Мовне питання у публіцистиці та рукописній спадщині громадського діяча Петра Стебницького (1862–1923 рр.)

Abstract

Стаття продовжує цикл публікацій авторів про Петра Стебницького (1862–1923 рр.) та його роль у формуванні так званого «українського націотворчого проекту» в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Метою статті є аналіз мовознавчих студій діяча, у яких піднімалися актуальні на той час питання зв’язків мови з генетичним компонентом, національним характером, духом народу; предметом розгляду стали також інтеграційні, консолідаційні характеристики мови у публіцистичному дискурсі та рукописній спадщині П. Стебницького; медійні полеміки щодо правопису, лексичного складу тощо. Поряд із проблемно-хронологічним, порівняльно-історичним та описовим методами дослідження у статті використовувалися контент-аналіз та джерелознавча критика. Вважаємо, що медіатексти П. Стебницького повністю вписувалися в загальний мовознавчий дискурс ХІХ – початку ХХ ст. про місце й значення української літературної та усної мови в житті суспільства. Встановлено, що громадський діяч послідовно відстоював права української мови в царській Росії, публічно виступав на її захист, пропагував можливість існування україномовної лiтератури. П. Стебницький відстоював україномовну освіту, займався редакторською та лексикографічною працею, доклав зусиль до упорядкування українського правопису. У статті проаналізовано наступні публіцистичні та рукописні твори громадського діяча, присвячені мовному питанню: «Доля українського слова в Росії», «Петербургская «Просвіта», «Про чистоту мови», «Литовский алфавит и малорусская литература», «Державна мова», «Справа державної мови», «Украинский вопрос», «Очерк развития действующего цензурного режима в отношении малороссийской письменности», «К вопросу об украинском правописании» та ін. The article continues the cycle of author publications about Petro Stebnytskyi (1862–1923) and his role in the formation of the so-called «Ukrainian National Creation Project» at the end of the 19 th – early 20 th centuries. The purpose of the article is to analyze the linguistic studies of the public figure, which raised the relevant issues of the language connection with the genetic component, national character, spirit of the people; the subject of consideration was also the integrational, consolidational characteristics of the language in the publicistic discourse and the manuscript inheritance of P. Stebnytskyi; media polemics on spelling, lexical composition etc. Along with the problem-chronological, comparative-historical and descriptive methods of research content analysis and source-criticism were used in the article. We believe that the media texts of P. Stebnytskyi fully fit into the general linguistic discourse of the 19 th – early 20 th centuries about the place and importance of the Ukrainian literary and oral language in the life of society. It was established that public figure consistently defended the rights of the Ukrainian language in tsarist Russia, publicly advocated its protection, and promoted the possibility of the existence of Ukrainian-language literature. P. Stebnytskyi defended the Ukrainian-language education, was engaged in editorial and lexicographic work, made efforts to streamline the Ukrainian spelling. The article analyzes the following journalistic and manuscript works of public figure dedicated to the linguistic question: «The fate of the Ukrainian word in Russia», «St. Petersburg «Prosvita», «On the purity of the language», «Lithuanian alphabet and Little Russian literature», «State language», «The case of the state language», «Ukrainian question», «Essay on the development of the currentcensorship regime in relation to the Little Russian writing», «On the question of Ukrainian spelling» etc.