Географічна структура флори Національного Природного парку "Білозерський"

Abstract

За основу проведеного географічного аналізу флори ми взяли схему ботаніко- географічного районування Земної кулі, яка розроблена Г. Мойзелем зі співавторами (Meusel, Jager, Weinert, 1965; Meusel, Jager, 1992). Ця схема дає змогу аналізувати поширення видів у широтному (зональному), поясному (океанічно-континентальному) та регіональному аспектах і для виділення типів ареалів послуговуватися ареалогічними формулами. Для аналізу флори парку за кліматичними показниками – терморежим (Tm), контрасторежим (Kn), омброрежим (Om) та кріорежим (Cr), що ґрунтується на оцінці фітоіндикаційних шкал (Дідух, Плюта, 1994; Екофлора України, т. 1, 2000) ми використали комп'ютерну базу даних ECODID, розроблену у відділі екології фітосистем Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України. Нині флора парку налічує 512 видів судинних рослин, з яких досліджені лише дикорослі, оскільки культурні види ми не залучали до географічного аналізу. The results of geographic study by Meusel (Meusel, Jager, Weinert, 1965; Meusel, Jager, 1992) of the flora of Biloozersky National Nature park showed, the temperate- submedional species (26,4 %) are prevail in latitudinal spectrum of chorological groups. It is typical for flat temperate latitudinal floras of Holarctic region. The species of Euroasian group, which have Europe and circumpolar area, are distributed in temperate area boreal zones, are predominante in spectrum of regional chorological groups of flora. Cosmopolite species are minor in studied flora. The species of Euryoceanic and indisferent groups are predominante by oceanic-continentality. In general correlation between oceanic and continental climat types of areas confirms intermediate character of flora of park. Thus, the division of areal groups of flora is evidens of its forest-steppes character of Middle European floras.