Browsing by Author "Shpylovyi, I."

Now showing 1 - 2 of 2

Діяльність Українського наукового товариства у Києві у фокусі вітчизняних досліджень: зміна методологічних підходів і парадигм
(Лукашевич О. М., 2015) Демуз, І. О.; Demuz, I.; Шпильовий, І. М.; Shpylovyi, I.
The article analyze the national historiography of the ХХth – early ХХІth centuries and information about the Ukrainian Scientific Society activity, functioning in Kyiv in 1907-1921 as an independent public scientific association of academic type, subsequently having entered (in 1921) in the Ukrainian Academy of Sciences. The main historiographical accents in the study of the theme were highlighted. It was established that the pre-Soviet publications about the Ukrainian Scientific Society were inherently descriptive and as a rule generalized the society’s activity for a certain period of time. Generally such works were directed at a scientific association popularization. In the Soviet period the society’s history practically has not been studied because of the USS qualification as a bourgeois-nationalist center, whose experience was valuable for Soviet science. Analysis of the leading tendencies of modern historiography shows that enough attention is paid to the history of USS and most significantly, significance and role of the society in the processes of Ukrainian revival in general and in the development of national science in particular were reappraised. As a rule, general history of a scientific society, preconditions of its origin, formation stages, structure, personnel, publishing and other scientific activities are investigated in historical science, the process of individual society sections and its commissions creating were retraced, their contribution to the development of Ukrainian studies and partially – medical, natural and legal studies was identified. The article also outlined upcoming research trends of individual theme segments for other scientists. The main methodological principles and approaches on which it was possible to reconstruct the process of increasing knowledge on the history of the Ukrainian Scientific Society were the principles of historicism, objectivity, consistency, comprehensiveness, historiographical methods of analysis and synthesis of knowledge development, narrative, method of interpretation, historiographical method of sources criticism etc. У статті проаналізовано вітчизняну історіографію ХХ – початку ХХІ ст., у якій накопичено відомості про діяльність Українського наукового товариства, що функціонувало у Києві у 1907-1921 рр. як самостійне громадське наукове об’єднання академічного типу, згодом увійшовши (в 1921 р.) до складу Всеукраїнської академії наук. Виділено основні історіографічні акценти у дослідженні даної теми. Встановлено, що публікації дорадянського періоду про Українське наукове товариство за своєю суттю були описовими і, як правило, узагальнювали діяльність товариства за певний проміжок часу. Загалом такі розвідки спрямовувалися на популяризацію наукового об’єднання. У радянський період історія товариства майже не вивчалася у зв’язку з кваліфікацією УНТ буржуазно-націоналістичним осередком, досвід якого не становив цінності для радянської науки. Аналіз провідних тенденцій сучасної історіографії засвідчує, що історії УНТ приділено достатньо уваги та, головне, – по-новому оцінено значення і роль товариства як у процесах українського відродження в цілому, так і в становленні національної науки зокрема. Як правило, в історичній науці вивчається загальна історія наукового осередку, передумови його виникнення, етапи становлення, структура, персональний склад, видавнича й інші напрями наукової діяльності, прослідковано процес створення окремих секцій і комісій товариства, окреслено їхній внесок у розвиток українознавчих досліджень, частково – медичних, природничих і правових. У статті також накреслено перспективні напрями дослідження окремих сегментів теми для інших науковців. Основними методологічними засадами та підходами, на основі яких вдалося реконструювати процес прирощення знань з історії Українського наукового товариства, були принципи історизму, об’єктивності, системності, всебічності, методи історіографічного аналізу та синтезу розвитку знань, наративний, метод інтерпретації, критики історіографічних джерел тощо.
Опубліковані документи наукових товариств другої половини XIX - початку XX ст.
(Лукашевич О. М., 2015) Демуз, І. О.; Шпильовий, І. М.; Demuz, I.; Shpylovyi, I.
У статті здійснено класифікацію і ґрунтовний аналіз опублікованих документів наукових товариств другої половини ХІХ початку ХХ ст. Акцентовано увагу на існуванні чотирьох груп таких документів: 1) документальні джерела, до яких віднесено видання з історії вищих навчальних закладів, у стінах яких функціонували наукові товариства, видання каталогів документів наукових установ або речових пам яток музеїв при товариствах; 2) нормативні матеріали і наукова продукція товариств, що представлені законодавчими актами, які стосуються заснування осередків і організації їхньої діяльності, програмними, статутними та звітними матеріалами, протоколами засідань наукових інституцій, а також тематичними публікаціями членів товариств, у яких зачасту подавалася інформація про наукові зв язки з закордонними і вітчизняними науковими товариствами та державними закладами, про склад товариств, їхніх почесних членів, щорічні видатки, свідчення про виставки, з їзди, кількість і зміст доповідей членів товариств, звіти про лекційну діяльність, видання товариств, фонди, премії тощо; 3) мемуари, спогади й листи членів товариств (О. Барвінського, А. Богданова, Ф. Вовка, Д. Дорошенка, М. Драгоманова, І. Житецького, О. Кістяківського, О. Ковалевського, І. Мечникова, М. Мочульського, Є. Олесницького, М. Петрова, В. Піскорського, С. Русової, І. Сеченова, Є. Чикаленка та ін.); 4) довідкові видання, що є результатом аналітико- синтетичної переробки первинних документів. Остання група представлена виданнями, в яких подано переліки наукових товариств, бібліографічними покажчиками як наукової літератури про товариства, так і друкованої продукції останніх. Доведено, що опубліковані документи наукових товариств другої половини ХІХ початку ХХ ст. є досить різноманітними та презентативними. Classification and deep analysis of published documents of the scientific societies of the late ХІХth early ХХth centuries are made. Attention is paid to the four groups of such documents: 1) documentary sources, which include publications on the history of higher education, where the scientific societies functioned, publication of scientific institutions catalogs of documents or museums material monuments in the societies were contained; 2) regulatory materials and societies scientific production presented by the legislative acts relating to the establishment and organization of their centers of activity, program, statutory and reporting materials, records of scientific institutes meetings, thematic publications of the members of societies. In such documents information about scientific relations with foreign and native scientific societies and public institutions, societies membership, their honorary members, annual expenses, information about exhibitions, congresses, number and content of reports, reports on the lecture activities, societies publications, funds, bonuses etc; 3) memoirs, recollections and societies members letters (O. Barvinsky, A. Bohdanov, F. Vovk, D. Doroshenko, M. Drahomanov, I. Zhitestky, O. Kistyakivsky, O. Kovalevsky, I. Mechnikov, M. Mochul sky, E. Olesnistsky, M. Petrov, V. Piskorsky, S. Rusova and others); 4) reference works as a result of analytical and synthetic processing of primary documents. The last group is represented by publications which contain the lists of scientific societies, bibliographic indexes of scientific literature on the societies and their printed production. It is proved that published documents of scientific societies of the late ХІХth early ХХ centuries are suffi ciently diverse and representative.