Особливості німецькомовного дискурсу оповідань (на матеріалі оповідань І. Бахманн)

Abstract

Стаття присвячена особливостям аналізу німецькомовного дискурсу оповідань на прикладі творів австрійської письменниці Інгеборг Бахманн. Особлива увага приділяється персонажному мовленню, як вагомій складовій авторського ідіостилю на макростилістичному рівні. Було встановлено, що персонажному дискурсу німецькомовних оповідань характерне використання прямого та невласне-прямого мовлення, яке відображає власне авторську та персонажну точки зору та виражається у діалозі та внутрішньо-моленнєвих вкрапленнях. Також великого значення у персонажному мовленні набуває внутрішній монолог, внутрішній діалог та потік свідомості. Такі форми викладу допомагають читачу зрозуміти внутрішні переживання протагоністів, і саме з цією метою адресант варіює мовленнєві особистісні відмінності для різних оповідачів. The arricle is devoted to the peculiarities of literary text discourse analyses on the examples of Ingeborg Bachmann’s stories. Special attention is paid to the characters’ speech and its lingual representation as it is one of the main component of author’s individual style on macrostylistic text level. It was established that the characters’ discourse in Ingeborg Bachmann’s stories tends to the usage of direct and not personaly direct speech, which reflects author’s own point of view and is seen in dialogues and ineer speech inclusions. An important role in the characters’ speech is played by inner monologue, inner dialogue and conscious stream. These can be found in almost all later stories of Ingeborg Bachmann and can be considered as her specific author’s style. Special role in the characters’ speech of the studied article is paid to inner reflections, which are used by Ingeborg Bachmann in her stories to show emotional world, feelings and emotional experience. This inner-reflection has linguistic construction from two or three sentences to the whole passage, but readers see them as quite short emotional cut in characters’ cincsiousnes. They can sometimes be omitted by an unattantive reader but those, who follow the stories in details catch them easily. The kind of that disposition helps the reader to undertand inner worries of characters and exactly with this point the addresser varies characters’ speech peculiarities for different narrators (descriptions, dialogues, thoughts). Another important detail, that charecterises Bachmann’s individual style is her unusual punctuation in the texts of the stories which is put into the texts with brackets whether in the sentence middle or in dialogues, which are enrolled into the author’s speech whithout any punctuation means, latent bounds of not personaly direct speech, inner monologues, self-dialogues and conscious streams point at the specific author’s ability to interchange real circumstances and memories, to understand characters’ chaotic thoughts way, because they are not able to take real decisions in life and are constantly searching for something. Sometimes it is rather difficult to identify the borders of every studies speech part, but especially this aspect individualizes author’s style, which is very rich on characters’ speech details. The main function of characters’s peculiar speech style is seen in this study in their ability to build the text and organize it.