Теоретико-дефінітивна експозиція категоріального апарату дослідження управління екологічною безпекою підприємства

Abstract

Актуальність теми дослідження. Сучасні вимоги до підприємств передбачають дотримання екологічних норм та стандартів з метою забезпечення не лише безпеки життя та здоров'я населення, а й збереження навколишнього природного середовища. Такий підхід є необхідною умовою для сталого розвитку бізнесу та забезпечення економічної стійкості підприємств у довгостроковій перспективі. Постановка проблеми. Управління екологічною безпекою підприємств є однією з найбільш актуальних та складних проблем, з якими сьогодні стикаються бізнес-структури. З одного боку, компанії мають зацікавленість у максимальному збуті своїх товарів та послуг, з іншого боку, вони повинні відповідати вимогам державного законодавства та міжнародним рекомендаціям у сфері охорони навколишнього природного середовища. Аналіз останніх досліджень і публікацій. З’ясуванню теоретико-методологічних та практичних аспектів управління екологічною безпекою підприємств присвячені праці таких вітчизняних вчених, як: О.І. Басараб, Є.С. Белаш, І.В. Бреславська, В.І. Данилевський, Г.М. Дрозд, О.О. Дроздова, М.І. Журба, І.П. Калініна та інші. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на велику кількість наукових досліджень, присвячених екологічній безпеці підприємств, питання про її роль та місце в загальній системі національної безпеки держави залишається об'єктом дискусії. Метою статті є розробка теоретико-дефінітивної експозиції категоріального апарату управління екологічною безпекою підприємства. Основними завданнями є: дослідження існуючих підходів до трактування сутності поняття «управління екологічною безпекою підприємства» та розробка на основі їх аналізу теоретикодефінітивної експозиції категоріального апарату управління екологічною безпекою підприємства з урахуванням сучасних тенденцій та викликів сталого розвитку. Методи дослідження. У статті було використано історичний підхід, системний підхід, методи аналізу та синтезу, дедукції, логічний метод, метод узагальнення, як основу дослідження. Результати дослідження. Виділено такі підходи до трактування сутності поняття «управління екологічною безпекою підприємства»: соціальний, комплексний, галузевий, правовий, регіональний, природоресурсний, ризикоорієнтований, процесний та результативний підходи. Кожен з цих підходів має свої особливості та використовується в залежності від потреб підприємства та конкретної ситуації. Розроблено теоретико-дефінітивну експозицію категоріального апарату управління екологічною безпекою підприємства: екологічна безпека підприємства – це комплексний стан, при якому діяльність підприємств не порушує здатності природних екосистем до саморегулювання, забезпечує збереження біорізноманіття та клімату, уникає створення нових екологічних ризиків, зменшує негативний вплив антропогенних факторів на навколишнє середовище та забезпечує безпеку та здоров'я населення; управління екологічною безпекою підприємства – це система стратегічного планування, координації та виконання заходів з мінімізації негативного впливу підприємства на довкілля, забезпечення дотримання вимог екологічного законодавства та стандартів, зниження екологічних ризиків та пропагування принципів сталого розвитку. Галузь застосування результатів. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення теоретичних підходів та розробки ефективних стратегій управління екологічною безпекою підприємства. Висновки. Таким чином, екологічна безпека підприємства є складовою національної безпеки. Теоретико-дефінітивну експозицію категоріального апарату управління екологічною безпекою підприємства представлено у вигляді: Безпека – це комплексний стан відсутності загроз та ризиків, що можуть призвести до шкоди людям, навколишньому середовищу та майновій власності, який забезпечується не лише реактивними заходами відповіді на потенційні загрози, але й проактивним підходом до забезпечення безпеки шляхом прийняття запобіжних заходів та зменшення можливих наслідків потенційних загроз. Екологічна безпека підприємства – це комплексний стан, при якому діяльність підприємств не порушує здатності природних екосистем до саморегулювання, забезпечує збереження біорізноманіття та клімату, уникає створення нових екологічних ризиків, зменшує негативний вплив антропогенних факторів на навколишнє середовище та забезпечує безпеку та здоров'я населення. Управління екологічною безпекою підприємства – це система стратегічного планування, координації та виконання заходів з мінімізації негативного впливу підприємства на довкілля, забезпечення дотримання вимог екологічного законодавства та стандартів, зниження екологічних ризиків та пропагування принципів сталого розвитку.Relevance of the research topic. Modern requirements for enterprises include compliance with environmental norms and standards to ensure not only the safety of people's lives and health but also the preservation of the natural environment. Such an approach is a necessary condition for the development of sustainable business and ensuring economic stability of enterprises in the long term. Problem statement. Environmental safety management of enterprises is one of the most pressing and complex problems faced by business structures today. On the one hand, companies are interested in maximizing sales of their goods and services, while on the other hand, they must comply with the requirements of state legislation and international recommendations in the field of environmental protection. Analysis of recent research and publications. The works of such Ukrainian scientists as O.I. Basarab, Ye.S. Belash, I.V. Breslavska, V.I. Danylevsky, H.M. Drozd, O.O. Drozdova, M.I. Zhurba, I.P. Kalinina, and others are devoted to the study of theoretical, methodological, and practical aspects of environmental safety management of enterprises. Highlighting previously unresolved parts of a common issue. Despite the abundance of scientific studies on the management of environmental safety in enterprises, the question of its role and position within the broader system of national security of the state remains a topic of ongoing discussion. The aim of the article is to develop a theoretical and definitive exposition of the categorical apparatus for managing the environmental safety of enterprises. The main objectives of the study are: to investigate existing approaches to interpreting the essence of the concept of «environmental safety management of enterprises» and to develop, based on their analysis, a theoretical and definitive exposition of the categorical apparatus for managing the environmental safety of enterprises, taking into account modern trends and challenges of sustainable development. Research methods. The article utilized a historical approach, a systems approach, methods of analysis and synthesis, deduction, logical method, and generalization as the basis of the research. Results of the research. The following approaches to interpreting the essence of the concept of «environmental safety management of enterprises» were identified: social, complex, sectoral, legal, regional, natural resource, riskoriented, process-oriented, and results-oriented approaches. Each of these approaches has its own characteristics and is used depending on the needs of the enterprise and the specific situation. A theoretical and definitive exposition of the categorical apparatus for managing the environmental safety of enterprises was developed: environmental safety of an enterprise is a complex state in which the activities of the enterprise do not violate the self-regulation ability of natural ecosystems, ensure the preservation of biodiversity and climate, avoid the creation of new environmental risks, reduce the negative impact of anthropogenic factors on the environment, and ensure the safety and health of the population; management of the environmental safety of an enterprise is a system of strategic planning, coordination, and implementation of measures to minimize the negative impact of the enterprise on the environment, ensure compliance with environmental legislation and standards, reduce environmental risks, and promote the principles of sustainable development. Field of application of the results. The research findings can be used to improve theoretical approaches and develop effective strategies for managing the environmental safety of enterprises. Conclusions. Thus, the environmental safety of an enterprise is an integral part of national security. The theoretical and definitive exposition of the categorical apparatus for managing the environmental safety of an enterprise is presented as follows: Safety is a comprehensive state of absence of threats and risks that can cause harm to people, the environment, and property, which is ensured not only by reactive responses to potential threats but also by a proactive approach to ensuring safety through preventive measures and reducing the potential consequences of potential threats. Environmental safety of an enterprise is a complex state in which the activities of the enterprise do not violate the self-regulation ability of natural ecosystems, ensure the preservation of biodiversity and climate, avoid the creation of new environmental risks, reduce the negative impact of anthropogenic factors on the environment, and ensure the safety and health of the population. Management of the environmental safety of an enterprise is a system of strategic planning, coordination, and implementation of measures to minimize the negative impact of the enterprise on the environment, ensure compliance with environmental legislation and standards, reduce environmental risks, and promote the principles of sustainable development.