Самопізнання Г. Сковороди як основа особистісного буття людини

Abstract

У статті розкривається концепція самопізнання Г.Сковороди як основа особистісного буття, самореалізації та творчої діяльності людини. Аналізується проблема людини, її щастя та шляхів досягнення цього щастя. Особлива увага звертається на самопізнання як осмислення вищого закону історичного за самою своєю суттю буття людини, яке Г.Сковорода трактує в найзагальнішому плані, а саме як осмислення людиною єдності себе, мікрокосму з макрокосмом. The article deals with the concept of self-knowledge as a basis G.Skovoroda personal life, self-fulfillment and human creativity. The problem of man, his happiness and how to achieve this happiness. Particular attention is drawn to the self-understanding as a higher law of historical by its very nature of being human, which G.Skovoroda treats in a very general sense, namely as the unity of the human understanding itself, microcosm, macrocosm with.