Радіаційне забруднення навколишнього середовища в контексті глобальних соціально-екологічних проблем ХХІ століття

Abstract

У статті досліджено радіаційне забруднення навколишнього середовища в контексті його соціально-екологічних наслідків, що є однією з важливих проблем XXI століття. Нині використання радіоактивних технологій, що можуть завдавати шкоди навколишньому середовищу особливо помітно в медицині: медичне обладнання одноразового використання, що стерилізується інтенсивними випромінюваннями, посіло чільне місце в боротьбі з поширенням інфекційних захворювань, а діагностичне застосування рентгенівських променів і радіоактивних ізотопів має тенденцію розширюватися вдвічі приблизно кожні 10 років. Для збереження харчових продуктів та зниження їх втрат повсюдно використовуються випромінювання, а методи стерилізації – для знищення комах та шкідників-переносників хвороб. Промислова радіографія застосовується для перевірки якості зварних швів та виявлення тріщин, а також допомагає запобігати руйнуванню інженерно-технічних споруд. У нашій країні проблеми радіоактивних випромінювань та радіоактивного забруднення навколишнього середовища довгі роки мали «закритий характер». Ними займалося вкрай обмежене коло фахівців, а тому багато термінів, що використовуються, не були введені в широкий науковий обіг. Тому, перш ніж перейти до вироблення будь-яких превентивних принципів, які гарантують забезпечення радіаційної безпеки, доцільно концептуалізувати систему найчастіше використовуваних понять, які несуть у собі певну частку соціального навантаження. До таких понять слід віднести поняття радіаційної безпеки, радіаційного забруднення, ділянки радіаційного забруднення, опромінення, колективної та ефективної дози опромінення, потужності дози опромінення, віддалених наслідків опромінення тощо. Відомо, що вплив на довкілля, що виникає внаслідок цієї різної неспецифічної, тобто. не пов’язаної безпосередньо з атомним виробництвом антропогенної діяльності, і з урахуванням великої кількості людей, на яких виявляється цей вплив, робить значний внесок у колективну дозу населення Землі. У той самий час досить складно визначити, який конкретний радіоактивний ефект дають специфічні, тобто. безпосередньо з радіоактивним виробництвом, джерела радіації.The article examines radiation pollution of the environment in the context of its socio-ecological consequences, which is one of the important problems of the XXI century. Today, the use of radioactivetechnologies that can harm the environment is particularly visible in medicine: single-use medical equipment sterilized by intense radiation has taken a prominent place in the fight against the spread of infectious diseases, and the diagnostic use of X-rays and radioactive isotopes tends to double approximately every 10 years. Radiation is widely used to preserve food products and reduce their losses, and sterilization methods are used to destroy insects and disease-carrying pests. Industrial radiography is used to check the quality of welds and detect cracks, and also helps prevent the destruction of engineering structures. In our country, the problems of radioactive emissions and radioactive pollution of the environment were «closed» for many years. They were engaged in by an extremely limited circle of specialists, and therefore many of the terms used were not introduced into wide scientific circulation. Therefore, before proceeding to the development of any preventive principles that guarantee the provision of radiation safety, it is advisable to conceptualize a system of the most frequently used concepts that carry a certain share of social burden. Such concepts should include the concepts of radiation safety, radiation pollution, areas of radiation pollution, exposure, collective and effective radiation dose, radiation dose rate, remote consequences of radiation, etc. It is known that the impact on the environment arising from this various non-specific, i.e. anthropogenic activity not directly related to atomic production, and taking into account the large number of people affected by this effect, makes a significant contribution to the collective dose of the Earth’s population. At the same time, it is quite difficult to determine which specific radioactive effect is given by specific, i.e. directly with radioactive production, sources of radiation. Issues of safe handling of radioactive waste, medical consequences of radiation exposure, radiation safety of the population, territories contaminated as a result of accidents at radiation-hazardous facilities are still poorly studied. Socio-political aspects of radiation safety management also remain undeveloped.