Функціонування жаргонних фразеологічних одиниць у засобах масової комунікації

Abstract

У статті проаналізовано жаргонні фразеологічні одиниці, як містять у собі велику силу експресії та емоційної наснаги і здавна вважаються однією із специфічних рис кожної мови. Саме фразеологізми набагато виразніше, ніж окремі слова, розподіляються в певних структурно-функціональних стилях, виявляючи свою належність до кожного з них, а також до сфери усного чи писемного мовлення, мають більш яскраве експресивне чи емоційне забарвлення. Зазначено, що одним із динамічних процесів сучасної української мови є жаргонізація мови і мовлення, через те що вона обумовлена багатьма причинами. Однією з них є демократизація суспільного спілкування, що викликане взаємодією літературної мови і некодифікованими підсистемами, дією засобів масової інформації, які поширюють жаргон як експресивний засіб та звикання до жаргону у широких верств населення. Масштабжаргонізації досягнув такого рівня, що лінгвісти почали говорити про формування загального жаргону, проміжного утворення на межі літературної мови і соціальних діалектів, називати його особливим функціонально- стилістичним розрядом, загальним жаргоном, інтержаргоном, жаргонізованим розмовним мовленням. З’ясовано, що жаргонні фразеологізми – ефективний засіб гумору та сатири. Проте тут вони, не втрачаючи власного специфічного стильового забарвлення, набувають нових стилістичних функцій, пов’язаних з основною настановою публіцистики – бути засобом образності і виразності. Найбільшого поширення в мові засобів масової комунікації набули жаргонні фразеологічні одиниці, що мають структуру словосполучення. Доведено, що жаргонні фразеологізми є вдалим засобом гострої образної характеристики тих чи інших негативних рис і властивостей героїв публікацій. Такі фразеологізми, як правило, з великою емоційно- експресивною силою засуджують негативні риси – егоїзм, жадібність, цікавість, настирливість. Велика кількість жаргонних фразеологізмів виходять за межі жаргону і переходять у фонд загальновживаної фразеології, широко функціонуючи в усному вжитку та засобах масової комунікації. Кожен з них підпорядкований певній авторській настанові і несе в собі певне стилістичне навантаження. The article analyzes jargon phraseological units, which contain a great deal of expression and emotional force and for long have been considered as one of the specific features of each language. Phraseologisms are much more expressive than individual words, and are distributed in certain structural and functional styles, showing their belonging to each of them, as well as to the sphere of oral or written speech, have a brighter expressive or emotional color. It is noted that one of the dynamic processes of modern Ukrainian language is the jargonization of language and speech, because it is caused by many reasons.One of them is the democratization of social communication, caused by the interaction of literary language and non-codified subsystems, by the influence of the media that spread jargon as an expressive mean and addictance to jargon of the general public. The scale of jargonization reached such a level that linguists began to talk about the formation of common jargon, intermediate formation on the border of literary language and social dialects, to call it a special functional- stylistic category, general jargon, inter-jargon, jargon spoken language. Jargon phraseology has been found to be an effective means of humor and satire. However, here, without losing their own specific style coloration, they acquire new stylistic functions related to the basic tenet of journalism - to be a mean of imagery and expressiveness. The most widespread in the language of mass communication are slang phraseological units that have the phrase structure. It is proved that jargon phraseologisms are good means of sharp imagery characteristic of certain negative features and properties of heroes of publications. Such phraseologisms, as a rule, are with great emotional and expressive power and condemn negative features - selfishness, greed, curiosity, persistence. A large number of jargon phraseologisms go beyond the jargon and transfer into the common phraseology fund, widely functioning in oral use and mass media. Each of them is subject to a specific author's direction and carries a certain stylistic load.