Browsing by Author "Pavlyk, Oleksandr"

Now showing 1 - 12 of 12

«Археологічний літопис Південної Росії» в листуванні Миколи Біляшівського та Федора Вовка
(Лукашевич О. М., 2014) Павлик, Олександр; Pavlyk, Oleksandr
У статті йде мова про обговорення діяльності друкованого видання «Археологічний літопис Південної Росії» у листуванні М.Ф. Біляшівського та Ф.К. Вовка. Створення будь-якого видання – досить клопітка праця, особливо, коли воно має працювати на науковій ниві. Звичайно, молодому вченому М. Біляшівському, попри весь його досвід, було тяжко самому організувати нове видання, тому він звертався до своїх товаришів археологів-краєзнавців за практичною порадою. Одним із таких був Федір Вовк, який мав значний авторитет серед істориків усієї Європи, свідченням чого є робота у французьких університетах та проживання у Парижі. Листування між двома вченими розпочалося 30 квітня 1899 р. і закінчилося 18 вересня 1916 р., коли датований останній лист. За цей період було надіслано 86 листів, з них перу М.Ф. Біляшівського належить 50, а Ф.К. Вовку – 36 листів. У листуванні між двома науковцями, в основному, піднімалися питання археологічних розвідок та обговорення статей, опублікованих в історичних виданнях. This article analyzes the activities of the printed edition of the «Archaeological annals of South Russia » in correspondence M.F. Bilyashivsky and F.K. Vovk. Create a publication – very hard work, especially when it is in science. Of course, the young scientist Bilyashivsky, despite all his experience, it was very difficult to organize a new edition, and so it appealed to his fellow archaeologists, ethnographers for practical advice. One of these was Fedor Vovk, he had a considerable reputation among historians of Europe, evidence of this is the work of French universities and living in Paris. Correspondence began April 30, 1899 and ended September 18, 1916, when the last letter is dated. During this period, 86 letters were sent, one hand M.F. Bilyashivsky owns 50 and F.K. Vovk – 36 letters. Correspondence between the two scholars, mostly raised questions of archaeological explorations and discussion of articles published in historical journals.
Відображення становлення Київського художньо-промислового та наукового музею на сторінках "Археологічного літопису Південної Росії"
(Лукашевич О. М., 2014) Павлик, Олександр; Pavlyk, Oleksandr
У статті йде мова про початок діяльності Київського художньо-промислового та наукового музею на початку ХХ ст., про основні програмні положення музейного закладу, про діяльність його фундаторів, про поповнення фондів пам’ятками старовини та короткий опис цих пам’яток, історію виникнення ідеї про започаткування музею та його діяльність в перші роки після відкриття. У ході дослідження вдалося з’ясувати, що музей не міг самостійно себе забезпечувати експонатами та фінансами. Ця ситуація не доходила до критичної тільки завдяки меценатам, які надавали кошти для діяльності музею та купівлі експонатів у колекціонерів. Фонди поповнювалися і за рахунок подарунків від науковців, та заможних людей, які таким чином робили важливий внесок у розвиток музею. Першим директором був М.Ф. Біляшівський, працював з ним В.В. Хвойка – два науковці-археологи, які стали на тяжкий шлях збирання експонатів для музею та організації його роботи. Часопис «Археологічний літопис Південної Росії» широко відображав на своїх сторінках перші кроки у становленні Київського художньо-промислового та наукового музею. In this article the point of issue is about the beginning of the Kieven Artistically-Industrial and Scientific Museum`s activity in the early XXth century, the substantive schedule provisions of museum establishment, activity of its founders, adjunction of the funds by sights of antiquity and brief description of these sights, genesis of idea about establishment of museum and its activity during its fledging years after opening. As a part of the study it was succeeded to make certain, that a museum could not find itself with museum pieces and finances independently. This situation stopped short of critical one due to the art patrons, which gave money for activity of the museum and purchasing of artifacts from collectors. Funds were filled up either owing to gifts from scientists and wealthy people which consequently made an important contribution to elaboration of museum. The first director was M.F. Biliashivskyi, V.V. Hvoika worked with him – they were two scientists-archaeologists entered the plod of collection of museum pieces for the museum and organization of its work. The first steps in establishment of the Kieven Artistically-Industrial and Scientific Museum were widely represented within the covers of the «Archaeological chronicle of South Russia» annals.
Дослідження на східній околиці Переяслава
(2020) Прядко, Олександр; Priadko, Oleksandr; Павлик, Олександр; Pavlyk, Oleksandr; Тетеря, Дмитро; Teteria, Dmytro; Юрченко, Олександр; Yurchenko, Oleksandr; Долженко, Юрій; Dolzhenko, Yurii
У статті подано інформацію про археологічні дослідження околиць м. Переяслава у 2019 р. The article provides information on archaeological research of the outskirts of Pereyaslava in 2019.
Дослідження на території музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» 2019 р.
(2021) Прядко, Олександр; Priadko, Oleksandr; Тетеря, Дмитро; Teteria, Dmytro; Павлик, Олександр; Pavlyk, Oleksandr
Стаття присвячена результатам науково-рятівних археологічних досліджень, проведених у 2019 р. на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Детально подано опис шести поховань, виявлених у межах ґрунтового могильника давньоруського часу. Проведено аналіз та охарактеризовано артефакти з поховань та інших місць, що потрапили в територіальні межі археологічних робіт. The article is devoted to the results of archaeological scientific and rescue research on the territory of the Museum of Folk Architecture and Folkways of the Middle Dnipro River Region of the National Historical and Ethnographic Reserve «Pereiaslav» in 2019. A detailed description of six burials found within the soil burial ground of ancient Rus’ times is presented. Artifacts from burials and other places that belong to the territorial boundaries of archaeological work are analyzed and characterized.
Житло першої половини ХІ століття з Переяслава Руського (за матеріалами археологічних розкопок 2020 року
(ФОП Цьома С.П., 2021) Прядко, Олександр; Прядко, Олександр; Павлик, Олександр; Pavlyk, Oleksandr; Тетеря, Дмитро; Teteria, Dmytro; Гольонко, Володимир; Holonko, Volodymyr
Переяслава Руський – один із найвідоміших центрів політичного, економічного та культурного життя Русі. Першочерговим джерелом, а інколи і єдиним, для вивчення різних аспектів його історичного розвитку виступають археологічні матеріали. Одним ізважливих напрямків археологічних досліджень, що проводяться на території міста, є дослідження житлової та господарчої забудови. За останні десятиліття по цьому питанню накопичено значний масив даних. У той же час залишається ряд нерозкритих проблем, для вирішення яких необхідне подальше накопичення джерельної бази, перш за все новими археологічними матеріалами. Pereiaslav of Rus is one of the most famous centers of political, economic and cultural life of Russia. First priority source, and sometimes the only one, for studying various aspects of it historical development is represented by archaeological materials. One of the important directions of archaeological research conducted at the territory of the city, there is a study of residential and commercial buildings. Over the past decades, considerable has been accumulated on this issue array of data. At the same time, a number of unsolved problems remain, for the solution of which further accumulation of the source is necessary bases, first of all with new archaeological materials.
Житло першої половини ХІ століття з Переяслава Руського (за матеріалами археологічних розкопок 2020 року)
(ФОП Цьома С.П., 2021) Прядко, Олександр; Pryadko, Oleksandr; Тетеря, Дмитро; Teterya, Dmytro; Павлик, Олександр; Pavlyk, Oleksandr; Гольонко, Володимир; Holyonko, Volodymyr
Переяслава Руський – один із найвідоміших центрів політич- ного, економічного та культурного життя Русі. Першочерговим джерелом, а інколи і єдиним, для вивчення різних аспектів його історичного розвитку виступають археологічні матеріали. Одним із 151 важливих напрямків археологічних досліджень, що проводяться на території міста, є дослідження житлової та господарчої забудови. За останні десятиліття по цьому питанню накопичено значний масив даних. У той же час залишається ряд нерозкритих проблем, для вирішення яких необхідне подальше накопичення джерельної бази, перш за все новими археологічними матеріалами. Pereyaslava Rusky is one of the most famous centers of political economic and cultural life of Russia. First priority source, and sometimes the only one, for studying various aspects of it historical development is represented by archaeological materials. One of 151 important areas of archaeological research conducted at the territory of the city, there is a study of residential and commercial buildings. Over the past decades, considerable has been accumulated on this issue array of data. At the same time, a number of unsolved problems remain, for the solution of which further accumulation of the source is necessary bases, first of all with new archaeological materials.
Нові знахідки з багатошарового поселення Штернове на Переяславщині
(2023) Павлик, Олександр; Pavlyk, Oleksandr
У статті йде мова про матеріали, виявлені під час обстеження памʼятки Штернове на р. Гнилка. Особлива увага приділена опису та аналізу підвіски із зображенням Архангела Михаїла. The article deals with the materials discovered during the examination of the Shternovo monument in the Hnylka River. Special attention is paid to the description and analysis of the pendant with the image of Archangel Michael.
Нові знахідки Черняхівської металопластики на Переяславщині
(2022-04-18) Павлик, Олександр; Pavlyk, Oleksandr
Черняхівська археологічна спільнота, яка існувала у ІІ–V ст., залишила значний матеріальний спадок, який і донині ще залишається маловивченим. Переважна більшість артефактів, які представляють недосліджену археологічними розкопками частину, репрезентовані фрагментами кераміки, які були виявлені під час розвідок. У даній статті ми розглянемо зразки фібул, випадково виявлені місцевим жителем на одній з пам’яток черняхівської культури поряд з р. Гнилка. The Chernyakhiv archeological community existed in the II-V centuries and left a significant material heritage, which still remains insufficiently explored. Most of the artifacts are insufficiently explored, they are fragments of pottery discovered during explorations. This article considers samples of fibulae, accidentally discovered by a local resident at one of Chernyakhiv culture monuments near the Hnylka River.
Питання збереження пам’яток старовини в часописі "Археологічний літопис Південної Росії"
(Лукашевич О. М., 2014) Павлик, Олександр; Pavlyk, Oleksandr
У статті йде мова про факти руйнування пам’яток старовини та спроби їх врятування, опубліковані у рубриці «Охорона пам’яток старовини» часопису «Археологічний літопис Південної Росії». Збереження пам’яток старовини є актуальною проблемою сьогодення. Велика їх кількість зазнає непоправної шкоди або й повністю руйнується через елементарне незнання, халатність, вигоду. Широкого поширення набула практика, коли заради комерційного будівництва підпалюють архітектурні пам’ятки національного чи міжнародного значення. На жаль, така практика не є новою і була досить поширеною в різні часи, у т.ч. і на початку ХХ ст. У сучасних умовах повідомлення про такі факти оприлюднюються досить швидко завдяки ЗМІ та інтернету, й ситуація, часто, ще не встигає стати безнадійною. На початку ХХ ст. єдиним засобом масової інформації були газети, які подавали інформацію вже після події, оскільки від факту до його публікації проходив досить тривалий час. Першим з наукових історичних видань, що займалося питанням збереження пам’яток старовини на території сучасної України, був «Археологічний літопис Південної Росії». Протягом 1899 – 1901 рр. у журналі «Київська старовина» існував спеціальний розділ під назвою «Археологічний літопис Південної Росії». Через невеликі обсяги цей відділ носив характер лише обмеженої хроніки. У період з 1903 по 1905 рр. «Археологічний літопис Південної Росії» існував як окреме, самостійне видання. З початком самостійного життя «Археологічного літопису Південної Росії» у ньому з’явилися нові рубрики, серед яких і «Охорона пам’яток старовини». Питання щодо збереження та запобігання руйнуванню пам’яток старовини не було новим на теренах Російської імперії. Микола Федотович Біляшівський розумів, що проведена робота не була достатньою і потрібно щось міняти у цьому плані. Для цього і була заснована названа рубрика. Становище значної кількості пам’яток старовини було досить скрутним, і для їх охорони та збереження фізично не вистачало сил і фінансів, а ведення рубрики «Охорона пам’яток старовини» в «Археологічному літопису Південної Росії» та заміток у різного роду газетах і журналах не особливо впливали на хід справ. Разом з тим, ці питання обговорювались у суспільстві та середовищі науковців. The article contains the facts of destruction of sights of antiquity, the influence on prevention of their complete disappearance, in triumphal column «Conservation of sights of antiquity» of the «Archaeological chronicle of South Russia» annals. The conservation problem of sights of antiquity is of immediate interest in these latter days. A fair amount of them experience an incorrigible harm or even fully collapse because of elementary ignorance, indifference, profit. The practice, when for the sake of commercial building people set on fire to architectural sights of national or international value became wide-spread. Unfortunately, such practice is not new and was widespread enough in different times, including the beginning of the XXth century. In the current context reports about such actions enlarge upon quickly enough owing to mass media and such situation, usually, does not have time to become hopeless. At the beginning of the XXth century the only mass media were newspapers that gave information after an event, as from a fact to its publication passed long time enough. The first of the scientific historical editions that addressed the issue of the conservation of sights of antiquity on the territory of modern Ukraine was the «Archaeological chronicle of South Russia». Starting on 1899 and continuing through inclusive 1900 and 1901 the particular column named «Archaeological chronicle of South Russia» was established in the «Kievan antiquity» magazine. That column was of constrained chronicle nature because of the narrow bounds. During the period from 1903 to 1905 the «Archaeological chronicle of South Russia» existed as the independent edition. With the start of responsible life of the «Archaeological chronicle of South Russia» new columns including «Protection of sights of antiquity» had appeared. The problem of conservation and prevention of destruction of sights of antiquity was not new on the walks of life of the Russian empire. Mykola Fedotovych Bilіashivskyі understood that the conducted work was not sufficient and it was necessary to change something in this plan. This column was founded for that end. Thus, it may be concluded, that plight of plurality of sights of antiquity was difficult enough, forces and finances will not be suffice simply physically for their protection and conservation, and initiation of the column «Protection of sights of antiquity» in the «Archaeological chronicle of South Russia» and notes at newspapers and magazines of various kinds do not have a great influence on run of events, except placing these questions on the discussion of society and scientists.
Поселення трипільської культури Плескачі на р. Броварка
(2022) Прядко, Олександр; Priadko, Oleksandr; Павлик, Олександр; Pavlyk, Oleksandr; Гольонко, Володимир; Holonko, Volodymyr
Стаття присвячена нововиявленому поселенню трипільської культури, яке розташоване на лівому березі р. Броварка при х. Плескачі (навпроти с. Велика Каратуль) на Переяславщині. Подано детальну характеристику топографічних умов місцезнаходження пам’ятки та виявлених різноманітних синхронних датуючих знахідок. The article is devoted to the newly discovered settlement of the Cucuteni-Trypillia culture, which is located on the left bank of the Brovarka River in Pleskachi hamlet (opposite the Velyka Karatul village), Pereiaslav region. A detailed description of the topographical conditions of the site location and the various synchronous dating finds are submitted.
Розвиток археологічної науки на теренах України в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. (за матеріалами часопису «Археологічний літопис Південної Росії»)
(Домбровська Я. М., 2018) Павлик, Олександр; Pavlyk, Oleksandr
Дисертація присвячена комплексному дослідженню розвитку археологічної науки на теренах України у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. (за матеріалами часопису «Археологічний літопис Південної Росії»). У роботі вперше проаналізовано сучасний стан і ступінь вивченості проблеми в історіографії, розглянуто основні групи джерел: «Археологічний літопис Південної Росії», особистий фонд М.Ф. Біляшівського та фонд листування; висвітлено основні етапи життя та діяльності М.Ф. Біляшівського – організатора часопису «Археологічний літопис Південної Росії»; з’ясовано взаємозв’язок «Археологічного літопису Південної Росії» та журналу «Київська старовина»; визначено характерні риси та особливості тогочасного етапу розвитку археологічної науки (за матеріалами часопису «Археологічний літопис Південної Росії») та роль видання у висвітленні розвитку археологічної науки на теренах України; з’ясовано структуру часопису, яка складалася з розділів, де висвітлювалися питання пам’яткоохоронної, археологічної діяльності, засідання товариств та підготовка до археологічних з’їздів; висвітлено основні категорії старожитностей України, що розглядалися у часопису, серед яких чільне місце займали архітектурні пам’ятки: церкви, палаци, а також речові пам’ятки; опрацьовано біографії дослідників (істориків, археологів, краєзнавців), що співпрацювали з «Археологічним літописом Південної Росії» та викладено відомості, які містять інформацію про вплив часопису на формування їх наукового світогляду та їх внесок у його розвиток. Диссертация посвящена комплексному исследованию развития археологической науки на территории Украины в конце ХIХ – начале ХХ в. (по материалам журнала «Археологическая летопись Южной России»). В первом разделе «Историография, источники и методология исследования» подается историографический анализ обозначенной проблемы, методологические основы исследования. Благодаря использованию хронологического подхода, удалось осуществить условную периодизацию историографического процесса. Систематизирован и охарактеризован комплекс опубликованных и неопубликованных материалов по теме. Обоснованы методологические основы научного поиска, выбора подходов по разработке ключевых направлений исследования и использования системы методов. Основными подходами, на которых базируется исследование проблемы, стали общетеоретические принципы научности, историзма, объективности, целостности и всесторонности познания, собственно исторических методов: биографического, проблемно-хронологического, описательного, статистически-аналитического и периодизации. The dissertation is devoted to a complex study of the development of archaeological science in the territory of Ukraine in the late XIX - early XX century (based on the materials of the magazine «Archaeological Chronicle of Southern Russia»). In this work, for the first time, the modern state and the degree of problem studying in historiography have been analyzed, the main groups of sources were considered: «Archaeological Chronicle of Southern Russia», M.F. Bilyashivsky's personal fund and the correspondence fund; the main stages of the life and activity of M.F. Bilyashivsky, the organizer of the magazine «Archaeological Chronicle of Southern Russia» have been highlighted; the interconnection of the «Archaeological Chronicle of Southern Russia» and the journal «Kyivan аntiquity» has been specificated; the characteristic features and features of that stage of development of the archaeological science (based on the materials of the magazine «Archaeological Chronicle of Southern Russia») and the role of the publication in highlighting of the development of archaeological science in Ukraine have been defined, the structure of the magazine, which consists of the sections where the monuments-protectable issues and issues about archaeological activities, meetings of companies and preparation for archaeological congresses was clarified; the main categories of antiquities of Ukraine, among which the main place was occupied by architectural monuments: churches, palaces, as well as material monuments were considered in the magazine, biographies of researchers (historians, archaeologists, local historians) who collaborated with the «Archaeological Chronicle of Southern Russia» were processed, data that contains information about the influence of the journal on the formation of their scientific worldview and their contribution to its development was outlined.
Розвідки на території Переяславщини
(2020) Прядко, Олександр; Priadko, Oleksandr; Тетеря, Дмитро; Teteria, Dmytro; Павлик, Олександр; Pavlyk, Oleksandr; Бузян, Галина; Buzian, Halyna; Білоусько, Валентина; Bilousko, Valentyna
У статті подано результати археологічних досліджень на Переяславщині у 2019 р. The article presents the results of archaeological research in the Pereyaslav Region in 2019.