Діяльність Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові (кінець ХІХ – початок ХХ ст.): сучасна вітчизняна історіографія

Abstract

У статті проаналізовано сучасну вітчизняну історіографію діяльності Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.; виділено основні історіографічні акценти у дослідженні даної теми. Основними методологічними засадами та підходами, на основі яких нам вдалося реконструювати процес прирощення знань з історії НТШ на сучасному історіографічному етапі, були принципи історизму, об’єктивності, системності, всебічності, методи історіографічного аналізу та синтезу розвитку знань, наративний метод, метод інтерпретації, метод критики історіографічних джерел тощо. Відзначено, що сучасними вітчизняними науковцями проведено значну роботу щодо відшукання нових матеріалів і джерел з історії розвитку НТШ; переосмислено значення і роль наукового товариства як у загальних процесах українського національного відродження, так і становлення національної системи науки; більшість сучасних дослідників схиляються до думки, що даний осередок у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. набув статусу неофіційної академії, а українська академічна наука на західноукраїнських землях веде тяглість саме від цієї інституції. Встановлено, що на сучасному етапі розвитку історичної науки дослідниками вивчено загальну історію осередку, передумови виникнення НТШ, його структуру, фінансове становище, видавничу діяльність, наукову роботу, функціонування бібліотеки і музею; прослідковано процес створення секцій товариства, а також комісій; частково досліджена співпраця НТШ з закордонними науковими установами й організаціями; вивчено внесок товариства у становлення українознавчих досліджень, розвиток української мови, видавничу та поліграфічну справу, а також частково й у інші наукові галузі: медицину, право, природознавство тощо; написано ряд статей про діяльність найвизначніших репрезентантів НТШ – М. Грушевського, І. Франка, В. Гнатюка, І. Горбачевського, І. Огієнка, І. Кревецького, М. Кордуби, В. Дорошенка, здійснено розгляд їхньої практичної та наукової діяльності; представлено детальну бібліографію «Записок НТШ». This paper examines the current national historiography of the Scientific Society of Taras Shevchenko in Lviv in late XIXth – early XXth centuries; the main historiographical emphases in the research of the topic have been highlighted. The main methodological principles and approaches on which we were able to reconstruct the process of knowledge increment on the history of the Shevchenko Scientific Society in the modern historiographical stage were the principles of historicism, objectivity, consistency, comprehensiveness, historiographical methods of analysis and synthesis of knowledge, narrative method, interpretation, method of historiographical sources criticism etc. It is noted that modern native scientists conducted considerable work on finding new materials and sources on the history of the Shevchenko Scientific Society; the meaning and role of scientific societies in the common process of Ukrainian national revival and the establishment of a national system of science were reinterpreted; most modern scholars tend to believe that this focus in the late XIXth – early XXth centuries acquired the status of informal academy, and Ukrainian academic science at Western is just the continuity of the institution. It has been found that at the present stage of historical science development the researchers studied general history of the society, preconditions of the Shevchenko Scientific Society origin, its structure, financial position, publishing, research work, the operation of the library and museum; the process of creating sections of society and commissions have been found; the Shevchenko Scientific Society cooperation with foreign research institutions and organizations has been partly investigated; the contribution of the society to the formation of Ukrainian Studies, Ukrainian language development, publishing and printing business, partly in other scientific fields: medicine, law, science etc. has been studied; several articles on the activities of the most prominent representatives of the Shevchenko Scientific Society – M. Hrushevsky, I. Franko, V. Gnatuk, I. Gorbachevsky, I. Ogienko, I. Krevetsky, M. Kordub, V. Doroshenko – have been written, their practical and research activities have been considered; the detailed bibliography of «Notes of the Shevchenko Scientific Society» are represented.