Етнополітичні виклики в Україні наприкінці 1980-х у 1990-х рр.: хронологія подій

Abstract

Статтю присвячено негативним тенденціям, які мали місце в українській етнополітиці наприкінці 1980-х у 1990-х роках. У запропонованій публікації в хронологічному порядку зображено як формувалися осередки етнополітичної нестабільності в різних регіонах України (Крим, Закарпаття, Буковина, Бессарабія, південно-східні області). Висвітлено специфіку тих чи інших проявів міжнаціональної напруги. Особливу увагу приділено зовнішньополітичним чинникам, які мали безпосередній плив на формування небезпечних для України етнополітичних тенденцій. Зокрема, наведено приклади зовнішньополітичного тиску на Україну з боку Російської Федерації через осіб, які належать до числа

російської національної меншини, російські національно- культурні товариства та російськомовних українців.

Відзначено, що подібні практики простежувались і в зовнішньополітичних діях Угорщини та Румунії, які через національно-культурні товариства угорців та румун активно поширювали в частині регіонів України (Закарпаття, Буковина, Одещина) ідеї автономізації України з елементами сепаратизму. Також стаття дозволяє простежити історію політизації мовного питання та використання цього чинника для розпалювання міжнаціональної ворожнечі, особливо у Криму та південно-східних областях України. Дає можливість скласти уявлення про автономістські прагнення так званих русинських національно-культурних товариств Закарпаття, метою яких була політична дестабілізація України

підтримувана ззовні; простежити хорологію громадсько- політичної активності кримських татар та представників

інших національностей, передусім йдеться про національно- культурні товариства греків, поляків, євреїв, німців, молдован

тощо. Водночас, обмежений обсяг статті не дозволяє висвітлити усю повноту етнополітичного менеджменту 1990-х рр. щодо негативних проявів в етнополітичній сфері. Зазначимо лише, що відновлення міжнаціональної стабільності в регіонах України час від часу вимагало прийняття жорстких рішень з боку центральної влади. Проте такі рішення приймались вкрай рідко, адже у більшості випадків в місцях міжнаціональної напруги проводилась профілактичні роз’яснювальні бесіди, спрямовані на побудову конструктивних відносин між національними меншинами й органами влади. The article is devoted to the negative trends that took place in Ukrainian ethnopolitics in the late 1980’s and 1990’s. The proposed publication reflects in chronological order how the centers of ethnopolitical instability were formed in different regions of Ukraine (Crimea, Transcarpathia, Bukovyna, Bessarabia, south-eastern regions). Specifics of certain manifestations of interethnic tension are highlighted. Particular attention is paid to foreign policy

factors, which had a direct impact on the formation of ethno- political trends, dangerous for Ukraine. In particular, there are

examples of foreign policy pressure on Ukraine by the Russian Federation through persons, belonging to the Russian national minority, Russian national-cultural societies and Russian-speaking Ukrainians. It is noted that similar practices were observed in the foreign policy of Hungary and Romania, which actively spread the idea of autonomy from Ukraine with elements of separatism through the national and cultural societies of Hungarians and Romanians in some regions of Ukraine (Transcarpathia, Bukovina, Odessa). The article also allows us to trace the history of politicization of the language issue and use of this factor to incite ethnic hatred, especially in the Crimea and the south-eastern regions of Ukraine. It gives an opportunity to understand the autonomist aspirations of the so-called Ruthenian national and cultural societies of Transcarpathia, purpose of which was the political destabilization of Ukraine supported from outside; to trace the chorology of social and political activity of the Crimean Tatars and representatives of other nationalities, first of all it is a question of national and cultural societies of Greeks, Poles, Jews, Germans, Moldovans, etc. At the same time, the limited volume of the article does not allow to cover the fullness of ethnopolitical management of the 1990s regarding negative manifestations in the ethnopolitical sphere. It should be noted only that the restoration of interethnic stability in the regions of Ukraine from time to time required tough decisions by the central government. However, such decisions were seldom made, as in most cases, in places of ethnic tension, preventive explanatory talks were held to build constructive relations between national minorities and the authorities.