Козакознавчі студії на шпальтах «Записок Наукового товариства імені Шевченка» (кінець ХІХ ст.)

Abstract

У статті проаналізовано часопис Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові – «Записки НТШ», зокрема, на предмет наявності на його шпальтах за період з 1894 по 1900 рр. козакознавчих історичних студій. Основними методами дослідження стали контент-аналіз та джерелознавча критика. За обраний період у кількісному відношенні опрацьовано 38 томів, на шпальтах яких виявлено значну кількість публікацій з історії українського козацтва. За допомогою методу джерелознавчої критики вдалося дати оцінку козакознавчих доробків членів НТШ. За жанрами на сторінках «Записок НТШ» виділяємо: 23 рецензії, 13 наукових статей, 9 публікацій документів, 3 реферати (історичні замітки). За тематичним принципом переважали публікації по персоналіях козацьких ватажків: 9 про Б. Хмельницького та період Хмельниччини, 2 – про І. Мазепу, 2 – про М. Дорошенка, по одній про І. Сірка, Петра Апостола, Я. Марковича, Тимоша Хмельницького, П. Конашевича-Сагайдачного, І. Виговського; 19 розвідок присвячено у цілому розвитку козацтва в різний період, його соціально-економічному та політичному становищу; у 5-ти публікаціях висвітлено розвиток Запорізької Січі (до цієї групи віднесено також рецензії на праці Д. Яворницького про запорізьких козаків); у 6 дослідженнях приділено увагу питанням козацьких повстань та боротьби з турками й татарами. Встановлено, що козакознавчі дискурси у кінці ХІХ ст. студіювали М. Грушевський, С. Рудницький, С. Томашівський, Є. Барвінський, О. Целевич, О. Щуровський, М. Кордуба, Д. Коренець, О. Терлецький, І. Франко та інші дослідники. Більшість із них складала ядро львівської історичної школи М. Грушевського, яка відзначалася, у першу чергу, загостреною увагою до збирання й публікації джерел з історії козацтва, а також дослідженням козацького періоду в контексті державотворчих процесів. Дана наукова корпорація, до якої зараховуємо дописувачів часопису, в подальшому репрезентувала державницький напрям історіографії, вбачаючи рушійною силою історичного процесу не лише народні маси, а українську еліту як ключову верству, що розуміла значення державності й тому була державотворчим чинником української історії. The article analyzes the magazine of Taras Shevchenko Scientific Society in Lviv – «Notes of Shevchenko Scientific Society», in particular, for the presence of the Cossack historical studios on its pages from 1894 to 1900. The main methods of the research were content analysis and source criticism. For the selected period, in quantitative terms 38 volumes have been studied, a significant number of publications on the history of the Ukrainian Cossacks have been discovered on the pages. With the help of the method of source criticism, it was possible to give a qualitative assessment of the Cossack revisions of the members of Shevchenko Scientific Society. According to the genres there are 23 reviews, 13 scientific articles, 9 publications, 3 summaries (historical notes) on the pages of «Notes of Shevchenko Scientific Society». According to the thematic principle, publications about personalities of the Cossack leaders were dominant: 9 publications about B. Khmelnytskyi and Khmelnytskyi Uprising, 2 publications about I. Mazepa, 2 – about M. Doroshenko, one about I. Sirko, Petro Apostol, Y. Markovych, Tymosh Khmelnytskyi, P. Konashevych-Sahaidachnyi, I. Vyhovskyi; 19 researches are dedicated to the whole development of the Cossacks in different time periods, its social and economic and political situation; 5 publications cover the development of the Zaporizhian Sich (reviews of D. Yavornytskyi’s works about Zaporizhian Cossacks are also included to this group); 6 studies cover the issues of the Cossack uprisings and the battles against the Ottoman Turks and Tatars. The Cossack discourses at the end of the XIX century were studied by M. Hrushevskyi, S. Rudnytskyi, S. Tomashivskyi, Y. Barvinskyi, O. Tselevych, O. Shchurovskyi, M. Korduba, D. Korenets, O. Terletskyi, I. Franko and other researchers. Most of them formed the core of Hrushevsky Lviv Historical School, which was known, first of all, by a sharp focus on the collection and publications of sources of the history of the Cossacks, as well as studies of the Cossack period in the context of state-building processes. This scientific corporation, to which the writers of the magazine belong, in the years since represented the state direction of historiography, seeing as the driving force of the historical process not only the masses, but the Ukrainian elite as a key stratum, which understood the importance of nation-building and therefore was a state-building factor of Ukrainian history.