Етичний аспект креативно-інноваційного розвитку постіндустріального суспільства

Abstract

У статті подано аналіз проблеми трансформації основ традиційної етики як соціокультурного наслідку високих темпів креативно-інноваційного розвитку. Розглянуто наслідки зростаючої ролі креативності: заохочувальна настанова стосовно інновацій, автономність творчості, сильна нерівномірність розподілу творчої активності, етичні проблеми високих темпів інноваційного росту. Виділено основні тенденції розвитку, які будуть супроводжувати зростаючу соціальну роль креативності: «оплата» прогресу частковою втратою ідентичності; «непередбачуваність» інновацій; закон «концентрації та розсіювання» креативності; етичні наслідки – руйнування взаємостосунків між поколіннями та запозичення творчих досягнень. Наведено практичні рекомендації щодо завдань наукової та культурної політики (селективна підтримка культурної спадщини, нежорстке задання пріоритетів подальшого наукового й культурного розвитку); змін законодавства (в сторону більш адекватної репрезентації креативної фракції населення); впливу на соціально-психологічну сферу (із врахуванням глобалізації та зростаючої ролі креативних процесів, в плані гармонізації взаємостосунків між поколіннями). In the article is shown the analysis of the problem of transformation of the basics of traditional ethics as sociocultural consequence of high paces of creative and innovative development. Highlighted that the main feature characteristic for creative and innovative activity is extremely high races of its development that significantly exceed the speed of growth of all other indicators of socio- psychological evolution. To find out sociocultural consequences of such fast growth was examined two its aspects: temporal (creation of information wealth that has modern society during the life of the current generation) and spatial (different speeds of dynamic processes in different regions and cultures, i.e. information irregularity). Indicated that very fast temporal changes primarily strikes on the basis of traditional ethics prevailing in society. Considered two basic ethical requirements that society could «perfectly match»: from the side of society desired positive social activities assessment carried out by the previous generations; from individual side desired status growth, related to the age. In particular, the first of these requirements, due to the high rate of information growth loses its basics, causing inharmonious intergeneration relationships. Accordingly, proposed the recommendation: to implement – by means of social and cultural policy – the impact on social and psychological scope in terms of harmonization of intergeneration relations. Highlighted ethical consequence of the spatial aspect of fast growth creativity: «information theft», the possibility of non- compensation information borrowing by one culture the creative achievements of other culture. Proposed the way out of this «ethic impasse»: recognition by «acceptors» of the borrowing fact with gratitude for the achievements.