Особливості організації та нормування праці в Україні

Abstract

В ринкових умовах нормування праці набуває більшого значення з позицій його застосування в якості інструменту виміру, оцінки і регулювання господарської діяльності, ніж використання як інструменту примусу до праці, засобу, призначеного виключно для встановлення норм праці та їх виконання. Стаття присвячена дослідженню особливостей організації та нормування праці в Україні. Розглянуто сутність та роль нормування праці як фактора росту конкурентоспроможності в сучасних умовах, основні положення організації нормування праці, об'єкти нормування праці на підприємствах України. Звернуто увагу на головне завдання і функції нормування праці, його вітчизняну практику і недоліки. Узагальнено фактори, які сприяють поліпшенню умов організації праці та її оплати. В процесі роботи були застосовані такі загальнонаукові методи дослідження, як аналіз нормативних, наукових і навчально-практичних літературних джерел, абстрагування, синтез, класифікація; з емпіричних методів використовувалися спостереження і порівняння. Висновки: Всі заходи щодо вдосконалення нормування праці можна згрупувати за наступними напрямками: 1) зменшення кількості працівників, які не виконують норм виробництва; 2) забезпечення оптимального навантаження норм праці; 3) зростання обсягу нормування праці на підприємстві всіх категорій працівників; 4) обов’язковий перегляд норм на робочих місцях, в процесі реалізації організаційно-технічних заходів. Таким чином, нормування праці сприяє раціональному розміщенню працівників підприємства і доцільному використанню ними робочого часу, впливає на вдосконалення виробництва і організації праці. Розроблені норми застосовуються в процесі формування планів підприємства та його підрозділів для поділу і кооперації праці, визначення потрібної кількості устаткування і чисельності працівників тощо. In market conditions work quota setting is becoming increasingly important from the standpoint of its using as a tool for measuring, evaluating and regulating economic activity, rather than a tool of coercion to work intended solely for establishing stressful standards and their implementation. The article is devoted to the study of the features of labour organization and work quota setting in Ukraine. The essence and role of work quota setting as a factor of competitiveness growth in modern conditions are considered. The main principles of organization of work quota setting and its objects at Ukrainian enterprises are reviewed. An attention to the main task and functions of work quota setting, its domestic practice and shortcomings is paid. The factors contributing to the improvement of labour organization conditions and labour remuneration are summarized. In this work the general scientific research methods were used, such as the analysis of normative, scientific and educational literature, abstraction, synthesis, classification. The empirical methods used in the work are observations and comparisons. Conclusions: All measures for work quota setting improvement can be grouped in the following areas: 1) reducing the number of workers who do not meet production standards; 2) ensuring the optimal workload of labour standards; 3) increasing in the volume of work quota setting at the enterprises of all workers categories; 4) mandatory revision of standards in the workplaces in the process of organizational and technical activities implementation. Thus, work quota setting contributes to the rational placement of the enterprise employees and the appropriate using of their working time. It affects the improvement of production and labour organization. The norms developed are applied in the process of forming the plans for an enterprise and its structural units with the aim of labour division and cooperation, determination of the necessary amount of equipment and the number of employees, etc.