Загрози процесам державотворення в Україні: російський фактор (1991 – 2004 рр.)

Abstract

У даній статті здійснено аналіз загрозам процесу державотворення в Україні з боку росії протягом першого великого періоду її незалежності. В статті відображено основні напрямки таких загроз щодо України, які полягали у військовому, політичному, економічному, енергетичному, територіальному та інших аспектах. Головним акцентом, який показує всю сутність російської (нової) імперської влади щодо України, полягав у тому, що вона, за правління своїх фактичних володарів, котрі перебували на посадах президента, не вважали українську державу суб’єктом міжнародних відносин. Тобто, російське керівництво не сприймало Україну як незалежну державу, навіть після визнання нею такою зі свого боку. Тому, російські очільники і надалі у двосторонніх відносинах з українцями діяли відповідно свого бачення, тобто з позиції сили і розуміння себе як «старшого брата», та дозволяли собі ігнорувати як підписані міждержавні договори, так і міжнародне право загалом. Окрім того, у застосування засобів тиску з боку російського керівництва на українське, та на державу загалом, полягало також і у персональному вимірі. Тобто особисті стосунки між президентами України та рф впливали і на відносини між цими державами, скоріше в аспекті м’якого чи жорсткого тиску з боку останнього. Так, якщо за першого російського президента Україна була позбавлена ядерної зброї та Чорноморського флоту, то за другого – відбулася окупація Криму та інших південно-східних земель. Загалом, Україна хоч і зазнала значного негативного впливу з боку росії протягом зазначеного періоду, маючи відповідні наслідки в соціально-економічній і суспільно-політичній сфері, проте збереглася як суверенна держава, та продовжує й надалі більш активну боротьбу за свою незалежність в умовах значної загрози її існування з боку давнього агресора-сусіда. This article analyzes threats to the state-building process in Ukraine from Russia during the first major period of its independence. The article reflects the main directions of such threats to Ukraine, which consisted of military, political, economic, energy, territorial and other aspects. The main emphasis, which shows the whole essence of the Russian (new) imperial power in relation to Ukraine, was that it, during the rule of its actual owners, who were in the positions of president, did not consider the Ukrainian state a subject of international relations. That is, the Russian leadership did not perceive Ukraine as an independent state, even after it recognized it as such from its side. Therefore, Russian leaders continued to act in bilateral relations with Ukrainians in accordance with their vision, that is, from a position of strength and understanding themselves as an «elder brother», and allowed themselves to ignore both the signed interstate treaties and international law in general. In addition, the use of means of pressure by the Russian leadership on the Ukrainian, and on the state in general, also had a personal dimension. That is, the personal relations between the presidents of Ukraine and the Russian Federation also influenced the relations between these states, rather in the aspect of soft or hard pressure from the latter. So, if under the first Russian president Ukraine was deprived of nuclear weapons and the Black Sea Fleet, then under the second – the occupation of Crimea and other southeastern lands took place. In general, although Ukraine suffered a significant negative influence from Russia during the specified period, with corresponding consequences in the socio-economic and socio-political spheres, it nevertheless remained a sovereign state and continues to fight for its independence more actively in the face of a significant threat to its existence from the old aggressor-neighbor.