Особливості поетики епістолярію В. Близнеця 70 - х рр. ХХ ст.

Abstract

У статті вперше на матеріалі приватних кореспонденцій В. Близнеця 70-х рр. ХХ ст. репрезентовано поліфонізм як іманентну особливість епістолярного жанру. Зроблено спробу якісно нового осмислення поліфонізму і способів моделювання чужого мовлення в кореспонденціях митця. На конкретних прикладах проілюстровано, що листи В. Близнеця поєднують в собі необмежені пізнавальні можливості і поглиблений інтерес до внутрішнього світу людини. Доводиться, що в епістолах письменника можуть співіснувати кілька позицій співрозмовників, рівноправних по відношенню з авторською, а іноді вони можуть навіть вступати в полеміку з авторською. The article on the material of private correspondences of V. Blyznets of 70’s of the twentieth century firstly represents polyphony as inherent property of the epistolary genre. The attempt of qualitatively complete understanding of polyphony and ways of modeling of others speech in correspondences of the artist was made. On the specific examples was illustrated that letters of V.Blyznets combine unlimited cognitive capabilities and deep interest to the inner world of a person. It is proved that in the epistles of the writer can coexist several positions of interlocutors equal in rights according to author’s, and sometimes they can even enter into debate with the author’.