Джерелознавчі та історіографічні аспекти переяславської шевченкіани

Abstract

Нині існує велика кількість наукових праць історичного, археологічного, краєзнавчого, літературно-мистецького характеру де висвітлюється життя і творчість Т. Шевченка під час його перебування в Переяславі, але потрібно зазначити, що на сьогодні стан дослідження проблеми переяславської шевченкіани залишається недостатньо вивченим. Тема зумовлена недостатньою комплексною розробкою проблеми історіографії переяславської шевченкіани, оскільки у науковому обігу постійно з’являються нові матеріали, які потребують цілісного дослідження. Головним наповненням джерельної бази даного дослідження є сукупність наукових праць та архівних джерел, що безпосередньо стосуються вивчення життя і творчості Т. Шевченка, пов’язаних з Переяславщиною. Тому для зручності опрацювання та максимального охоплення всього комплексу джерел проведена їх систематизація відповідно до тематичного наповнення, наукової репрезентативності, цілісності та повноти висвітлення поставленої проблематики. Now there is a large number of scientific papers historical, archaeological, local history, literary and artistic nature, highlighting the life and work of Taras Shevchenko during his stay in Pereiaslav, but it should be noted that today the state of research problems of Pereiaslav’s Shevchenkiana remains understudied. The issue is due to the lack of complex development problems of historiography of the Pereiaslav’s Shevchenkiana, since the scientific revolution there are new materials, themed conferences, round-tables, which require holistic studies. The source base is the basis for any scientific research, so her features and character are primarily determined by the specifics of the chosen topic. The main content of the source base of this study is a set of scientific publications and archival sources that directly or indirectly relate to the study of the life and works of T. Shevchenko connected with Pereiaslav. Therefore, for ease of handling and maximum coverage of the range of sources, their systematization according to thematic content, scientific representativeness, integrity and completeness of the assigned problems.