Зміст структурних компонентів толерантності фахівця соціальної сфери

Abstract

Результатом педагогіки толерантності є сформованість певних морально-духовних якостей безпосередніх учасників процесу навчання й виховання на підставі закріплення в них полікультурних особистісних цінностей. Всі вони характеризують людину, яка вільна від догм, стереотипів, жахів, прагнення до придушення тих, хто оточує. Щодо негативної взаємодії, то до форм її прояву ми можемо віднести пригнічення, індиферентність, конфронтацію і конфлікт як вищу стадію непорозуміння обох співрозмовників. Ці форми демонструють ті якості, яких потрібно уникати у процесі роботи соціального працівника з клієнтами. The result of the pedagogy of tolerance is the formation of certain moral and spiritual qualities of the direct participants in the process of learning and education on the basis of consolidating their multicultural personal values. All of them characterize a person who is free of dogmas, stereotypes, horrors and the desire to suppress those around him. As to the negative interaction, we can include the oppression, indifference, confrontation, and conflict as forms of its manifestation as the supreme stage of misunderstanding of both interlocutors. These forms demonstrate the qualities that need to be avoided in the process of working with a social worker with clients.