Особливості застосування технології «перевернутого навчання» у закладах вищої освіти
Loading...
Files
Date
2019
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Домбровська Я. М.
Abstract
У статті охарактеризовано застосування технології
«перевернутого навчання» у практиці роботи закладів вищої освіти. Доведено, що для ефективної реалізації
«перевернутого навчання» використовуються певні цикли
(фази), серед яких виділяється фаза перегляду навчального
відео; фаза інтерактивної роботи; фаза усвідомлення
результату; фаза зворотного зв’язку та ін.
Авторами проаналізовані переваги та труднощі
застосування «перевернутого навчання» у закладах вищої
освіти. У статті визначені особливості «перевернутого
навчання» у вищій школі (доцільність його використання на
старших курсах; низький рівень обізнаності про цю
технологію; брак часу та необхідність певної адаптації до
її застосування; невисока технічна підготовленість
викладачів до «перевернутого навчання») та описано досвід
використання цієї технології у практиці викладання курсу
«Педагогіка вищої школи» для студентів-магістрантів ДВНЗ
«Переяслав-Хмельницький
державний
педагогічний
університет імені Григорія Сковороди». The article describes the use of the «flipped learning»
technology in the practice of higher education institutions. The
benefit of the study is that the authors have proved that the
technology of «flipped learning» is based on the ideas of active
learning, involving students in joint activities and combined
teaching system. This technology helps to optimize studying at
higher educational institutions. The essence of this technology is
that students learn the new material which is based on video
lectures, presentations, or other media technologies on their own
at home and the next classroom work involves discussing
problem issues, consolidating theoretical knowledge and
developing practical skills, assessing the absorption of new
material. Moreover, this allows students to determine their own
learning pace and develop individual teaching strategies. Another
advantage of «flipped learning» technology is the ability to use
more class time for group activities, where students can discuss
the content of the lecture, check their knowledge and interact with
each other in an interactive mode that promotes the development
of their practical skills. It is proved that as any educational
technology «inverted learning» technology is characterized by
algorithmicity and a certain order of educational actions of
teachers and students. For effective implementation of «flipped
learning» technology, the certain cycles (phases) are used, such
as a phase of viewing the educational video, a phase of interactive
work; a phase of the result awareness; a feedback phase and more.
Each stage requires not only student`s but also teacher`s activity, who have to develop additional training or control materials for
classes. The authors have analyzed the advantages and difficulties
of applying «flipped learning» technology in higher education
institutions. The article outlines the features of «flipped learning»
in high school (the expediency of its use in senior courses, low
awareness of this technology, lack of time and the need for some
adaptation to its application, low technical readiness of teachers
to «flipped learning» technology) and describes the experience
of using this technology in the practice of teaching «High School
Pedagogy» subject for students of the Pereiaslav-Khmelnytskyi
Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University.
Description
Keywords
«перевернуте навчання», змішане навчання, відео-лекції, коучинг, навчальні ігри, електронне середовище, «inverted learning», blended learning, video lectures, coaching, learning games, electronic environment
Citation
Шапран О. І. Особливості застосування технології «перевернутого навчання» у закладах вищої освіти / О. І. Шапран // Професійна освіта: методологія, теорія та технології : зб. наук. пр. / [редкол.: Жерновникова О. А. (голов. ред), Доброскок І. І., Євтух М. Б. та ін.]. – Переяслав-Хмельницький (Київ. обл.) : Домбровська Я. М., 2019. – Вип. 9. – С. 226-243.