Робота з дітьми з особливими потребами в американській освітній системі

Abstract

Традиційним для української культури є етичне, гуманне, милосердне і толерантне відношення до людей (особливо дітей та молоді), які потребують особливого ставлення внаслідок відхилень у фізичному чи розумовому розвитку. В Україні історично склалася ситуація, за якої ця категорія дітей та молоді протягом тривалого часу залишалася незахищеною, навіть, ізольованою від соціуму, а відкрите обговорення проблем, стосовно інвалідності було непопулярним у суспільстві. Мета статті: довести й показати на прикладі американського досвіду необхідність і доцільність впровадження зарубіжного досвіду у вітчизняній освітній практиці. Наразі, одним з найважливіших завдань, які потрібно вирішувати нашим закладам освіти, є формування життєвого досвіду дітей з обмеженими психофізичними можливостями, задоволення їх особливих потреб у соціальних взаємовідносинах і спілкуванні, доступі до інформації і об’єктів оточення та матеріальних цінностей. Пошуки необхідних технологій соціально-освітньої роботи з таким контингентом дітей виявили одну з найбільш важливу і потрібну – стимулювання само- і взаємопідтримуючої діяльності батьків і дітей з громадськими організаціями, неформальними об’єднаннями і волонтерська допомога. Ethical, humane, merciful and tolerant attitude towards people (especially children and youth) requiring special treatment as a result of deviations in physical or mental development is traditional for Ukrainian culture. The situation in Ukraine has historically developed in which this category of children and young people remained unprotected for a long time, even isolated from environment, and open discussions of issues regarding disability were unpopular in society. The purpose of the article is to prove and demonstrate, on a example of American practice a necessity and expediency of introducing foreign experience in the national educational practice. Today one of the most important tasks to be solved by our educational institutions is the formation of life experienced children with limited psychophysical capabilities, meeting their special needs in social relationships and communication, access to information and environmental objects and material assets. The searches for required technologies of social and educational work with such a contingent of children revealed the most important and necessary one – promotion of self- and mutual support of parents and children with civic organizations, informal associations and volunteer help.