09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії

Permanent URI for this communityhttp://194.247.13.39:4000/handle/8989898989/156

Browse

Browsing 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії by Subject "civil society"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Феномен громадянської активності особистості : соціально- філософський аналіз
    (Переяслав-Хмельницький (Київcька обл.), 2015-12-28) Карабань, Оксана Миколаївна; Karaban, Oksana Mykolaivna
    Феномен громадянської активності є одним із ключових елементів політологічного, правового та суспільствознавчого дискурсів та є актуальною науковою проблемою вітчизняної соціальної філософії. Соціально-філософське дослідження зазначеного феномену має потенціал щодо формулювання теоретичних настанов чи прогнозів утвердження ідеалів громадянського суспільства в нашій країні. Робота є потенційним джерелом пошуку дієвих практичних рекомендації, коли реальна соціальна практика розбудови громадянського суспільства набуває теоретично обґрунтованого характеру. Феномен громадянської активності залишається майже не дослідженим у проблемному полі саме соціальної філософії, системним чином не вивчені джерела формування громадянської активності особистості, не виявлені загрози глобалізації щодо громадянської активності. У роботі здійснюється концептуалізація феномену громадянської активності особистості в контексті соціально-філософської проблематики. У дослідженні автору вдалося проаналізувати феномен громадянської активності особистості в проблемному полі соціальної філософії та розглянути громадянське суспільство як простір реалізації громадянської активності особистості, виявити джерела формування громадянської активності особистості в сучасному українському суспільстві. Також було з’ясовано потенціал сімейного виховання у формуванні засад громадянської активності особистості та досліджені процеси розвитку громадянської активності особистості засобами освітнього впливу. Автором обґрунтована роль соціокультурних чинників у формуванні громадянської активності особистості, а також розглянутий вплив сучасних соціальних трансформацій на громадянську активність. Вдалося проаналізувати потенціал Революції Гідності як чинника формування громадянської активності особистості у вітчизняному суспільстві та обґрунтувати філософську парадигму розвитку громадянської активності українського суспільства. The phenomenon of civic activity is a key element of political, legal and social scientific discourses and is an actual scientific problem of Ukrainian social philosophy. Socio and philosophical study of this phenomenon has the potential to formulate theoretical instruction or prognoses for strengthening the ideals of civil society in our country. This study is a potential source for finding of effective practical recommendations when the real social practices of civil society get theoretically grounded character. The phenomenon of civic activity remains almost unexplored field in social philosophy and sources of civic activity are not explored systematically. The challenges of globalization are not identified to civic activity are unexplored too. In this thesis conceptualization of civil activity of the individual is performed in the context of modern social and philosophical issues. The study author managed to consider civil society as the space for realization of public activity space personality. Author revealed the sources of development of individual civic activity at the modern Ukrainian society. One analyzed the potential of family education in shaping of individual principles of civic activity and investigated the processes of civic activity development by means of educational impact. The author substantiated the role of cultural factors in shaping of civic activity and considered the impact on contemporary social transformations regarding civic activity. It is also analyzed the potential of the Revolution of Dignity as a factor of the individual civic activity development and justified the philosophical paradigm of civic activity of Ukrainian society.
  • Thumbnail Image
    Item
    Феномен комунікативної влади: соціально-філософський аналіз
    (2019) Колесніченко, С. С.; Kolesnichenko, S.
    Дисертацію присвячено спробі здійснити соціально-філософський аналіз феномену комунікативної влади. Автором досліджено історичний генезис феномену комунікативної влади як прогресу людської свободи. У контексті «комунікативного повороту» сучасної філософії та відповідних комунікативних проектів, проаналізовано основні концептуальні засади ролі комунікації в сучасних процесах соціального життя, наведено авторську дефініцію концепту комунікативної влади. Теоретичне та практичне значення дослідження полягає у цілісному осмисленні соціально-філософського феномену комунікативної влади в сучасній соціально-політичній системі координат, що сформована новим цивілізаційним етапом розвитку суспільства («інформаційне суспільство», «суспільство знань», «мережеве суспільство» тощо). В межах розробки проблеми становлення інформаційного суспільства та впливу медійних технологій на феномен влади та владних відносин актуалізовано діалектичний та реверсний характер зв’язку та процедур легітимізації. Також у роботі було проаналізовано основні принципи етико-аксіологічного фундаменту комунікативної влади та відповідних дискурсивних практик. Зазначені дослідницькі кроки здійснено з урахуванням поточної політичної ситуації в Україні, зокрема, враховуючи її транзитивний характер у змісті та системі державного устрою, визначено можливі перспективи та наслідки реалізації повноти комунікативної влади. The dissertation is devoted to the attempt to carry out a social and philosophical analysis of the phenomenon of communicative power. The author investigates the historical genesis of the phenomenon of communicative power as a progress of human freedom. In the context of the “communicative turn” of modern philosophy and relevant communication projects, the conceptual bases of the role of communication in modern processes of social life are analyzed, the definition of the concept of communicative power is given. The theoretical and practical significance of the study lies in the holistic socio-philosophical conceptualization of the phenomenon of communicative power in the modern socio-political coordinate system, formed by a new civilization stage of development of society (“information society”, “knowledge society”, “network society”, etc.). The dissertation author tried to solve the series of following research tasks: to analyze the specificity of the genesis of ideas about the phenomenon of power in the history of philosophical thought; to investigate the peculiarities of interpretation of the concept of “communicative power” by the representatives of communicative philosophy; to conceptualize the essence of the link between the actualization of the communicative power and the processes of approval of the information society; to investigate the connection between intensification of mass communication and transformation of the phenomenon of power; conceptualize the principles of civil society approval in connection with the actualization of the phenomenon of communicative power; substantiate the system of value priorities for the establishment of communicative power; to justify social and cultural mechanisms of the implementation of the principles of communicative power in domestic social practice and to evaluate the potential of ones realization. The dissertation author investigated the main contemporary factors of influence on power, namely: the new discourse of power through the modern development of society (information society, etc.), the transformation of the understanding of freedom (“freedom for”), the expansion of the level of justice (both material and spiritual levels), technical-technological and rationalization of human existence, globalization of the “lifeworld”, multiculturalism and else. Within the framework of the development of the problem of becoming an information society and the impact of media technologies on the phenomenon of power and power relations, the dialectical and reverse nature of communication and legitimization procedures is actualized. The paper also analyzes the basic principles of the ethics and axiology’s foundation of communicative power and relevant discursive practices. These research steps have been made taking into account the current political situation in Ukraine, in particular, taking into account its transitional nature in the content and system of the state system, identifying possible prospects and consequences of the implementation of the completeness of communicative power. The obtained results have theoretical importance for socio-philosophical thought, as they broaden the content of the communicative discourse of power, providing greater opportunities for understanding political transformations, broadening approaches to contemporary understanding of power.