: незадовільний фінансово- економічний стан, заборгованість з виплати заробітної плати, труднощі з орендою і придбанням приміщень, недотримання повною мірою норм Закону України «Про обов’язковий примірник документів», направленого на формування статистичного обліку видань країни. Проаналізовано статистику випуску книжкової продукції державними видавництвами протягом останніх років; узагальнено динаміку видань за назвами і тиражами. Констатовано, що вітчизняні видавництва державної форми власності дають непогані показники видавничої продукції за назвами, що складає в середньому четверту частину усіх видань України (за тиражами державні видавництва значно поступаються організаціям інших форм власності). Акцентовано увагу на оптимізації діяльності державних видавництв України та можливих перспективах їхнього розвитку. In the article was analyzed the situation in publishing houses and organizations of state-owned legal entity in Ukraine. There was pointed at publishing houses, which are in order of State broadcasting committee of Ukraine and others national institutions. There were characterized difficulties that face giving publishing houses: the absence of guarantee orders for edition of social important publications, the necessity of carrying of tender procedures, in particular, for buying the paper and printing service, difficulties in taxing of publishing. There were detached problems of functioning of national publishing houses: unsatisfying economic situation, backdated salaries, difficulties with rent, inobservance of law of Ukraine «About compulsive document samples», directed to forming of statistic list of national publications. There was analyzed statistic of publication of bookwork by national publishing houses in recent years; summarized the dynamics of publications by title and printing run. There was noted, that national publishing houses of state-owned legal entity give good results of printed output by titles, that constitutes a quarter of all publications of Ukraine (by printing runs national publishing houses are inferior organizations of other form of property). The attention was paid on optimization of activity of national publishing hiuses of Ukraine and possible perspective of their development.
Довідково-інформаційні фонди
(Домбровська Я.М., 2016) Демуз, І. О.; Demuz, I.
У навчально-методичному посібнику викладено матеріали навчальної дисципліни «Довідково-інформаційні фонди». Представлено лекційний матеріал, запропоновано методичні рекомендації до практичних та індивідуальних занять, самостійної роботи студентів. Подано орієнтовний перелік тестових завдань, тематику рефератів до курсу, список рекомендованої літератури. Для викладачів і студентів вищих навчальних закладів.
Документаційне забезпечення діяльності державних установ
(Домбровська Я. М., 2018) Демуз, І. О.; Demuz, I.
У навчально-методичному посібнику викладено матеріали навчальної дисципліни «Документаційне забезпечення діяльності державних установ». Представлено лекційний матеріал, запропоновано методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи студентів. Подано орієнтовний перелік тестових завдань, тематику рефератів до курсу, список рекомендованої літератури. Для викладачів і студентів вищих навчальних закладів.
Діяльність Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові (кінець ХІХ – початок ХХ ст.): сучасна вітчизняна історіографія
(Лукашевич О. М., 2014) Демуз, І. О.; Demuz, I.
У статті проаналізовано сучасну вітчизняну історіографію діяльності Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.; виділено основні історіографічні акценти у дослідженні даної теми. Основними методологічними засадами та підходами, на основі яких нам вдалося реконструювати процес прирощення знань з історії НТШ на сучасному історіографічному етапі, були принципи історизму, об’єктивності, системності, всебічності, методи історіографічного аналізу та синтезу розвитку знань, наративний метод, метод інтерпретації, метод критики історіографічних джерел тощо. Відзначено, що сучасними вітчизняними науковцями проведено значну роботу щодо відшукання нових матеріалів і джерел з історії розвитку НТШ; переосмислено значення і роль наукового товариства як у загальних процесах українського національного відродження, так і становлення національної системи науки; більшість сучасних дослідників схиляються до думки, що даний осередок у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. набув статусу неофіційної академії, а українська академічна наука на західноукраїнських землях веде тяглість саме від цієї інституції. Встановлено, що на сучасному етапі розвитку історичної науки дослідниками вивчено загальну історію осередку, передумови виникнення НТШ, його структуру, фінансове становище, видавничу діяльність, наукову роботу, функціонування бібліотеки і музею; прослідковано процес створення секцій товариства, а також комісій; частково досліджена співпраця НТШ з закордонними науковими установами й організаціями; вивчено внесок товариства у становлення українознавчих досліджень, розвиток української мови, видавничу та поліграфічну справу, а також частково й у інші наукові галузі: медицину, право, природознавство тощо; написано ряд статей про діяльність найвизначніших репрезентантів НТШ – М. Грушевського, І. Франка, В. Гнатюка, І. Горбачевського, І. Огієнка, І. Кревецького, М. Кордуби, В. Дорошенка, здійснено розгляд їхньої практичної та наукової діяльності; представлено детальну бібліографію «Записок НТШ». This paper examines the current national historiography of the Scientific Society of Taras Shevchenko in Lviv in late XIXth – early XXth centuries; the main historiographical emphases in the research of the topic have been highlighted. The main methodological principles and approaches on which we were able to reconstruct the process of knowledge increment on the history of the Shevchenko Scientific Society in the modern historiographical stage were the principles of historicism, objectivity, consistency, comprehensiveness, historiographical methods of analysis and synthesis of knowledge, narrative method, interpretation, method of historiographical sources criticism etc. It is noted that modern native scientists conducted considerable work on finding new materials and sources on the history of the Shevchenko Scientific Society; the meaning and role of scientific societies in the common process of Ukrainian national revival and the establishment of a national system of science were reinterpreted; most modern scholars tend to believe that this focus in the late XIXth – early XXth centuries acquired the status of informal academy, and Ukrainian academic science at Western is just the continuity of the institution. It has been found that at the present stage of historical science development the researchers studied general history of the society, preconditions of the Shevchenko Scientific Society origin, its structure, financial position, publishing, research work, the operation of the library and museum; the process of creating sections of society and commissions have been found; the Shevchenko Scientific Society cooperation with foreign research institutions and organizations has been partly investigated; the contribution of the society to the formation of Ukrainian Studies, Ukrainian language development, publishing and printing business, partly in other scientific fields: medicine, law, science etc. has been studied; several articles on the activities of the most prominent representatives of the Shevchenko Scientific Society – M. Hrushevsky, I. Franko, V. Gnatuk, I. Gorbachevsky, I. Ogienko, I. Krevetsky, M. Kordub, V. Doroshenko – have been written, their practical and research activities have been considered; the detailed bibliography of «Notes of the Shevchenko Scientific Society» are represented.
Діяльність природничих товариств російської імперії ХІХ – початку ХХ ст. у висвітленні радянських дослідників
(РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2014) Демуз, І. О.; Demuz, I.
У статті проаналізовано віднайдені автором публікації радянського періоду, що висвітлюють діяльність природничих товариств Російської імперії ХІХ – початку ХХ ст. In the article the author analyzes founded by herself publications of the soviet period, that highlight the activity of natural societies of the Russian Empire of the ХІХth – early ХХth centuries.
Діяльність Українського наукового товариства у Києві у фокусі вітчизняних досліджень: зміна методологічних підходів і парадигм
(Лукашевич О. М., 2015) Демуз, І. О.; Demuz, I.; Шпильовий, І. М.; Shpylovyi, I.
The article analyze the national historiography of the ХХth – early ХХІth centuries and information about the Ukrainian Scientific Society activity, functioning in Kyiv in 1907-1921 as an independent public scientific association of academic type, subsequently having entered (in 1921) in the Ukrainian Academy of Sciences. The main historiographical accents in the study of the theme were highlighted. It was established that the pre-Soviet publications about the Ukrainian Scientific Society were inherently descriptive and as a rule generalized the society’s activity for a certain period of time. Generally such works were directed at a scientific association popularization. In the Soviet period the society’s history practically has not been studied because of the USS qualification as a bourgeois-nationalist center, whose experience was valuable for Soviet science. Analysis of the leading tendencies of modern historiography shows that enough attention is paid to the history of USS and most significantly, significance and role of the society in the processes of Ukrainian revival in general and in the development of national science in particular were reappraised. As a rule, general history of a scientific society, preconditions of its origin, formation stages, structure, personnel, publishing and other scientific activities are investigated in historical science, the process of individual society sections and its commissions creating were retraced, their contribution to the development of Ukrainian studies and partially – medical, natural and legal studies was identified. The article also outlined upcoming research trends of individual theme segments for other scientists. The main methodological principles and approaches on which it was possible to reconstruct the process of increasing knowledge on the history of the Ukrainian Scientific Society were the principles of historicism, objectivity, consistency, comprehensiveness, historiographical methods of analysis and synthesis of knowledge development, narrative, method of interpretation, historiographical method of sources criticism etc. У статті проаналізовано вітчизняну історіографію ХХ – початку ХХІ ст., у якій накопичено відомості про діяльність Українського наукового товариства, що функціонувало у Києві у 1907-1921 рр. як самостійне громадське наукове об’єднання академічного типу, згодом увійшовши (в 1921 р.) до складу Всеукраїнської академії наук. Виділено основні історіографічні акценти у дослідженні даної теми. Встановлено, що публікації дорадянського періоду про Українське наукове товариство за своєю суттю були описовими і, як правило, узагальнювали діяльність товариства за певний проміжок часу. Загалом такі розвідки спрямовувалися на популяризацію наукового об’єднання. У радянський період історія товариства майже не вивчалася у зв’язку з кваліфікацією УНТ буржуазно-націоналістичним осередком, досвід якого не становив цінності для радянської науки. Аналіз провідних тенденцій сучасної історіографії засвідчує, що історії УНТ приділено достатньо уваги та, головне, – по-новому оцінено значення і роль товариства як у процесах українського відродження в цілому, так і в становленні національної науки зокрема. Як правило, в історичній науці вивчається загальна історія наукового осередку, передумови його виникнення, етапи становлення, структура, персональний склад, видавнича й інші напрями наукової діяльності, прослідковано процес створення окремих секцій і комісій товариства, окреслено їхній внесок у розвиток українознавчих досліджень, частково – медичних, природничих і правових. У статті також накреслено перспективні напрями дослідження окремих сегментів теми для інших науковців. Основними методологічними засадами та підходами, на основі яких вдалося реконструювати процес прирощення знань з історії Українського наукового товариства, були принципи історизму, об’єктивності, системності, всебічності, методи історіографічного аналізу та синтезу розвитку знань, наративний, метод інтерпретації, критики історіографічних джерел тощо.
Епістолярна спадщина П.Я. Стебницького як джерело з історії громадського життя України кінця ХІХ – початку ХХ ст.
(2016) Демуз, І. О.; Demuz, I.
У статті в контексті сучасних епістолологічних досліджень проаналізовано листи відомого суспільного діяча П.Я. Стебницького. Зокрема, акцентовано увагу на значенні листування для вивчення історії громадського життя України. Виділено ряд видань, у яких оприлюднено окремі зразки епістолярію П.Я. Стебницького, розглянуто напрацювання дослідників з даної проблеми. Подано характеристику зібраної і надрукованої автором цієї статті епістолярної спадщини суспільного діяча. The article, in the context of current epistolary researches, analyzed the letters of famous public figure P.Y. Stebnytskyi. In particular, attention is focused on the importance of correspondence for researching of history of public life in Ukraine. The article highlighted a number of publications that have published some examples of epistolary by P.Y. Stebnytskyi and researched some achievements of this issue. It is presented characteristics of epistolary heritage of public figure that is collected and published by the author of this article.
Здобутки та прорахунки державної видавничої програми «Українська книга»: спроба наукового аналізу
(2017) Демуз, І. О.; Demuz, I.; Гордєєв, Р. В.; Gordeiev, R.
У статті окреслено роль і значення для громадськості країни державної видавничої програми «Українська книга», що діє з 2005 р. по сьогоднішній день. Зокрема, звернуто увагу на розвиток книговидавничої галузі України; прослідковано процес наповнення книжного ринку україномовною продукцією; проаналізовано процеси використання коштів державного бюджету для випуску продукції за програмою «Українська книга»; звернуто увагу на участь у програмі ряду вітчизняних видавництв; охарактеризовано тематичний спектр видавничих пропозицій тощо. Описано причини незадоволення ряду видавців результатами програми, які вказують на недостатню врегульованість оцінки читацького попиту; відсутність механізмів контролю фактичного обсягу тиражів видань; брак тематичної змістовної оцінки експертами запропонованих видань і недоцільність їх випуску в рамках держзамовлення; непрозорість роботи експертної ради тощо. Прослідковано ряд заходів Державного комітету телебачення і радіомовлення України, спрямованих на стабілізацію і покращення результатів діяльності державної видавничої програми «Українська книга». The article defines the role and the meaning for the public of the country of state publishing program «Ukrainian book», that acts since 2005 till nowadays. In particular, the attention on the development of book publishing industry of Ukraine was paid; the process of filling of book market by Ukrainian language production was followed; processes of using of state budget for edition of the production according to the program «Ukrainian book» were analyzed; the attention on the taking part of some domestic publishing houses in the program was paid; the thematic spectrum of publishing proposals was characterized etc. There were described causes of displeasure of some publishing houses by the results of the program, which point to a lack of orderliness of the evaluation of readers' demand; the absence of mechanisms of the control of actual amount of publications print runs; the lack of thematic meaningful evaluation by experts of proposed publications and unreasonableness of their release under the state order; the opacity of the work of expert council etc. There was followed a number of actions of the State Committee for Television and Radio Broadcasting of Ukraine, aimed at stabilizing and improving of results of state publishing program «Ukrainian book».
Кафедра як потужній освітньо-науковий осередок
(2016) Демуз, І. О.; Demuz, I.
У статті подано рецензію на монографію: Кафедра медико-біологічних дисциплін і валеології: історична ретроспектива і сучасність (до 30-річчя заснування ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»): монографія / за ред. Н.І. Коцур. – Корсунь-Шевченківський (Черкас. обл.), 2016. – 288 с.)
Козакознавчі студії на шпальтах «Записок Наукового товариства імені Шевченка» (кінець ХІХ ст.)
(2018) Демуз, І. О.; Demuz, I.
У статті проаналізовано часопис Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові – «Записки НТШ», зокрема, на предмет наявності на його шпальтах за період з 1894 по 1900 рр. козакознавчих історичних студій. Основними методами дослідження стали контент-аналіз та джерелознавча критика. За обраний період у кількісному відношенні опрацьовано 38 томів, на шпальтах яких виявлено значну кількість публікацій з історії українського козацтва. За допомогою методу джерелознавчої критики вдалося дати оцінку козакознавчих доробків членів НТШ. За жанрами на сторінках «Записок НТШ» виділяємо: 23 рецензії, 13 наукових статей, 9 публікацій документів, 3 реферати (історичні замітки). За тематичним принципом переважали публікації по персоналіях козацьких ватажків: 9 про Б. Хмельницького та період Хмельниччини, 2 – про І. Мазепу, 2 – про М. Дорошенка, по одній про І. Сірка, Петра Апостола, Я. Марковича, Тимоша Хмельницького, П. Конашевича-Сагайдачного, І. Виговського; 19 розвідок присвячено у цілому розвитку козацтва в різний період, його соціально-економічному та політичному становищу; у 5-ти публікаціях висвітлено розвиток Запорізької Січі (до цієї групи віднесено також рецензії на праці Д. Яворницького про запорізьких козаків); у 6 дослідженнях приділено увагу питанням козацьких повстань та боротьби з турками й татарами. Встановлено, що козакознавчі дискурси у кінці ХІХ ст. студіювали М. Грушевський, С. Рудницький, С. Томашівський, Є. Барвінський, О. Целевич, О. Щуровський, М. Кордуба, Д. Коренець, О. Терлецький, І. Франко та інші дослідники. Більшість із них складала ядро львівської історичної школи М. Грушевського, яка відзначалася, у першу чергу, загостреною увагою до збирання й публікації джерел з історії козацтва, а також дослідженням козацького періоду в контексті державотворчих процесів. Дана наукова корпорація, до якої зараховуємо дописувачів часопису, в подальшому репрезентувала державницький напрям історіографії, вбачаючи рушійною силою історичного процесу не лише народні маси, а українську еліту як ключову верству, що розуміла значення державності й тому була державотворчим чинником української історії. The article analyzes the magazine of Taras Shevchenko Scientific Society in Lviv – «Notes of Shevchenko Scientific Society», in particular, for the presence of the Cossack historical studios on its pages from 1894 to 1900. The main methods of the research were content analysis and source criticism. For the selected period, in quantitative terms 38 volumes have been studied, a significant number of publications on the history of the Ukrainian Cossacks have been discovered on the pages. With the help of the method of source criticism, it was possible to give a qualitative assessment of the Cossack revisions of the members of Shevchenko Scientific Society. According to the genres there are 23 reviews, 13 scientific articles, 9 publications, 3 summaries (historical notes) on the pages of «Notes of Shevchenko Scientific Society». According to the thematic principle, publications about personalities of the Cossack leaders were dominant: 9 publications about B. Khmelnytskyi and Khmelnytskyi Uprising, 2 publications about I. Mazepa, 2 – about M. Doroshenko, one about I. Sirko, Petro Apostol, Y. Markovych, Tymosh Khmelnytskyi, P. Konashevych-Sahaidachnyi, I. Vyhovskyi; 19 researches are dedicated to the whole development of the Cossacks in different time periods, its social and economic and political situation; 5 publications cover the development of the Zaporizhian Sich (reviews of D. Yavornytskyi’s works about Zaporizhian Cossacks are also included to this group); 6 studies cover the issues of the Cossack uprisings and the battles against the Ottoman Turks and Tatars. The Cossack discourses at the end of the XIX century were studied by M. Hrushevskyi, S. Rudnytskyi, S. Tomashivskyi, Y. Barvinskyi, O. Tselevych, O. Shchurovskyi, M. Korduba, D. Korenets, O. Terletskyi, I. Franko and other researchers. Most of them formed the core of Hrushevsky Lviv Historical School, which was known, first of all, by a sharp focus on the collection and publications of sources of the history of the Cossacks, as well as studies of the Cossack period in the context of state-building processes. This scientific corporation, to which the writers of the magazine belong, in the years since represented the state direction of historiography, seeing as the driving force of the historical process not only the masses, but the Ukrainian elite as a key stratum, which understood the importance of nation-building and therefore was a state-building factor of Ukrainian history.
Літературно-публіцистична біографіка П. Стебницького як складова його національно-ідентифікаційних візій
(2018) Демуз, І. О.; Demuz, I.
У статті окреслено внесок Петра Стебницького – українського книговидавця, публіциста, письменника, державного діяча у розвиток такого жанру як біографіка, проаналізовано його літературно-публіцистичні праці, присвячені персоналіям. Поряд із проблемно-хронологічним, порівняльно-історичним та описовим методами дослідження у статті використовувалися також біографічний метод, контент-аналіз та джерелознавча критика. Розглядаємо літературно-публіцистичну біографіку П. Стебницького як інструмент саморефлексії у питаннях вибору національної та світоглядної ідентичності. Встановлено, що П. Стебницький не займався біографістикою в академічному сенсі, тобто він не створив жодної наукової чи науково-популярної (інтелектуальної) біографії. Як засвідчив аналіз, він звертався переважно до літературно публіцистичних біографій та біографічної белетристики. Серед існуючих жанрів біографістики у доробку діяча виявлені біографічні нариси, проблемно-біографічні нариси, некрологи, а також спогади, матеріали до біографії, рецензії. Серед персоналій, до яких звертався П. Стебницький, слід назвати: М. Драгоманова, П. Куліша, І. Котляревського, Б. Грінченка, Д. Мордовця, М. Ковалевського, Ф. Вовка, В. Доманицького, О. Русова, А. Свидницького, О. Стороженка, Ю. Словацького та ін. The paper describes the contribution of a Ukrainian book publisher, publicist, writer, statesman Petro Stebnytskyi in developing such a genre as a biographica. The author analyzes his literary-publicistic works devoted to figures. The problem-chronological, comparative-historical and descriptive methods of research as well as the biographical method, content analysis and source-criticism have been used in the article. The author considers the literary-publicistic biographica of Petro Stebnytskyi as an instrument of self-reflection of the choice of national and ideological identity. It was established that Petro Stebnytskyi did not engage biographistica in the academic meaning and therefore he did not write any scientific or popular scientific (intellectual) biography. The analysis has shown that he mainly studied literary-publicistic biographies and biographical fiction. Among the existing genres of biographistica in his works were found biographical and problem-biographical essays, necrologues, as well as memoirs, materials to the biography, reviews. Petro Stebnytskyi described many figures among whom were M. Drahomanov, P. Kulish,I. Kotliarevskyi, B. Hrinchenko, D. Mordovets, M. Kovalevskyi, F. Vovk, V. Domanytskyi, O. Rusova, A. Svydnytskyi, O. Storozhenko, Yu. Slovatskyi and others.
Методичні рекомендації до виконання завдань для самостійної роботи з дисциплін фахової підготовки студентів 015 «Професійна освіта (Документознавство)». Частина 1
(Домбровська Я. М., 2016) Демуз, І. О.; Demuz, I.
Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи студентів бакалаврату спеціальності «Професійна освіта (Документознавство)» денної та заочної форми навчання.
Методичні рекомендації до виконання завдань для самостійної роботи з дисциплін фахової підготовки студентів 015 «Професійна освіта (Документознавство)». Частина 2
(Домбровська Я. М., 2016) Демуз, І. О.; Demuz, I.
Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи студентів бакалаврату спеціальності «Професійна освіта (Документознавство)» денної та заочної форми навчання.
Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань з дисциплін фахової підготовки студентів спеціальності 015 «Професійна освіта (Документознавство)». Частина 1
(Домбровська Я. М., 2016) Демуз, І. О.; Demuz, I.
Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань розроблено для самостійної роботи студентів бакалаврату спеціальності «Професійна освіта (Документознавство)» денної та заочної форми навчання.