Сюжетно-композиційна парадигма романістики Т. Моррісон

Abstract

У статті досліджується сюжетно-композиційна парадигма романістики Т. Моррісон. Звертається увага на те, що Тоні Моррісон належить значне місце серед найбільш досліджуваних письменників сьогодення. Її творчість відкрила новий етап в історії літератури США, тому що в ній зникає лінія протиставлення «чорного» і «білого», а мета переноситься на відтворення ідей етнічної самосвідомості та на пошук місця афроамериканців в історичній картині світу. Окрім цього, творчий доробок Т. Моррісон можна охарактеризувати як такий, що опирається на афроамериканський та власне африканський розповідний та обрядовий фольклор, свободу самовираження та прагнення відтворити соціальну й духовну історію чорного народу. Т. Моррісон вдало поєднує в своїх творчих доробках соціальне та міфологічне. Її творчим методом є «магічний реалізм», так як в романах часто присутні та тісно переплетені побутовий план та міфологічний. Говорячи про створення найпопулярніших романів письменниці, відмітимо, що досить влучно вона поєднувала в них міфологію, обряди, буденні звичаї та обряди й манеру поведінки. Ці прийоми дають можливість заглибити читача в світ чорношкірих людей, в їхні переживання та страждання, відчути той біль, котрий супроводжував життя та був вплетений в долю кожного чорношкірого. Афроамериканський фольклор, народні міфи і легенди є кістяком оповіді, що постає в рецептивній свідомості як пазл з фактів, міфів і легенд, у якому пізнання минулого в кореляції із самоідентифікацією є вирішальним чинником формування цілісної особистості. Отже, сюжетно-композиційну парадигму романістики Т. Моррісон дійсно можна вважати специфічною, яка характеризує виключно її творчість. Так, введення образу привида, використання двох часопросторових ліній, проведення ліній-паралелей між сьогоденням і минулим, поєднання їх за допомогою метафоричного образу предка досить цінне та актуальне саме в історичних аспектах для афроамериканців в цілому, для минулих рабів, висвітлення історій яких набуває значення, важливості та нагальності. Письменниця вважається свого роду новатором, котрий за допомогою наративу дає можливість протагоністам оживати, розповідаючи та наочно показуючи трансформації, які відбувалися в середовищі та свідомості афроамериканців.The article examines the plot-compositional paradigm of T. Morrison's novelistics. Attention is drawn to the fact that Toni Morrison has a significant place among the most studied writers of today. Her work opened a new stage in the history of US literature, because in it the line of opposition between "black" and "white" disappears, and the goal is transferred to the reproduction of ideas of ethnic self-awareness and to the search for the place of African Americans in the historical picture of the world. In addition, T. Morrison's creative work can be characterized as based on African-American and actually African narrative and ritual folklore, freedom of self-expression and the desire to recreate the social and spiritual history of the black people. T. Morrison successfully combines the social and mythological in his creative works. Her creative method is "magical realism", since the everyday and mythological plans are often present and closely intertwined in the novels. Speaking about the creation of the most popular novels of the writer, we note that she quite aptly combined mythology, rites, everyday customs and rites and manners in them. These methods give the reader the opportunity to delve into the world of black people, into their experiences and sufferings, to feel the pain that accompanied life and was woven into the fate of every black person. African-American folklore, folk myths and legends are the backbone of the story, which appears in the receptive mind as a puzzle of facts, myths and legends, in which knowledge of the past in correlation with selfidentification is a decisive factor in the formation of a complete personality. So, the plot-compositional paradigm of T. Morrison's novelistics can really be considered specific, which characterizes exclusively her work. Thus, the introduction of the image of an ancestor, the use of two time-space lines, drawing parallel lines between the present and the past, combining them with the help of a metaphorical image of an ancestor is quite valuable and relevant especially in historical aspects for African Americans in general, for past slaves, the coverage of whose stories acquires importance, importance and urgency. The writer is considered a kind of innovator who, with the help of narrative, gives the protagonists the opportunity to come alive, telling and visually showing their transformations, which were undoubtedly transformations, the growth of African Americans themselves.