Browsing by Author "Tarapon, O."

Now showing 1 - 15 of 15

Більшовицька пропаганда як ключовий чинник формування радянських світоглядно-ціннісних орієнтирів населення України на початку 1920-х рр.
(Лукашевич О. М., 2014) Тарапон, О. А.; Tarapon, O.
У статті проаналізовано агітаційну пропаганду більшовицького режиму в Україні, як один з напрямків боротьби за владу, спосіб формування нової системи радянських цінностей, спосіб життя, побудований на класових принципах, ідеї колективізму та диктатури пролетаріату. Показано, що важливим засобом правлячої партії у боротьбі проти опозиційних поглядів та ідеологічної пропаганди, обробки масової свідомості в руслі комуністичної доктрини була преса та агітаційна література. Серед інших дієвих методів впливу на світогляд населення в умовах війни було проведення революційних ідеологічних заходів – мітингів, концертів, співбесід, засідань, масових зборів, робота політшкіл, культпросвіту і бібліотек, суботники, недільники тощо. Ці заходи носили штучний характер, однак в умовах нестабільності інформаційна атака мала прорадянські наслідки. Серед головних завдань більшовицької пропаганди була компрометація національно- визвольних змагань в Україні. Також для початкового періоду радянської агітаційної риторики притаманно поширення кількох типових політичних кліше: возвеличення пролетаріату, котрий відбиває зовнішні загрози, бере на себе відповідальність побудови нового мирного життя; прославлення величі Червоної армії – вірного стража свободи і завоювань пролетарської революції; протиставлення передової радянської Росії і ворожого буржуазного Заходу. The article analyzes the propaganda propaganda of the Bolshevik regime in Ukraine as one of the areas of power struggle, a method of forming a new system of Soviet values, lifestyle, based on class principles, ideas of collectivism and dictatorship of the proletariat. It is shown that an important tool in the ruling party against opposition views and ideological propaganda processing of mass consciousness in line with the communist doctrine was the press and propaganda literature. Other effective methods of influence on the attitudes of people in war was the revolutionary ideology of events – rallies, concerts, interviews, meetings, mass meetings, work politshkil, and libraries Cultural enlightenment, Saturdays and Sundays, etc. These measures were artificial, but in an unstable information attack was pro-Soviet consequences. The main objectives of the Bolshevik propaganda was to compromise the national liberation movement in Ukraine. Also, for an initial period of Soviet propaganda rhetoric typical distribution some common political cliché: praise the proletariat, which reflects external threats, takes charge of building a new peaceful life; praise the greatness of the Red Army – a faithful guard of freedom and the gains of the proletarian revolution; advanced Soviet Russia opposition and hostile bourgeois West.
Демографічний, національний та соціальний склад населення УСРР-УРСР 1920-1930 - х рр. у розрізі повсякденного життя
(Лукашевич О. М., 2012) Тарапон, О. А.; Tarapon, O.
У статті проаналізовано демографічні, національні та соціальні зміни у структурі населення України 1920-1930 - х рр. та їх вплив на повсякденне життя населення. The paper analyzes the demographic, national, and social changes in the population of Ukraine 1920-1930’s. and their impact on the daily life of the population.
Деформація моральних цінностей в Україні в 1930-ті рр.: втрата національної ідентичності
(Домбровська Я. М., 2016) Тарапон, О. А.; Tarapon, O.
У статті висвітлено процес деформації моральних цінностей і духовних основ національного життя в Україні в 1930-ті рр., як засіб знищення української нації, перетворення її в деформовану безлику масу. Масштабне насильство і терор зумовили глибокі ментальні травми українського суспільства, що надовго заглушили державотворчі прагнення, підірвали моральні основи нації, її життєтворчу енергію. До більш глибинного осмислення соціокультурних та психоемоційних наслідків Голодомору та масового терору проти українців в моїх наукових пошуках і викладацькій роботі дав поштовх доктор історичних наук, професор Ярослав Олександрович Потапенко, пам’яті котрого присвячую дану статтю. The article deals with the process of deformation moral values and spiritual foundations of national life in Ukraine in the 1930s. Аs a means of destruction of the Ukrainian nation, its transformation into a passive mass of deformed consciousness. Mass violence and terror caused deep mental trauma Ukrainian society, long stalled state-desire, undermined the moral foundations of the nation, its vitality. For more in-depth understanding of the socio-cultural and psycho-emotional effects of famine and mass terror against Ukrainian in my academic pursuits and teaching gave rise Doctor of History, Professor Yaroslav Oleksandrovych Potapenko, whose memory I dedicate this article.
Медичне обслуговування міського населення України у 1920-30-х рр.
(Лукашевич О. М., 2012) Лукашевич, О. М.; Тарапон, О. А.; Lukashevych, O.; Tarapon, O.
У статті проаналізовано становлення радянської системи охорони здоров’я та рівень медичного обслуговування міського населення України у 1920 - х – 1930 - х рр. The article analyzes the development of the Soviet health care system and the level of health care urban population of Ukraine in 1920 – 1930-ies.
Монументалізація постаті Т. Шевченка в Радянській Україні 1930-х рр.: підміна національних цінностей
(2019) Тарапон, О. А.; Tarapon, O.
У статті простежено процес увіковічення радянською владою постаті Т.Шевченка у 1930-х рр. через зведення монументальних пам’ятників Кобзарю, підкреслено неоднозначний характер офіційних заходів влади. У 1930-х рр. почалося масове знищення радянськими органами української культури, зазнають руйнування, перебувають у занедбаному стані пам’ятні місця, могили відомих українських діячів, у тому числі і Т.Шевченка. У цей же час почалася робота зі зведення грандіозних пам’ятних скульптур радянської пропаганди. Влада почала популяризувати окремі культурні об’єкти та постаті України, котрі мали презентувати велич багатонаціональної культури СРСР, серед яких був і Тарас Шевченко. Оскільки «вбити» пам'ять про Шевченка радянській системі було не під силу, почалося привласнення його образу, спадщини, розгорнувся довготривалий процес «радянізації» та більшовицької сакралізації образу Кобзаря. До 20-ї річниці Жовтневої революції влада звернула увагу на проблему реставрації могили Тараса Шевченка, почався процес зведення пам’ятників Кобзарю у Харкові та Києві. Крім художніх діячів до цієї роботи були залучені найвищі посадовці держави, котрі визначали не лише розміри кошторису, темпи і засоби будівництва, а мали переважний голос при визначенні художньо-естетичного і, особливо, ідеологічного наповнення монументу. Як наслідок, образ Т.Шевченка втрачав національні ознаки та набував пролетарсько-революційних рис. Крім того, розмахом будівництва і величчю вшанування пам’яті про Шевченка влада намагалася послабити стан шоку власних громадян від масштабів руйнування культурних цінностей, звинувачення в тотальному знищенні національних святинь. The article traced how the Soviet authorities perpetuated the personality of T. Shevchenko in the 1930s, erected monumental monuments of Kobzar, and at the same time observed the ambiguous nature of official measures taken by the authorities. In the 1930s the mass destruction of the Soviet bodies of Ukrainian culture took place, they were destroyed, the memorial sites, the graves of famous Ukrainian figures, including Taras Shevchenko, were neglected. At the same time, work began to erect grandiose memorial sculptures of Soviet propaganda. Authorities began to promote individual cultural sites and personalitys of Ukraine, which were supposed to represent the majesty of the multinational culture of the USSR, including Taras Shevchenko. Since the Soviet system could not "kill" the memory of Shevchenko, the appropriation of his image, inheritance began, a long-term process of "Sovietization" and the Bolshevik sacralization of the image of Kobzar began. By the 20th anniversary of the October Revolution, authorities began restoring and abandoned the Taras Shevchenko tomb, and began erecting Kobzar monuments in Kharkiv and Kiev. In addition to artistic figures, the highest officials of the state were involved in this work, who determined not only the size of the budget, the pace and the means of construction, but had a predominant voice in determining the artistic and aesthetic and, in especially, the ideological content of the monument. As a result, T. Shevchenko's image lost national character and became proletarian-revolutionary. In addition, with the scale of construction and the grandeur of the memory of Shevchenko, the authorities tried to alleviate the state of shock of their citizens on the scale of destruction of cultural values, accusations of the total destruction of national shrines.
Науковець, педагог, спортсмен, громадський діяч, патріот: штрихи біографії Ярослава Потапенка (28.Х.1975-14.І.2016)
(Домбровська Я. М., 2016) Потапенко, Р. М.; Тарапон, О. А.; Бобровнік, Ю. В.; Potapenko, R.; Tarapon, O.; Bobrovnik, Yu.
Статтю присвячено життю і діяльності доктора історичних наук, професора кафедри історії та культури України, члену редакційної колегії даного фахового видання, науковцю, викладачу, спортсмену, громадському діячу, волонтеру Ярославу Олександровичу Потапенку. Дана стаття уміщує матеріали про життя і діяльність професора Я. Потапенка, спогади друзів, колег, однодумців.
Преса як засіб ідеологічної обробки населення в радянській Україні (1920-1930-ті рр.)
(Домбровська Я. М., 2016) Тарапон, О. А.; Tarapon, O.
З перших років існування більшовицької влади в Україні почала видаватися радянська преса. Вона мала формувати відповідну ідеологію населення. Преса 1920-1930-х рр. характеризувалася високим рівнем політизації і політичного популізму. На сторінках усіх видань, у тому числі місцевих, широко рекламували головні державні події, заходи радянського керівництва. Преса була засобом агітації, пропагувала здійснення соціалістичного будівництва на місцях, роз’яснювала політичний курс радянської влади. Редакції повинні були наповнювати газети конкретним матеріалом, живими прикладами із життя, які ілюструють процес будівництва соціалізму, показувати позитивні явища і критикувати негативні. На практиці поширювався радянський популізм, відбувалася дезінформація читача, нав’язувалися викривлені цінності. Протягом 1920-1930-х рр. сформувалися інформаційні технології подачі матеріалів для ідеологічної обробки населення, поширення радянських цінностей, виробився специфічний стиль викладу матеріалу. From the first years of the Bolshevik power in Ukraine began publication, the Soviet press. She had spread the ideology of the Soviet population. Press of 1920-1930 was characterized high politic and populism. On the pages of all publications are widely touted major public events, activities of the Soviet authorities. The press was by propaganda, promoted the socialist construction in the field, explained the policy of the Soviet power. Editions were printed specific material life examples to illustrate the process of building socialism, to show positive effects and negative criticism. In practice, the spreading Soviet populism reader misinformation, false values. In 1920-1930, information technology formed of the material, methods of ideological population treatment, promotion of Soviet values. To develop a unique style of presentation.
Процеси урбанізації та їх вплив на повсякденне життя міського населення України 1920-1930-х рр.
(Лукашевич О. М., 2012) Тарапон, О. А.; Tarapon, O.
У статті проаналізований процес урбанізації в Україні та його вплив на повсякденне життя міських мешканців у 1920-30-х рр. The paper analyzes the process of urbanization in Ukraine and its impact on the daily lives of urban residents in 1920-30s.
Радянський тоталітарний диктат в україні 1920 – 1930-х рр. як трансформація російських імперських цінностей
(Лукашевич О. М., 2015) Тарапон, О. А.; Tarapon, O.
У статті висвітлено процес встановлення тоталітарного диктату в Україні протягом 1920- 1930-х рр., закріплення і трансформація цінностей імперського зразка, які протягом означеного періоду переросли в радянський тоталітарний режим. Розкрито принцип наповнення російської імперської шкали цінностей новим радянським ідеологічним змістом. Показано трансформацію на радянському ґрунті традиційних для імперських держав складових, серед яких: пріоритет державної власності та примусової праці, як основи економіки; мілітаризований характер держави з поширеною філософією протистояння наддержави всьому світові, поділом людей на «своїх» і «чужих» із активною демонізацією останніх; активне використання насильства, як методу керування державою; культурне протистояння метрополії з імперськими провінціями, із винищенням духовних основ підкорених народів; формування історичних міфів, ідеї інтернаціоналізму; возвеличення культури панівної нації, що зумовлювала комплекс меншовартості підневільних націй. The article deals with the process of establishing a totalitarian dictatorship in Ukraine during 1920-1930’s, consolidation and transformation of values imperial designs which appointed during the period grew during the Soviet totalitarian regime. Indicated that solved Russian imperial principle of filling the new scale of values Soviet ideological content. Shown on Soviet soil transformation of traditional imperial states of components, including: priority of state property and forced labor, as economic fundamentals; militarized nature of the state with a common philosophy of superpower confrontation over the world, dividing people into «us» and «them» active demonization of the past; active use of violence as a method of governance; cultural metropolis confrontation with imperial provinces, with the extermination of the spiritual foundations of conquered peoples; formation of historical myths, ideas of internationalism; praise the dominant culture of the nation, which resulted inferiority complex slave nations.
Радянські топоніми 1920-1930-х рр.: історія формування та ідеологічно-ціннісне спрямування
(Домбровська Я. М., 2016) Тарапон, О. А.; Tarapon, O.
У статті висвітлено процес становлення радянської топонімії протягом 1920 1930-х рр., особливості формування нових назв населених пунктів та різних державних господарських і культурно-освітніх установ. Показано ідеологічне та політичне наповнення радянських топонімів, які мали формувати відповідні цінності в суспільній свідомості, популяризувати більшовицьку систему. Масово змінюючи старі топоніми, більшовики прагнули розірвати з минулим, знищити історичну пам ять, посилити процеси русифікації та уніфікації, сформувати власну систему символів. Тому перейменуванню підлягали релігійні, старі козацькі та інші історичні назви. Радянські топоніми стали одним із видів пропаганди, вони відображали революційні і класові ідеали. Особливо поширеними були іменні назви на честь героїв і радянських командирів, основоположників міжнародного революційного руху. А з 1930-х рр. масового характеру набули перейменування на честь вождів радянської держави. В умовах репресій і деформації суспільних цінностей, топонімічні назви набули сакрального характеру і теж потрапляли під переслідування. In the article the process of formation of the Soviet toponyms during the 1920 1930 s., especially the formation of new settlements and the names of various government economic, cultural and educational institutions. Showing their ideological and political content of Soviet names, which were to form the corresponding values in the public mind, to promote the Bolshevik system.Mass replacing old place names Bolsheviks sought to break with the past, destroy historical memory. Therefore, subject to rename religious, old Cossack names Russification enhance processes and unify to form its own system of symbols. Therefore Soviet place names have become a type of propaganda, they refiect class and revolutionary ideals. Special widespread registered name in honor of the heroes and Soviet commanders, the founders of the international revolutionary movement. And from 1930 gained massive renaming in honor of the leaders of the Soviet state. In conditions of repression and the strain of social values, toponymic names became sacred character and also fell under persecution.
Соціокультурний феномен інтелігенції України: історико-філософський дискурс другої половини ХІХ ст. – 1980-х рр.
(2020) Тарапон, О. А.; Потапенко, Р. М.; Tarapon, O.; Potapenko, R.
У статті відображено історико-теоретичний, ідейний дискурс з питань соціокультурного феномену інтелігенції України з другої половини ХІХ ст. до політики перебудови кінця ХХ ст., котра ознаменувала крах радянської ідеології та системи загалом і поклала початок повернення наукових напрацювань дореволюційних мислителів з питань сутності, місця і ролі інтелігенції в суспільстві.
Соціокультурні трансформації на теренах Західної України в умовах перебудови (1985-1991 рр.)
(2020) Тарапон, О. А.; Пудиш, Д.; Tarapon, O.; Pudysh, D.
У статті показано як політичні зміни кінця 1980-х рр. активізували процеси соціокультурного пробудження суспільства Західної України, котре прагнуло відновлення історичної справедливості та будівництва власної національної держави. Важливим завданням національного соціокультурного відродження стало відновлення історичної пам’яті, реабілітація жертв сталінського режиму, розвінчання злочинів комуністичної системи, очищення міст від пам’ятників тоталітаризму, відновлення української символіки, легалізація Української греко-католицької церкви, що супроводжувалося масовою підтримкою населення. The article denotes how the political changes of the late 1980s intensified the processes of sociocultural revival of Western Ukraine society, which sought to restore historical justice and build its own nation state. An important task of the national sociocultural revival was the restoration of historical memory, rehabilitation of Stalinist regime victims, debunking the crimes of the communist system, getting totalitarianism monuments off cities, Ukrainian symbols restoration, Ukrainian Greek Catholic Church legalization. It was supported by population.
Українське суспільство в умовах радянського ладу: повсякденний вимір
(Лукашевич О. М., 2014) Коцур, В. П.; Гончаренко, О. М.; Дем'яненко, Б. Л.; Ісайкіна, О. Д.; Лукашевич, О. М.; Мічуда, В. В.; Нагайко, Тарас; Потапенко, Я. О.; Тарапон, О. А.; Kotsur, V.; Honcharenko, O.; Demianenko, B.; Isaikina, O.; Lukashevych, O.; Michuda, V.; Nahaiko, Taras; Potapenko, Ya.; Tarapon, O.
У пропонованому навчальному посібнику здійснено спробу комплексного аналізу повсякденного життя мешканців УСРР-УРСР упродовж 20-х – поч. 90-х рр. ХХ ст., пов’язаних з грандіозними процесами конструювання та розбудови тоталітарної партійно-радянської моделі політичного, економічного й суспільного життя. Автори спробували охопити весь спектр повсякденного життя населення України, пов’язаного з демографічними, національними, соціальними чинниками. Саме вони дають змогу прослідкувати зміни умов існування соціуму загалом і кожного його представника зокрема. Посібник представлений у вигляді історичних нарисів, оскільки у вітчизняній історичній науці поки що відсутні синтетичні праці, які б охоплювали увесь спектр минулого на певній території та в певну добу. Проте такі нариси надзвичайно корисні для розширення палітри історичного пізнання, посилення інтересу до вітчизняного минулого, відбитого в очах звичайної людини, до життя людини в найменших його подробицях. Для фахівців-істориків, студентів, учителів, усіх, хто цікавиться минулим і сучасним України.
Формування ієрархії "вождизму" в радянській ціннісно-світоглядній системі України 1920-1930-х рр.
(Лукашевич О. М., 2015) Тарапон, О. А.; Tarapon, O.
У статті проаналізовано формування ієрархії вождизму в радянській ціннісно-світоглядній системі України в 1920-1930-х рр. Визначено місце образу В. Леніна в шкалі тоталітарних цінностей, процес його сакралізації більшовицькою пропагандою протягом означеного періоду. Розглянуто політологічний зміст проблеми вождизму. В Україні з приходом до влади більшовиків радянська пропаганда почала формувати систему ціннісних стереотипів культу вождів і комуністичних лідерів, на рівні масової свідомості поширювати певні кліше, які б виконували регулятивні та ідеологічні функції, закріплювали радянські канони «поклоніння» сакральним особам більшовицької владної піраміди. По смерті В. Леніна почалася його пряма сакралізація. Відбувалося масштабне тиражування праць класиків марксизму-ленінізму, іменами партійних радянських керівників називалися наукові установи, будинки відпочинку, підприємства і заводи, окремі колективи тощо. The article analyzes the formation of the Soviet hierarchy leaderism value-ideological system of Ukraine in 1920-1930 s years. The place of the image of Lenin in the scale of totalitarian values, the process of sacralization this image in the Bolshevik propaganda for a defi nite period are defined. Considered political meaning of leaderism. In Ukraine, the coming to power of the Bolsheviks Soviet propaganda system of value began to form stereotypical cult leaders, communist leaders at the level of mass consciousness distribute certain clichés that would fulfill regulatory and ideological functions, fixed canons of Soviet «worship» sacred persons Bolshevik power pyramid. After the death of Lenin began his direct sacred. There was a large-scale replication of works of classics of Marxism-Leninism, the names of party leaders called Soviet scientific institutions, rest homes, companys and factories, some collectives and others.
Шлях до наукових вершин (до 60-річчя доктора історичних наук, професора, дійсного члена НАПН України Віктора Петровича Коцура)
(2019) Тарапон, О. А.; Tarapon, O.
У статті розкрито багатогранну наукову діяльність дійсного члена Національної академії педагогічних наук України, доктора історичних наук, професора, ректора ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», керівника наукової школи Коцура Віктора Петровича, висвітлено його роботу як організатора наукового процесу, проаналізовано наукові праці вченого у галузі історичної науки та педагогіки.