Самоідентичність людини: філософські роздуми Григорія Сковороди

Abstract

У статті здійснено філософський аналіз особливостей розуміння самоідентичності людини Г. С. Сковородою. Визначено, що людина у його розумінні розділяється на дві істоти: видиму (зовнішню) та невидиму (внутрішню людину) і проходить два народження: фізичне і духовне, таке, що показане у Біблії. Категорія «ідентичність» вказана як динамічна структура, котра трансформується протягом усього онтогенезу індивіда, проходячи низку криз і обумовлює розвиток його особистості. Ключовою у даному контексті є його концепція спорідненої праці, що приведе людину до щастя. The article presents a philosophical analysis of the peculiarities of G. S. Skovoroda's understanding of human self-identity. It is defined that a human being in his understanding is divided into two beings: visible (external) and invisible (internal person) and undergoes two births: physical and spiritual, such as it is shown in the Bible. The category of "identity" is indicated as a dynamic structure, transforming throughout the ontogenesis of the individual, undergoing a series of crises and conditioning the development of his personality. Key in this context is his concept of kinship work, which will lead a person to happiness.