Григорій Сковорода та Теофан Прокопович: від філософії серця до філософії освіти

Abstract

У статті досліджено філософсько-освітні погляди професора Теофана Прокоповича та етико-антропологічне розуміння сутності освіти Григорієм Сковородою. Зокрема, проаналізовано особливості освітнього процесу в добу бароко. Обґрунтовано нове розуміння людини як гармонійного поєднання душі й тіла. Розкрито репрезентований Т.Прокоповичем ранньопросвітницький підхід щодо проблеми пізнавальної діяльності людини на шляху досягнення істинного знання, що забезпечує усвідомлення свого призначення. З’ясовано особливості обґрунтування Г.Сковородою ролі морального вдосконалення людини, пізнання Бога, самопізнання і самореалізації в земному житті як мети освітнього процесу. The article investigates the philosophical and educational views of Professor Teofan Prokopovich and anthropological understanding of the essence of education by Gregory Skovoroda. In particular, it is analyzed the features of the educational process in the Baroque era. It is proved the new Baroque understanding of human as a harmonious combination of soul and body. The presentation of T.Prokopovych's presentation of the early-school approach to the problem of cognitive activity of man on the way of achieving true knowledge, which provides awareness of his purpose, is revealed. The peculiarities of G.Skovoroda's substantiation of the role of moral perfection of a person, knowledge of God, self-knowledge and self-realization in earthly life as a goal of educational process are revealed.