Націоналізація шкільної освіти в контексті Української революції 1917 – 1920 років

Abstract

У статті висвітлено основні заходи із націоналізації системи освіти та шкільництва у період формування української державності та визвольних змагань Української революції 1917 – 1920 років. Об'єктивно та комплексно проаналізовано послідовну політику революційних урядів України у процесі впровадження української мови у систему навчання та виховання, українознавчих предметів, таких як українська мова та література, географія та історія України. У статті розглянуто окремі питання українізації педагогічної освіти, зокрема, вивчення історії формування національної педагогіки у контексті становлення модерної української нації у період правління урядів Української Центральної Ради, Української Держави часів Гетьманату Павла Скоропадського, уряду Директорії УНР, Добровольчої армії та діяльності більшовицького Раднаркому УСРР у зазначений період. У статті обґрунтовано провідну роль товариства «Просвіта» у процесах культурного та освітнього відродження національної школи, зорієнтованої на формування української національної ідентичності на ґрунті історичних суспільно-політичних процесів. Діяльність товариства «Просвіта» представлена не лише у культурно-просвітницькому, але й націотворчому контексті. Автор акцентує увагу на діяльності провідних суспільно-політичних, громадських діячів та представників педагогічної сфери, які сприяли активізації ренесансних процесів у закладах освіти. Зокрема, представлений огляд педагогічних поглядів українського педагога В. Дурдиківського – директора першої української гімназії імені Тараса Шевченка змішаного типу: для хлопців та дівчат, що була відкрита у Києві 18 березня 1917 р. з ініціативи Українського товариства шкільної освіти. В рамках висвітлення заявленої теми розглянуто ряд питань пов’язаних із популяризації знань серед населення, більшість якого лишалась неписемною, культурно-просвітницькими товариствами: Українським товариством шкільної освіти, Товариством «Копійка на рідну школу», кооперативами, які опікувались видавництвом україномовних підручників, дидактичних матеріалів та організацією педагогічних учительських з’їздів. Автор вказує на важливий досвід створення національної системи освіти, як підґрунтя для утвердження ідей національної ідентичності, що є актуальними і до сьогодні. The article highlights the main measures taken to nationalise the education and schooling system during the formation of Ukrainian statehood and the liberation struggle of the Ukrainian Revolution of 1917-1920. The article provides an objective and comprehensive analysis of the consistent policy of the revolutionary governments of Ukraine in the process of introducing the Ukrainian language into the system of education and upbringing, as well as Ukrainian studies subjects such as the Ukrainian language and literature, geography and history of Ukraine. The article deals with some issues of Ukrainisation of teacher education, in particular, the study of the history of the national pedagogy formation in the context of the establishment of the modern Ukrainian nation during the rule of the governments of the Ukrainian Central Rada, the Ukrainian State of the Hetmanate of Pavlo Skoropadskyi, the government of the UPR Directory, the Volunteer Army and the activities of the Bolshevik Council of People's Commissars of the Ukrainian SSR during this period. The article substantiates the leading role of the Prosvita Society in the processes of cultural and educational revival of the national school, which was focused on the formation of the Ukrainian national identity on the basis of historical socio-political processes. The activities of the Prosvita Society are presented not only in the cultural and educational, but also in the nation-building context. The author focuses on the activities of leading socio-political, public figures and representatives of the pedagogical sphere who contributed to the intensification of renaissance processes in educational institutions. In particular, the author presents an overview of the pedagogical views of the Ukrainian teacher V. Durdykivskyi, the director of the first Ukrainian mixed-sex Taras Shevchenko Gymnasium, which was opened in Kyiv on 18 March 1917 on the initiative of the Ukrainian Society of School Education. As part of the coverage of the stated topic, a number of issues related to the popularisation of knowledge among the population, most of whom remained illiterate, by cultural and educational societies are considered: The Ukrainian Society of School Education, the Kopiika for the Native School Society, and cooperatives that published Ukrainian-language textbooks and didactic materials and organised pedagogical teacher congresses. The author points to the important experience of creating a national education system as a basis for the establishment of ideas of national identity that are still relevant today.

Description

Keywords

українізація, освіта, школа, педагогіка, Українська Центральна Рада, Українська народна республіка, Гетьманат, Директорія, Добровольча армія, більшовицька влада, Ukrainisation, education, school, pedagogy, Ukrainian Central Rada, Ukrainian People's Republic, Hetmanate, Directory, Volunteer Army, Bolshevik government

Citation

Хмельницька Л. Націоналізація шкільної освіти в контексті Української революції 1917 – 1920 років / Л. Хмельницька // Український літопис=Ukrainian Litopys : зб. наук. праць. – Університет Григорія Сковороди в Переяславі. – Переяслав (Київ. обл.) : Домбровська Я. М., 2023. – Вип. 1. – С. 99–110.

Collections